Бі йчик бойо к частина затворно спускового механізму вогнепальної зброї або мін бомб що безпосередньо передає ударну дію

Бі́йчик, бойо́к — частина затворно-спускового механізму вогнепальної зброї або (мін, бомб), що безпосередньо передає ударну дію. Бійчик може мати різну форму: призначений для одноразового використання (у вибухових пристроях) зазвичай має загострений кінець; бійчик вогнепальної зброї для запалювання капсуля набою має закруглену форму.

У вогнепальній зброї, (рушниці, пістолети, гармати, великокаліберні міномети) бійчик — частина ударника (або курка), що вдаряє по капсулю, спричиняючи тим детонацію , яка потім запалює метальну вибухову речовину.
На мінометах, заряджуваних з дула, бійчик — це голка усередині казенника ствола, яка здійснює постріл, проколюючи капсуль . Бійчик міномета може бути як жорстко закріплений (на більшості мінометів), так і бути рухомим.
У вибухових пристроях бійчик таким же способом запалює детонатор з проміжним детонатором.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бійчик (значення).

Примітки

. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 11 листопада 2016.
Бойок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Боек // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва ^[ru], 1911—1915. (рос.)

Це незавершена стаття про вогнепальну зброю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 11 листопада 2016.

[2] Бойок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Боек // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва ^[ru], 1911—1915. (рос.)