Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Іванович Березовський (1 грудня 1867 — † 15 жовтня 1940) — генерал-лейтенант російської імператорської армії, герой Першої світової війни, генеральний значковий Армії Української Держави.
| Олександр Березовський | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-лейтенантГенеральний значковий | |||||||||
 | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 1 грудня 1867 Чернігівська губернія,  Російська імперія | ||||||||
| Смерть | 15 жовтня 1940 (72 роки) Берлін,  Німеччина | ||||||||
| Поховання | Православний цвинтар Тегель | ||||||||
| Alma Mater | Петровський Полтавський кадетський корпус | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність | Російська імперія —  Гетьманат | ||||||||
| Рід військ | піхота | ||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна | ||||||||
| Командування | |||||||||
| командир 6-го Полтавського, 3-го Одеського армійських корпусів | |||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
Життєпис
Народився 1 грудня 1867 в Чернігівській губернії. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус (1886), Михайлівське артилерійське училище (1889), Миколаївську академію Генштабу (1896). Випущений підпоручиком в 33-ю артилерійську бригаду, старший ад'ютант штабів 9-ї кінної дивізії, 12-го армійського корпусу, помічник старшого ад'ютанта штабу Київського, Віленського і Казанського військових округів, командир 6-го Фінляндського стрілецького полку, начальник штабу 14-ї піхотної дивізії, командир 57-го піхотного Модлінського полку.
Звання: 1891 року — поручик, 1896 — штабс-капітан (закінчив по першому розряду Миколаївську академію Генерального штабу), 1898 — капітан, 1901 — підполковник, 1905 — полковник, 1914 — генерал-майор (за відзнаку), 1917 — генерал-лейтенант (за відзнаку).
З 1896 року служить в Київському військовому окрузі у штабах 9-ї кавалерійської дивізії та 12-го армійського корпусу.
1902 рік — старший ад'ютант штабу Казанського військового округу.
1908 — начальник штабу 14-ї піхотної дивізії.
З жовтня 1910 року — командир 57-го піхотного Модлінського полку, з яким вступив в Першу світову війну.
У роки Першої світової війни ком. полку, 3-ї піх. Гренадерської дивізії Південно-Західного фронту. В бою 26-30 серпня 1914 керує своїм полком під Гродськом, стримано атаки переважаючих сил супротивника, котрий намагався пробитися на головний шлях сполучення зі Львовом. В жовтні того ж року за цей бій нагороджений Золотою Георгієвською зброєю та підвищений в генерал-майори.
Травнем 1915 року призначений керуючим штабом 10-го армійського корпусу.
У кінці 1917 року — командир 31-го корпусу.
В українській армії 1917 у складі Українського Генерального військового штабу, з березня 1918 начальник підвідділу закордонного зв'язку 2-го генерал-кватирмейстерства. За Гетьманату командир 6-го Полтавського армійського корпусу — 9 травня 1918 року — в армії Української Держави; генеральний значковий.
З 8 липня — виконувач обов'язків командира 3-го Одеського корпусу — гетьман Скоропадський призначає його в часі його формування корпусу, з 8 листопада — командир корпусу.
У часі антигетьманського повстання проголошує приєднання корпусу та всього Одеського району до Добровольчої армії Денікіна. 3 грудня 1918 звільнений розпорядженням Директорії, виїздить до Криму, знаходиться при штабі Кримсько-Азовської Добровольчої армії генерала Боровського, після чого служив в канцелярії Головнокомандуючого ЗСПР.
З 1919 у військах ЗСПР, в Одесі, Криму. В листопаді 1920 під час евакуації армії барона П.Врангеля з Криму Березовський прибув до Константинополя. З 1921 в еміграції в Німеччині, жив у Берліні, з 1938 — начальник III-го відділу РОВС (Об'єднання Російського Військового Союзу).
Помер 15 жовтня 1940 в Берліні. Похований на православному цвинтарі в берлінському районі Тегель.
Нагороджений орденом Святої Анни 3-го ст.(1906), Святої Анни 2-го ст.(1911), Святої Анни 1-го ст. з мечами (1915), Святого Станіслава 3-го ст. (1903), Святого Станіслава 2-го ст.(1908), Святого Станіслава 1-го ст. з мечами (1915), Святого Володимира 4-го ст.(1913), Святого Володимира 3-го ст. з мечами (1914), Святого Георгія 4-го ст.(1915)
Джерела інформації
- Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. — 244 с. Стор.40
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 536 с.
- Хронос (рос.) [ 30 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Березовський (рос.) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berezovskij Oleksandr Ivanovich Berezovskij 1 grudnya 1867 15 zhovtnya 1940 general lejtenant rosijskoyi imperatorskoyi armiyi geroj Pershoyi svitovoyi vijni generalnij znachkovij Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Oleksandr Berezovskij General lejtenant Generalnij znachkovijZagalna informaciyaNarodzhennya 1 grudnya 1867 1867 12 01 Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert 15 zhovtnya 1940 1940 10 15 72 roki Berlin NimechchinaPohovannya Pravoslavnij cvintar TegelAlma Mater Petrovskij Poltavskij kadetskij korpusVijskova sluzhbaPrinalezhnist Rosijska imperiya GetmanatRid vijsk pihotaVijni bitvi Persha svitova vijnaKomanduvannyakomandir 6 go Poltavskogo 3 go Odeskogo armijskih korpusivNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo GeorgiyaZhittyepisNarodivsya 1 grudnya 1867 v Chernigivskij guberniyi Zakinchiv Petrovskij Poltavskij kadetskij korpus 1886 Mihajlivske artilerijske uchilishe 1889 Mikolayivsku akademiyu Genshtabu 1896 Vipushenij pidporuchikom v 33 yu artilerijsku brigadu starshij ad yutant shtabiv 9 yi kinnoyi diviziyi 12 go armijskogo korpusu pomichnik starshogo ad yutanta shtabu Kiyivskogo Vilenskogo i Kazanskogo vijskovih okrugiv komandir 6 go Finlyandskogo strileckogo polku nachalnik shtabu 14 yi pihotnoyi diviziyi komandir 57 go pihotnogo Modlinskogo polku Zvannya 1891 roku poruchik 1896 shtabs kapitan zakinchiv po pershomu rozryadu Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu 1898 kapitan 1901 pidpolkovnik 1905 polkovnik 1914 general major za vidznaku 1917 general lejtenant za vidznaku Z 1896 roku sluzhit v Kiyivskomu vijskovomu okruzi u shtabah 9 yi kavalerijskoyi diviziyi ta 12 go armijskogo korpusu 1902 rik starshij ad yutant shtabu Kazanskogo vijskovogo okrugu 1908 nachalnik shtabu 14 yi pihotnoyi diviziyi Z zhovtnya 1910 roku komandir 57 go pihotnogo Modlinskogo polku z yakim vstupiv v Pershu svitovu vijnu U roki Pershoyi svitovoyi vijni kom polku 3 yi pih Grenaderskoyi diviziyi Pivdenno Zahidnogo frontu V boyu 26 30 serpnya 1914 keruye svoyim polkom pid Grodskom strimano ataki perevazhayuchih sil suprotivnika kotrij namagavsya probitisya na golovnij shlyah spoluchennya zi Lvovom V zhovtni togo zh roku za cej bij nagorodzhenij Zolotoyu Georgiyevskoyu zbroyeyu ta pidvishenij v general majori Travnem 1915 roku priznachenij keruyuchim shtabom 10 go armijskogo korpusu U kinci 1917 roku komandir 31 go korpusu V ukrayinskij armiyi 1917 u skladi Ukrayinskogo Generalnogo vijskovogo shtabu z bereznya 1918 nachalnik pidviddilu zakordonnogo zv yazku 2 go general kvatirmejsterstva Za Getmanatu komandir 6 go Poltavskogo armijskogo korpusu 9 travnya 1918 roku v armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi generalnij znachkovij Z 8 lipnya vikonuvach obov yazkiv komandira 3 go Odeskogo korpusu getman Skoropadskij priznachaye jogo v chasi jogo formuvannya korpusu z 8 listopada komandir korpusu U chasi antigetmanskogo povstannya progoloshuye priyednannya korpusu ta vsogo Odeskogo rajonu do Dobrovolchoyi armiyi Denikina 3 grudnya 1918 zvilnenij rozporyadzhennyam Direktoriyi viyizdit do Krimu znahoditsya pri shtabi Krimsko Azovskoyi Dobrovolchoyi armiyi generala Borovskogo pislya chogo sluzhiv v kancelyariyi Golovnokomanduyuchogo ZSPR Z 1919 u vijskah ZSPR v Odesi Krimu V listopadi 1920 pid chas evakuaciyi armiyi barona P Vrangelya z Krimu Berezovskij pribuv do Konstantinopolya Z 1921 v emigraciyi v Nimechchini zhiv u Berlini z 1938 nachalnik III go viddilu ROVS Ob yednannya Rosijskogo Vijskovogo Soyuzu Pomer 15 zhovtnya 1940 v Berlini Pohovanij na pravoslavnomu cvintari v berlinskomu rajoni Tegel Nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 3 go st 1906 Svyatoyi Anni 2 go st 1911 Svyatoyi Anni 1 go st z mechami 1915 Svyatogo Stanislava 3 go st 1903 Svyatogo Stanislava 2 go st 1908 Svyatogo Stanislava 1 go st z mechami 1915 Svyatogo Volodimira 4 go st 1913 Svyatogo Volodimira 3 go st z mechami 1914 Svyatogo Georgiya 4 go st 1915 Dzherela informaciyiLitvin M R Naumenko K Ye Zbrojni sili Ukrayini pershoyi polovini XX st Generali i admirali Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv Harkiv Vidavnictvo Saga 2007 244 s Stor 40 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 536 s ISBN 966 8201 26 4 Hronos ros 30 kvitnya 2013 u Wayback Machine Berezovskij ros 4 bereznya 2016 u Wayback Machine