Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Блакитний гну | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Блакитний гну | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Connochaetes taurinus (Burchell, 1823) | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Блакитний гну, або смугастий гну (лат. Connochaetes taurinus) - вид ссавців з родини порожнисторогих (Bovidae). Це одна з небагатьох африканських антилоп, що збереглися в значних кількостях за межами національних парків, заповідників тощо.
Зовнішній вигляд
Блакитний гну - досить великий ссавець з потужною мускулатурою, стрункими ногами, великими рогами коров'ячого типу та міцною мордою. У самців роги товстіші, ніж у самок. Ріст становить 115-145 см, маса тіла - 168-274 кг, довжина тіла - до 2 м. Голова важка. Забарвлення тварини блакитно-сіре, з боків блакитного гну проходять темні поперечні смуги. Морда, грива і хвіст чорнуватого кольору. Забарвлення рогів сіро-чорне або чорне. Спина пряма або похила назад. У самок одна пара сосків.
Череп витягнутий. Мозковий відділ менший від лицьового, і становить приблизно 1/4 - 1/3 від довжини лицьового відділу.
Голос блакитного гну - коротке, гучне, гугняве рохкання.
Поведінка
Місця існування
Блакитні гну мешкають у місцях, не надто вологих, але й не занадто сухих. Типові місця мешкання варіюють від безмежних низькотравних рівнин і саван до сухого рідколісся і густих заростей колючого чагарнику. Зустрічаються блакитні гну як на низинних, так і на підвищених ділянках.
Спосіб життя
Блакитні гну є територіальними суспільними тваринами. Малі стада утворюються тільки з самок і їх дитинчат. Ці стада, як правило, займають невелику територію і можуть зливатися один з одним. Через рік самці залишають стада і приєднуються до черед «холостяків». У складі стада постійно перебувають одні й ті ж самки, і коли нова самка намагається увійти до чужого стадо, вона піддається переслідуванням. Але у випадку, коли багато стад згруповані разом, для самок дуже зазвичай переходити з одного стада в інше. Наприкінці сезону дощів самки утворюють свої власні групи, але з настанням сухого сезону повертаються у стада. Кількість особин у стаді обумовлюється кількістю опадів, кількістю пасовищ в сухий сезон і іншими чинниками навколишнього середовища.
На відміну від топі, самці блакитного гну маркують не всі кордони ділянки, а лише подекуди залишають на траві виділення передочних залоз. Величина такої ділянки в діаметрі рідко перевищує 100-120 м. Коли виникають бої на межах ділянки, самці блакитного гну стають у ту ж позу, що і самці топі - «на коліна».
У блакитних гну є одне цікаве явище - іноді практично всі особини можуть піддаватися так званому «припадку»: вони починають бігати на місці по колу, брикати задніми ногами і робити загрозливі випади головою. «Напад» триває недовго: після кількох стрибків тварини заспокоюються. Наукового пояснення цьому явищу поки що немає
Харчування
Блакитні гну харчуються тільки травами певних видів. Тому в більшості місць свого проживання у них відбуваються міграції - переміщення в ті місця, де вже пройшли дощі і є необхідний корм.
У деяких районах, які природним чином відмежовані, наприклад, в кратері Нгоронгоро, блакитні гну не мігрують, а лише здійснюють переміщення протягом дня зі схилів до низовин, оскільки там знаходяться місця водопою.
Розмноження
Період гону у блакитних гну починається під час дощового сезону - у квітні, і триває до червня-липня. Вагітність триває 8-9 місяців. Масове народження дитинчат відбувається з лютого по березень, в деяких районах трохи пізніше. Пов'язане це з тим, що теля народжується під час дощового сезону, та може харчуватися соковитою рослинністю. Самка народжує одного, рідше двох дитинчат. Поява першого теляти - досить хвилююча подія для стада, і дуже часто матері доводиться докласти чимало зусиль, щоб відігнати родичів від нього. Новонароджений покритий рівним бурим хутром, який абсолютно не нагадує хутро дорослих тварин. Як і у решти коров'ячих антилоп, теля може слідувати за матір'ю вже з перших годин життя. Така поведінка надзвичайно важлива, тому що в савані дуже багато хижаків, від яких немає де сховатися. Материнським молоком молодняк харчується до 7-8 місяців.
Максимальна тривалість життя в неволі - 24,3 року.Самці можуть запліднювати самок тільки після 2,5 років після народження, попри те, що статевої зрілості вони досягають набагато раніше. Самки можуть розмножуватися в більш ранньому віці.
Захист від ворогів
Блакитні гну дуже часто стають жертвами левів і гієнових собак. Від інших хижаків вдень гну можуть відбиватися цілком успішно. Проте вночі, в загальній паніці, вони стають беззахисними перед хижаками.
При небезпеці блакитні гну можуть тікати, при цьому іноді стрибаючи високо вгору.
Багато блакитних гну гине при переправі через ріки, що кишать крокодилами.
Поширення
Блакитний гну широко розповсюджений у Кенії і Танзанії, Замбії, Намібії, Ботсвани, Мозамбіку і до Південної Африки.
Чисельність популяції
За оцінками фахівців, наприкінці 1990-х років чисельність популяції блакитного гну склала приблизно 1,2 млн особин. Більша частина популяції (близько 70%) водиться в Серенгеті. Там налічується близько 942 тис. особин цього виду. Кількість блакитних гну значно впала після важкої посухи 1993.
Загрози
Хоча вважається, що блакитні гну відчувають природні коливання популяції, зараз їх кількість скоротилася через екологічні фактори, такі як посуха. Виду також загрожує господарська діяльність, яка проявляється у поширенні людських поселень, тваринництві та сільському господарстві. Проте найбільшу загрозу наносять огорожі, які не дозволяють блакитним гну мігрувати у звичні місця проживання. До них відносять паркани та ліквідації джерел води в результаті зрошення.
У МСОП блакитний гну має категорію таксона, що знаходиться під найменшою загрозою.
Примітки
- Африканские страсти гну [ 6 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- http://www.anulare.org/10.html[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2010. Процитовано 14 грудня 2010.
Посилання
- UltimateUngulate.com fact list for Connochaetes_taurinus [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Blue Wildebeest Fact Sheet [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.], University of Michigan
- Connochaetes_taurinus [ 27 вересня 2012 у Wayback Machine.], Mammal Species of the World
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blakitnij gnuBlakitnij gnuOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Bubalovi Alcelaphinae Rid Gnu Connochaetes Vid C taurinusBinomialna nazvaConnochaetes taurinus Burchell 1823 PidvidiConnochaetes taurinus albojubatus Connochaetes taurinus cooksoni Connochaetes taurinus johnstoni Connochaetes taurinus mearnsi Connochaetes taurinus taurinusPosilannyaVikishovishe Category Connochaetes taurinusVikividi Connochaetes taurinusEOL 308531ITIS 625079MSOP 5229NCBI 9927Fossilworks 133827 Blakitnij gnu abo smugastij gnu lat Connochaetes taurinus vid ssavciv z rodini porozhnistorogih Bovidae Ce odna z nebagatoh afrikanskih antilop sho zbereglisya v znachnih kilkostyah za mezhami nacionalnih parkiv zapovidnikiv tosho Zovnishnij viglyadBlakitnij gnu dosit velikij ssavec z potuzhnoyu muskulaturoyu strunkimi nogami velikimi rogami korov yachogo tipu ta micnoyu mordoyu U samciv rogi tovstishi nizh u samok Rist stanovit 115 145 sm masa tila 168 274 kg dovzhina tila do 2 m Golova vazhka Zabarvlennya tvarini blakitno sire z bokiv blakitnogo gnu prohodyat temni poperechni smugi Morda griva i hvist chornuvatogo koloru Zabarvlennya rogiv siro chorne abo chorne Spina pryama abo pohila nazad U samok odna para soskiv Cherep vityagnutij Mozkovij viddil menshij vid licovogo i stanovit priblizno 1 4 1 3 vid dovzhini licovogo viddilu Golos blakitnogo gnu korotke guchne gugnyave rohkannya PovedinkaMiscya isnuvannya Blakitni gnu meshkayut u miscyah ne nadto vologih ale j ne zanadto suhih Tipovi miscya meshkannya variyuyut vid bezmezhnih nizkotravnih rivnin i savan do suhogo ridkolissya i gustih zarostej kolyuchogo chagarniku Zustrichayutsya blakitni gnu yak na nizinnih tak i na pidvishenih dilyankah Sposib zhittya Bij samciv blakitnogo gnu Blakitni gnu ye teritorialnimi suspilnimi tvarinami Mali stada utvoryuyutsya tilki z samok i yih ditinchat Ci stada yak pravilo zajmayut neveliku teritoriyu i mozhut zlivatisya odin z odnim Cherez rik samci zalishayut stada i priyednuyutsya do chered holostyakiv U skladi stada postijno perebuvayut odni j ti zh samki i koli nova samka namagayetsya uvijti do chuzhogo stado vona piddayetsya peresliduvannyam Ale u vipadku koli bagato stad zgrupovani razom dlya samok duzhe zazvichaj perehoditi z odnogo stada v inshe Naprikinci sezonu doshiv samki utvoryuyut svoyi vlasni grupi ale z nastannyam suhogo sezonu povertayutsya u stada Kilkist osobin u stadi obumovlyuyetsya kilkistyu opadiv kilkistyu pasovish v suhij sezon i inshimi chinnikami navkolishnogo seredovisha Na vidminu vid topi samci blakitnogo gnu markuyut ne vsi kordoni dilyanki a lishe podekudi zalishayut na travi vidilennya peredochnih zaloz Velichina takoyi dilyanki v diametri ridko perevishuye 100 120 m Koli vinikayut boyi na mezhah dilyanki samci blakitnogo gnu stayut u tu zh pozu sho i samci topi na kolina U blakitnih gnu ye odne cikave yavishe inodi praktichno vsi osobini mozhut piddavatisya tak zvanomu pripadku voni pochinayut bigati na misci po kolu brikati zadnimi nogami i robiti zagrozlivi vipadi golovoyu Napad trivaye nedovgo pislya kilkoh stribkiv tvarini zaspokoyuyutsya Naukovogo poyasnennya comu yavishu poki sho nemayeHarchuvannyaBlakitni gnu harchuyutsya tilki travami pevnih vidiv Tomu v bilshosti misc svogo prozhivannya u nih vidbuvayutsya migraciyi peremishennya v ti miscya de vzhe projshli doshi i ye neobhidnij korm U deyakih rajonah yaki prirodnim chinom vidmezhovani napriklad v krateri Ngorongoro blakitni gnu ne migruyut a lishe zdijsnyuyut peremishennya protyagom dnya zi shiliv do nizovin oskilki tam znahodyatsya miscya vodopoyu RozmnozhennyaPeriod gonu u blakitnih gnu pochinayetsya pid chas doshovogo sezonu u kvitni i trivaye do chervnya lipnya Vagitnist trivaye 8 9 misyaciv Masove narodzhennya ditinchat vidbuvayetsya z lyutogo po berezen v deyakih rajonah trohi piznishe Pov yazane ce z tim sho telya narodzhuyetsya pid chas doshovogo sezonu ta mozhe harchuvatisya sokovitoyu roslinnistyu Samka narodzhuye odnogo ridshe dvoh ditinchat Poyava pershogo telyati dosit hvilyuyucha podiya dlya stada i duzhe chasto materi dovoditsya doklasti chimalo zusil shob vidignati rodichiv vid nogo Novonarodzhenij pokritij rivnim burim hutrom yakij absolyutno ne nagaduye hutro doroslih tvarin Yak i u reshti korov yachih antilop telya mozhe sliduvati za matir yu vzhe z pershih godin zhittya Taka povedinka nadzvichajno vazhliva tomu sho v savani duzhe bagato hizhakiv vid yakih nemaye de shovatisya Materinskim molokom molodnyak harchuyetsya do 7 8 misyaciv Maksimalna trivalist zhittya v nevoli 24 3 roku Samci mozhut zaplidnyuvati samok tilki pislya 2 5 rokiv pislya narodzhennya popri te sho statevoyi zrilosti voni dosyagayut nabagato ranishe Samki mozhut rozmnozhuvatisya v bilsh rannomu vici Zahist vid vorogivBlakitni gnu duzhe chasto stayut zhertvami leviv i giyenovih sobak Vid inshih hizhakiv vden gnu mozhut vidbivatisya cilkom uspishno Prote vnochi v zagalnij panici voni stayut bezzahisnimi pered hizhakami Pri nebezpeci blakitni gnu mozhut tikati pri comu inodi stribayuchi visoko vgoru Bagato blakitnih gnu gine pri perepravi cherez riki sho kishat krokodilami PoshirennyaBlakitnij gnu shiroko rozpovsyudzhenij u Keniyi i Tanzaniyi Zambiyi Namibiyi Botsvani Mozambiku i do Pivdennoyi Afriki Chiselnist populyaciyi Za ocinkami fahivciv naprikinci 1990 h rokiv chiselnist populyaciyi blakitnogo gnu sklala priblizno 1 2 mln osobin Bilsha chastina populyaciyi blizko 70 voditsya v Serengeti Tam nalichuyetsya blizko 942 tis osobin cogo vidu Kilkist blakitnih gnu znachno vpala pislya vazhkoyi posuhi 1993 Zagrozi Hocha vvazhayetsya sho blakitni gnu vidchuvayut prirodni kolivannya populyaciyi zaraz yih kilkist skorotilasya cherez ekologichni faktori taki yak posuha Vidu takozh zagrozhuye gospodarska diyalnist yaka proyavlyayetsya u poshirenni lyudskih poselen tvarinnictvi ta silskomu gospodarstvi Prote najbilshu zagrozu nanosyat ogorozhi yaki ne dozvolyayut blakitnim gnu migruvati u zvichni miscya prozhivannya Do nih vidnosyat parkani ta likvidaciyi dzherel vodi v rezultati zroshennya U MSOP blakitnij gnu maye kategoriyu taksona sho znahoditsya pid najmenshoyu zagrozoyu PrimitkiAfrikanskie strasti gnu 6 travnya 2009 u Wayback Machine ros http www anulare org 10 html nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 6 listopada 2010 Procitovano 14 grudnya 2010 PosilannyaUltimateUngulate com fact list for Connochaetes taurinus 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Blue Wildebeest Fact Sheet 15 listopada 2010 u Wayback Machine University of Michigan Connochaetes taurinus 27 veresnya 2012 u Wayback Machine Mammal Species of the World