Жан Морі́с Еміль Бодо́ (фр. Jean-Maurice-Émile Baudot; 11 вересня 1845, Маньє — 28 березня 1903) — французький винахідник.
Еміль Бодо | |
---|---|
фр. Jean-Maurice-Émile Baudot | |
Народився | 11 вересня 1845 Маньє Франція |
Помер | 28 березня 1903 (57 років) Со |
Громадянство | Франція |
Національність | француз |
Діяльність | винахідник, інженер-електрик, інженер |
Галузь | телекомунікація |
Знання мов | французька[1] |
Нагороди | |
|
Доробок
Жан Моріс Еміль Бодо не мав спеціальної інженерної освіти. Проте, ця людина мала значний досвід роботи у тому числі і на великих телеграфних станціях. Цей досвід дозволив винахідникові створити телеграфний апарат багаторазової дії (спочатку дворазовий, пізніше п'ятиразових), за допомогою якого можна було передавати по одній лінії два і більш повідомлення (1872 рік, Бодо працював на Центральному Паризькому телеграфі).
До цього моменту існуючі телеграфні передачі велися з використанням азбуки Морзе. Морзе розробив аналоговий нерівномірний код, оскільки обмін повідомленнями вівся сигналами, різними по довжині,— точка і тире; окрім того, один символ передавався різною кількістю таких символів від одного до семи. Бодо перший винахідник, апарат якого здатен передавати повідомлення, використовуючи букви латинського алфавіту.
Для роботи своїх механізмів Бодо створив рівномірний телеграфний код (названий його іменем, чи код Бодо). Оскільки даний код застосовувався широко в телеграфії кінця 19-початку 20 сторіччя, його було названо «Міжнародний телеграфний код № 1». У 1874 Бодо удосконалив свій винахід і створив дворазовий апарат, який передавав інформацію зі швидкістю 360 знаків в хвилину. У 1876 було створено п'ятикратний апарат, тобто швидкість передачі в якому збільшилася порівняно з першим в п'ять разів, а з другим в 2,5 рази.
Масове застосування винахід знайшов у 1877 році на лінії Париж — Бордо.
До того передача велася, використовуючи пару проводів для роботи пари апаратів на її кінцях. Для роботи кожної нової пари апаратів доводилося проводити нову парну лінію. Завдяки апарату Бодо з'явилася можливість використовувати час інтервалів між тире і крапками. При цьому по одній лінії могли працювати від чотирьох до шести телеграфістів. Дворазові апарати мали більш просту конструкцію в порівнянні з п'ятиразовими, вимагали менше зусиль з переналаштування їх і давали менше поломок, а, отже, передавали інформацію на великі дистанції і використовувалися до кінця XX століття. Швидкість передачі в них була 760 знаків за хвилину.
Бодо розробив також розподільник (він дозволяв робити по одній парі кільком парам телеграфних апаратів без завад в роботі кожної окремої пари), дешифратор і друкуючий механізм. Дешифратор у телеграфному апараті перетворює на приймальній стороні електричний сигнал з семи імпульсів: старт, 5 імпульсів коду символу і стоп, — в механічний рух приймальних лінійок апарата. Здійснюється це підбором електромагнітних реле, кожне з яких підтягує чи відпускає від себе відповідну лінійку друкуючого пристрою, в залежності від комбінації. Друкуючий механізм — механічна частина апарата. Містить п'ять інформаційних лінійок і може містити 1-2 службові. Лінійки мають відповідні отвори, що можуть зміщатися таким чином, що лише один лебедеподібний важіль у момент прийому чи передачі символу «відпускається» і здійснює удар по валику каретки.
Ці винаходи стали найбільш значущим досягненням телеграфії в XIX столітті. У 1927 р., визнаючи високі заслуги Жана Еміля Моріса Бодо, Міжнародний комітет з телеграфії присвоїв одиниці швидкості телеграфування назву 1 бод.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Стартстоповий апарат — телеграфний апарат, який кожен символ передає комбінацією, яка включає:
* стартову посилку, що «знімає апарат зі стопа»
* код символу, скажімо, в МТК-2 це 5 символів
* стопову посилку, яка знову «ставить апарат на стоп»
Посилання
- today.shadrinsk.info/star-birthday/98/ [ 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Жан Морис Эмиль БОДО /Baudot/ (11.9.1845 — 28.3.1903)
- www.slideshare.net/NK7Even/ss-32166542 [ 18 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Жан Бодо
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Mori s Emil Bodo fr Jean Maurice Emile Baudot 11 veresnya 1845 Manye 28 bereznya 1903 francuzkij vinahidnik Emil Bodofr Jean Maurice Emile BaudotNarodivsya11 veresnya 1845 1845 09 11 Manye FranciyaPomer28 bereznya 1903 1903 03 28 57 rokiv SoGromadyanstvoFranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistvinahidnik inzhener elektrik inzhenerGaluztelekomunikaciyaZnannya movfrancuzka 1 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bodo znachennya DorobokZhan Moris Emil Bodo ne mav specialnoyi inzhenernoyi osviti Prote cya lyudina mala znachnij dosvid roboti u tomu chisli i na velikih telegrafnih stanciyah Cej dosvid dozvoliv vinahidnikovi stvoriti telegrafnij aparat bagatorazovoyi diyi spochatku dvorazovij piznishe p yatirazovih za dopomogoyu yakogo mozhna bulo peredavati po odnij liniyi dva i bilsh povidomlennya 1872 rik Bodo pracyuvav na Centralnomu Parizkomu telegrafi Do cogo momentu isnuyuchi telegrafni peredachi velisya z vikoristannyam azbuki Morze Morze rozrobiv analogovij nerivnomirnij kod oskilki obmin povidomlennyami vivsya signalami riznimi po dovzhini tochka i tire okrim togo odin simvol peredavavsya riznoyu kilkistyu takih simvoliv vid odnogo do semi Bodo pershij vinahidnik aparat yakogo zdaten peredavati povidomlennya vikoristovuyuchi bukvi latinskogo alfavitu Dlya roboti svoyih mehanizmiv Bodo stvoriv rivnomirnij telegrafnij kod nazvanij jogo imenem chi kod Bodo Oskilki danij kod zastosovuvavsya shiroko v telegrafiyi kincya 19 pochatku 20 storichchya jogo bulo nazvano Mizhnarodnij telegrafnij kod 1 U 1874 Bodo udoskonaliv svij vinahid i stvoriv dvorazovij aparat yakij peredavav informaciyu zi shvidkistyu 360 znakiv v hvilinu U 1876 bulo stvoreno p yatikratnij aparat tobto shvidkist peredachi v yakomu zbilshilasya porivnyano z pershim v p yat raziv a z drugim v 2 5 razi Masove zastosuvannya vinahid znajshov u 1877 roci na liniyi Parizh Bordo Do togo peredacha velasya vikoristovuyuchi paru provodiv dlya roboti pari aparativ na yiyi kincyah Dlya roboti kozhnoyi novoyi pari aparativ dovodilosya provoditi novu parnu liniyu Zavdyaki aparatu Bodo z yavilasya mozhlivist vikoristovuvati chas intervaliv mizh tire i krapkami Pri comu po odnij liniyi mogli pracyuvati vid chotiroh do shesti telegrafistiv Dvorazovi aparati mali bilsh prostu konstrukciyu v porivnyanni z p yatirazovimi vimagali menshe zusil z perenalashtuvannya yih i davali menshe polomok a otzhe peredavali informaciyu na veliki distanciyi i vikoristovuvalisya do kincya XX stolittya Shvidkist peredachi v nih bula 760 znakiv za hvilinu Bodo rozrobiv takozh rozpodilnik vin dozvolyav robiti po odnij pari kilkom param telegrafnih aparativ bez zavad v roboti kozhnoyi okremoyi pari deshifrator i drukuyuchij mehanizm Deshifrator u telegrafnomu aparati peretvoryuye na prijmalnij storoni elektrichnij signal z semi impulsiv start 5 impulsiv kodu simvolu i stop v mehanichnij ruh prijmalnih linijok aparata Zdijsnyuyetsya ce pidborom elektromagnitnih rele kozhne z yakih pidtyaguye chi vidpuskaye vid sebe vidpovidnu linijku drukuyuchogo pristroyu v zalezhnosti vid kombinaciyi Drukuyuchij mehanizm mehanichna chastina aparata Mistit p yat informacijnih linijok i mozhe mistiti 1 2 sluzhbovi Linijki mayut vidpovidni otvori sho mozhut zmishatisya takim chinom sho lishe odin lebedepodibnij vazhil u moment prijomu chi peredachi simvolu vidpuskayetsya i zdijsnyuye udar po valiku karetki Ci vinahodi stali najbilsh znachushim dosyagnennyam telegrafiyi v XIX stolitti U 1927 r viznayuchi visoki zaslugi Zhana Emilya Morisa Bodo Mizhnarodnij komitet z telegrafiyi prisvoyiv odinici shvidkosti telegrafuvannya nazvu 1 bod PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Startstopovij aparat telegrafnij aparat yakij kozhen simvol peredaye kombinaciyeyu yaka vklyuchaye startovu posilku sho znimaye aparat zi stopa kod simvolu skazhimo v MTK 2 ce 5 simvoliv stopovu posilku yaka znovu stavit aparat na stop Posilannyatoday shadrinsk info star birthday 98 14 kvitnya 2015 u Wayback Machine Zhan Moris Emil BODO Baudot 11 9 1845 28 3 1903 www slideshare net NK7Even ss 32166542 18 kvitnya 2015 u Wayback Machine Zhan Bodo