Роберт Болт (англ. Robert Bolt; 15 серпня 1924 —21 лютого 1995) — британський сценарист, драматург, режисер та актор.
Роберт Болт | |
---|---|
Robert Bolt | |
Ім'я при народженні | Роберт Окстон Болт Robert Oxton Bolt |
Дата народження | 15 серпня 1924 |
Місце народження | Сейл, Чешир, Велика Британія |
Дата смерті | 21 лютого 1995 (70 років) |
Місце смерті | Петерсфілд, Гемпшир, Велика Британія |
Громадянство | Велика Британія |
Alma mater | d |
Професія | сценарист, режисер, актор |
Кар'єра | 1962—1991 |
Напрям | драма, пригоди |
Нагороди | Премія «Оскар» (1966), (1967) Золотий глобус (1966), (1967), (1987) Премія BAFTA (1963), (1968) |
IMDb | ID 0004122 |
Молоді роки
Роберт Окстон Болт народився 15 серпня 1924 року в містечку Сейл на північному заході Англії. Він був сином дрібного крамаря і отримав суворе методичне виховання. У неділю він мав ходити до церкви тричі. Коли Роберту виповнилося 16, його батько сказав, що хлопець може вже сам обирати свій шлях у житті, на що син відповів, що більше нізащо не повернеться до церкви. Батько погодився із цим, сказавши, що й сам би ніколи не повернувся.
У юні роки Роберт Болт відвідував [en]. По закінченні він знайшов роботу у страховій конторі, та згодом залишив її, щоб вступити до Університету Манчестера. Там він здобував науковий ступінь з історії. Після військової служби у Британських повітряних силах Болт продовжив навчання в [en] в Девоні.
1948 року він вперше одружився. А через два роки влаштувався викладачем англійської мови та історії до престижної Мілфілдської школи у Сомерсеті. Там він пропрацював вісім років.
У вільний час Роберт полюбляв писати сценарії для радіопостановок та театральних виступів. Їх включали до ефіру, та особливої уваги вони не привертали. Лише 1957 року, коли він написав сценарій до п'єси «Квітуча вишня», ім'я Болта стало відомим. У театрі [en] пройшло понад 400 вистав. А після цього вона перейшла на Бродвей.
Двома наступними роботами Роберта Болта стали п'єси «Тигр та кінь» та «Людина на всі часи». Остання також здобула неабиякої популярності. Вона з успіхом шла у Вест-Енді та на Бродвеї, а виконавець головної ролі, , відразу став зіркою. Талант сценариста привернув увагу продюсера . Він найняв Болта, щоб той повністю переробив сценарій Майкла Вілсона до фільму «Лоуренс Аравійський», який зібрався знімати Девід Лін. Це стало початком успішної кінокар'єри Роберта Болта.
Кінокар'єра
Переписавши сценарій «Лоуренса Аравійського», Болт потрапив за ґрати через те, що відкрито протестував проти поширення ядерної зброї. Він відмовився підписати зобов'язання більше не займатися подібною діяльністю і був засуджений до місяця ув'язнення. за два тижні умовив його підписати вимоги, та Роберт хоча і зробив це, згодом гірко шкодував, і до кінця зйомок відмовлявся говорити зі Шпігелем.
Сценарій цього фільму був номінований на «Оскар». Та того разу Болт цю нагороду не отримав. Однак Британська кіноакадемія була впевнена, що саме він є найкращим сценаристом минулого року, і вручила Болту власну премію BAFTA.
За три роки вийшов наступний фільм за сценарієм британця. Ним стала екранізація роману Бориса Пастернака «Доктор Живаго». Критиками відмічався характерний для Болта стиль оповідання та діалогів: людяний, короткий та виразний. Продовжилася також співпраця Роберта із режисером Девідом Ліном та актором Омаром Шарифом.
1966 року студія Highland Films екранізувала «Людину на всі часи». Головну роль, як і в театрі, зіграв . Болт другий рік поспіль отримував «Оскар» та «Золотий глобус» за найкращий адаптований сценарій.
1969 року Болт брав участь в допрацюванні сценарію радянсько-італійської стрічки . Після того як Юрій Нагібін відмовився від співраці з продюсером, Франко Крістальді запросив на роль сценаристів Енніо де Кончіні та Роберта Болта. У розповіді драматичної історії подорожі Умберто Нобіле участь Болта особливо помітна у фінальній сцені. Саме він ввів у заключний діалог фразу про «гарячу ванну», тим самим знизивши пафосність сценарію та чудово збалансувавши закінчення фільму.
стала першою картиною, до якої Роберт Болт написав оригінальний сценарій. Це було оповідання про дівчину Розі, одружену дочку ірландського трактирника, яка під час Першої світової війни заводить роман із молодим британським офіцером. Фільм знову знімав давній знайомий Роберта — Девід Лін.
1972-го Болт зняв фільм для своєї другої дружини Сари Майлз. Він став автором мелодраматичної стрічки «Леді Кароліна Лем», в основу якої легли реальні історичні факти. Роберт, виступаючи одночасно як сценарист і режисер, розповідає глядачеві історію кохання леді Кароліни до молодого лорда Байрона.
1979-го разом із Болтом Девід Лін зняв короткометражний фільм для телебачення — «Загублений і знайдений: історія якоря кока». В цьому році Болт пережив серцевий напад та інсульт.
Повернувся Роберт до роботи лише у 1984 році, коли зайнявся сценарієм «Баунті». Стрічка стала п'ятою кіноверсією подій 1789 року, коли весь офіцерський склад корабля після відплиття з Таїті було залишено командою посеред океану. Головні ролі в цьому фільмі виконали Ентоні Гопкінс, Мел Гібсон та Лоуренс Олів'є. Сценарій фільму заслужив особливої уваги за досить точне відображення реалій XVIII сторіччя.
Останнім фільмом за сценарієм Болта, що вийшов на широкий екран, стала стрічка «Місія». Дія фільму відбувається також у XVIII столітті, та цього разу — у горах Латинської Америки. Історія про єзуїтського священика, який намагається нести християнство корінним індіанцям отримала сім номінацій на «Оскара», хоча й виграла лише одну.
1988-го вийшла телевізійна версія фільму «Людина на всі часи», 1991-го — телеп'єса «Без попередження», в якій розповідається про замах на життя президента Рейгана, в результаті якого найважче постраждав його секретар Джеймс Брейді. Спочатку Болт не мав наміру братися за цей сценарій, та після кількох зустрічей із реальним Брейді змінив свою думку.
Особисте життя
1948 року Роберт Болт побрався із Селією Енн Робертс. У подружжя народилося троє дітей: Саллі, Бен та Джоанна. Разом вони прожили п'ятнадцять років, і 1963 року розійшлися.
1967 Болт одружився із Сарою Майлз — британською акторкою, яка була молодшою від нього на 17 років. Шлюб тривав вісім років. За цей час Сара народила Роберту четверту дитину — сина Тома. 1975 вони розійшлися. Сара після цього не виходила заміж, а Роберт у 1980 році одружився з . Проживши із нею п'ять років, він розлучився. А 1988 знов повернувся до Сари. Пара одружилася вдруге. Цей шлюб тривав до самої смерті Роберта у 1995 році.
Сценарист
Режисер
Актор
- 1962 — Лоуренс Аравійський — офіцер із трубкою, що дивиться на Лоуренса
Цікаві факти
- Роберт Болт був близьким другом Франко Неро.
Примітки
- Інформація про Роберта Болта [1] (англ.)
- The Guardian [2] (англ.)
- «Червоний намет» [3] [ 2010-03-12 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Robert Bolt angl Robert Bolt 15 serpnya 1924 21 lyutogo 1995 britanskij scenarist dramaturg rezhiser ta aktor Robert BoltRobert BoltIm ya pri narodzhenniRobert Okston Bolt Robert Oxton BoltData narodzhennya15 serpnya 1924 1924 08 15 Misce narodzhennyaSejl Cheshir Velika BritaniyaData smerti21 lyutogo 1995 1995 02 21 70 rokiv Misce smertiPetersfild Gempshir Velika BritaniyaGromadyanstvo Velika BritaniyaAlma materdProfesiyascenarist rezhiser aktorKar yera1962 1991Napryamdrama prigodiNagorodiPremiya Oskar 1966 1967 Zolotij globus 1966 1967 1987 Premiya BAFTA 1963 1968 IMDbID 0004122Molodi rokiRobert Okston Bolt narodivsya 15 serpnya 1924 roku v mistechku Sejl na pivnichnomu zahodi Angliyi Vin buv sinom dribnogo kramarya i otrimav suvore metodichne vihovannya U nedilyu vin mav hoditi do cerkvi trichi Koli Robertu vipovnilosya 16 jogo batko skazav sho hlopec mozhe vzhe sam obirati svij shlyah u zhitti na sho sin vidpoviv sho bilshe nizasho ne povernetsya do cerkvi Batko pogodivsya iz cim skazavshi sho j sam bi nikoli ne povernuvsya Manchesterska shkola yaku vidviduvav Bolt U yuni roki Robert Bolt vidviduvav en Po zakinchenni vin znajshov robotu u strahovij kontori ta zgodom zalishiv yiyi shob vstupiti do Universitetu Manchestera Tam vin zdobuvav naukovij stupin z istoriyi Pislya vijskovoyi sluzhbi u Britanskih povitryanih silah Bolt prodovzhiv navchannya v en v Devoni 1948 roku vin vpershe odruzhivsya A cherez dva roki vlashtuvavsya vikladachem anglijskoyi movi ta istoriyi do prestizhnoyi Milfildskoyi shkoli u Somerseti Tam vin propracyuvav visim rokiv U vilnij chas Robert polyublyav pisati scenariyi dlya radiopostanovok ta teatralnih vistupiv Yih vklyuchali do efiru ta osoblivoyi uvagi voni ne privertali Lishe 1957 roku koli vin napisav scenarij do p yesi Kvitucha vishnya im ya Bolta stalo vidomim U teatri en projshlo ponad 400 vistav A pislya cogo vona perejshla na Brodvej Dvoma nastupnimi robotami Roberta Bolta stali p yesi Tigr ta kin ta Lyudina na vsi chasi Ostannya takozh zdobula neabiyakoyi populyarnosti Vona z uspihom shla u Vest Endi ta na Brodveyi a vikonavec golovnoyi roli vidrazu stav zirkoyu Talant scenarista privernuv uvagu prodyusera Vin najnyav Bolta shob toj povnistyu pererobiv scenarij Majkla Vilsona do filmu Lourens Aravijskij yakij zibravsya znimati Devid Lin Ce stalo pochatkom uspishnoyi kinokar yeri Roberta Bolta Kinokar yeraPerepisavshi scenarij Lourensa Aravijskogo Bolt potrapiv za grati cherez te sho vidkrito protestuvav proti poshirennya yadernoyi zbroyi Vin vidmovivsya pidpisati zobov yazannya bilshe ne zajmatisya podibnoyu diyalnistyu i buv zasudzhenij do misyacya uv yaznennya za dva tizhni umoviv jogo pidpisati vimogi ta Robert hocha i zrobiv ce zgodom girko shkoduvav i do kincya zjomok vidmovlyavsya govoriti zi Shpigelem Scenarij cogo filmu buv nominovanij na Oskar Ta togo razu Bolt cyu nagorodu ne otrimav Odnak Britanska kinoakademiya bula vpevnena sho same vin ye najkrashim scenaristom minulogo roku i vruchila Boltu vlasnu premiyu BAFTA Za tri roki vijshov nastupnij film za scenariyem britancya Nim stala ekranizaciya romanu Borisa Pasternaka Doktor Zhivago Kritikami vidmichavsya harakternij dlya Bolta stil opovidannya ta dialogiv lyudyanij korotkij ta viraznij Prodovzhilasya takozh spivpracya Roberta iz rezhiserom Devidom Linom ta aktorom Omarom Sharifom 1966 roku studiya Highland Films ekranizuvala Lyudinu na vsi chasi Golovnu rol yak i v teatri zigrav Bolt drugij rik pospil otrimuvav Oskar ta Zolotij globus za najkrashij adaptovanij scenarij 1969 roku Bolt brav uchast v dopracyuvanni scenariyu radyansko italijskoyi strichki Pislya togo yak Yurij Nagibin vidmovivsya vid spivraci z prodyuserom Franko Kristaldi zaprosiv na rol scenaristiv Ennio de Konchini ta Roberta Bolta U rozpovidi dramatichnoyi istoriyi podorozhi Umberto Nobile uchast Bolta osoblivo pomitna u finalnij sceni Same vin vviv u zaklyuchnij dialog frazu pro garyachu vannu tim samim znizivshi pafosnist scenariyu ta chudovo zbalansuvavshi zakinchennya filmu stala pershoyu kartinoyu do yakoyi Robert Bolt napisav originalnij scenarij Ce bulo opovidannya pro divchinu Rozi odruzhenu dochku irlandskogo traktirnika yaka pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zavodit roman iz molodim britanskim oficerom Film znovu znimav davnij znajomij Roberta Devid Lin 1972 go Bolt znyav film dlya svoyeyi drugoyi druzhini Sari Majlz Vin stav avtorom melodramatichnoyi strichki Ledi Karolina Lem v osnovu yakoyi legli realni istorichni fakti Robert vistupayuchi odnochasno yak scenarist i rezhiser rozpovidaye glyadachevi istoriyu kohannya ledi Karolini do molodogo lorda Bajrona 1979 go razom iz Boltom Devid Lin znyav korotkometrazhnij film dlya telebachennya Zagublenij i znajdenij istoriya yakorya koka V comu roci Bolt perezhiv sercevij napad ta insult Povernuvsya Robert do roboti lishe u 1984 roci koli zajnyavsya scenariyem Baunti Strichka stala p yatoyu kinoversiyeyu podij 1789 roku koli ves oficerskij sklad korablya pislya vidplittya z Tayiti bulo zalisheno komandoyu posered okeanu Golovni roli v comu filmi vikonali Entoni Gopkins Mel Gibson ta Lourens Oliv ye Scenarij filmu zasluzhiv osoblivoyi uvagi za dosit tochne vidobrazhennya realij XVIII storichchya Ostannim filmom za scenariyem Bolta sho vijshov na shirokij ekran stala strichka Misiya Diya filmu vidbuvayetsya takozh u XVIII stolitti ta cogo razu u gorah Latinskoyi Ameriki Istoriya pro yezuyitskogo svyashenika yakij namagayetsya nesti hristiyanstvo korinnim indiancyam otrimala sim nominacij na Oskara hocha j vigrala lishe odnu 1988 go vijshla televizijna versiya filmu Lyudina na vsi chasi 1991 go telep yesa Bez poperedzhennya v yakij rozpovidayetsya pro zamah na zhittya prezidenta Rejgana v rezultati yakogo najvazhche postrazhdav jogo sekretar Dzhejms Brejdi Spochatku Bolt ne mav namiru bratisya za cej scenarij ta pislya kilkoh zustrichej iz realnim Brejdi zminiv svoyu dumku Osobiste zhittya1948 roku Robert Bolt pobravsya iz Seliyeyu Enn Roberts U podruzhzhya narodilosya troye ditej Salli Ben ta Dzhoanna Razom voni prozhili p yatnadcyat rokiv i 1963 roku rozijshlisya 1967 Bolt odruzhivsya iz Saroyu Majlz britanskoyu aktorkoyu yaka bula molodshoyu vid nogo na 17 rokiv Shlyub trivav visim rokiv Za cej chas Sara narodila Robertu chetvertu ditinu sina Toma 1975 voni rozijshlisya Sara pislya cogo ne vihodila zamizh a Robert u 1980 roci odruzhivsya z Prozhivshi iz neyu p yat rokiv vin rozluchivsya A 1988 znov povernuvsya do Sari Para odruzhilasya vdruge Cej shlyub trivav do samoyi smerti Roberta u 1995 roci Scenarist1962 Lourens Aravijskij 1965 Doktor Zhivago 1966 Lyudina na vsi chasi 1969 Chervonij namet 1970 1972 Ledi Karolina Lem 1984 Baunti 1986 MisiyaRezhiser1972 Ledi Karolina LemAktor1962 Lourens Aravijskij oficer iz trubkoyu sho divitsya na LourensaCikavi faktiRobert Bolt buv blizkim drugom Franko Nero PrimitkiInformaciya pro Roberta Bolta 1 angl The Guardian 2 angl Chervonij namet 3 2010 03 12 u Wayback Machine ros Posilannya