У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бокєєв У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бокєєви Бо

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бокєєв.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бокєєви.

Бокєєви

Родоначальник:	Семен Бокей
Близькі роди:	^[ru]

Бокєєви або Бокеєви (рос. Бокеевы) — дворянський рід.

Походження

Рюриковичі. Гілка ^[ru], що втратила князівський титул. Їхнім родоначальником вважається фомінський князь Костянтин Юрійович у якого було троє синів, всі Федори Костянтиновичі:

Князь ^[ru] на прізвисько Червоний — одружений з дочкою князя Федора Святославовича — ^[ru], після того, як великий князь Симеон Іванович Гордий, після весілля відмовився від неї. Родоначальник родів: ^[ru], ^[ru], ^[ru], ^[ru], ^[ru] та інших.
Князь Федір Костянтинович на прізвисько Сліпий — родоначальник дворянських родів Карпових, ^[ru], Ложкіних, Бокеєвих.
Князь ^[ru] — родоначальник князів Козловських, дворянських родів ^[ru] та ^[ru].

Князь Федір Костянтинович (2-га гілка) мав одного сина — князя Андрія Федоровича, який пішов на службу до Тверських князів та його син князь Федір Андрійович за прозванням Короб'я (рос. Коробья) теж переїхав на службу до Твері. Його сини, які князями вже не писалися — Семен Федорович на прізвисько Бокей (родоначальник Бокеєвих) і Карп Федорович (родоначальник Карпових, Долматов-Карпових і Ложкіних).

Незадовго до підпорядкування Тверського князівства Москві розпочався виїзд тверських бояр та дітей боярських на службу до московських князів. Серед інших виїхали і сини Семена Федоровича Бокеєва.

Коментарі

Між 1475 та 1476 рр.

Примітки

Веселовский С. Б. Исследования по истории класса служилых землевладельцев. — М.: Наука, 1969. — 584 с. — 4500 экз.

Література

Родословная книга Князей и Дворян российских и выезжих (Бархатная книга). — М.: Университетская Типография у Н. Новикова, 1787.
Бокеевы // Русский биографический словарь : в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
Лобанов-Ростовский, А. Б. Русская родословная книга : в 2 т.. — 2-е изд. — СПб. : Издание А. С. Суворина, 1895. стр. 70.
Славянская энциклопедия. Киевская Русь — Московия: в 2 т. / Автор-составитель В. В. Богуславский. — Москва: Олма-пресс, 2001. — Т. 1: А—М. — 784 с. — 5000 экз. — .
М.Г. Спиридов. Сокращенное описание служб благородных российских дворян, расположенное по родам их, с показанием, от кого те роды начало свое получили, или откуда какие родоначальники выехали, или которых их происхождение….. М. Унив. тип. 1810. Ч. 1. 1810 г. Род дворян Бокеевых. стр. 150-151.
Сост. А.В. Антонов. Памятники истории русского служилого сословия. — М.: Древлехранилище. 2011. Рец. Ю.В. Анхимюк. Ю.М. Эскин. Род Фоминских и Березуйских князей. стр. 123-124. ISBN 978-5-93646-176-7. //РГАДА. Ф.201. (Собрание М.А. Оболенского). Оп. 1. Д. 83.
Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях. М., Типогр: С. Селивановского. 1853 г. Бокеевы. стр. 36.

[2] Між 1475 та 1476 рр.

[veselovsky-1] Веселовский С. Б. Исследования по истории класса служилых землевладельцев. — М.: Наука, 1969. — 584 с. — 4500 экз.