Береснєв Борис Іванович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Береснєв Борис Іванович
Народився	26 березня 1928(1928-03-26) Курган
Помер	18 грудня 1990(1990-12-18) (62 роки) Прага, Чеська і Словацька Федеративна Республіка
Країна	СРСР
Діяльність	винахідник
Alma mater	Московський інститут хімічного машинобудування
Галузь	фізика високих тисків
Заклад	Донецький фізико-технічний інститут АН УРСР
Вчене звання	Доктор технічних наук
Науковий ступінь	член-кореспондент АН УРСР
Членство	НАН України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Береснєв.

Бори́с Іва́нович Бе́реснєв (* 26 березня 1928, Курган — † 18 грудня 1990), український вчений в галузі фізики та техніки високих тисків, член-кореспондент АН УРСР за спеціальністю матеріалознавство — 1978.

Життєпис

1951 року закінчив , працював у інститутах АН СРСР.

1959 року захистив дисертацію на звання кандидата технічних наук.

З 1978 року постійним місцем роботи стає Донецький фізико-технічний інститут АН УРСР.

Його праці присвячені фізиці й техніці високих тисків, пластичному деформуванню матеріалів, створенню фізичних основ обробки металів високим тиском, апаратурі високого тиску.

Серед його робіт:

• «Умови витікання та зміна механічних властивостей металів при стискуванні їх рідиною високого тиску», Москва, 1959 — кандидатська робота,
• «Пластичність та міцність твердих тіл при високих тисках», 1970, «Наука»,
• «Процес гідроекструзії», разом з Трушиним Є. В., 1976, Москва, «Наука»,
• «Фізичні основи та практичне використання гідроекструзії», разом з Єзерським Костянтином Івановичем, Трушиним Євгеном Васильовичем, 1981, Москва, «Наука»,
• «Вплив високих тисків на речовину», разом із Зайцевим Вадимом Івановичем, Токиєм В. В., відповідальний редактор Георгій Курдюмов, 1987, Київ, «Наукова думка»,
• «Високі тиски в сучасних технологіях обробітку матеріалів», разом з Єзерським К. І., Каменецьким Б. І., Трушиним Е. В., 1988, Москва, «Наука».

Зареєстровано його патент «Спосіб зміцнення лужно-галоїдних кристалів», разом з , А. Г. Мелентьєвим, З. М. Надгорним, Г. І. Пересадою, , Е. В. Сісакяном, Є. В. Трушиним.

Джерела

• УРЕ [ 2 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Електронічна книжниця(рос.)
• Патент автора(рос.)
• НАН України^{[недоступне посилання з червня 2019]}