Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мегмед Бехіч Еркін тур Mehmet Behiç Erkin 5 квітня 1876 1876квітня05 Стамбул Османська імперія 11 листопада 1961 Стамбул

Бехіч Еркін

Бехіч Еркін

Мегмед Бехіч Еркін (тур. Mehmet Behiç Erkin; 5 квітня 1876(1876квітня05), Стамбул, Османська імперія — 11 листопада 1961, Стамбул, Туреччина) — турецький кадровий офіцер, перший директор (1920—1926) Турецької залізниці, державний діяч і дипломат. Був міністром громадських робіт у 1926—1928 роках, і заступником протягом трьох термінів. У 1928—1939 роках був послом Туреччини в Будапешті, а в період з серпня 1939 по серпень 1943 року — у Парижі та Віші.

Бехіч Еркін
тур. Behiç Erkin
image
 
Ім'я при народженні: тур. Mehmet Behiç
Народження: 1876[1][2]
Константинополь, Османська імперія
Смерть: 1961[1][2]
Стамбул, Туреччина
Поховання: Ескішегір
Країна: image Туреччина
Релігія: іслам
Освіта: Турецька військова академія і d
Партія: Республіканська народна партія
Нагороди:
image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Хоча стверджується, що Еркін врятував 20 000 євреїв під час Голокосту, ці заяви є необґрунтованими. У фільмі «Турецький паспорт» критикуються «спроби відбілити винуватця геноциду вірмен, зобразивши його рятівником під час Голокосту».

Ранні роки

Народився 1876 року в Стамбулі, Османська імперія в сім'ї Джеміля Бея і Надіре Ганім. Виховувався тіткою Сайде Ганім та її чоловіком Гідаєтом-пашою. 1901 року закінчив військову академію. У лютому 1902 року одружився з Бехіє Ганім. У шлюбі народилася донька Решиде (1902) і двоє синів Неджит (1903) і Веджих (1904).

Кар'єра

image
Бехіч Еркін у 1920-х роках.

Під час відрядження у Солоніки познайомився з Мустафою Кемалем Ататюрком з яким товаришував протягом решти життя. Мустафа Кемаль Ататюрк і полковник Бехіч Бей (Еркін) відіграли вирішальну роль в успіху Дарданелльській операції, у якій брали участь як командувачі у період Першої світової війни. Еркін заслужив високу репутацію й отримав військову нагороду німецький Залізний Хрест 1 класу, яка стала у пригоді, коли йому потрібно було справити враження на німців під час окупації. Відіграв провідну роль у Турецькій війні за незалежність. Взяв прізвище «Еркін» після ухвалення закону про прізвища. Воно означає «вільна людина».

Під час геноциду вірмен допоміг організувати депортацію вірменських залізничників.

У Франції

1939 року тодішній президент Ісмет Іненю запропонував посаду посла у Франції або Німеччині. Він обрав Францію.

Згідно з переписом, проведеним французькою владою під керівництвом німецької армії восени 1940 року, 3381 із 113 467 євреїв старше 15 років, які проживали в Парижі та мали французьке громадянство, були турецького походження. Загальна чисельність турецьких євреїв оцінювалася в п'ять тисяч осіб, з врахуванням осіб до 15 років. Вчені підрахували перебування приблизно десяти тисяч євреїв турецького походження у Франції у той час.

Еркін отримав наказ не репатріювати велику кількість турецьких євреїв на їхню батьківщину, і, за словами історика Марка Девіда Беєра, «зіграв роль у перешкоджанні переважній більшості турецьких євреїв у нацистській Європі знайти безпечне місце». Існує одна підтверджена інформація про турецького дипломата, який пропонував посвідчення особи нетурецьким євреям з гуманітарних міркувань. Еркін повідомив про цю «неналежну поведінку» в МЗС Туреччини.

У серпні 1943 року пішов у відставку та повернувся до Стамбула. 1958 року закінчив мемуари (видані 2010 року). Помер 11 листопада 1961 року. За його бажанням, похований у дворі біля колійного посту на станції Енверіє в Ескішехірі, де він почав свою кар'єру чотири десятиліття тому. 2022 року на його честь названо нове депо метро в Умраніє, Стамбул.

В літературі

image
Могила Еркіна

1958 року завершив 900-сторінкові мемуари, які вийшли друком 2010 року завдяки Турецькому історичному товариству. Його онук використав мемуари як основу для власного дослідження життя свого діда. У 2007 році Емір Ківірджик, онук Еркіна, опублікував розповідь «Посол» про перебування Еркіна у Франції. Історик Марк Баєр описує книгу як агіографію.

Зусилля Еркіна щодо порятунку турецьких євреїв були сильно перебільшені. Історик Корінна Ґутштадт виявила, що кількість врятованих євреїв становила лише 114, а не тисячі, як стверджували інші біографії. Крім того, згідно з тією ж статтею, кількість євреїв, яких німецька влада ідентифікувала як можливих громадян Туреччини, становила 3036, тож кількість людей, яких врятував Еркін, очевидно складає невелику частину від загальної кількості.

Праведник народів світу

У квітні 2007 року ізраїльська асоціація євреїв з Туреччини подала заявку на включення Еркіна до числа праведників народів світу. Заявники, в основному ізраїльтяни з Туреччини, розшукують свідків, які б допомогли задокументувати участь Еркіна у порятунку.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #136055281 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. TBMM Albümü 1. Cilt (1920-1950) (PDF).
  4. Finkel, Caroline (2005). Osman's Dream. Basic Books. с. 57. The city's Byzantine name, rendered in Turkish as Konstantiniyye... Istanbul was only adopted as the city's official name in 1930.
  5. 04.HÜKÜMET ÜYELERİ.
  6. Baer, Marc D. (2020). Sultanic Saviors and Tolerant Turks: Writing Ottoman Jewish History, Denying the Armenian Genocide. Indiana University Press. с. 203—205. ISBN .
  7. Üngör, Uğur Ümit. Üngör on Burak Arliel, 'The Turkish Passport'. H-Net. Процитовано 25 December 2020.
  8. Dilaver Dinç, Behiç Erkin ve Demiryollarının Kuruluşu, Ankara Üniversitesi Türk İnkılap Tarihi Enstitüsü Yüksek Lisans Tezi, Ankara 2009" (PDF). web.archive.org. Процитовано 30 листопада 2024.
  9. Fulya Çelik, Emir Kıvırcık'ın "Büyükelçi" ve Elie Wiesel'in "Gece" adlı eserlerine yansıyan antisemitik ögeler: bir imgebilim çalışması, Eskişehir Osmangazi Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü Yüksek Lisans Tezi, Eskişehir, 2014 (PDF).
  10. Mango, Andrew (2002). Atatürk: The Biography of the Founder of Modern Turkey. The Overlook Press. ISBN .
  11. Adler, Jacques (1987). The Jews of Paris and the Final Solution. Oxford University Press. ISBN .
  12. İBB, DEMİRYOLLARININ ÖNCÜSÜ BEHİÇ ERKİN'İN ADINI YAŞATTI. İstanbul Büyükşehir Belediyesi. Процитовано 24 Kasım 2022.
  13. (16 February 2007). Bir ibret belgesi [An exemplary document]. Hürriyet (тур.).
  14. ÇÖLAŞAN, Emin (16 лютого 2007). Bir ibret belgesi. www.hurriyet.com.tr (тур.). Процитовано 30 листопада 2024.
  15. Ayşe Hür, Taraf (16 грудня 2007). 'Türk Schindleri' efsaneleri [Legend of the turk Schindler] (тур.). Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
  16. L'ambassadeur de Turquie durant la Guerre postule à titre posthume au titre de Juste parmi les Nations [The Ambassador of Turkey during the War is proposed for a posthumous title of the Righteous among the Nations]. Israel Valley Site Officiel de la Chambre de Commerce France Israël (фр.). 4 April 2007. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 27 грудня 2007.
  17. İsrailli Türkler kurtarıcıları için tanık arıyorlar [The Turks of Israel seek witnesses for their savior]. Haber 7 (тур.). 12 серпня 2008. Архів оригіналу за 7 березня 2011.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Megmed Behich Erkin tur Mehmet Behic Erkin 5 kvitnya 1876 1876kvitnya05 Stambul Osmanska imperiya 11 listopada 1961 Stambul Turechchina tureckij kadrovij oficer pershij direktor 1920 1926 Tureckoyi zaliznici derzhavnij diyach i diplomat Buv ministrom gromadskih robit u 1926 1928 rokah i zastupnikom protyagom troh terminiv U 1928 1939 rokah buv poslom Turechchini v Budapeshti a v period z serpnya 1939 po serpen 1943 roku u Parizhi ta Vishi Behich Erkin tur Behic Erkin Im ya pri narodzhenni tur Mehmet BehicNarodzhennya 1876 1 2 Konstantinopol Osmanska imperiyaSmert 1961 1 2 Stambul TurechchinaPohovannya EskishegirKrayina TurechchinaReligiya islamOsvita Turecka vijskova akademiya i dPartiya Respublikanska narodna partiya Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Hocha stverdzhuyetsya sho Erkin vryatuvav 20 000 yevreyiv pid chas Golokostu ci zayavi ye neobgruntovanimi U filmi Tureckij pasport kritikuyutsya sprobi vidbiliti vinuvatcya genocidu virmen zobrazivshi jogo ryativnikom pid chas Golokostu Ranni rokiNarodivsya 1876 roku v Stambuli Osmanska imperiya v sim yi Dzhemilya Beya i Nadire Ganim Vihovuvavsya titkoyu Sajde Ganim ta yiyi cholovikom Gidayetom pashoyu 1901 roku zakinchiv vijskovu akademiyu U lyutomu 1902 roku odruzhivsya z Behiye Ganim U shlyubi narodilasya donka Reshide 1902 i dvoye siniv Nedzhit 1903 i Vedzhih 1904 Kar yeraBehich Erkin u 1920 h rokah Pid chas vidryadzhennya u Soloniki poznajomivsya z Mustafoyu Kemalem Atatyurkom z yakim tovarishuvav protyagom reshti zhittya Mustafa Kemal Atatyurk i polkovnik Behich Bej Erkin vidigrali virishalnu rol v uspihu Dardanellskij operaciyi u yakij brali uchast yak komanduvachi u period Pershoyi svitovoyi vijni Erkin zasluzhiv visoku reputaciyu j otrimav vijskovu nagorodu nimeckij Zaliznij Hrest 1 klasu yaka stala u prigodi koli jomu potribno bulo spraviti vrazhennya na nimciv pid chas okupaciyi Vidigrav providnu rol u Tureckij vijni za nezalezhnist Vzyav prizvishe Erkin pislya uhvalennya zakonu pro prizvisha Vono oznachaye vilna lyudina Pid chas genocidu virmen dopomig organizuvati deportaciyu virmenskih zaliznichnikiv U Franciyi1939 roku todishnij prezident Ismet Inenyu zaproponuvav posadu posla u Franciyi abo Nimechchini Vin obrav Franciyu Zgidno z perepisom provedenim francuzkoyu vladoyu pid kerivnictvom nimeckoyi armiyi voseni 1940 roku 3381 iz 113 467 yevreyiv starshe 15 rokiv yaki prozhivali v Parizhi ta mali francuzke gromadyanstvo buli tureckogo pohodzhennya Zagalna chiselnist tureckih yevreyiv ocinyuvalasya v p yat tisyach osib z vrahuvannyam osib do 15 rokiv Vcheni pidrahuvali perebuvannya priblizno desyati tisyach yevreyiv tureckogo pohodzhennya u Franciyi u toj chas Erkin otrimav nakaz ne repatriyuvati veliku kilkist tureckih yevreyiv na yihnyu batkivshinu i za slovami istorika Marka Devida Beyera zigrav rol u pereshkodzhanni perevazhnij bilshosti tureckih yevreyiv u nacistskij Yevropi znajti bezpechne misce Isnuye odna pidtverdzhena informaciya pro tureckogo diplomata yakij proponuvav posvidchennya osobi netureckim yevreyam z gumanitarnih mirkuvan Erkin povidomiv pro cyu nenalezhnu povedinku v MZS Turechchini U serpni 1943 roku pishov u vidstavku ta povernuvsya do Stambula 1958 roku zakinchiv memuari vidani 2010 roku Pomer 11 listopada 1961 roku Za jogo bazhannyam pohovanij u dvori bilya kolijnogo postu na stanciyi Enveriye v Eskishehiri de vin pochav svoyu kar yeru chotiri desyatilittya tomu 2022 roku na jogo chest nazvano nove depo metro v Umraniye Stambul V literaturiMogila Erkina 1958 roku zavershiv 900 storinkovi memuari yaki vijshli drukom 2010 roku zavdyaki Tureckomu istorichnomu tovaristvu Jogo onuk vikoristav memuari yak osnovu dlya vlasnogo doslidzhennya zhittya svogo dida U 2007 roci Emir Kivirdzhik onuk Erkina opublikuvav rozpovid Posol pro perebuvannya Erkina u Franciyi Istorik Mark Bayer opisuye knigu yak agiografiyu Zusillya Erkina shodo poryatunku tureckih yevreyiv buli silno perebilsheni Istorik Korinna Gutshtadt viyavila sho kilkist vryatovanih yevreyiv stanovila lishe 114 a ne tisyachi yak stverdzhuvali inshi biografiyi Krim togo zgidno z tiyeyu zh statteyu kilkist yevreyiv yakih nimecka vlada identifikuvala yak mozhlivih gromadyan Turechchini stanovila 3036 tozh kilkist lyudej yakih vryatuvav Erkin ochevidno skladaye neveliku chastinu vid zagalnoyi kilkosti Pravednik narodiv svituU kvitni 2007 roku izrayilska asociaciya yevreyiv z Turechchini podala zayavku na vklyuchennya Erkina do chisla pravednikiv narodiv svitu Zayavniki v osnovnomu izrayiltyani z Turechchini rozshukuyut svidkiv yaki b dopomogli zadokumentuvati uchast Erkina u poryatunku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 136055281 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 TBMM Albumu 1 Cilt 1920 1950 PDF Finkel Caroline 2005 Osman s Dream Basic Books s 57 The city s Byzantine name rendered in Turkish as Konstantiniyye Istanbul was only adopted as the city s official name in 1930 04 HUKUMET UYELERI Baer Marc D 2020 Sultanic Saviors and Tolerant Turks Writing Ottoman Jewish History Denying the Armenian Genocide Indiana University Press s 203 205 ISBN 978 0 253 04542 3 Ungor Ugur Umit Ungor on Burak Arliel The Turkish Passport H Net Procitovano 25 December 2020 Dilaver Dinc Behic Erkin ve Demiryollarinin Kurulusu Ankara Universitesi Turk Inkilap Tarihi Enstitusu Yuksek Lisans Tezi Ankara 2009 PDF web archive org Procitovano 30 listopada 2024 Fulya Celik Emir Kivircik in Buyukelci ve Elie Wiesel in Gece adli eserlerine yansiyan antisemitik ogeler bir imgebilim calismasi Eskisehir Osmangazi Universitesi Sosyal Bilimler Enstitusu Yuksek Lisans Tezi Eskisehir 2014 PDF Mango Andrew 2002 Ataturk The Biography of the Founder of Modern Turkey The Overlook Press ISBN 1 58567 334 X Adler Jacques 1987 The Jews of Paris and the Final Solution Oxford University Press ISBN 0 19 504306 5 IBB DEMIRYOLLARININ ONCUSU BEHIC ERKIN IN ADINI YASATTI Istanbul Buyuksehir Belediyesi Procitovano 24 Kasim 2022 16 February 2007 Bir ibret belgesi An exemplary document Hurriyet tur COLASAN Emin 16 lyutogo 2007 Bir ibret belgesi www hurriyet com tr tur Procitovano 30 listopada 2024 Ayse Hur Taraf 16 grudnya 2007 Turk Schindleri efsaneleri Legend of the turk Schindler tur Arhiv originalu za 14 serpnya 2014 Procitovano 14 serpnya 2014 L ambassadeur de Turquie durant la Guerre postule a titre posthume au titre de Juste parmi les Nations The Ambassador of Turkey during the War is proposed for a posthumous title of the Righteous among the Nations Israel Valley Site Officiel de la Chambre de Commerce France Israel fr 4 April 2007 Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 27 grudnya 2007 Israilli Turkler kurtaricilari icin tanik ariyorlar The Turks of Israel seek witnesses for their savior Haber 7 tur 12 serpnya 2008 Arhiv originalu za 7 bereznya 2011 Posilannya

Дата публікації:
Топ