Олекса ндр Володи мирович Бо ндар 2 вересня 1968 19680902 20 січня 2015 старший сержант Збройних Сил України учасник рос

Олекса́ндр Володи́мирович Бо́ндар (2 вересня 1968(19680902) — 20 січня 2015) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Кіборг.

Олександр Бондар
Старший сержант

Загальна інформація
Народження	2 вересня 1968(1968-09-02) Львів
Смерть	20 січня 2015(2015-01-20) (46 років) Донецький аеропорт
Поховання	Личаківський цвинтар
Псевдо	«Дєд»
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Десантні війська
Формування	80 ОАеМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Бондар Олександр Володимирович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондар.

З життєпису

Народився 2 вересня 1968 року у м. Львові, проживав по вулиці Трильовського.

До Збройних Сил України був призваний за частковою мобілізацією в середині серпня 2014 року. Старший сержант 7-ї роти 3-го батальйону 80 ОАЕМБр. В серпні-листопаді проходив навчання на Яворівському полігоні, а 8 листопада 2014 року, в складі підрозділу, відбув до зони бойових дій — в м. Костянтинівка.

З 5 січня 2015 року — захищав Донецький аеропорт. Востаннє виходив на зв'язок 20 січня 2015 року. За свідченнями побратимів, того дня Олександр пішов розвідати чи є можливість вибратися з терміналу. Знаходився в кінці 1-го «рукава» — біля розбитих автомобілів КамАЗ, після чого — зник.

У Центрі звільнення полонених була оприлюднена інформація, що командир частини у лютому 2015-го повідомляв — мовби Олександр Бондар перебуває у полоні, однак в списках полонених він не значився.

12 травня 2015 року, фрагменти тіла загиблого Героя були забрані з Калінінського моргу м. Донецька. Разом з фрагментами тіла, серед іншого, був ремінь-портупея, на звороті якого був напис «Бондарь». До тіла у донецькому морзі була прикріплена записка «неизвестный мужчина (фрагмент), аэропорт». Вважався зниклим безвісти (№ тіла 557/л).

Був похований у м. Дніпрі, як невідомий, на Краснопільському кладовищі (ділянка №79, поховання № 8363). Його рідні тривалий час не визнавали чоловіка загиблим, вважали, що той перебуває у полоні. В подальшому, фрагменти тіла загиблого були ідентифіковані за експертизою ДНК та на 4 грудня 2021 року сплановано його перепоховання на Алеї Героїв Личаківського кладовища у м. Львові.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 177/2020 від 12 травня 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня.

Примітки

. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
Указ Президента України від 12 травня 2020 року № 177/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Джерела

Бондар Олександр Володимирович [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Центр звільнення полонених
Бої за Донецький аеропорт: зниклі безвісті [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.]
Невідомою залишається доля лише 4 «кіборгів» [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Сихівський райвідділ розшукує зниклого [ 18 травня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.

[2] Указ Президента України від 12 травня 2020 року № 177/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[3] . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.

[4] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube