Блеф (фільм, 1976)

«Блеф» (італ. Bluff storia di truffe e di imbroglioni — Блеф — історія про шахрайство і дурисвітів) — італійська комедія. Фільм 1976 року режисера Серджо Корбуччі з Адріано Челентано, Ентоні Квіном та Капучіне в головних ролях. Лауреат національної кінопремії «Давид ді Донателло» 1976 року в номінації «найкращий актор» (Адріано Челентано).

Блеф
(італ. Bluff storia di truffe e di imbroglioni)
Жанр	комедія
Режисер	Серджо Корбуччі
Продюсер	Джо Анна Ніленд Тед Ніленд
Сценарист	Массімо Де Ріта Серджо Корбуччі Діно Майюрі Андреа Крісанте
У головних ролях	Адріано Челентано Ентоні Квінн Корінн Клері Капучіне
Оператор	Марчелло Гатті
Композитор	Леліо Луттацці
Художник	^d
Кінокомпанія	Capital Films
Тривалість	110 хв. (в радянському прокаті — 90 хв.)
Мова	італійська
Країна	Італія
Рік	1976
IMDb	ID 0076101

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Блеф.

Сюжет

Голова мафіозного клану і власниця казино, фатальна красуня Белль Дюк (Капучіне) має старі рахунки зі знаменитим аферистом Філіпом Бенгом (Ентоні Квінн), який відбуває свій термін за ґратами. Аби поквитатися з Філіпом, Белль Дюк зі своїми гангстерами організує йому втечу. По волі випадку втікає інший зек — амбітний шахрай-початківець Фелікс (Адріано Челентано). Зрозумівши свою помилку, бандити змушують Фелікса організувати втечу Філіпа Бенга з в'язниці. Фелікс вигадує хитромудрий план — втеча вдається. Але парочка аферистів, знайшовши спільну мову, заодно обдурює і Белль Дюк, зникнувши прямо з-під її носа. З'ясовується, що і Філіп Бенг, в свою чергу, не проти помститися їй. Об'єднавшись, два шахраї (а виявилося що у Бенга є ще і чудова дочка, яка припала до вподоби Феліксу) вирішили працювати разом. Філіп Бенг задумує грандіозну аферу з «скарбами нібелунгів». Утрьох вони натягують ніс мафії Белль Дюк. Але Фелікс не був би молодим даруванням, аби не вів свою гру: «Що ж я за шахрай, якщо брехню не можу перетворити на правду? Неможливе — це моя професія. Блеф — це блеф. Якщо блефуєш — блефуй до кінця». Усе закінчується хепі-ендом.

У ролях

• Ентоні Квінн — Філіп Бенг
• Адріано Челентано — Фелікс
• Корінн Клері — Шарлотта, дочка Бенга
• Капучіне (Жермен Лефевр) — Белль Дюк
•  — професор
• Раффаеле Ді Сіпіо — священник
• — кравець
• — доглядач
• — головний поплічник Белль Дюк

Знімальна група

• Режисер — Серджо Корбуччі;
• Сценарій — Массімо Де Ріта, Серджо Корбуччі, Міккі Нокс;
• Продюсер — Маріо Чеккі Горі, Джо Анна Ніленд, Джеффрі Гілберт;
• Оператор — Марчелло Гатті;
• Композитор — Леліо Луттацці;
• Художник — Андреа Крізанті, Уейн, Марко Дентічі;
• Монтаж — Еудженіо Алабісо, Сем Гупта.

Оцінки

Критики розкритикували «Блеф», вони були незадоволені тим, що режисер Серджо Корбуччі, відомий своїми жорсткими вестернами, «зрадив» цей жанр заради чистої комедії. Незважаючи на це, комедія мала великий успіх як в Італії, так і в СРСР, де зібрала відповідно 5.8 та 44.3 мільйонів глядачів. За цей фільм Челентано вперше був удостоєний нагороди «Давид ді Донателло» за найкращу чоловічу роль.

«Цей фільм — веселий, динамічний, трохи пародіює відомі ситуації пригодницького кіно — відкривав перед італійською комедією один з нових можливих шляхів. Спритно закручений сюжет був побудований за принципом "злодій у злодія шапку вкрав". Два шахрая-професіонала — Фелікс (Челентано) і Філіп Бенг (Ентоні Куїн), об'єднавшись, обманюють не менше спритну власницю грального будинку (акторка Капучіне), що не заважає їм надувати і один одного. Найцікавішим у „Блефі“ був, звичайно, Челентано зі своїми гегами. У такому ексцентричному комедійному акторі давно потребувало кіно Італії» — Георгій Богемський „Феномен Челентано“, щорічник „Екран“ (1986)

Фільм в радянському прокаті

У прокаті в СРСР фільм з 1979 року. В радянському дубляжі фільм був скорочений на 20 хвилин: були вирізані сцени з тарганом в супі (початок фільму), сцена у виховному таборі «Порт-Ру», сцена де Фелікс співає фокстрот на вечірці, еротичні сцени з Шарлоттою, сцена погоні Фелікса за Шарлоттою музеєм мистецтв, прогулянка Бенга з Феліксом на велосипедах до болота з «могилою нібелунгів», торги на аукціоні, на яких переодягнений помічник Бенга Мішель змагається з Белль Дюк, по ходу дізнаючись її адресу, марна спроба Белль підстрелити літак з М1 у самому кінці та низка дрібних епізодів.

Цікаві факти

• Фільм посідав 30-е місце за відвідуваністю серед зарубіжних стрічок в радянському кінопрокаті.
• У сцені перевірки експертом справжності монет нібелунгів на яхті в кабінеті Белль Дюк на столі експерта зверху на стосі старовинних книг лежить книга Віктора Некрасова «В окопах Сталінграда» видання 1952 року.

Див. також

• Лідери радянського кінопрокату

Джерела

1. . elle.ru. Архів оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 31 жовтня 2016. (рос.)

Посилання

• Блеф на сайті IMDb (англ.)
• (рос.)