Болонська конвенція (або Болонська декларація) — угода щодо стандартизації підходів до організації навчального процесу і функціонування вищої школи в Європейському Союзі.
Країни-учасниці
Документ підписаний 19 червня 1999 року в місті Болонья міністрами освіти 29 країн Західної і Центральної Європи: Австрії, Бельгії, Великої Британії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Ісляндії, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Німеччини, Норвеґії, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швайцарії, Швеції. У 2002 році до Болонського процесу приєдналися Кіпр, Ліхтенштейн, Туреччина, Хорватія, а в 2003 році — Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Північна Македонія, Сербія, Чорногорія і Росія. Україна приєдналася до Болонського процесу в травні 2005 року.
Основні положення
Болонська конвенція закріпила 6 основних принципів навчального процесу:
- Введення двоциклового навчання: додипломного та післядипломного. Додипломний цикл передбачає одержання 1-го академічного ступеня (бакалавр). При цьому тривалість навчання на додипломному циклі має бути не менше 3 і не більше 4 років. Успішне завершення 1-го циклу відкриває доступ до 2-го циклу — післядипломного. Навчання впродовж 2-го циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1–2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7–8 років).
- Запровадження системи кредитів на основі Європейської системи трансферу оцінок (ECTS). ECTS обумовлює кредитно-модульну організацію навчального процесу, яка базується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (кредитів). Зменшує навантаження на студентів, оскільки за умов її впровадження відсутні сесії. Система не передбачає обов'язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Протягом навчального семестру студенти складають два модульні контролі під час тижнів, вільних від аудиторних занять, а їх знання оцінюються за 100-бальною шкалою. Студенти, які за результатами модульних контролів здобули з конкретних навчальних дисциплін не менше від встановленої мінімальної кількості балів, атестуються з цих дисциплін із виставленням їм державної семестрової оцінки («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») відповідно до шкали переведення. Студенти, атестовані з оцінкою «незадовільно», зобов'язані складати семестрові іспити. Семестрові іспити можуть також складати студенти, які бажають покращити оцінку, отриману за результатами модульних контролів. Оцінювання знань на іспитах здійснюється у 100-бальній шкалі з наступним переведенням у державну оцінку.
- Контроль якості освіти передбачається здійснювати акредитаційними агентствами, незалежними від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що їх отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.
- Розширення мобільності студентів, викладацького складу та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.
- Забезпечення працевлаштування випускників. Усі академічні ступені й інші кваліфікації повинні мати попит на європейському ринкові праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО.
- Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко доступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.
Україна як учасник Болонського процесу
Рішення про приєднання України до Болонського процесу ухвалено 19 травня 2005 року на конференції міністрів освіти країн Європи, яка проходила в норвезькому місті Берґені.
Див. також
Джерела Інтернету
- Текст Болонської декларації[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolonska konvenciya abo Bolonska deklaraciya ugoda shodo standartizaciyi pidhodiv do organizaciyi navchalnogo procesu i funkcionuvannya vishoyi shkoli v Yevropejskomu Soyuzi Krayini uchasniciDokument pidpisanij 19 chervnya 1999 roku v misti Bolonya ministrami osviti 29 krayin Zahidnoyi i Centralnoyi Yevropi Avstriyi Belgiyi Velikoyi Britaniyi Greciyi Daniyi Estoniyi Irlandiyi Islyandiyi Ispaniyi Italiyi Latviyi Litvi Lyuksemburgu Malti Niderlandiv Nimechchini Norvegiyi Polshi Portugaliyi Rumuniyi Slovachchini Sloveniyi Ugorshini Finlyandiyi Franciyi Chehiyi Shvajcariyi Shveciyi U 2002 roci do Bolonskogo procesu priyednalisya Kipr Lihtenshtejn Turechchina Horvatiya a v 2003 roci Albaniya Andorra Bosniya i Gercegovina Vatikan Pivnichna Makedoniya Serbiya Chornogoriya i Rosiya Ukrayina priyednalasya do Bolonskogo procesu v travni 2005 roku Osnovni polozhennyaBolonska konvenciya zakripila 6 osnovnih principiv navchalnogo procesu Vvedennya dvociklovogo navchannya dodiplomnogo ta pislyadiplomnogo Dodiplomnij cikl peredbachaye oderzhannya 1 go akademichnogo stupenya bakalavr Pri comu trivalist navchannya na dodiplomnomu cikli maye buti ne menshe 3 i ne bilshe 4 rokiv Uspishne zavershennya 1 go ciklu vidkrivaye dostup do 2 go ciklu pislyadiplomnogo Navchannya vprodovzh 2 go ciklu mozhe peredbachati otrimannya stupenya magistra cherez 1 2 roki navchannya pislya oderzhannya 1 go stupenya i abo doktorskogo stupenya za umovi zagalnoyi trivalosti navchannya 7 8 rokiv Zaprovadzhennya sistemi kreditiv na osnovi Yevropejskoyi sistemi transferu ocinok ECTS ECTS obumovlyuye kreditno modulnu organizaciyu navchalnogo procesu yaka bazuyetsya na poyednanni modulnih tehnologij navchannya ta zalikovih osvitnih odinic kreditiv Zmenshuye navantazhennya na studentiv oskilki za umov yiyi vprovadzhennya vidsutni sesiyi Sistema ne peredbachaye obov yazkovogo semestrovogo ekzamenu dlya vsih studentiv Protyagom navchalnogo semestru studenti skladayut dva modulni kontroli pid chas tizhniv vilnih vid auditornih zanyat a yih znannya ocinyuyutsya za 100 balnoyu shkaloyu Studenti yaki za rezultatami modulnih kontroliv zdobuli z konkretnih navchalnih disciplin ne menshe vid vstanovlenoyi minimalnoyi kilkosti baliv atestuyutsya z cih disciplin iz vistavlennyam yim derzhavnoyi semestrovoyi ocinki vidminno dobre zadovilno nezadovilno vidpovidno do shkali perevedennya Studenti atestovani z ocinkoyu nezadovilno zobov yazani skladati semestrovi ispiti Semestrovi ispiti mozhut takozh skladati studenti yaki bazhayut pokrashiti ocinku otrimanu za rezultatami modulnih kontroliv Ocinyuvannya znan na ispitah zdijsnyuyetsya u 100 balnij shkali z nastupnim perevedennyam u derzhavnu ocinku Kontrol yakosti osviti peredbachayetsya zdijsnyuvati akreditacijnimi agentstvami nezalezhnimi vid nacionalnih uryadiv i mizhnarodnih organizacij Ocinka bude gruntuvatisya ne na trivalosti abo zmisti navchannya a na tih znannyah uminnyah i navichkah sho yih otrimali vipuskniki Odnochasno budut vstanovleni standarti transnacionalnoyi osviti Rozshirennya mobilnosti studentiv vikladackogo skladu ta inshogo personalu dlya vzayemnogo zbagachennya yevropejskim dosvidom Peredbachayetsya zmina nacionalnih zakonodavchih aktiv u sferi pracevlashtuvannya inozemciv Zabezpechennya pracevlashtuvannya vipusknikiv Usi akademichni stupeni j inshi kvalifikaciyi povinni mati popit na yevropejskomu rinkovi praci a profesijne viznannya kvalifikacij maye buti sproshene Dlya zabezpechennya viznannya kvalifikacij planuyetsya povsyudne vikoristannya Dodatka do diploma rekomendovanogo YuNESKO Zabezpechennya privablivosti yevropejskoyi sistemi osviti Odnim iz golovnih zavdan sho maye buti virishene v ramkah Bolonskogo procesu ye zaluchennya v Yevropu bilshoyi kilkosti studentiv z inshih regioniv svitu Vvazhayetsya sho vvedennya zagalnoyevropejskoyi sistemi garantiyi yakosti osviti kreditnoyi sistemi nakopichennya legko dostupnih kvalifikacij tosho spriyatime pidvishennyu interesu yevropejskih ta inshih gromadyan do vishoyi osviti Ukrayina yak uchasnik Bolonskogo procesuRishennya pro priyednannya Ukrayini do Bolonskogo procesu uhvaleno 19 travnya 2005 roku na konferenciyi ministriv osviti krayin Yevropi yaka prohodila v norvezkomu misti Bergeni Div takozhAkademichni svobodi Universitetska avtonomiya Velika hartiya universitetivDzherela InternetuTekst Bolonskoyi deklaraciyi nedostupne posilannya z chervnya 2019