Битва біля Граупійских гір (лат. Montis Graupii pugna) — відбулася у 83 році між римськими легіонами під командуванням Юлія Агріколи і британськими племенами Каледонії.
Битва біля Граупійских (Грампіанських) гір | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Римське завоювання Британії | |||||||
Координати: 56°55′00″ пн. ш. 3°00′00″ зх. д. / 56.916667000027771905479° пн. ш. 3.000000000028° зх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Римська імперія | |||||||
Командувачі | |||||||
Гней Юлій Агрікола | |||||||
Військові сили | |||||||
Біля 20 тисяч | Біля 30 тисяч | ||||||
Втрати | |||||||
360 | 10 тисяч |
Передісторія
У I столітті н. е. британські племена часто повставали проти римського володарювання, не бажаючи платити податки, давати солдатів у римську армію і піддаватися приниженням після звернення Британії у римську провінцію.
У 77 році управління Британією було доручене Юлію Агріколі, котрий зміцнив дисципліну у військах, зменшив зловживання римських чиновників, провів ряд походів для того, щоб усмирити бриттів, будуючи повсюди укріплення і фортеці. У 82 році Агрікола провів похід на Каледонію. У відповідь племена Каледонії почали контрнаступ. Каледонці переважали римлян численно і знали місцевість ліпше за ворогів. Вони були озброєні довгими мечами без вістер, луками і короткими щитами. Деякі племена використовували колісниці.
Щоб каледонці не могли обійти армію римлян і зайти з тилу, Агрікола розділив армію на три частини. Цією обставиною скористались британські племена і атакували IX легіон римлян, убили вартових й увірвались у табір. Агрікола виділив загын піхоти і кінноти, який атакував каледонців з тилу і врятував легіон від поразки.
Влітку 83 року Агрікола вислав флот для опустошення прибережної смуги, а сам з головними силами вийшов до Граупійских гір у Середній Шотландії, де перебувало військо каледонців (понад 30 тис. воїнів). Тут і відбулася битва, описана Тацитом.
Розташування сил
Каледонців вишикувалися в три лінії: в першій знаходилися бойові колісниці, в другій - розгорнута фронтом піхота, в третій - загони піхоти в колонах. Перша і друга лінії були розташовані на рівнині, третя - на схилах гори.
У римлян в першій лінії перебувало 8 тис. людей допоміжної піхоти, на флангах стояло 3 тис. вершників. У другій лінії стояли легіони, які розташувалися за валом, щоб вибороти безкровну перемогу або для прикриття відступу.
Тацит так передає звернення Калгака до воїнів перед битвою:
... Мене наповнює впевненість, що цей день і ваша одностайність започаткують звільнення всієї Британії: адже ви всі як один зібралися тут, і ви не знаєте кайданів рабства, і за нами немає більше землі, і навіть море не вкриє нас від ворога, бо на ньому римський флот і нам від нього не втекти. Отже - тільки бій і зброя! Для доблесних - в них шана, і навіть для боягузів - єдиний шлях до порятунку ... |
У свою чергу й Агрікола звернувся до своїх військ:
... Тут ви отримаєте чудову і знаменну перемогу. Покладіть кінець походам - і увінчаєте п'ятдесят років боротьби блискучим днем! Покажіть нашій державі, що військо ніколи не заслуговувало докору ні за те, що ця війна затягнута, ні за те, що вона постійно поновлювалася. |
Через те, що фронт римлян був коротше за фронт каледонців, Агрікола наказав разімкнути ряди і розтягнути першу лінію, щоб їх не могли охопити по флангах.
Битва
Бій розв'язали лучники каледонців і римлян, причому каледонці майстерно захищалися від стріл своїми короткими щитами. Поки протиборчі сторони не зійшлися впритул, бій вели на дистанції, і каледонці відбивалися своїми довгими мечами і щитами перехоплювали або відбивали стріли і дротики, що були кинуті римлянами, у відповідь обсипаючи ворога градом стріл.
Агрікола послав чотири когорти в рукопашну сутичку. Це були германські племена батавів і тунгрів. Вони зуміли розбити супротивника на рівнині й почали підніматися вгору пагорбом. Далі римська кіннота атакувала колісниці бритів, перемогла і змусила їх тікати. Після цього Агрікола наказав германцям, озброєним мечами, атакувати другу лінію каледонців. Вони перемогли другу лінію, і германці з римлянами продовжили просуватися вгору. Римська кіннота допомагала тіснити каледонців.
У цей час третя лінія каледонців почала спускатися з гір і охоплювати фланги з виходом у тил першої лінії римлян. Агрікола кинув 4 загони вершників з резерву, а 2 загони кінноти вивів із фронту і направив у тил каледонців, котрі були змушені відступити в сторону лісу.
Як писав Тацит,
... На відкритій місцевості поглядам постало величне і, разом з тим, страшне видовище: наші гналися по п'ятах за ворогами, рубали їх, брали в полон і, захопивши нових бранців, вбивали раніше взятих. І, залежно від міцності духу, одні в повному озброєнні цілими натовпами тікали від переслідувачів, що переважали їх числом, тоді як інші, беззбройні і по своїй волі, спрямовувалися назустріч їм і шукали для себе смерті. Всюди - зброя, трупи, обрубки тіл і залита кров'ю земля ... |
Каледонці ще намагалися чинити опір, влаштовуючи засідки. Але Агрікола спеціально організував легкі когорти для облави і сповільнив частину кінноти щоб переслідувати ворога в тіснинах. Все це остаточно зламало опір британських племен, і вони почали тікати.
Наслідки битви
За повідомленням Тацита в цій битві було вбито 10 тис. каледонців, римляни ж втратили 360 людей , історики піддають ці цифри сумніву .
Цей бій показав високу силу опору британських племен: вони мали стійкий бойовий порядок, маневрували на полі бою, намагалися охоплювати фланги, відступаючи - організовували засідки.
У римлян також з'явилися нові елементи ведення бою: римські легіони відсиджувалися за валами, вся важкість бою була перенесена на допоміжні загони германських, галльських і навіть британських племен. Результат бою вирішувала кіннота. Переслідували супротивника до темряви.
Після битви каледонці розсіялися і зникли, знищивши свої житла. Римляни ж у супроводі флоту пішли на зимові квартири.
У підсумку, до римської провінції Британія була приднана нова територія, яку римлянам довелося постійно обороняти від тривалих набігів північних племен. Для цього у Британії були збудовані пограничні Адріанів і Антонінів вали.
Примітки
- Тацит. Т. 1 // Жизнеописания Юлия Агриколы. Сочинения. — М., 1993.
- Согласно римской литературной традиции входящие в исторические сочинения речи могли иметь мало, а подчас ничего общего с реальными выступлениями государственных деятелей и полководцев, являясь по сути комментарием автора к описываемым событиям.
- Разин Е.А. Т. 1 // История военного искусства. — СПб., 1999. — .
Література
- Campbell, Duncan B. Mons Graupius AD 83: Rome’s battle at the edge of the world. — Osprey Publishing, 2010. — 96 p. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva bilya Graupijskih gir lat Montis Graupii pugna vidbulasya u 83 roci mizh rimskimi legionami pid komanduvannyam Yuliya Agrikoli i britanskimi plemenami Kaledoniyi Bitva bilya Graupijskih Grampianskih gir Rimske zavoyuvannya Britaniyi Koordinati 56 55 00 pn sh 3 00 00 zh d 56 916667000027771905479 pn sh 3 000000000028 zh d 56 916667000027771905479 3 000000000028 Data 83 rik Misce Graupijski gori such Shotlandiya Rezultat Povna peremoga rimlyan Storoni Rimska imperiya Komanduvachi Gnej Yulij Agrikola Vijskovi sili Bilya 20 tisyach Bilya 30 tisyach Vtrati 360 10 tisyach Shema bitvi bilya Graupijskih girPeredistoriyaU I stolitti n e britanski plemena chasto povstavali proti rimskogo volodaryuvannya ne bazhayuchi platiti podatki davati soldativ u rimsku armiyu i piddavatisya prinizhennyam pislya zvernennya Britaniyi u rimsku provinciyu U 77 roci upravlinnya Britaniyeyu bulo doruchene Yuliyu Agrikoli kotrij zmicniv disciplinu u vijskah zmenshiv zlovzhivannya rimskih chinovnikiv proviv ryad pohodiv dlya togo shob usmiriti brittiv buduyuchi povsyudi ukriplennya i forteci U 82 roci Agrikola proviv pohid na Kaledoniyu U vidpovid plemena Kaledoniyi pochali kontrnastup Kaledonci perevazhali rimlyan chislenno i znali miscevist lipshe za vorogiv Voni buli ozbroyeni dovgimi mechami bez vister lukami i korotkimi shitami Deyaki plemena vikoristovuvali kolisnici Shob kaledonci ne mogli obijti armiyu rimlyan i zajti z tilu Agrikola rozdiliv armiyu na tri chastini Ciyeyu obstavinoyu skoristalis britanski plemena i atakuvali IX legion rimlyan ubili vartovih j uvirvalis u tabir Agrikola vidiliv zagyn pihoti i kinnoti yakij atakuvav kaledonciv z tilu i vryatuvav legion vid porazki Vlitku 83 roku Agrikola vislav flot dlya opustoshennya priberezhnoyi smugi a sam z golovnimi silami vijshov do Graupijskih gir u Serednij Shotlandiyi de perebuvalo vijsko kaledonciv ponad 30 tis voyiniv Tut i vidbulasya bitva opisana Tacitom Roztashuvannya silKaledonciv vishikuvalisya v tri liniyi v pershij znahodilisya bojovi kolisnici v drugij rozgornuta frontom pihota v tretij zagoni pihoti v kolonah Persha i druga liniyi buli roztashovani na rivnini tretya na shilah gori U rimlyan v pershij liniyi perebuvalo 8 tis lyudej dopomizhnoyi pihoti na flangah stoyalo 3 tis vershnikiv U drugij liniyi stoyali legioni yaki roztashuvalisya za valom shob viboroti bezkrovnu peremogu abo dlya prikrittya vidstupu Tacit tak peredaye zvernennya Kalgaka do voyiniv pered bitvoyu Mene napovnyuye vpevnenist sho cej den i vasha odnostajnist zapochatkuyut zvilnennya vsiyeyi Britaniyi adzhe vi vsi yak odin zibralisya tut i vi ne znayete kajdaniv rabstva i za nami nemaye bilshe zemli i navit more ne vkriye nas vid voroga bo na nomu rimskij flot i nam vid nogo ne vtekti Otzhe tilki bij i zbroya Dlya doblesnih v nih shana i navit dlya boyaguziv yedinij shlyah do poryatunku U svoyu chergu j Agrikola zvernuvsya do svoyih vijsk Tut vi otrimayete chudovu i znamennu peremogu Pokladit kinec pohodam i uvinchayete p yatdesyat rokiv borotbi bliskuchim dnem Pokazhit nashij derzhavi sho vijsko nikoli ne zaslugovuvalo dokoru ni za te sho cya vijna zatyagnuta ni za te sho vona postijno ponovlyuvalasya Cherez te sho front rimlyan buv korotshe za front kaledonciv Agrikola nakazav razimknuti ryadi i roztyagnuti pershu liniyu shob yih ne mogli ohopiti po flangah BitvaBij rozv yazali luchniki kaledonciv i rimlyan prichomu kaledonci majsterno zahishalisya vid stril svoyimi korotkimi shitami Poki protiborchi storoni ne zijshlisya vpritul bij veli na distanciyi i kaledonci vidbivalisya svoyimi dovgimi mechami i shitami perehoplyuvali abo vidbivali strili i drotiki sho buli kinuti rimlyanami u vidpovid obsipayuchi voroga gradom stril Agrikola poslav chotiri kogorti v rukopashnu sutichku Ce buli germanski plemena bataviv i tungriv Voni zumili rozbiti suprotivnika na rivnini j pochali pidnimatisya vgoru pagorbom Dali rimska kinnota atakuvala kolisnici britiv peremogla i zmusila yih tikati Pislya cogo Agrikola nakazav germancyam ozbroyenim mechami atakuvati drugu liniyu kaledonciv Voni peremogli drugu liniyu i germanci z rimlyanami prodovzhili prosuvatisya vgoru Rimska kinnota dopomagala tisniti kaledonciv U cej chas tretya liniya kaledonciv pochala spuskatisya z gir i ohoplyuvati flangi z vihodom u til pershoyi liniyi rimlyan Agrikola kinuv 4 zagoni vershnikiv z rezervu a 2 zagoni kinnoti viviv iz frontu i napraviv u til kaledonciv kotri buli zmusheni vidstupiti v storonu lisu Yak pisav Tacit Na vidkritij miscevosti poglyadam postalo velichne i razom z tim strashne vidovishe nashi gnalisya po p yatah za vorogami rubali yih brali v polon i zahopivshi novih branciv vbivali ranishe vzyatih I zalezhno vid micnosti duhu odni v povnomu ozbroyenni cilimi natovpami tikali vid peresliduvachiv sho perevazhali yih chislom todi yak inshi bezzbrojni i po svoyij voli spryamovuvalisya nazustrich yim i shukali dlya sebe smerti Vsyudi zbroya trupi obrubki til i zalita krov yu zemlya Kaledonci she namagalisya chiniti opir vlashtovuyuchi zasidki Ale Agrikola specialno organizuvav legki kogorti dlya oblavi i spovilniv chastinu kinnoti shob peresliduvati voroga v tisninah Vse ce ostatochno zlamalo opir britanskih plemen i voni pochali tikati Naslidki bitviZa povidomlennyam Tacita v cij bitvi bulo vbito 10 tis kaledonciv rimlyani zh vtratili 360 lyudej istoriki piddayut ci cifri sumnivu Cej bij pokazav visoku silu oporu britanskih plemen voni mali stijkij bojovij poryadok manevruvali na poli boyu namagalisya ohoplyuvati flangi vidstupayuchi organizovuvali zasidki U rimlyan takozh z yavilisya novi elementi vedennya boyu rimski legioni vidsidzhuvalisya za valami vsya vazhkist boyu bula perenesena na dopomizhni zagoni germanskih gallskih i navit britanskih plemen Rezultat boyu virishuvala kinnota Peresliduvali suprotivnika do temryavi Pislya bitvi kaledonci rozsiyalisya i znikli znishivshi svoyi zhitla Rimlyani zh u suprovodi flotu pishli na zimovi kvartiri U pidsumku do rimskoyi provinciyi Britaniya bula pridnana nova teritoriya yaku rimlyanam dovelosya postijno oboronyati vid trivalih nabigiv pivnichnih plemen Dlya cogo u Britaniyi buli zbudovani pogranichni Adrianiv i Antoniniv vali PrimitkiTacit T 1 Zhizneopisaniya Yuliya Agrikoly Sochineniya M 1993 Soglasno rimskoj literaturnoj tradicii vhodyashie v istoricheskie sochineniya rechi mogli imet malo a podchas nichego obshego s realnymi vystupleniyami gosudarstvennyh deyatelej i polkovodcev yavlyayas po suti kommentariem avtora k opisyvaemym sobytiyam Razin E A T 1 Istoriya voennogo iskusstva SPb 1999 ISBN 5 89173 039 1 LiteraturaCampbell Duncan B Mons Graupius AD 83 Rome s battle at the edge of the world Osprey Publishing 2010 96 p ISBN 9781846039263