Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бензи́ки — село в Україні, у Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 4 особи.
| село Бензики | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Сумська область | ||||
| Район | Шосткинський район | ||||
| Громада | Шосткинська міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 4 | ||||
| Поштовий індекс | 41144 | ||||
| Телефонний код | +380 5449 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°48′17″ пн. ш. 33°12′34″ сх. д. / 51.80472° пн. ш. 33.20944° сх. д.Координати: 51°48′17″ пн. ш. 33°12′34″ сх. д. / 51.80472° пн. ш. 33.20944° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 138 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 41144, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Тиманівка, пров. Перемоги, 2 | ||||
| Карта | |||||
  Бензики | |||||
 Бензики | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Село Бензики знаходиться у великому лісовому масиві, урочищі Великий Бір (сосна). Село складається з двох частин рознесених на 2 км. Біля села велике торф'яне болото.
Назва
Назва хутору походить від вигуку, що означає падіння – «бендзь», як роз'яснює словник української мови Б. Грінченка. А ще точніше, за переказом, хутір отримав назву від прізвища першого свого хуторянина Бендзика, який переїхав з сусідньої Чапліївки.
Символіка
На гербі зображені 2 зелені половини ялинки по боках, між якими в дзеркальному відображенні зображена чорна ялинка. На тлі чорної ялинки золотий ключ. Зелені ялинки це Урочище Великий Бір, чорна ялинка - болото Ошмань, в якому археологи знайшли купу скарбів (золотий ключ). Золотий ключ, це також посилання на видатного вченого В. Д. Огієвського який знайшов ключ до місцевих лісів. Крім того, ключ зроблений з метала і зображений в момент падіння (про напрямок руху ключа вказують обриси чорної ялинки), яке завершиться звуком «бендзь», - що веде нас до назви села.
Історія
Хутір Бензик виник біля дубини з південного краю Великого бору в чапліївському напрямку. Там і раніше жили люди. Археолог Абрамов віднайшов у 1908 р. біля Бензиків тисячолітній курган сіверян, який й досі бензиківці називають шведською могилою. Такі кургани були навколо всього Великого клишківського болота, що в давнину було Великим озером, заселеним сіверцями. Підтвердженням тому є віднайдений півтора століття тому, у 1880-х рр., в болоті Ошмань біля Тур-Гори, за 3 км від Бензиків, великий човен, видовбаний з товстезного дубу. Човен був увесь чорний, дуже міцний. Це не якась там крихка вінеціянська гондола, а наш потужний сіверський корабель, що зберігається в товщі болотного торфу.
У 2002 р. дещо праворуч, східніше Бензиків в бік болота, знайшли гарматне ядро. А зовсім недавно віднайшли там шведську пряжку. За переказом, в болоті Ошмань заблукали шведи в 1708 р. під час «Північної війни» й потрапили в полон. Позаторік знайшли срібні копійки царя Івана Грозного 1550-х років, за кілометр від Бензиків в бік Чапліївки, ліворуч шляху біля пересохлого ставка (колишній хутір Ставок). Копійки підтверджують проходження Путивльського шляху в XVI столітті древнім Київським шляхом.
Дорога до Бензиків була завжди доглянута, бо ще в ХІХ столітті значилася в документах Генерального штабу 1865 р. воєнною, що поєднувала Орловську та Полтавську губернії. Дільниця цієї дороги від Пирогівки до Обтова проходила через Собич та Чапліївку. Її довжина становила 38 верст 92 сажні, з яких 1 верста 358 сажнів проходили гатями, мостищами, тобто по вимощеній колодами дорозі через болота на Осоті, Есмані та Реті.
За даними 1859 р., в казенному хуторі Бензики було 3 двори, де проживало 44 мешканці (20 ч., 24 ж.). Також в даних 1859 р. вказані ще три нові казенні хутори: Ставок, Стражників та Богаєвського. Вони також позначені на триверстовій карті 1863 р. вище та нижче Бензиків на колишньому Київському шляху. У хуторі Ставок було 2 двори, 8 мешканців (2 ч., 6 ж.), у хуторі Стражників – 4 дв., 33 мешканця (15 ч., 18 ж.), у хуторі Богаєвського – 1 дв., 6 мешканців (2 ч., 4 ж.).
У 1880-х рр. з’явився новий найближчий до Бензиків хутір Чашевський. У 1897 р. в Чашевському хуторі було 5 дворів, 40 мешканців, у Бензиках – 14 дворів, 70 мешканців. Хутір Бензики вказано на Бардаковому болоті. Отже, Бензики просунулися своїми хатами на північ в бік Бардакового болота (нині Ягідне).
Хутори Бензики й Чашевський (Чаші) й надалі зростали, зростала й кількість дітей в них. За переказом, хутірських дітей навчав грамоті об’їзчик Собицького лісництва, відставний солдат Семен Семенович Перелука з хутора Чаші, який заснував там приватну школу. Зберіглася добра пам'ять про першого в історії Бензиків вчителя.
За статистичними даними 1926 р. в хуторі Бензики вже було 37 дворів, 170 мешканців (82 ч., 88 ж.), у хуторі Чашево було 2 двори, 11 мешканців (5 ч., 6 ж.). Хутори підпорядковувалися Чапліївській сільраді Шосткинсього району.
На карті 1940 р. позначені лише Бензики, де було 32 двори. У Бензиках діяв колгосп імені льотчика Чкалова. Старожили кажуть, що у війну німці підбили в небі над Бензиками аж два літака з червоними зірками на крилах, перший впав неподалік в лісі, другий – в болото, льотчики загинули, поховані в Бензиках. Зовсім недавно, в 1990-х рр., металошукачі віднайшли за бензиківським болотом у лісі гармату, яку закопали червоноармійці в 1941 р., коли відступали за Десну. У 1960 р. село Бензики підпорядкували Тиманівській сільраді й воно потрапило в неперспективне, тобто без права на своє майбутнє. У 1974-1976 рр. збудували дорогу з твердим покриттям 16 км від Чапліївки до Тиманівки й далі до Бензиків. Нині в Бензиках проживають лише з десяток мешканців разом з дачниками.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 62 особи, з яких 25 чоловіків та 37 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 26 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Пам'ятки
Урочище Великий Бір створене 1978 року. Площа 1231 га. Шосткинський держлісгосп, Собицьке лісництво, кв. 25 – 27, 29, 35, 36, 39 – 41, 46. Цінний лісовий масив на лівобережжі Десни, де охороняються соснові насадження, створені в 1912 – 1916 роках відомим українським лісівником В. Д. Огієвським.
У 1898 р. хутір Глибокий Колодязь (наразі не існує) став опорним пунктом науково-дослідницьких робіт Василя Дмитровича Огієвського у Великому Бору. Хутір Глибокий Колодязь знаходився на дорозі, що прямувала із Собича на Тиманівку просікою у Великому Бору. Свою назву хутір отримав від розташованого поряд колодязя, глибиною у 60 сажнів, а це майже 130 метрів дерев’яного зрубу зануреного у товщу суцільного піску. За спогадами старожилів, зруб був шестигранний з метрових колод, воду підіймали з колодязя кінним приводом, тобто поворотним колом, двома трьохвідерними дубовими цебриками, один цебрик йшов догори, другий – донизу. Огієвський привозив до хутора насіння (шишки) найкращої сосни з 67 повітів, 30 губерній Московської імперії, від сибірського Кургана на сході до прибалтійської Курляндії на заході. За спогадами собицького лісничого Семена Семеновича Перелуки (1870-1965), Огієвський заклав розсадники на 66 дослідних ділянках, розташованих у 12 кварталах, де вів свою наукову роботу. З розсадників було висаджено понад 200 географічних варіантів сосни звичайної. За переказом, якщо вранці робітники отримували наряд на роботу від Огієвського, то вже у вечері отримували гроші за неї. Кажуть, що насіння сосни вони висаджували в лунки суворо по шнурку рівними рядками.
Після закінчення ІІ світової війни війні хутір поступово занепав, робітники перевезли свої хати знову в свої села, бараки згоріли, колодязь провалився. На сьогодні маємо зарослу кущами ямку від колодязя, праворуч дороги на Тимонівку за сотню метрів від колишнього центру хутора на перехресті чотирьох кварталів 35,36,39 та 40, там де нині встановлена бесідка Грибок для перепочинку серед найстрункішого соснового лісу України.
У 1961 р. Собицьке лісництво з великої поваги до Василя Дмитровича Огієвського встановило у Великому Бору пам’ятник-обеліск до 100-річчя з дня його народження. Пам’ятник зроблено зі столітнього дубу, що зростав в дубині біля хутора Бензики. Пам’ятник стоїть за пів км від колишнього хутора Глибокий Колодязь, в 39 кварталі праворуч на місці робіт з висадки Огієвським нового лісу в 1912-1916 рр. Тож цінуймо єдиний в світі музей-заповідник живої цариці поліського лісу СОСНИ.
Примітки
- Хутір Бензик
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Глибокий Колодязь у Великому Бору
Посилання
- Погода в селі Бензики [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Benzi ki selo v Ukrayini u Shostkinskij miskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 4 osobi selo BenzikiGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastRajon Shostkinskij rajonGromada Shostkinska miska gromadaOsnovni daniNaselennya 4Poshtovij indeks 41144Telefonnij kod 380 5449Geografichni daniGeografichni koordinati 51 48 17 pn sh 33 12 34 sh d 51 80472 pn sh 33 20944 sh d 51 80472 33 20944 Koordinati 51 48 17 pn sh 33 12 34 sh d 51 80472 pn sh 33 20944 sh d 51 80472 33 20944Serednya visota nad rivnem morya 138 mMisceva vladaAdresa radi 41144 Sumska obl Shostkinskij r n s Timanivka prov Peremogi 2KartaBenzikiBenzikiMapa Benziki u VikishovishiGeografiyaSelo Benziki znahoditsya u velikomu lisovomu masivi urochishi Velikij Bir sosna Selo skladayetsya z dvoh chastin roznesenih na 2 km Bilya sela velike torf yane boloto NazvaNazva hutoru pohodit vid viguku sho oznachaye padinnya bendz yak roz yasnyuye slovnik ukrayinskoyi movi B Grinchenka A she tochnishe za perekazom hutir otrimav nazvu vid prizvisha pershogo svogo hutoryanina Bendzika yakij pereyihav z susidnoyi Chapliyivki SimvolikaNa gerbi zobrazheni 2 zeleni polovini yalinki po bokah mizh yakimi v dzerkalnomu vidobrazhenni zobrazhena chorna yalinka Na tli chornoyi yalinki zolotij klyuch Zeleni yalinki ce Urochishe Velikij Bir chorna yalinka boloto Oshman v yakomu arheologi znajshli kupu skarbiv zolotij klyuch Zolotij klyuch ce takozh posilannya na vidatnogo vchenogo V D Ogiyevskogo yakij znajshov klyuch do miscevih lisiv Krim togo klyuch zroblenij z metala i zobrazhenij v moment padinnya pro napryamok ruhu klyucha vkazuyut obrisi chornoyi yalinki yake zavershitsya zvukom bendz sho vede nas do nazvi sela IstoriyaHutir Benzik vinik bilya dubini z pivdennogo krayu Velikogo boru v chapliyivskomu napryamku Tam i ranishe zhili lyudi Arheolog Abramov vidnajshov u 1908 r bilya Benzikiv tisyacholitnij kurgan siveryan yakij j dosi benzikivci nazivayut shvedskoyu mogiloyu Taki kurgani buli navkolo vsogo Velikogo klishkivskogo bolota sho v davninu bulo Velikim ozerom zaselenim sivercyami Pidtverdzhennyam tomu ye vidnajdenij pivtora stolittya tomu u 1880 h rr v boloti Oshman bilya Tur Gori za 3 km vid Benzikiv velikij choven vidovbanij z tovsteznogo dubu Choven buv uves chornij duzhe micnij Ce ne yakas tam krihka vineciyanska gondola a nash potuzhnij siverskij korabel sho zberigayetsya v tovshi bolotnogo torfu U 2002 r desho pravoruch shidnishe Benzikiv v bik bolota znajshli garmatne yadro A zovsim nedavno vidnajshli tam shvedsku pryazhku Za perekazom v boloti Oshman zablukali shvedi v 1708 r pid chas Pivnichnoyi vijni j potrapili v polon Pozatorik znajshli sribni kopijki carya Ivana Groznogo 1550 h rokiv za kilometr vid Benzikiv v bik Chapliyivki livoruch shlyahu bilya peresohlogo stavka kolishnij hutir Stavok Kopijki pidtverdzhuyut prohodzhennya Putivlskogo shlyahu v XVI stolitti drevnim Kiyivskim shlyahom Doroga do Benzikiv bula zavzhdi doglyanuta bo she v HIH stolitti znachilasya v dokumentah Generalnogo shtabu 1865 r voyennoyu sho poyednuvala Orlovsku ta Poltavsku guberniyi Dilnicya ciyeyi dorogi vid Pirogivki do Obtova prohodila cherez Sobich ta Chapliyivku Yiyi dovzhina stanovila 38 verst 92 sazhni z yakih 1 versta 358 sazhniv prohodili gatyami mostishami tobto po vimoshenij kolodami dorozi cherez bolota na Osoti Esmani ta Reti Za danimi 1859 r v kazennomu hutori Benziki bulo 3 dvori de prozhivalo 44 meshkanci 20 ch 24 zh Takozh v danih 1859 r vkazani she tri novi kazenni hutori Stavok Strazhnikiv ta Bogayevskogo Voni takozh poznacheni na triverstovij karti 1863 r vishe ta nizhche Benzikiv na kolishnomu Kiyivskomu shlyahu U hutori Stavok bulo 2 dvori 8 meshkanciv 2 ch 6 zh u hutori Strazhnikiv 4 dv 33 meshkancya 15 ch 18 zh u hutori Bogayevskogo 1 dv 6 meshkanciv 2 ch 4 zh U 1880 h rr z yavivsya novij najblizhchij do Benzikiv hutir Chashevskij U 1897 r v Chashevskomu hutori bulo 5 dvoriv 40 meshkanciv u Benzikah 14 dvoriv 70 meshkanciv Hutir Benziki vkazano na Bardakovomu boloti Otzhe Benziki prosunulisya svoyimi hatami na pivnich v bik Bardakovogo bolota nini Yagidne Hutori Benziki j Chashevskij Chashi j nadali zrostali zrostala j kilkist ditej v nih Za perekazom hutirskih ditej navchav gramoti ob yizchik Sobickogo lisnictva vidstavnij soldat Semen Semenovich Pereluka z hutora Chashi yakij zasnuvav tam privatnu shkolu Zberiglasya dobra pam yat pro pershogo v istoriyi Benzikiv vchitelya Za statistichnimi danimi 1926 r v hutori Benziki vzhe bulo 37 dvoriv 170 meshkanciv 82 ch 88 zh u hutori Chashevo bulo 2 dvori 11 meshkanciv 5 ch 6 zh Hutori pidporyadkovuvalisya Chapliyivskij silradi Shostkinsogo rajonu Na karti 1940 r poznacheni lishe Benziki de bulo 32 dvori U Benzikah diyav kolgosp imeni lotchika Chkalova Starozhili kazhut sho u vijnu nimci pidbili v nebi nad Benzikami azh dva litaka z chervonimi zirkami na krilah pershij vpav nepodalik v lisi drugij v boloto lotchiki zaginuli pohovani v Benzikah Zovsim nedavno v 1990 h rr metaloshukachi vidnajshli za benzikivskim bolotom u lisi garmatu yaku zakopali chervonoarmijci v 1941 r koli vidstupali za Desnu U 1960 r selo Benziki pidporyadkuvali Timanivskij silradi j vono potrapilo v neperspektivne tobto bez prava na svoye majbutnye U 1974 1976 rr zbuduvali dorogu z tverdim pokrittyam 16 km vid Chapliyivki do Timanivki j dali do Benzikiv Nini v Benzikah prozhivayut lishe z desyatok meshkanciv razom z dachnikami NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 62 osobi z yakih 25 cholovikiv ta 37 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 26 osib 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Pam yatkiUrochishe Velikij Bir stvorene 1978 roku Plosha 1231 ga Shostkinskij derzhlisgosp Sobicke lisnictvo kv 25 27 29 35 36 39 41 46 Cinnij lisovij masiv na livoberezhzhi Desni de ohoronyayutsya sosnovi nasadzhennya stvoreni v 1912 1916 rokah vidomim ukrayinskim lisivnikom V D Ogiyevskim U 1898 r hutir Glibokij Kolodyaz narazi ne isnuye stav opornim punktom naukovo doslidnickih robit Vasilya Dmitrovicha Ogiyevskogo u Velikomu Boru Hutir Glibokij Kolodyaz znahodivsya na dorozi sho pryamuvala iz Sobicha na Timanivku prosikoyu u Velikomu Boru Svoyu nazvu hutir otrimav vid roztashovanogo poryad kolodyazya glibinoyu u 60 sazhniv a ce majzhe 130 metriv derev yanogo zrubu zanurenogo u tovshu sucilnogo pisku Za spogadami starozhiliv zrub buv shestigrannij z metrovih kolod vodu pidijmali z kolodyazya kinnim privodom tobto povorotnim kolom dvoma trohvidernimi dubovimi cebrikami odin cebrik jshov dogori drugij donizu Ogiyevskij privoziv do hutora nasinnya shishki najkrashoyi sosni z 67 povitiv 30 gubernij Moskovskoyi imperiyi vid sibirskogo Kurgana na shodi do pribaltijskoyi Kurlyandiyi na zahodi Za spogadami sobickogo lisnichogo Semena Semenovicha Pereluki 1870 1965 Ogiyevskij zaklav rozsadniki na 66 doslidnih dilyankah roztashovanih u 12 kvartalah de viv svoyu naukovu robotu Z rozsadnikiv bulo visadzheno ponad 200 geografichnih variantiv sosni zvichajnoyi Za perekazom yaksho vranci robitniki otrimuvali naryad na robotu vid Ogiyevskogo to vzhe u vecheri otrimuvali groshi za neyi Kazhut sho nasinnya sosni voni visadzhuvali v lunki suvoro po shnurku rivnimi ryadkami Pislya zakinchennya II svitovoyi vijni vijni hutir postupovo zanepav robitniki perevezli svoyi hati znovu v svoyi sela baraki zgorili kolodyaz provalivsya Na sogodni mayemo zaroslu kushami yamku vid kolodyazya pravoruch dorogi na Timonivku za sotnyu metriv vid kolishnogo centru hutora na perehresti chotiroh kvartaliv 35 36 39 ta 40 tam de nini vstanovlena besidka Gribok dlya perepochinku sered najstrunkishogo sosnovogo lisu Ukrayini U 1961 r Sobicke lisnictvo z velikoyi povagi do Vasilya Dmitrovicha Ogiyevskogo vstanovilo u Velikomu Boru pam yatnik obelisk do 100 richchya z dnya jogo narodzhennya Pam yatnik zrobleno zi stolitnogo dubu sho zrostav v dubini bilya hutora Benziki Pam yatnik stoyit za piv km vid kolishnogo hutora Glibokij Kolodyaz v 39 kvartali pravoruch na misci robit z visadki Ogiyevskim novogo lisu v 1912 1916 rr Tozh cinujmo yedinij v sviti muzej zapovidnik zhivoyi carici poliskogo lisu SOSNI PrimitkiHutir Benzik Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Sumska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Glibokij Kolodyaz u Velikomu BoruPosilannyaPogoda v seli Benziki 19 grudnya 2011 u Wayback Machine