Боготольський район (рос. Боготольский) — адміністративна одиниця та муніципальне утворення в західній частині Красноярського краю. Адміністративний центр — місто Боготол (до складу району не входить).
Боготольський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
Боготольский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Красноярський край | ||||
Утворений: | 25 червня 1924 року | ||||
Населення: | 9487 | ||||
Площа: | 2992,21 км² | ||||
Густота населення: | 3,17 осіб/км² | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | місто Боготол | ||||
Кількість міст: | Боготол | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка: | http://www.bogotol-r.ru/ |
Географія
Суміжні території:
- Північ: Тюхтетський район
- Північний схід: Великоулуйський район
- Сході: Ачинський район
- Південь: і Шариповський райони Красноярського краю
- Захід: Кемеровська область.
Площа території - 2992 км².
Історія
Історія Боготольського району починається з утворення Боготольського поселення (). Імовірно, це 1703 рік. З давніх часів невелика заплава річки Чулим приваблювала людей своєю красою і великою кількістю своїх багатств. В XVII столітті на території Боготольської і Красноріченської волостях (Аргинське Примулим'я) проживали тюркські племена, яких називали чулимські татари. Російські люди оселилися тут в кінці XVII століття. Але сприятливі умови для розвитку російських поселень в Причулим'ї склалися тільки до 1703 року, коли припинилися постійні набіги киргизів на поселення. Селяни Причулим'я займалися землеробством, скотарством. Села - Боготол, Червона Річка, коробейники - перші поселення орних селян в Причулим'ї Ачинського острогу. Селяни сіяли озиме жито, пшеницю, овес, ячмінь, гречку, льон, просо, коноплі.
З будівництвом Московського тракту, який з 1751 року пройшов через Ітат, с. Боготол, Красну Річку, швидко стали розвиватися притрактові села.
У селі Боготол до 1771 року було 160 будинків, соляні магазини. Село було адміністративним центром і мало головний нагляд над поселеннями від Суслівки до Ачинська. В середині XVIII століття було побудовано 2 винокурних заводи - Боготольський та Красноріченський, які виробляли в рік 10 тисяч відер горілки кожен. Продукція цих заводів транспортувалася по всьому Сибіру та за Урал. Сировиною для винокурного виробництва служила пшениця місцевого виробництва.
До середини XIX століття село Боготол стало значним торговим центром прилеглої округи. Тут практикувалася ярмаркова торгівля. Найважливіше місце в торгівлі займав збут сала, масла коров'ячого, шкір, овчин, зерна, борошна, виробів кустарного промислу.
У 1913 році поблизу села Боготол були виявлені значні поклади гончарних глин. За постановою Губернського управління землеробства і землеустрою в селі організовується навчально-показова гончарна майстерня.
З 1935 року проводяться розвідувальні роботи, які показали наявність промислових запасів розсипного і рудного золота в Аргі. Почалися державні розробки розсипного золота. В результаті виникла Галкінська копальня (за назвою річки Галки). Тут були побудовані клуб, семирічна школа. Але в 1950 році копальня припинила своє існування (в післявоєнні роки змінилася кон'юнктура в золотодобувній промисловості).
Боготольський район утворений 25 липня 1924 року. Як адміністративна одиниця в складі Західно-Сибірського краю Ачинського округу виділився в 1925 році (від Аргинського вигину до Чулимських гарів). До складу району до 1951 року входив і місто Боготол, який був районним центром, 33 сільських Ради, 152 населених пункти, в яких проживало 36 739 осіб.
Посилання
- Офіційний сайт Боготолського району. [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про Росію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogotolskij rajon ros Bogotolskij administrativna odinicya ta municipalne utvorennya v zahidnij chastini Krasnoyarskogo krayu Administrativnij centr misto Bogotol do skladu rajonu ne vhodit Bogotolskij rajon Bogotolskij rajon Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Krasnoyarskij kraj Utvorenij 25 chervnya 1924 roku Naselennya 9487 Plosha 2992 21 km Gustota naselennya 3 17 osib km Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr misto Bogotol Kilkist mist Bogotol Vlada Vebstorinka http www bogotol r ru GeografiyaSumizhni teritoriyi Pivnich Tyuhtetskij rajon Pivnichnij shid Velikoulujskij rajon Shodi Achinskij rajon Pivden i Sharipovskij rajoni Krasnoyarskogo krayu Zahid Kemerovska oblast Plosha teritoriyi 2992 km IstoriyaIstoriya Bogotolskogo rajonu pochinayetsya z utvorennya Bogotolskogo poselennya Imovirno ce 1703 rik Z davnih chasiv nevelika zaplava richki Chulim privablyuvala lyudej svoyeyu krasoyu i velikoyu kilkistyu svoyih bagatstv V XVII stolitti na teritoriyi Bogotolskoyi i Krasnorichenskoyi volostyah Arginske Primulim ya prozhivali tyurkski plemena yakih nazivali chulimski tatari Rosijski lyudi oselilisya tut v kinci XVII stolittya Ale spriyatlivi umovi dlya rozvitku rosijskih poselen v Prichulim yi sklalisya tilki do 1703 roku koli pripinilisya postijni nabigi kirgiziv na poselennya Selyani Prichulim ya zajmalisya zemlerobstvom skotarstvom Sela Bogotol Chervona Richka korobejniki pershi poselennya ornih selyan v Prichulim yi Achinskogo ostrogu Selyani siyali ozime zhito pshenicyu oves yachmin grechku lon proso konopli Z budivnictvom Moskovskogo traktu yakij z 1751 roku projshov cherez Itat s Bogotol Krasnu Richku shvidko stali rozvivatisya pritraktovi sela U seli Bogotol do 1771 roku bulo 160 budinkiv solyani magazini Selo bulo administrativnim centrom i malo golovnij naglyad nad poselennyami vid Suslivki do Achinska V seredini XVIII stolittya bulo pobudovano 2 vinokurnih zavodi Bogotolskij ta Krasnorichenskij yaki viroblyali v rik 10 tisyach vider gorilki kozhen Produkciya cih zavodiv transportuvalasya po vsomu Sibiru ta za Ural Sirovinoyu dlya vinokurnogo virobnictva sluzhila pshenicya miscevogo virobnictva Do seredini XIX stolittya selo Bogotol stalo znachnim torgovim centrom prilegloyi okrugi Tut praktikuvalasya yarmarkova torgivlya Najvazhlivishe misce v torgivli zajmav zbut sala masla korov yachogo shkir ovchin zerna boroshna virobiv kustarnogo promislu U 1913 roci poblizu sela Bogotol buli viyavleni znachni pokladi goncharnih glin Za postanovoyu Gubernskogo upravlinnya zemlerobstva i zemleustroyu v seli organizovuyetsya navchalno pokazova goncharna majsternya Z 1935 roku provodyatsya rozviduvalni roboti yaki pokazali nayavnist promislovih zapasiv rozsipnogo i rudnogo zolota v Argi Pochalisya derzhavni rozrobki rozsipnogo zolota V rezultati vinikla Galkinska kopalnya za nazvoyu richki Galki Tut buli pobudovani klub semirichna shkola Ale v 1950 roci kopalnya pripinila svoye isnuvannya v pislyavoyenni roki zminilasya kon yunktura v zolotodobuvnij promislovosti Bogotolskij rajon utvorenij 25 lipnya 1924 roku Yak administrativna odinicya v skladi Zahidno Sibirskogo krayu Achinskogo okrugu vidilivsya v 1925 roci vid Arginskogo viginu do Chulimskih gariv Do skladu rajonu do 1951 roku vhodiv i misto Bogotol yakij buv rajonnim centrom 33 silskih Radi 152 naselenih punkti v yakih prozhivalo 36 739 osib PosilannyaOficijnij sajt Bogotolskogo rajonu 24 listopada 2020 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro Rosiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi