Мегді Бен Барка (1920, Рабат, Марокко — 2 листопада 1965, Париж, Франція) — лівий політичний діяч Марокко, панафриканист, Лідер «Руху трьох континентів», учасник національно-визвольного руху в країні. По професії педагог-математик.
Мегді Бен Барка المهدي بن بركة | |
Народження: | січень 1920[1][2] Рабат, d, Марокко |
---|---|
Смерть: | невідомо |
Країна: | Марокко |
Освіта: | d |
Партія: | d (1959), d (1965) і націоналізм |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Рабаті (Марокко) в 1920 році. Здобув докторський ступінь з математики в 1950 році. Вчився у тому числі у Бориса Парфентьєва, сина відомого російського математика Миколи Парфентьєва. Викладав математику для дітей королівської сім'ї, в тому числі майбутнього короля Хасана II.
Один із засновників (грудень 1943 — січень 1944) партії «Істікляль», згодом — член її виконавчого комітету. Після проголошення незалежності Марокко (1956) — президент «Національної консультативної асамблеї» і редактор тижневика «Аль-Істікляль». У 1959—1965 — лідер партії Національний союз народних сил. Перебував в опозиції до короля Марокко Хасану II. З 1963 в еміграції. Лідер «Руху трьох континентів». 29 жовтня 1965 був викрадений у Парижі, потім убитий при не до кінця зрозумілих обставин. Його тіло досі не знайдено, і обставини загибелі залишаються туманними.
Викрадення і вбивство Бен Барки
Слідство по цій справі у Франції триває досі, замовники та учасники остаточно не визначені, проте в ході слідства розкрилася участь в операції спецслужб США та Ізраїлю.
За однією з версій, у 1965 році король Марокко Хасан II ухвалив рішення вбити Бен Барку, який в цей час жив у Женеві. Міністр внутрішніх справ Мухаммед Уфкір, якому було доручено вбивство, звернувся за допомогою до директора ізраїльської розвідки «Моссад» Меіру Аміт. У цей період Марокко було одним з небагатьох арабських держав, з якими Ізраїлю вдалося налагодити неофіційні відносини. Аміт категорично відмовився брати участь у вбивстві Бен Барки. Однак під загрозою розриву відносин між Ізраїлем і Марокко він погодився допомогти виманити Бен Барку з Женеви в Париж.
У Парижі Бен Барку затримали співробітники французької розвідки «SDECE» і передали марокканським спецслужбам. Бен Барка був застрелений на віллі в передмісті Парижа 2 листопада 1965 року.
Викрадення Бен Барки викликало гнів президента Франції Шарля де Голля і суттєво позначилася на мароккано-французьких, а причетність «Моссад» до викрадення Бен Барки — на ізраїльсько-французьких відносинах.
Згодом у деяких журналах публікувалися припущення про те, що Бен Барка був агентом Моссад або чехословацької розвідки.
В кіно
Про викрадення і вбивство Бен Барки було знято два художні фільми.
- «Викрадення Бен Барки» (фр. L'affaire Ben Barka) — телевізійний фільм, 2007.
- «Я бачив, як вбивали Бен Барку» (фр. J'ai Vu Tuer Ben Barka) — Франція, 2008. Роль Бен Барки зіграв [en].
Викрадення Бен Барки лягло в основу політичного трилера 1972 року режисера Іва Буассе «l'attentat» (у радянському прокаті «Викрадення в Парижі»). Ймовірного провокатора, який виманив Бен Барку (у фільмі — Садіеля) з Женеви, грає Жан-Луї Трентіньян. Роль Садіеля виконав Джан Марія Волонте. Сцена викрадення знімалася в тому самому ресторані «Ліппі», звідки 29 жовтня 1965 року був викрадений Бен Барка.
- Бен Барка. Остання таємниця / Affaire Ben Barka, le dernier secret (документальний фільм, 2015), реж. Октавіо Еспіріту Санту / Octávio Espírito Santo
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118655299 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Бен Барка // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2005. — Т. 3. «Банкетная кампания» 1904 — Большой Иргиз. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)
- . Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2011. Процитовано 2 грудня 2017.
- Владимир Фромер (март 2003 года). Солдат в Моссаде. Иерусалимский журнал. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 30 октября 2008.
- . Каскад. Архів оригіналу за 25 лютого 2008. Процитовано 2 апреля 2011.
- Эфраим Ганор. От тепла к холоду. Мой Израиль. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 30 октября 2008.
- . Архів оригіналу за 18 липня 2009. Процитовано 2 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 2 грудня 2017.
- на Internet Movie Database (англ.)(англ.)
- L'affaire Ben Barka на сайті IMDb (англ.) (англ.)
- I Saw Ben Barka Get Killed на сайті IMDb (англ.) (англ.)
- . Архів оригіналу за 6 березня 2010. Процитовано 2 грудня 2017.
Посилання
- Mehdi Ben Barka et la Tricontinentale [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Ben Barka. Autocritique: trois erreurs mortelles [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- «Бен Барка аль-Махди» [ 8 червня 2016 у Wayback Machine.] в Большой советской энциклопедії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ben Barka Megdi Ben Barka 1920 Rabat Marokko 2 listopada 1965 Parizh Franciya livij politichnij diyach Marokko panafrikanist Lider Ruhu troh kontinentiv uchasnik nacionalno vizvolnogo ruhu v krayini Po profesiyi pedagog matematik Meg di Ben Barka المهدي بن بركةMeg di Ben Barka Narodzhennya sichen 1920 1 2 Rabat d MarokkoSmert nevidomoKrayina MarokkoOsvita dPartiya d 1959 d 1965 i nacionalizm Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Rabati Marokko v 1920 roci Zdobuv doktorskij stupin z matematiki v 1950 roci Vchivsya u tomu chisli u Borisa Parfentyeva sina vidomogo rosijskogo matematika Mikoli Parfentyeva Vikladav matematiku dlya ditej korolivskoyi sim yi v tomu chisli majbutnogo korolya Hasana II Odin iz zasnovnikiv gruden 1943 sichen 1944 partiyi Istiklyal zgodom chlen yiyi vikonavchogo komitetu Pislya progoloshennya nezalezhnosti Marokko 1956 prezident Nacionalnoyi konsultativnoyi asambleyi i redaktor tizhnevika Al Istiklyal U 1959 1965 lider partiyi Nacionalnij soyuz narodnih sil Perebuvav v opoziciyi do korolya Marokko Hasanu II Z 1963 v emigraciyi Lider Ruhu troh kontinentiv 29 zhovtnya 1965 buv vikradenij u Parizhi potim ubitij pri ne do kincya zrozumilih obstavin Jogo tilo dosi ne znajdeno i obstavini zagibeli zalishayutsya tumannimi Vikradennya i vbivstvo Ben BarkiSlidstvo po cij spravi u Franciyi trivaye dosi zamovniki ta uchasniki ostatochno ne viznacheni prote v hodi slidstva rozkrilasya uchast v operaciyi specsluzhb SShA ta Izrayilyu Za odniyeyu z versij u 1965 roci korol Marokko Hasan II uhvaliv rishennya vbiti Ben Barku yakij v cej chas zhiv u Zhenevi Ministr vnutrishnih sprav Muhammed Ufkir yakomu bulo dorucheno vbivstvo zvernuvsya za dopomogoyu do direktora izrayilskoyi rozvidki Mossad Meiru Amit U cej period Marokko bulo odnim z nebagatoh arabskih derzhav z yakimi Izrayilyu vdalosya nalagoditi neoficijni vidnosini Amit kategorichno vidmovivsya brati uchast u vbivstvi Ben Barki Odnak pid zagrozoyu rozrivu vidnosin mizh Izrayilem i Marokko vin pogodivsya dopomogti vimaniti Ben Barku z Zhenevi v Parizh U Parizhi Ben Barku zatrimali spivrobitniki francuzkoyi rozvidki SDECE i peredali marokkanskim specsluzhbam Ben Barka buv zastrelenij na villi v peredmisti Parizha 2 listopada 1965 roku Vikradennya Ben Barki viklikalo gniv prezidenta Franciyi Sharlya de Gollya i suttyevo poznachilasya na marokkano francuzkih a prichetnist Mossad do vikradennya Ben Barki na izrayilsko francuzkih vidnosinah Zgodom u deyakih zhurnalah publikuvalisya pripushennya pro te sho Ben Barka buv agentom Mossad abo chehoslovackoyi rozvidki V kinoPro vikradennya i vbivstvo Ben Barki bulo znyato dva hudozhni filmi Vikradennya Ben Barki fr L affaire Ben Barka televizijnij film 2007 Ya bachiv yak vbivali Ben Barku fr J ai Vu Tuer Ben Barka Franciya 2008 Rol Ben Barki zigrav en Vikradennya Ben Barki lyaglo v osnovu politichnogo trilera 1972 roku rezhisera Iva Buasse l attentat u radyanskomu prokati Vikradennya v Parizhi Jmovirnogo provokatora yakij vimaniv Ben Barku u filmi Sadielya z Zhenevi graye Zhan Luyi Trentinyan Rol Sadielya vikonav Dzhan Mariya Volonte Scena vikradennya znimalasya v tomu samomu restorani Lippi zvidki 29 zhovtnya 1965 roku buv vikradenij Ben Barka Ben Barka Ostannya tayemnicya Affaire Ben Barka le dernier secret dokumentalnij film 2015 rezh Oktavio Espiritu Santu Octavio Espirito SantoPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118655299 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Ben Barka Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2005 T 3 Banketnaya kampaniya 1904 Bolshoj Irgiz S storinki ISBN 5 85270 331 1 ros Arhiv originalu za 22 sichnya 2017 Procitovano 2 grudnya 2017 Arhiv originalu za 4 lipnya 2017 Procitovano 2 grudnya 2017 Arhiv originalu za 26 listopada 2011 Procitovano 2 grudnya 2017 Vladimir Fromer mart 2003 goda Soldat v Mossade Ierusalimskij zhurnal Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 30 oktyabrya 2008 Kaskad Arhiv originalu za 25 lyutogo 2008 Procitovano 2 aprelya 2011 Efraim Ganor Ot tepla k holodu Moj Izrail Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 30 oktyabrya 2008 Arhiv originalu za 18 lipnya 2009 Procitovano 2 grudnya 2017 Arhiv originalu za 26 serpnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2017 na Internet Movie Database angl angl L affaire Ben Barka na sajti IMDb angl angl I Saw Ben Barka Get Killed na sajti IMDb angl angl Arhiv originalu za 6 bereznya 2010 Procitovano 2 grudnya 2017 PosilannyaMehdi Ben Barka et la Tricontinentale 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Ben Barka Autocritique trois erreurs mortelles 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ben Barka al Mahdi 8 chervnya 2016 u Wayback Machine v Bolshoj sovetskoj enciklopediyi