Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бондарі́ — село в Україні, у Новогалещинській селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області.
| село Бондарі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Громада | Новогалещинська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1869 |
| Населення | 403 |
| Територія | 2 км км² |
| Поштовий індекс | 39730 |
| Телефонний код | +380 536 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′52″ пн. ш. 33°41′14″ сх. д. / 49.16444° пн. ш. 33.68722° сх. д.Координати: 49°09′52″ пн. ш. 33°41′14″ сх. д. / 49.16444° пн. ш. 33.68722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 70 м |
| Водойми | р. Рудька, ставок-випаровувач Кременчуцько НПЗ |
| Відстань до районного центру | 29 км |
| Відстань до центру громади/сільради | 1,5 км |
| Найближча залізнична станція | Білани |
| Відстань до залізничної станції | 2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 39140, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, селище Нова Галещина, вул.Центральна, буд.95 |
| Карта | |
  Бондарі | |
 Бондарі | |
| Мапа | |
Населення становить 403 особи. Колишній центр Бондарівської сільської ради.
Село підпадає у зону розробки Біланівського гірничо-збагачувального комбінату. Планується його ліквідація та відселення жителів.
Географія
Село Бондарі знаходиться на лівому березі річки Рудька, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване смт Нова Галещина, на протилежному березі — село Остапці. Поруч проходить залізниця, станція Білани.
Походження назви
Бондарі — від бондар — майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев'яні відра і т. ін.
Історія
Хутір Бондарі є на мапі 1869 року
Бондарі засновано у другій половині XIX століття козаками. У 1911 році на хуторі Бондарі Кохнівської волості Кременчуцького повіту проживало 520 жителів і діяла церковнопарафіяльна школа.
У 1959 році встановлено пам'ятник воїнам-односельцям, що полягли на фронтах Другої світової війни, у 1973 році — пам'ятник С. М. Кірову, На околицях с. Бондарі збереглося 6 курганів.
Заруддя та Василенки за архівними джерелами перша назва села Заруддя була Крива Руда, що походить від назви річки Крива Руда. З кінця 18 ст. село стали називати Старою Галещиною за прізвищем поміщика, який володів цими землями. Із кінця 20 ст. село має назву Заруддя від назви місцевості, де воно лежить.
Село Бондарі названо на честь заможного чоловіка Бондар Карпа Івановича, який мав у користуванні 250 десятин землі.
Географічне положення села Заруддя: розташоване на рівнинній території в лісостеповій зоні за 100 км від обласного центру (м. Полтава) та за 35 км від районного центру (м. Кременчук), 15 км від лівого берега р. Псел, 4 км від найближчої залізничної станції Нова Галещина. На північній околиці села — заболочена місцевість. Лісів немає, є лісосмуги насаджені у 50-х рр. 20-го ст. Ґрунт: чорноземи, місцями переходять у солонці. На сході від села знайдено поклади залізної руди, а також запаси прісної води. З півночі на південь протікає притока р. Рудька, яка у 80-х рр. зазнала негативного впливу меліораторів, унаслідок чого річка обміліла і зникла характерна флора і фауна місцевості. Зникло озеро Мочайлів. На півдні протікає річка Рудька (Крива Руда).
У найдавніші часи біля села Заруддя були два городища (поселення — у вигляді кола з виходом на схід). До кінця не вияснені відомості про ці городища. Однак зрозуміло, що цю місцевість раніше населяли скіфи, і їх походження можна віднести до 7—4 ст. до нашої ери. Одне городище називається Кострина могила, а друге — Бурмосова могила (знищена під час будівництва дороги в другій половині 80-х рр.).
Хутір Крива Руда виник як козацьке поселення приблизно в середині 17 ст.
З 1654 р. Крива руда входила до Кобеляцької сотні Полтавського полку, з 1764 р. — до Кобеляцької роти Дніпровського пікінерського полку, з 1796 р. — до Кременчуцького повіту Малоросійської губернії, і, нарешті, з 1830 р. — до Кременчуцького повіту Полтавської губернії.
Населений пункт Крива Руда виник у другій половині 18 ст., коли широко проводилося заселення старшинсько-поміщицьких земель залежними людьми. До 1831 р. село було заселене кріпаками, яких переселив у цю місцевість поміщик П. В. Галецький. Павло Васильович Галецький мав економії в селах Омельник і Писарщині. З цих економій він і переслав у Криву Руду людей.
Від прізвища цього поміщика і став носити назву Галещина населений пункт (це друга назва села). Першими жителями села були такі кріпаки: Шаповали, Мочайли, Волювачі та інші.
До економії пана Галецького, яка знаходилася в селі Заруддя, прилягало 820 десятин землі, на якій і працювали кріпаки. За часів кріпаччини жителі с. Заруддя займалися в основному землеробством (рослинництвом). Промислових і торговельних занять у селі не було.
Лише був один шинок, який належав пану Галецькому. Пізніше в селі, крім кріпаків, з'явилися міщани (коли пан Галецький привіз із м. Кременчука на посаду управляючого міщанина Маклакова).
Село Галещина від початку свого заснування й до повалення царату в Російській імперії входило до Солоницької волості Кременчуцького повіту.
19 січня 1918 року в селі розпочалась радянська окупація. Через кілька місяців було звільнене від більшовиків.
Остаточну окуповане більшовиками село було наприкінці 1919 року.
Декрет про землю було проведено в 1921 році.
1923 рік — село Заруддя стає центром сільської ради Потокського району Кременчуцького округу.
У 1932—1933 рр. під час голодомору померло 250 чоловік (зі слів очевидців).
Зарудянську сільську раду депутатів трудящих було організовано в 1930 році, із місцем розташування її в селі Заруддя на відстані 37 км від міста Кременчук.
У 1941 році в зв'язку з тимчасовою окупацією території (13 вересня 1943 року) Зарудянська сільська рада тимчасово припинила свою діяльність до листопада 1943 року. 27 вересня 1943 року — села сільської ради визволені військами Радянської армії.
У післявоєнні роки село було повністю електрифіковано, також відбудовано клуб і магазин, створено бібліотеку.
У 1943 році на території Зарудянської сільської ради були такі населені пункти: Заруддя, Липки, Ревівка, Різники, х. Кірова, Білани, Бондарі, Бабки, Рої, Довбні, Підтикани, Остапці, Ковалі, Матюхи, Крива Руда, Плескачі, Мелешки, Радьки з населенням 1820 чоловік.
У 1943 році на території сільської ради знаходились: геологорозвідувальна партія, лісорозсадник, медпункт, сільпо, семирічна школа, 4 колгоспи.
Згідно з рішенням Полтавського облвиконкому № 609 від 15 серпня 1959 року до Зарудянської сільської ради приєднано Запсільську сільську раду з населеними пунктами: Запсілля, Крамаренки, Натягайлівка.
У 1964 році згідно з рішенням Полтавського облвиконкому № 190 від 16 червня 1964 року населені пункти Липки, Підтикани та Заруддя було об'єднано в с. Заруддя, а згідно з рішенням Полтавського облвиконкому № 331 від 16.10.1964 року населені пункти Липки та Ревівка об'єднані в один населений пункт Ревівка, Підтикани та Остапці — в Остапці, села Натягайлівка — в Степівка.
Станом на 01.01.70 Зарудянська сільська рада об'єднувала такі населені пункти: Заруддя, Білани, Василенки, Остапці, Різники, Бондарі, Ревівка, Запсілля, Крамаренки, Степівка з населенням 2422 чоловіки.
У 1972 році Зарудянську сільську раду перейменовано в Бондарівську сільську раду.
У 1990 році Бондарівську сільську раду було роз'єднано на Бондарівську сільську раду, до складу якої увійшли такі населені пункти: Бондарі, Остапці, Заруддя, Ревівка, Василенки та Запсільську сільську раду з селами: Запсілля, Крамаренки, Степівка.
Партійна організація на селі було засновано в 1927 році. Її активними організаторами були Гордій Лукич Світличний та Іван Хомич Мелешко. Партійна і комсомольська організації очолювали бідніше селянство в боротьбі за колективізацію сільського господарства, на боротьбу з куркульством, яке чинило опір організації на селі колективних господарств.
З ініціативи партійної організації стали створюватись товариства спільного обробітку землі, їх у селі було 11. Так, ТСОЗ «Перебудова» була заснована в 1929 році на усуспільнених землях місцевих селян. Ініціаторами створення ТСОЗу були Архип Федорович Остапець, Петро Васильович Коваль та інші. Пізніше в 1930—1931 рр. ТСОЗи були об'єднані в колгоспи. Одним із таких перших колгоспів у Зарудді був колгосп «Червоний орач», першим головою якого був двадцятипятитисячник тов. Легков. Цей колгосп через рік було перейменовано на колгосп «Жовтень», який існував до 1936 року, а потім відбулось розукомплектування і на території села стало 4 колгоспи: Кірова, Чапаєва, Кагановича та Сталіна. Ці колгоспи проіснували до 1950 року, а потім об'єдналися в один колгосп ім. Кірова. З року в рік зростали добробут і культура трудящих села. В 1964 році в колгоспі ім. Кірова мав 17 тракторів, 16 автомашин, 10 комбайнів, а також різні сільськогосподарські машини.
У селі було 5 фельдшерсько-акушерських пункти, 7 магазинів, середня і восьмирічна школи, де учні навчалися в одну зміну. При середній школі першими в республіці, для тіснішого поєднання теорії з практикою, створили виробничу бригаду «Дружба». Їх ініціативу наслідували й інші школи.
Протягом 1943—1963 рр. проведено велике будівництво громадських приміщень, було збудовано 6 магазинів, 1 медпункт, 5 клубів, 3 бригадних будинки, 6 цегляних свинарників, 2 свинарники з шлакоблоку, 7 корівників із шлакоблоку, 2 цегляних корівника, 3 пташники, 7 кукурудзосушок, 3 гаражі, 4 телятники, 1 молокоприймальний пункт, 2 склади для мінеральних добрив та інше.
До жовтневого перевороту 1917 року в селі не було клубів, бібліотек, універсальних магазинів. На всі населені пункти було дві земські школи з чотирма класокомплектами і дві церковнопарафіяльні школи на три класокомплекти. В цих школах налічувалось лише 9 вчителів. Згодом у селі з'явились: сільський клуб, бібліотеки, медпункти, магазини, середня школа.
До кінця 90-х років орні землі, які знаходяться на території сільської ради, оброблялись силами місцевого колгоспу ім. Кірова. За період роботи в даному колгоспі було нагороджено нагородами таких колгоспників (вказано лише тих, хто проживають на даний час на території сільської ради): Матюха Анатолій Григорович — водій (орден Дружби народів; орден Трудової Слави 3 ст.), Куксенко Михайло Микитович — тракторист (орден Трудової Слави), Галкін Віра Григорівна — доярка (орден Трудової Слави), Маклаков Михайло Павлович — тракторист (орден трудової Слави), Гончар Олексій Данилович — передовий комбайнер, механізатор (орден «Знак Пошани»), Троцький Григорій Федорович — механізатор (медаль «За трудовое отличие»), Козло Ганна Семенівна — бригадир городньої бригади (медаль «За трудовое отличие»), Довбня Ніна Сергіївна — свинарка (медаль «За трудовое отличие»), Заїченко Леонід Іванович — комбайнер (медаль «За трудовое отличие»), Галаган Володимир Григорович — помічник комбайнера (медаль «За трудовое отличие») та інші.
Сьогодення
На території сільської ради знаходяться: Зарудянська середня загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів (навчається 113 учнів); Бондарівський сільський будинок культури, клуб с. Заруддя; фельдшерський пункт с. Заруддя, Бондарівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини; відділення зв'язку; один магазин Потоківського СТ та один приватний магазин.
Легалізовано осередки політичних партій: Соціалістична (Остапець Т. П.), Народна (Педай С. В.), Республіканська (Карєв В. П.), Батьківщина (Бобров О. І.), Народний союз «Наша Україна» (Петренко Ю. В.).
Відомі представники територіальної громади: Козло Ганна Семенівна, Кобеляцька Віра Давидівна, Полив'яна Любов Іванівна.
Односельці
- , 1889 р., с. Велика Рудка Диканського р-ну Полтавської обл., українець, із селян, освіта початкова. Проживав у с. Бондарі Кременчуцького р-ну Полтавської обл. Робітник машинобудівного заводу. Заарештований 9 квітня 1931 р. Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 серпня 1931 р. за ст. 54-10 КК УСРР до 3 років заслання у Північний край. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 29 квітня 1990 р.
Див. також
Примітки
- Матеріали науково-практичної конференції «Кременчуку — 435 років» [ 23 грудня 2011 у Wayback Machine.](укр.)
- Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 143 з 562.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 13 травня 2011.
Посилання
- Погода в селі Бондарі [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bondari Bondari selo v Ukrayini u Novogaleshinskij selishnij gromadi Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti selo Bondari Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Kremenchuckij rajon Gromada Novogaleshinska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1869 Naselennya 403 Teritoriya 2 km km Poshtovij indeks 39730 Telefonnij kod 380 536 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 09 52 pn sh 33 41 14 sh d 49 16444 pn sh 33 68722 sh d 49 16444 33 68722 Koordinati 49 09 52 pn sh 33 41 14 sh d 49 16444 pn sh 33 68722 sh d 49 16444 33 68722 Serednya visota nad rivnem morya 70 m Vodojmi r Rudka stavok viparovuvach Kremenchucko NPZ Vidstan do rajonnogo centru 29 km Vidstan do centru gromadi silradi 1 5 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Bilani Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 2 km Misceva vlada Adresa radi 39140 Poltavska obl Kremenchuckij r n selishe Nova Galeshina vul Centralna bud 95 Karta Bondari Bondari Mapa Naselennya stanovit 403 osobi Kolishnij centr Bondarivskoyi silskoyi radi Selo pidpadaye u zonu rozrobki Bilanivskogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu Planuyetsya jogo likvidaciya ta vidselennya zhiteliv GeografiyaSelo Bondari znahoditsya na livomu berezi richki Rudka vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane smt Nova Galeshina na protilezhnomu berezi selo Ostapci Poruch prohodit zaliznicya stanciya Bilani Pohodzhennya nazviBondari vid bondar majster remisnik sho viroblyaye dizhki bodni derev yani vidra i t in IstoriyaHutir Bondari ye na mapi 1869 roku Bondari zasnovano u drugij polovini XIX stolittya kozakami U 1911 roci na hutori Bondari Kohnivskoyi volosti Kremenchuckogo povitu prozhivalo 520 zhiteliv i diyala cerkovnoparafiyalna shkola U 1959 roci vstanovleno pam yatnik voyinam odnoselcyam sho polyagli na frontah Drugoyi svitovoyi vijni u 1973 roci pam yatnik S M Kirovu Na okolicyah s Bondari zbereglosya 6 kurganiv Zaruddya ta Vasilenki za arhivnimi dzherelami persha nazva sela Zaruddya bula Kriva Ruda sho pohodit vid nazvi richki Kriva Ruda Z kincya 18 st selo stali nazivati Staroyu Galeshinoyu za prizvishem pomishika yakij volodiv cimi zemlyami Iz kincya 20 st selo maye nazvu Zaruddya vid nazvi miscevosti de vono lezhit Selo Bondari nazvano na chest zamozhnogo cholovika Bondar Karpa Ivanovicha yakij mav u koristuvanni 250 desyatin zemli Geografichne polozhennya sela Zaruddya roztashovane na rivninnij teritoriyi v lisostepovij zoni za 100 km vid oblasnogo centru m Poltava ta za 35 km vid rajonnogo centru m Kremenchuk 15 km vid livogo berega r Psel 4 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Nova Galeshina Na pivnichnij okolici sela zabolochena miscevist Lisiv nemaye ye lisosmugi nasadzheni u 50 h rr 20 go st Grunt chornozemi miscyami perehodyat u solonci Na shodi vid sela znajdeno pokladi zaliznoyi rudi a takozh zapasi prisnoyi vodi Z pivnochi na pivden protikaye pritoka r Rudka yaka u 80 h rr zaznala negativnogo vplivu melioratoriv unaslidok chogo richka obmilila i znikla harakterna flora i fauna miscevosti Zniklo ozero Mochajliv Na pivdni protikaye richka Rudka Kriva Ruda U najdavnishi chasi bilya sela Zaruddya buli dva gorodisha poselennya u viglyadi kola z vihodom na shid Do kincya ne viyasneni vidomosti pro ci gorodisha Odnak zrozumilo sho cyu miscevist ranishe naselyali skifi i yih pohodzhennya mozhna vidnesti do 7 4 st do nashoyi eri Odne gorodishe nazivayetsya Kostrina mogila a druge Burmosova mogila znishena pid chas budivnictva dorogi v drugij polovini 80 h rr Hutir Kriva Ruda vinik yak kozacke poselennya priblizno v seredini 17 st Z 1654 r Kriva ruda vhodila do Kobelyackoyi sotni Poltavskogo polku z 1764 r do Kobelyackoyi roti Dniprovskogo pikinerskogo polku z 1796 r do Kremenchuckogo povitu Malorosijskoyi guberniyi i nareshti z 1830 r do Kremenchuckogo povitu Poltavskoyi guberniyi Naselenij punkt Kriva Ruda vinik u drugij polovini 18 st koli shiroko provodilosya zaselennya starshinsko pomishickih zemel zalezhnimi lyudmi Do 1831 r selo bulo zaselene kripakami yakih pereseliv u cyu miscevist pomishik P V Galeckij Pavlo Vasilovich Galeckij mav ekonomiyi v selah Omelnik i Pisarshini Z cih ekonomij vin i pereslav u Krivu Rudu lyudej Vid prizvisha cogo pomishika i stav nositi nazvu Galeshina naselenij punkt ce druga nazva sela Pershimi zhitelyami sela buli taki kripaki Shapovali Mochajli Volyuvachi ta inshi Do ekonomiyi pana Galeckogo yaka znahodilasya v seli Zaruddya prilyagalo 820 desyatin zemli na yakij i pracyuvali kripaki Za chasiv kripachchini zhiteli s Zaruddya zajmalisya v osnovnomu zemlerobstvom roslinnictvom Promislovih i torgovelnih zanyat u seli ne bulo Lishe buv odin shinok yakij nalezhav panu Galeckomu Piznishe v seli krim kripakiv z yavilisya mishani koli pan Galeckij priviz iz m Kremenchuka na posadu upravlyayuchogo mishanina Maklakova Selo Galeshina vid pochatku svogo zasnuvannya j do povalennya caratu v Rosijskij imperiyi vhodilo do Solonickoyi volosti Kremenchuckogo povitu 19 sichnya 1918 roku v seli rozpochalas radyanska okupaciya Cherez kilka misyaciv bulo zvilnene vid bilshovikiv Ostatochnu okupovane bilshovikami selo bulo naprikinci 1919 roku Dekret pro zemlyu bulo provedeno v 1921 roci 1923 rik selo Zaruddya staye centrom silskoyi radi Potokskogo rajonu Kremenchuckogo okrugu U 1932 1933 rr pid chas golodomoru pomerlo 250 cholovik zi sliv ochevidciv Zarudyansku silsku radu deputativ trudyashih bulo organizovano v 1930 roci iz miscem roztashuvannya yiyi v seli Zaruddya na vidstani 37 km vid mista Kremenchuk U 1941 roci v zv yazku z timchasovoyu okupaciyeyu teritoriyi 13 veresnya 1943 roku Zarudyanska silska rada timchasovo pripinila svoyu diyalnist do listopada 1943 roku 27 veresnya 1943 roku sela silskoyi radi vizvoleni vijskami Radyanskoyi armiyi U pislyavoyenni roki selo bulo povnistyu elektrifikovano takozh vidbudovano klub i magazin stvoreno biblioteku U 1943 roci na teritoriyi Zarudyanskoyi silskoyi radi buli taki naseleni punkti Zaruddya Lipki Revivka Rizniki h Kirova Bilani Bondari Babki Royi Dovbni Pidtikani Ostapci Kovali Matyuhi Kriva Ruda Pleskachi Meleshki Radki z naselennyam 1820 cholovik U 1943 roci na teritoriyi silskoyi radi znahodilis geologorozviduvalna partiya lisorozsadnik medpunkt silpo semirichna shkola 4 kolgospi Zgidno z rishennyam Poltavskogo oblvikonkomu 609 vid 15 serpnya 1959 roku do Zarudyanskoyi silskoyi radi priyednano Zapsilsku silsku radu z naselenimi punktami Zapsillya Kramarenki Natyagajlivka U 1964 roci zgidno z rishennyam Poltavskogo oblvikonkomu 190 vid 16 chervnya 1964 roku naseleni punkti Lipki Pidtikani ta Zaruddya bulo ob yednano v s Zaruddya a zgidno z rishennyam Poltavskogo oblvikonkomu 331 vid 16 10 1964 roku naseleni punkti Lipki ta Revivka ob yednani v odin naselenij punkt Revivka Pidtikani ta Ostapci v Ostapci sela Natyagajlivka v Stepivka Stanom na 01 01 70 Zarudyanska silska rada ob yednuvala taki naseleni punkti Zaruddya Bilani Vasilenki Ostapci Rizniki Bondari Revivka Zapsillya Kramarenki Stepivka z naselennyam 2422 choloviki U 1972 roci Zarudyansku silsku radu perejmenovano v Bondarivsku silsku radu U 1990 roci Bondarivsku silsku radu bulo roz yednano na Bondarivsku silsku radu do skladu yakoyi uvijshli taki naseleni punkti Bondari Ostapci Zaruddya Revivka Vasilenki ta Zapsilsku silsku radu z selami Zapsillya Kramarenki Stepivka Partijna organizaciya na seli bulo zasnovano v 1927 roci Yiyi aktivnimi organizatorami buli Gordij Lukich Svitlichnij ta Ivan Homich Meleshko Partijna i komsomolska organizaciyi ocholyuvali bidnishe selyanstvo v borotbi za kolektivizaciyu silskogo gospodarstva na borotbu z kurkulstvom yake chinilo opir organizaciyi na seli kolektivnih gospodarstv Z iniciativi partijnoyi organizaciyi stali stvoryuvatis tovaristva spilnogo obrobitku zemli yih u seli bulo 11 Tak TSOZ Perebudova bula zasnovana v 1929 roci na ususpilnenih zemlyah miscevih selyan Iniciatorami stvorennya TSOZu buli Arhip Fedorovich Ostapec Petro Vasilovich Koval ta inshi Piznishe v 1930 1931 rr TSOZi buli ob yednani v kolgospi Odnim iz takih pershih kolgospiv u Zaruddi buv kolgosp Chervonij orach pershim golovoyu yakogo buv dvadcyatipyatitisyachnik tov Legkov Cej kolgosp cherez rik bulo perejmenovano na kolgosp Zhovten yakij isnuvav do 1936 roku a potim vidbulos rozukomplektuvannya i na teritoriyi sela stalo 4 kolgospi Kirova Chapayeva Kaganovicha ta Stalina Ci kolgospi proisnuvali do 1950 roku a potim ob yednalisya v odin kolgosp im Kirova Z roku v rik zrostali dobrobut i kultura trudyashih sela V 1964 roci v kolgospi im Kirova mav 17 traktoriv 16 avtomashin 10 kombajniv a takozh rizni silskogospodarski mashini U seli bulo 5 feldshersko akusherskih punkti 7 magaziniv serednya i vosmirichna shkoli de uchni navchalisya v odnu zminu Pri serednij shkoli pershimi v respublici dlya tisnishogo poyednannya teoriyi z praktikoyu stvorili virobnichu brigadu Druzhba Yih iniciativu nasliduvali j inshi shkoli Protyagom 1943 1963 rr provedeno velike budivnictvo gromadskih primishen bulo zbudovano 6 magaziniv 1 medpunkt 5 klubiv 3 brigadnih budinki 6 ceglyanih svinarnikiv 2 svinarniki z shlakobloku 7 korivnikiv iz shlakobloku 2 ceglyanih korivnika 3 ptashniki 7 kukurudzosushok 3 garazhi 4 telyatniki 1 molokoprijmalnij punkt 2 skladi dlya mineralnih dobriv ta inshe Do zhovtnevogo perevorotu 1917 roku v seli ne bulo klubiv bibliotek universalnih magaziniv Na vsi naseleni punkti bulo dvi zemski shkoli z chotirma klasokomplektami i dvi cerkovnoparafiyalni shkoli na tri klasokomplekti V cih shkolah nalichuvalos lishe 9 vchiteliv Zgodom u seli z yavilis silskij klub biblioteki medpunkti magazini serednya shkola Do kincya 90 h rokiv orni zemli yaki znahodyatsya na teritoriyi silskoyi radi obroblyalis silami miscevogo kolgospu im Kirova Za period roboti v danomu kolgospi bulo nagorodzheno nagorodami takih kolgospnikiv vkazano lishe tih hto prozhivayut na danij chas na teritoriyi silskoyi radi Matyuha Anatolij Grigorovich vodij orden Druzhbi narodiv orden Trudovoyi Slavi 3 st Kuksenko Mihajlo Mikitovich traktorist orden Trudovoyi Slavi Galkin Vira Grigorivna doyarka orden Trudovoyi Slavi Maklakov Mihajlo Pavlovich traktorist orden trudovoyi Slavi Gonchar Oleksij Danilovich peredovij kombajner mehanizator orden Znak Poshani Trockij Grigorij Fedorovich mehanizator medal Za trudovoe otlichie Kozlo Ganna Semenivna brigadir gorodnoyi brigadi medal Za trudovoe otlichie Dovbnya Nina Sergiyivna svinarka medal Za trudovoe otlichie Zayichenko Leonid Ivanovich kombajner medal Za trudovoe otlichie Galagan Volodimir Grigorovich pomichnik kombajnera medal Za trudovoe otlichie ta inshi SogodennyaNa teritoriyi silskoyi radi znahodyatsya Zarudyanska serednya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv navchayetsya 113 uchniv Bondarivskij silskij budinok kulturi klub s Zaruddya feldsherskij punkt s Zaruddya Bondarivska ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini viddilennya zv yazku odin magazin Potokivskogo ST ta odin privatnij magazin Legalizovano oseredki politichnih partij Socialistichna Ostapec T P Narodna Pedaj S V Respublikanska Karyev V P Batkivshina Bobrov O I Narodnij soyuz Nasha Ukrayina Petrenko Yu V Vidomi predstavniki teritorialnoyi gromadi Kozlo Ganna Semenivna Kobelyacka Vira Davidivna Poliv yana Lyubov Ivanivna Odnoselci 1889 r s Velika Rudka Dikanskogo r nu Poltavskoyi obl ukrayinec iz selyan osvita pochatkova Prozhivav u s Bondari Kremenchuckogo r nu Poltavskoyi obl Robitnik mashinobudivnogo zavodu Zaareshtovanij 9 kvitnya 1931 r Zasudzhenij Osoblivoyu naradoyu pri Kolegiyi DPU USRR 30 serpnya 1931 r za st 54 10 KK USRR do 3 rokiv zaslannya u Pivnichnij kraj Reabilitovanij Poltavskoyu oblasnoyu prokuraturoyu 29 kvitnya 1990 r Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblastPrimitkiMateriali naukovo praktichnoyi konferenciyi Kremenchuku 435 rokiv 23 grudnya 2011 u Wayback Machine ukr Poltavskij guberskij statisticheskij komitet 1911 Spisok naselennyh mest Poltavskoj gubernii s kratkim geograficheskim ocherkom gubernii Poltava Elektronaya tipografiya D N Podzemskogo Petrovskaya ulica sobstvenyj dom 1912 s 143 z 562 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 13 travnya 2011 PosilannyaPogoda v seli Bondari 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi