Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Би тва під Ка льником сталася 21 жовтня 1671 року під час польсько козацько татарської війни 1666 1671 Битва під Кальник

Битва під Кальником

Битва під Кальником

Би́тва під Ка́льником сталася 21 жовтня 1671 року, під час польсько-козацько-татарської війни 1666—1671.

Битва під Кальником 1671

Польсько-козацькі війни
Дата: 21 жовтня 1671 року
Місце: Кальник
Результат: перемога Речі Посполитої
Сторони
image Річ Посполита image Кримське ханство
image Військо Запорозьке
Командувачі
imageЯн Собеський image Ярема Петрановський
Військові сили
1200 кінноти 1000 козаків
2000 татар
Втрати
загинуло 500 татар

Коронний гетьман польний Ян Собеський розбив козацько-татарське військо, яке йшло на допомогу обложеному поляками Кальнику. Попри перемогу, Собеський не зміг взяти Кальника і відступив до Брацлава.

Вступ

Після перемоги під Брацлавом Коронний гетьман польний Ян Собеський вирішив опанувати терени між Південним Бугом і Дністром. 11 вересня 1671 року він послав 2 тис. жовнірів (разом зі слугами) для захоплення Вінниці, куди вони увірвалися на світанку 14 вересня. Міщани й козаки, зачинившись у єзуїтському монастирі (інших укріплень не було), вчинили затятий опір. Тільки після 6 годин штурму, коли більшість захисників полягла, монастир впав. Одначе 120 вояків, зібравшись під дахом костелу, продовжували битися до ранку. Лише коли їх у живих залишилося 23, вони вирішили здатися: сотника та сімох старшин відіслали до Бара, решті відрубали голови. Місто було зруйновано, й значну частину жінок і дітей жовніри забрали в неволю (за наказом Я.Собеського згодом їх звільнили). Учасник походу Ульріх Вердум описав разючий трагічністю випадок: мати сімох чи вісьмох дітей, не маючи змоги в спустошеному місті їх прогодувати, залишивши при собі двійко дітей, решту, рятуючи від голодної смерті, обливаючись слізьми, продавала по дукату польським офіцерам і бідкалася їхньою подальшою долею, особливо тим, що їх навернуть у католицизм.

Успішним діям Собеського сприяли вчинені Михайлом Ханенком та Іваном Сірком диверсії проти білгородських татар і перехід на його бік подністрянського полковника Михайла Зеленського (здав добре укріплену Стіну) та брацлавського полковника Павла Лисиці. Вчинили спротив гетьману Дорошенку Остап Гоголь та Іван Кияшко, котрі закріпилися в Могилеві.

Військова рада польського командування 29 вересня 1671 року ухвалила наступати вглиб України. 1 жовтня Ян Собеський вирушив до Могилева. Одержавши відомості про його наближення, О.Гоголь третього жовтня виявив готовність здати місто. Дізнавшись, що Брацлав визнав владу Ханенка, коронний гетьман відіслав туди основні сили армії, а сам з 1200 вершників 7 жовтня прибув до Могилева. Залишивши тут залогу, вирушив до Брацлава. 12 жовтня провів під його стінами нараду з участю М.Ханенка, І.Сірка, М.Зеленського та П.Лисиці, на якій було ухвалено пропозицію М.Ханенка зайняти Кальник.

Битва

Хоча козаки виступали проти впровадження польської залоги до Брацлава, Ян Собеський за таємною згодою Ханенка 12 жовтня 1671 року захопив місто. Спроби польського війська 17-18 жовтня оволодіти Кальником провалилися, і Ян Собеський розпочав його блокаду. Жовніри випалили навколишні хутори й хліб на полях так, що не залишилося «жодного снопика». На допомогу кальничанам П.Дорошенко надіслав 1 тис. козаків на чолі з полковником Яремою Петрановським і 2 тис. татар, які прибули 20 жовтня.

Наступного дня польська кіннота розгромила під містом татар. У бою за греблю коло міста із 2000 татар було вбито або потонуло в глибокому ставку 500. Попри перемогу, полякам захопити Кальник знову не вдалося й жовніри відступили до Брацлава.

Наслідки

27 жовтня в польському таборі під Іллінцями 1 тис. козаків провела раду й обрала гетьманом Ханенка. Йому були вручені надіслані королем клейноди, хоча частина присутніх бажала бачити на його місці Івана Сірка. Довідавшись, що, по-перше, на допомогу П.Дорошенку рухається нурадин-султан Сафа-Гірей, а по-друге, очікуване литовське військо на допомогу не прийде, Ян Собеський попрямував до Брацлава, де 1 листопада оголосив про завершення кампанії. Здавши командування Дмитрові Вишневецькому, він виїхав до Львова. Своєю чергою, польний гетьман передав провід над військом київському хорунжому Станіславу Вижицькому.

Вторгнення поляків у козацьку Україну й захоплення Брацлавщини стало викликом для Порти. Уже в жовтні Мехмед IV суворо попередив короля, щоб той не нападав на «козацьку державу з усіма її повітами», вимагав відвести військо, погрожуючи розпочати війну.

В самому кінці року Дорошенко дістав соліднішу поміч від своїх магометанських союзників: прийшло 26000 татар і кілька тисяч турків. В Криму сидів уже новий хан: унаслідок скарг Дорошенка султан скинув Аділь-Гірея й посадовив на трон освіченого й розумного, ще молодого Селім-Гірея. Діставши поміч, Дорошенко узявся відвойовувати Поділля. Проти тих, хто піддався був полякам добровільно, він уживав суворих репресій, віддаючи татарам у неволю.

Наприкінці 1671 року султан надіслав королю формальне оповіщення, що виступає війною на Лехістан для захисту вілаєту свого скривдженого васала Дорошенка і козацького народу.

Виноски

  1. Смолій В. А., Степанков В. М. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.)
  2. Leszek Podhorodecki, «Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIIIw.», Warszawa 1987, , str. 214
  3. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 14 листопада 2008.

Література

  • Leszek Podhorodecki, «Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV-XVIIIw.», Warszawa 1987, , str. 214
  • Наталія Яковенко, Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Розділ V. Козацька ера. § 2. Руїна (1658—1686)--Андрусівське розполовинення [Архівовано 19 серпня 2011 у WebCite]
  • Смолій В. А., Степанков В. М. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). — (Сер. Україна крізь віки) Т.7. — К.: Альтернативи, 1999. — 352 с.
  • Дмитро Дорошенко Нарис історії України 1966 Видавництво «Дніпрова хвиля» — Мюнхен/«ГЛОБУС» Київ, 1992. Том 2, розділ 4 [ 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Літопис Самовидця. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971. — 208 с [ 8 квітня 2005 у Wayback Machine.]
  • Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 371 с.; Літопис. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 642 с. [ 9 січня 2008 у Wayback Machine.]


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bi tva pid Ka lnikom stalasya 21 zhovtnya 1671 roku pid chas polsko kozacko tatarskoyi vijni 1666 1671 Bitva pid Kalnikom 1671 Polsko kozacki vijni Data 21 zhovtnya 1671 roku Misce Kalnik Rezultat peremoga Rechi Pospolitoyi Storoni Rich Pospolita Krimske hanstvo Vijsko Zaporozke Komanduvachi Yan Sobeskij Yarema Petranovskij Vijskovi sili 1200 kinnoti 1000 kozakiv 2000 tatar Vtrati zaginulo 500 tatar Koronnij getman polnij Yan Sobeskij rozbiv kozacko tatarske vijsko yake jshlo na dopomogu oblozhenomu polyakami Kalniku Popri peremogu Sobeskij ne zmig vzyati Kalnika i vidstupiv do Braclava VstupPislya peremogi pid Braclavom Koronnij getman polnij Yan Sobeskij virishiv opanuvati tereni mizh Pivdennim Bugom i Dnistrom 11 veresnya 1671 roku vin poslav 2 tis zhovniriv razom zi slugami dlya zahoplennya Vinnici kudi voni uvirvalisya na svitanku 14 veresnya Mishani j kozaki zachinivshis u yezuyitskomu monastiri inshih ukriplen ne bulo vchinili zatyatij opir Tilki pislya 6 godin shturmu koli bilshist zahisnikiv polyagla monastir vpav Odnache 120 voyakiv zibravshis pid dahom kostelu prodovzhuvali bitisya do ranku Lishe koli yih u zhivih zalishilosya 23 voni virishili zdatisya sotnika ta simoh starshin vidislali do Bara reshti vidrubali golovi Misto bulo zrujnovano j znachnu chastinu zhinok i ditej zhovniri zabrali v nevolyu za nakazom Ya Sobeskogo zgodom yih zvilnili Uchasnik pohodu Ulrih Verdum opisav razyuchij tragichnistyu vipadok mati simoh chi vismoh ditej ne mayuchi zmogi v spustoshenomu misti yih progoduvati zalishivshi pri sobi dvijko ditej reshtu ryatuyuchi vid golodnoyi smerti oblivayuchis slizmi prodavala po dukatu polskim oficeram i bidkalasya yihnoyu podalshoyu doleyu osoblivo tim sho yih navernut u katolicizm Uspishnim diyam Sobeskogo spriyali vchineni Mihajlom Hanenkom ta Ivanom Sirkom diversiyi proti bilgorodskih tatar i perehid na jogo bik podnistryanskogo polkovnika Mihajla Zelenskogo zdav dobre ukriplenu Stinu ta braclavskogo polkovnika Pavla Lisici Vchinili sprotiv getmanu Doroshenku Ostap Gogol ta Ivan Kiyashko kotri zakripilisya v Mogilevi Vijskova rada polskogo komanduvannya 29 veresnya 1671 roku uhvalila nastupati vglib Ukrayini 1 zhovtnya Yan Sobeskij virushiv do Mogileva Oderzhavshi vidomosti pro jogo nablizhennya O Gogol tretogo zhovtnya viyaviv gotovnist zdati misto Diznavshis sho Braclav viznav vladu Hanenka koronnij getman vidislav tudi osnovni sili armiyi a sam z 1200 vershnikiv 7 zhovtnya pribuv do Mogileva Zalishivshi tut zalogu virushiv do Braclava 12 zhovtnya proviv pid jogo stinami naradu z uchastyu M Hanenka I Sirka M Zelenskogo ta P Lisici na yakij bulo uhvaleno propoziciyu M Hanenka zajnyati Kalnik BitvaHocha kozaki vistupali proti vprovadzhennya polskoyi zalogi do Braclava Yan Sobeskij za tayemnoyu zgodoyu Hanenka 12 zhovtnya 1671 roku zahopiv misto Sprobi polskogo vijska 17 18 zhovtnya ovoloditi Kalnikom provalilisya i Yan Sobeskij rozpochav jogo blokadu Zhovniri vipalili navkolishni hutori j hlib na polyah tak sho ne zalishilosya zhodnogo snopika Na dopomogu kalnichanam P Doroshenko nadislav 1 tis kozakiv na choli z polkovnikom Yaremoyu Petranovskim i 2 tis tatar yaki pribuli 20 zhovtnya Nastupnogo dnya polska kinnota rozgromila pid mistom tatar U boyu za greblyu kolo mista iz 2000 tatar bulo vbito abo potonulo v glibokomu stavku 500 Popri peremogu polyakam zahopiti Kalnik znovu ne vdalosya j zhovniri vidstupili do Braclava Naslidki27 zhovtnya v polskomu tabori pid Illincyami 1 tis kozakiv provela radu j obrala getmanom Hanenka Jomu buli vrucheni nadislani korolem klejnodi hocha chastina prisutnih bazhala bachiti na jogo misci Ivana Sirka Dovidavshis sho po pershe na dopomogu P Doroshenku ruhayetsya nuradin sultan Safa Girej a po druge ochikuvane litovske vijsko na dopomogu ne prijde Yan Sobeskij popryamuvav do Braclava de 1 listopada ogolosiv pro zavershennya kampaniyi Zdavshi komanduvannya Dmitrovi Vishneveckomu vin viyihav do Lvova Svoyeyu chergoyu polnij getman peredav provid nad vijskom kiyivskomu horunzhomu Stanislavu Vizhickomu Vtorgnennya polyakiv u kozacku Ukrayinu j zahoplennya Braclavshini stalo viklikom dlya Porti Uzhe v zhovtni Mehmed IV suvoro poperediv korolya shob toj ne napadav na kozacku derzhavu z usima yiyi povitami vimagav vidvesti vijsko pogrozhuyuchi rozpochati vijnu V samomu kinci roku Doroshenko distav solidnishu pomich vid svoyih magometanskih soyuznikiv prijshlo 26000 tatar i kilka tisyach turkiv V Krimu sidiv uzhe novij han unaslidok skarg Doroshenka sultan skinuv Adil Gireya j posadoviv na tron osvichenogo j rozumnogo she molodogo Selim Gireya Distavshi pomich Doroshenko uzyavsya vidvojovuvati Podillya Proti tih hto piddavsya buv polyakam dobrovilno vin uzhivav suvorih represij viddayuchi tataram u nevolyu Naprikinci 1671 roku sultan nadislav korolyu formalne opovishennya sho vistupaye vijnoyu na Lehistan dlya zahistu vilayetu svogo skrivdzhenogo vasala Doroshenka i kozackogo narodu VinoskiSmolij V A Stepankov V M Ukrayinska nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 rr Leszek Podhorodecki Chanat Krymski i jego stosunki z Polska w XV XVIIIw Warszawa 1987 ISBN 83 05 11618 2 str 214 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 14 listopada 2008 LiteraturaLeszek Podhorodecki Chanat Krymski i jego stosunki z Polska w XV XVIIIw Warszawa 1987 ISBN 83 05 11618 2 str 214 Nataliya Yakovenko Naris istoriyi Ukrayini z najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Rozdil V Kozacka era 2 Ruyina 1658 1686 Andrusivske rozpolovinennya Arhivovano 19 serpnya 2011 u WebCite Smolij V A Stepankov V M Ukrayinska nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 rr Ser Ukrayina kriz viki T 7 K Alternativi 1999 352 s ISBN 966 7217 26 4 Dmitro Doroshenko Naris istoriyi Ukrayini 1966 Vidavnictvo Dniprova hvilya Myunhen GLOBUS Kiyiv 1992 Tom 2 rozdil 4 15 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Litopis Samovidcya vidannya pidgotuvav Ya I Dzira Kiyiv Naukova dumka 1971 208 s 8 kvitnya 2005 u Wayback Machine Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 371 s Litopis T 2 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 642 s 9 sichnya 2008 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ