Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Олекса́ндрович Бернште́йн (нар. 2 жовтня 1896, Москва — пом. 16 січня 1966, Москва) — російський радянський психофізіолог, засновник наукової теорії психофізіологічної організації та регуляції рухів, засновник наукової школи біомеханіки.
Дослідження М. О. стосувались як проблем патології, так і нормального розвитку рухливості (на прикладах музикування та спортивних тренувань).
Його науковий доробок визначив поступ біомеханіки, позначився на розвитку психології, кібернетики, фізіології, медицини та біології. Монографія «О построении движения» (1947) була відзначена найвищою (на той час — Сталінською) державною премією СРСР.
| Бернштейн Микола Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 жовтня 1896 Москва  Російська імперія |
| Помер | 16 січня 1966 (69 років) Москва  СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | Російська імперія→ СРСР |
| Діяльність | лікар, фізіолог |
| Alma mater | МДУ (1919) |
| Галузь | фізіологія і Психофізіологія |
| Заклад | d d d d Бурятський державний університет d Російський державний університет фізичної культури, спорту, молоді та туризму d d |
| Вчене звання | Q63214847? |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Батько | d |
| Нагороди |  |
Життєпис та наукова діяльність
Народився в інтелігентній єврейській родині: батько та дід були відомими лікарями; обравши шлях науковця-фізіолога, М. О. слідував родовій традиції.
Однак навчання в Московському університеті він розпочав на історично-філософському факультеті, можливо, лише війна та потреба армії в лікарях подарувала науці Миколу Бернштейна- фізіолога. Закінчивши медичний, М. О. прослухав також курс на математичному факультеті.
Під час громадянської війни, в 1919 році мобілізований лікарем у більшовицьку Червону армію.
1920-1930-ті роки
Після війни деякий час мав психіатричну практику, а з 1922 року очолює лабораторію біомеханіки Інституту праці; потім подібні лабораторії М. О. організував у Всесоюзному інституті експериментальної медицини, в Центральному НДІ фізкультури та ін. закладах. Через незгоду з керівництвом, залишив Інститут праці та перейшов до Інституту психології, де працював з Л. С. Виготським і його учнями.
На той час в СРСР набули владної підтримки ідеї І. М. Сєченова та І. П. Павлова, як такі, що відповідали войовничій матеріалістичній ідеології більшовиків. Офіційні наукові публікації пропагували застосування теорії рефлексів у людинознавчих дисциплінах, зокрема, у дослідженнях людської діяльности. З'явилась особлива наука, яка мала заступити «ідеалістичну» психологію — рефлексологія.
М. О. Бернштейн реалізував дослідницьку програму, яка виходила за рамки теорії умовного рефлексу. Його дослідження проводились з людьми в природних умовах, під час виконання ними цілеспрямованих довільних рухів. Діяльність у його дослідженнях була не механічним виконанням команд нервової системи, а складною системою, що включала п'ять рівнів мозкової регуляції та «зворотний зв'язок» у вигляді сенсорної корекції рухів. Замість рефлекторної дуги розглядалось рефлекторне коло, в якому відбувалась «саморегуляція» поведінки, орієнтована не лише на отримані ззовні імпульси та стимули, а й на «потребоване майбутнє».
Сам — чудовий музикант, М. О. займався дослідженням творчих вмінь: 1930 року вийшли друком «Исследования по биодинамике фортепьянного удара». Вчений також приділяв увагу питанню локалізації психічних процесів, відновленню життєдіяльних функцій при травмах або захворюваннях нервової системи.
Післявоєнний період
Нагородою 1947 року влада відзначила користь ідей Бернштейна для науки. Насамперед, його теорія побудови рухів знайшла застосування в медицині: в військових шпиталях за його методикою «ставили на ноги» поранених.
Однак за цим визнанням послідували переслідування під антисемітської кампанії кінця 40-х, та особливо — після сумнозвісної «павловської сесії» АН та АМН СРСР 1950 року. Сама сесія була ініційована партійним керівництвом задля «перевірки вірности» дослідників ідеям Павлова. Почалося цькування, був зупинений вихід книги «О ловкости и ее развитии». М. О. був позбавлений можливості працювати до хрущовської «відлиги», коли був реабілітований. Тоді, вчений публікується в журналах та виступає на семінарах присвячених проблемам кібернетики, міждисциплінарних досліджень. Ним започатковані дослідження фізіології активности, акцентом в ній було дослідження активної поведінки, подолання організмом умов середовища, а не пристосування до них.
Наукова діяльність М. О. мала значний вплив на таких молодих психологів, як: , Ю. Б. Ґіпенрейтер, В. П. Зінченко. Багаторічне знайомство та співпраця з О. М. Леонтьєвим і О. Р. Лурією позначилось на творчості останніх.
У середині 60-х у М. О. виявили рак печінки. В останні роки життя він продовжував наукову діяльність, консультував молодих вчених, коректував «Очерки по физиологии движений и физиологии активности». Помер у Москві на початку 1966 року.
Бібліографія
- Бернштейн Н. А. О ловкости и ее развитии. (1991)
- Бернштейн Н. А. О построении движений. (1947)
- Бернштейн Н. А. Общая биомеханика. (1926)
- Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. (1966)
- Бернштейн Н. А. Проблема взаимоотношений координации и локализации. (1935)
- Бернштейн Н. А. Физиология движений и активность. (1990)
Література
- И. М. Фейгенберг. Николай Бернштейн: От рефлекса к модели будущего. — Москва: Смысл, 2004. — 239 с.
- Josef M. Feigenberg. Nikolai Bernstein: From Reflex to the Model of the Future. — Münster: LIT Verlag, 2014. — 272 S. .
- O. G. Meijer, I. M. Feigenberg. Bernstein's failure to join the space race: his commentary on Tsiolkovskii's 'Mechanics in biology. — Motor Control, 4/2000. pp. 262—272.
- Психология. Словарь-справочник. Р. С. Немов, — М., ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. Т. 2, стор. 338
Посилання
- Н. А. Бернштейн: біографія на сайті — В. Яровицкий. 100 великих психологов, 2004 г. — Национальная психологическая энциклопедия [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Біографія та електронні книги в Публічній бібліотеці. [ 16 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bernshtejn Miko la Oleksa ndrovich Bernshte jn nar 2 zhovtnya 1896 18961002 Moskva pom 16 sichnya 1966 Moskva rosijskij radyanskij psihofiziolog zasnovnik naukovoyi teoriyi psihofiziologichnoyi organizaciyi ta regulyaciyi ruhiv zasnovnik naukovoyi shkoli biomehaniki Doslidzhennya M O stosuvalis yak problem patologiyi tak i normalnogo rozvitku ruhlivosti na prikladah muzikuvannya ta sportivnih trenuvan Jogo naukovij dorobok viznachiv postup biomehaniki poznachivsya na rozvitku psihologiyi kibernetiki fiziologiyi medicini ta biologiyi Monografiya O postroenii dvizheniya 1947 bula vidznachena najvishoyu na toj chas Stalinskoyu derzhavnoyu premiyeyu SRSR Bernshtejn Mikola OleksandrovichMikola Bernshtejn pravoruch z sinom Mikola Bernshtejn pravoruch z sinomNarodivsya 2 zhovtnya 1896 1896 10 02 Moskva Rosijska imperiyaPomer 16 sichnya 1966 1966 01 16 69 rokiv Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist likar fiziologAlma mater MDU 1919 Galuz fiziologiya i PsihofiziologiyaZaklad d d d d Buryatskij derzhavnij universitet d Rosijskij derzhavnij universitet fizichnoyi kulturi sportu molodi ta turizmu d dVchene zvannya Q63214847 Naukovij stupin doktor medichnih naukBatko dNagorodiZhittyepis ta naukova diyalnistNarodivsya v inteligentnij yevrejskij rodini batko ta did buli vidomimi likaryami obravshi shlyah naukovcya fiziologa M O sliduvav rodovij tradiciyi Odnak navchannya v Moskovskomu universiteti vin rozpochav na istorichno filosofskomu fakulteti mozhlivo lishe vijna ta potreba armiyi v likaryah podaruvala nauci Mikolu Bernshtejna fiziologa Zakinchivshi medichnij M O prosluhav takozh kurs na matematichnomu fakulteti Pid chas gromadyanskoyi vijni v 1919 roci mobilizovanij likarem u bilshovicku Chervonu armiyu 1920 1930 ti roki Pislya vijni deyakij chas mav psihiatrichnu praktiku a z 1922 roku ocholyuye laboratoriyu biomehaniki Institutu praci potim podibni laboratoriyi M O organizuvav u Vsesoyuznomu instituti eksperimentalnoyi medicini v Centralnomu NDI fizkulturi ta in zakladah Cherez nezgodu z kerivnictvom zalishiv Institut praci ta perejshov do Institutu psihologiyi de pracyuvav z L S Vigotskim i jogo uchnyami Na toj chas v SRSR nabuli vladnoyi pidtrimki ideyi I M Syechenova ta I P Pavlova yak taki sho vidpovidali vojovnichij materialistichnij ideologiyi bilshovikiv Oficijni naukovi publikaciyi propaguvali zastosuvannya teoriyi refleksiv u lyudinoznavchih disciplinah zokrema u doslidzhennyah lyudskoyi diyalnosti Z yavilas osobliva nauka yaka mala zastupiti idealistichnu psihologiyu refleksologiya M O Bernshtejn realizuvav doslidnicku programu yaka vihodila za ramki teoriyi umovnogo refleksu Jogo doslidzhennya provodilis z lyudmi v prirodnih umovah pid chas vikonannya nimi cilespryamovanih dovilnih ruhiv Diyalnist u jogo doslidzhennyah bula ne mehanichnim vikonannyam komand nervovoyi sistemi a skladnoyu sistemoyu sho vklyuchala p yat rivniv mozkovoyi regulyaciyi ta zvorotnij zv yazok u viglyadi sensornoyi korekciyi ruhiv Zamist reflektornoyi dugi rozglyadalos reflektorne kolo v yakomu vidbuvalas samoregulyaciya povedinki oriyentovana ne lishe na otrimani zzovni impulsi ta stimuli a j na potrebovane majbutnye Sam chudovij muzikant M O zajmavsya doslidzhennyam tvorchih vmin 1930 roku vijshli drukom Issledovaniya po biodinamike fortepyannogo udara Vchenij takozh pridilyav uvagu pitannyu lokalizaciyi psihichnih procesiv vidnovlennyu zhittyediyalnih funkcij pri travmah abo zahvoryuvannyah nervovoyi sistemi Pislyavoyennij period Nagorodoyu 1947 roku vlada vidznachila korist idej Bernshtejna dlya nauki Nasampered jogo teoriya pobudovi ruhiv znajshla zastosuvannya v medicini v vijskovih shpitalyah za jogo metodikoyu stavili na nogi poranenih Odnak za cim viznannyam posliduvali peresliduvannya pid antisemitskoyi kampaniyi kincya 40 h ta osoblivo pislya sumnozvisnoyi pavlovskoyi sesiyi AN ta AMN SRSR 1950 roku Sama sesiya bula inicijovana partijnim kerivnictvom zadlya perevirki virnosti doslidnikiv ideyam Pavlova Pochalosya ckuvannya buv zupinenij vihid knigi O lovkosti i ee razvitii M O buv pozbavlenij mozhlivosti pracyuvati do hrushovskoyi vidligi koli buv reabilitovanij Todi vchenij publikuyetsya v zhurnalah ta vistupaye na seminarah prisvyachenih problemam kibernetiki mizhdisciplinarnih doslidzhen Nim zapochatkovani doslidzhennya fiziologiyi aktivnosti akcentom v nij bulo doslidzhennya aktivnoyi povedinki podolannya organizmom umov seredovisha a ne pristosuvannya do nih Naukova diyalnist M O mala znachnij vpliv na takih molodih psihologiv yak Yu B Gipenrejter V P Zinchenko Bagatorichne znajomstvo ta spivpracya z O M Leontyevim i O R Luriyeyu poznachilos na tvorchosti ostannih U seredini 60 h u M O viyavili rak pechinki V ostanni roki zhittya vin prodovzhuvav naukovu diyalnist konsultuvav molodih vchenih korektuvav Ocherki po fiziologii dvizhenij i fiziologii aktivnosti Pomer u Moskvi na pochatku 1966 roku Bibliografiya Bernshtejn N A O lovkosti i ee razvitii 1991 Bernshtejn N A O postroenii dvizhenij 1947 Bernshtejn N A Obshaya biomehanika 1926 Bernshtejn N A Ocherki po fiziologii dvizhenij i fiziologii aktivnosti 1966 Bernshtejn N A Problema vzaimootnoshenij koordinacii i lokalizacii 1935 Bernshtejn N A Fiziologiya dvizhenij i aktivnost 1990 LiteraturaI M Fejgenberg Nikolaj Bernshtejn Ot refleksa k modeli budushego Moskva Smysl 2004 239 s ISBN 5893571614 Josef M Feigenberg Nikolai Bernstein From Reflex to the Model of the Future Munster LIT Verlag 2014 272 S ISBN 978 3643905833 O G Meijer I M Feigenberg Bernstein s failure to join the space race his commentary on Tsiolkovskii s Mechanics in biology Motor Control 4 2000 pp 262 272 Psihologiya Slovar spravochnik R S Nemov M VLADOS PRESS 2003 T 2 stor 338PosilannyaN A Bernshtejn biografiya na sajti V Yarovickij 100 velikih psihologov 2004 g Nacionalnaya psihologicheskaya enciklopediya 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Biografiya ta elektronni knigi v Publichnij biblioteci 16 travnya 2013 u Wayback Machine