Бланш Скотт

Бланш Стюарт Скотт (англ. Blanche Stuart Scott; нар. 8 квітня 1884, Рочестер, Нью-Йорк, США — пом. 12 січня 1970, Рочестер) — американська піонерка авіації, льотчиця та автомобілістка.

Бланш Стюарт Скотт
Народилася	8 квітня 1884(1884-04-08) Рочестер, Нью-Йорк, США
Померла	12 січня 1970(1970-01-12)^[1] (85 років) Рочестер, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	льотчиця, сценаристка, водійка
Нагороди	Національна зала слави жінок (2005) ^d
IMDb	ID 1274118
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Бланш Стюарт Скотт народилася 8 квітня 1884 року в Рочестері, штат Нью-Йорк. Її батько, Джон Скотт, був успішним бізнесменом, який виготовляв і продавав патентовані ліки. Скотт захопився автомобілями в ранньому віці. Коли її батько купив машину, Бланш була ще підлітком і їздила на ній по дорогах, оскільки вікових цензів для водіння автомобіля тоді не було.

У 1910 році Скотт стала другою жінкою після , яка керувала автомобілем у Сполучених Штатах, і першою жінкою, яка проїхала через всю територію США від Нью-Йорка до Сан-Франциско. Поїздка була спонсорована виробником автомобілів компанією Willys-Overland, а автомобіль отримав назву «Lady Overland». Її пасажиркою була репортерка Гертруда Баффінгтон Філліпс. Вони вирушили з Нью-Йорка 16 травня 1910 року і дісталися Сан-Франциско 23 липня 1910 року.

Розголос навколо автомобільної подорожі зацікавили Джерома Фанчуллі та , які погодилися надати їй уроки польотів. У 1911 році Кертіс заснував першу льотну школу в Америці в Гаммондспорті, штат Нью-Йорк. Тут він навчив Бланш Скотт керувати літаком, де вона згодом стала першою жінкою-пілотом Америки. Вона була єдиною жінкою, яка отримувала інструкції безпосередньо від Кертіса. Він встановив обмежувач на дросельній заслінці літака, щоб він не набрав достатньої швидкості, щоб піднятися в повітря, поки вона вправлялася в кермуванні самостійно. 6 вересня або обмежувач перемістився, або порив вітру підняв біплан, і він піднявся на висоту сорока футів, перш ніж здійснити плавну посадку. Її політ був коротким і, можливо, ненавмисним, але вважає Скотт першою жінкою, яка пілотувала літак у Сполучених Штатах, хоча політ 16 вересня був акредитований Аеронавігаційним товариством Америки, як перший політ жінки.

Згодом Скотт стала професійною пілотесою. 24 жовтня 1910 року вона дебютувала на авіазльоті у Форт-Вейні, штат Індіана. Поле для зльоту було не підготовлене, але вона вирішила виступити. Після ударів і поштовхів вона змогла злетіти, зробила вісім обертів навколо майданчика і благополучно приземлилася. Вона стала першою жінкою, яка літала на публічному заході в Америці. Її виставкові польоти принесли їй прізвисько «Tomboy of the Air». Вона стала досвідченою каскадеркою, відомою тим, що літала вниз головою та виконувала «смертельні занурення», пірнала з висоти 4000 футів і раптово піднялася лише на 200 футів від землі. У 1911 році вона стала першою жінкою в Америці, яка здійснила політ на великі відстані, пролетівши 60 миль без зупинки. У 1912 році Скотт уклала контракт з і стала першою у світі льотчицею-випробовачкою.

У 1930-х роках Скотт працювала сценаристкою у кіностудіях RKO Pictures, Universal Studios і Warner Brothers. Вона також написала, продюсувала та виступала на радіошоу. 6 вересня 1948 року Скотт стала першою американкою, яка літала на реактивному літаку, будучи пасажиркою , яким пілотував Чак Єгер. У 1954 році Скотт почала працювати у Музеї ВПС США, допомагаючи придбати ранні авіаційні матеріали.

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
   d:Track:Q37312

Посилання

• Hargrave: Blanche Scott [Архівовано 2004-12-13 у Wayback Machine.]
• Early Aviators: Blanche Scott
• U.S. National Postal Museum: Blanche Scott air mail stamp