Олександр Теодорович Болехівський (нар. 10 листопада 1925, Ворона, Івано-Франківська область — пом. 26 червня 2011, Рогатин, Івано-Франківська область) — український поет, публіцист і лікар
Олександр Болехі́вський | ||||
---|---|---|---|---|
Олександр Теодорович Болехівський | ||||
Народився | 10 листопада 1925 Ворона, Станіславське воєводство, Польща | |||
Помер | 26 червня 2011 (85 років) Рогатин, Івано-Франківська область, Україна | |||
Поховання | ||||
Громадянство | Польська Республіка→ СРСР→ Україна | |||
Діяльність | поет, публіцист, лікар, літературознавець, письменник | |||
Alma mater | Івано-Франківський національний медичний університет | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
Життєпис
Народився в селянській родині 10 листопада 1925 року в селі Ворона Товмацького повіту Станіславівської області (Тепер Коломийського району Івано-Франківської області). Батько Теодор син Олекси впродовж багатьох років був заступником війта села Ворони, в час першої світової війни став політичним в’язнем австрійського концентраційного лагеря Талергоф. Батько помер, коли Олександру було 3 роки, а мати Анна (з дому Кондрат), коли він мав дев’ять з половиною.
У 1939 після закінчення 7 класу народної школи в рідному селі вступив до Української гімназії в Станиславові, де його вчив української мови й літератури, а також фізкультури Тарас Франко. В 1940 році поступив до новоствореної Станіславської фельдшерської школи. Під час війни працював на посаді медсестри Центральної міської лікарні в Станіславі. В 1942 році вивезений німцями на примусові роботи на анексовану територію Чехословаччини в село Ґіссгібель, край Ґруліх, Аллергебірге, Остсудетенлянд (Чеська назва – село Олешниці в Орліцкіх горах, ) де працював у сільському господарстві. В цей час брав дистанційні уроки по класу скрипки
В 1943 році вдалося втекти з Німеччини. Вступив до Української Повстанської Армії, де працював фельдшером Підстаршинської школи імені Євгена Коновальця в Карпатах. У сутичці з мадярами 1 серпня 1944 року тяжко поранений розривною кулею в стегно. Дев'ять місяців лікувався в лікарнях Угорщини, Словаччини, Польщі. Ногу хотіли ампутувати, але лікар українець в містечку Новий Санч вирішив зробити неможливе: заборонив ампутацію і працював над розробкою ноги. Навесні 1945 року повернувся додому, а з 1 лютого 1946 року став працювати фельдшером в Єзуполі. У вересні 1946 року поступив на підготовчий відділ Станіславського медичного інституту і на роботу медсестри обласної лікарні.
За 15 днів до закінчення підготовчого відділу, 15 червня 1947 року, арештований, а 14 лютого 1948 року заочно засуджений «Особим совєщанієм» у Москві на вісім років ув'язнення за участь в УПА. Кару відбував у Красноярському краї та Казахстані, працював фельдшером лагерних лікарень і амбулаторій. Після відбуття строку, в жовтні 1954 року, відправлений під конвоєм на спецвисилку до міста Коркіно Челябінської області, хоч такого покарання в вироку не було. Працював завідувачем Пункту охорони здоров'я Коркінського електровозопаровозовагоноремонтного заводу (ЕПВРЗ).
У травні 1955 року звільнений. Працював фельдшером в Калуші, Отинії та Івано-Франківську. Закінчив медучилище і медичний інститут з відзнакою. Спеціалізувався по загальній хірургії та урології, працював урологом та хірургом в Рогатинській райлікарні 28 років. Виховав трьох дочок. Мав п`ятьох онуків.
Реабілітований у 1991 після здобуття Незалежності Україною . Був співзасновником Рогатинського братства ОУН-УПА ім. Генерала Романа Шухевича—Тараса Чупринки .
Помер 26 червня 2011 року від хвороби в місті Рогатин де мешкав довгий час. Похований на Рогатинському цвинтарі.
Літературна діяльність
Писати вірші почав у тюрмі, вивчав напам'ять, з лагера пересилав на батьківщину через вільнонайманих медичних працівників.
У 1968 році підписав Лист-протест 139-ти разом з художниками, письменниками, авторитетними вченими .
Перших два вірші «Світанок» і «Весна» надрукував у Варшаві 1970 року під прізвищем дочки. Все інше друкував у періодичній пресі після відновлення незалежності України у газетах «Голос Опілля», «Повстанець», «Рогатинська земля», «Галицьке слово», «Галичина», «Нова зоря», «Політичний в’язень», у журналі «Дзвіночок».
Видав збірку «Поезії», спогади «Рута з огороду Кобилянської», в книзі «Скрипторій історичної прози» том 16-ий, Львів, 2000; «Ольга Дучимінська і Рогатинщина» в книзі «Рогатинська земля: історія і сучасність», том 2-ий, Львів, 2001; «Перлина у скарбниці пам’яті» в книзі Ярослав Пащак «Родимий край, село родиме», Київ, Веселка, 2001 та інші.
Бібліографія
«Поезії» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998)
«У пазурах дракона» (Івано-Франківськ, 2010)
Посилання
- http://www.history.iv-fr.net/article.php?id=839 [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 29 травня 2022.
- РОГАТИНСЬКЕ БРАТСТВО ОУН-УПА ІМ.ГЕНЕРАЛА РОМАНА ШУХЕВИЧА-ТАРАСА ЧУПРИНКИ.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 7 липня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Teodorovich Bolehivskij nar 10 listopada 1925 19251110 Vorona Ivano Frankivska oblast pom 26 chervnya 2011 Rogatin Ivano Frankivska oblast ukrayinskij poet publicist i likarOleksandr Bolehi vskijOleksandr Teodorovich BolehivskijNarodivsya10 listopada 1925 1925 11 10 Vorona Stanislavske voyevodstvo PolshaPomer26 chervnya 2011 2011 06 26 85 rokiv Rogatin Ivano Frankivska oblast UkrayinaPohovannyaGromadyanstvoPolska Respublika SRSR UkrayinaDiyalnistpoet publicist likar literaturoznavec pismennikAlma materIvano Frankivskij nacionalnij medichnij universitetMova tvorivukrayinskaZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini 10 listopada 1925 roku v seli Vorona Tovmackogo povitu Stanislavivskoyi oblasti Teper Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Batko Teodor sin Oleksi vprodovzh bagatoh rokiv buv zastupnikom vijta sela Voroni v chas pershoyi svitovoyi vijni stav politichnim v yaznem avstrijskogo koncentracijnogo lagerya Talergof Batko pomer koli Oleksandru bulo 3 roki a mati Anna z domu Kondrat koli vin mav dev yat z polovinoyu U 1939 pislya zakinchennya 7 klasu narodnoyi shkoli v ridnomu seli vstupiv do Ukrayinskoyi gimnaziyi v Stanislavovi de jogo vchiv ukrayinskoyi movi j literaturi a takozh fizkulturi Taras Franko V 1940 roci postupiv do novostvorenoyi Stanislavskoyi feldsherskoyi shkoli Pid chas vijni pracyuvav na posadi medsestri Centralnoyi miskoyi likarni v Stanislavi V 1942 roci vivezenij nimcyami na primusovi roboti na aneksovanu teritoriyu Chehoslovachchini v selo Gissgibel kraj Grulih Allergebirge Ostsudetenlyand Cheska nazva selo Oleshnici v Orlickih gorah de pracyuvav u silskomu gospodarstvi V cej chas brav distancijni uroki po klasu skripki V 1943 roci vdalosya vtekti z Nimechchini Vstupiv do Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi de pracyuvav feldsherom Pidstarshinskoyi shkoli imeni Yevgena Konovalcya v Karpatah U sutichci z madyarami 1 serpnya 1944 roku tyazhko poranenij rozrivnoyu kuleyu v stegno Dev yat misyaciv likuvavsya v likarnyah Ugorshini Slovachchini Polshi Nogu hotili amputuvati ale likar ukrayinec v mistechku Novij Sanch virishiv zrobiti nemozhlive zaboroniv amputaciyu i pracyuvav nad rozrobkoyu nogi Navesni 1945 roku povernuvsya dodomu a z 1 lyutogo 1946 roku stav pracyuvati feldsherom v Yezupoli U veresni 1946 roku postupiv na pidgotovchij viddil Stanislavskogo medichnogo institutu i na robotu medsestri oblasnoyi likarni Za 15 dniv do zakinchennya pidgotovchogo viddilu 15 chervnya 1947 roku areshtovanij a 14 lyutogo 1948 roku zaochno zasudzhenij Osobim sovyeshaniyem u Moskvi na visim rokiv uv yaznennya za uchast v UPA Karu vidbuvav u Krasnoyarskomu krayi ta Kazahstani pracyuvav feldsherom lagernih likaren i ambulatorij Pislya vidbuttya stroku v zhovtni 1954 roku vidpravlenij pid konvoyem na specvisilku do mista Korkino Chelyabinskoyi oblasti hoch takogo pokarannya v viroku ne bulo Pracyuvav zaviduvachem Punktu ohoroni zdorov ya Korkinskogo elektrovozoparovozovagonoremontnogo zavodu EPVRZ U travni 1955 roku zvilnenij Pracyuvav feldsherom v Kalushi Otiniyi ta Ivano Frankivsku Zakinchiv meduchilishe i medichnij institut z vidznakoyu Specializuvavsya po zagalnij hirurgiyi ta urologiyi pracyuvav urologom ta hirurgom v Rogatinskij rajlikarni 28 rokiv Vihovav troh dochok Mav p yatoh onukiv Reabilitovanij u 1991 pislya zdobuttya Nezalezhnosti Ukrayinoyu Buv spivzasnovnikom Rogatinskogo bratstva OUN UPA im Generala Romana Shuhevicha Tarasa Chuprinki Pomer 26 chervnya 2011 roku vid hvorobi v misti Rogatin de meshkav dovgij chas Pohovanij na Rogatinskomu cvintari Literaturna diyalnistPisati virshi pochav u tyurmi vivchav napam yat z lagera peresilav na batkivshinu cherez vilnonajmanih medichnih pracivnikiv U 1968 roci pidpisav List protest 139 ti razom z hudozhnikami pismennikami avtoritetnimi vchenimi Pershih dva virshi Svitanok i Vesna nadrukuvav u Varshavi 1970 roku pid prizvishem dochki Vse inshe drukuvav u periodichnij presi pislya vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini u gazetah Golos Opillya Povstanec Rogatinska zemlya Galicke slovo Galichina Nova zorya Politichnij v yazen u zhurnali Dzvinochok Vidav zbirku Poeziyi spogadi Ruta z ogorodu Kobilyanskoyi v knizi Skriptorij istorichnoyi prozi tom 16 ij Lviv 2000 Olga Duchiminska i Rogatinshina v knizi Rogatinska zemlya istoriya i suchasnist tom 2 ij Lviv 2001 Perlina u skarbnici pam yati v knizi Yaroslav Pashak Rodimij kraj selo rodime Kiyiv Veselka 2001 ta inshi Bibliografiya Poeziyi Ivano Frankivsk Lileya NV 1998 U pazurah drakona Ivano Frankivsk 2010 Posilannyahttp www history iv fr net article php id 839 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 17 kvitnya 2016 Procitovano 29 travnya 2022 ROGATINSKE BRATSTVO OUN UPA IM GENERALA ROMANA ShUHEVIChA TARASA ChUPRINKI Arhiv originalu za 20 kvitnya 2017 Procitovano 7 lipnya 2023