Мо́ре Беллінсга́узена — окраїнне море Південного океану біля берегів Антарктиди, між півостровами Антарктичний і Терстон. Зі сходу обмежоване півостровом Земля Грейама, на заході межа умовна (приблизно по 105 меридіану). Площа 487 тисяч км².
Антарктичні моря Південного океану | |
71° пд. ш. 85° зх. д. / 71° пд. ш. 85° зх. д. | |
Розташування | Південний океан (тихоокеанський сектор) |
---|---|
Найбільша глибина | 4470 м |
Середня глибина | 400—500 м |
Море Беллінсгаузена у Вікісховищі |
У відкритій частині моря глибини перевищують 4500 м. Найбільші острови — Петра I і Земля Олександра I.
Температура води близько –1 °C, солоність влітку близько 33,5 ‰.
Уперше досліджене російською антарктичною експедицією Ф. Ф. Беллінсгаузена і М. П. Лазарєва (1819—1821).
Клімат
Південна частина акваторії моря лежить в антарктичному, центральна — в субантарктичному, північна, прилегла до узбережжя Антарктичного півострова — в помірному кліматичному поясі. Над південною акваторією моря цілий рік переважає . Льодовий покрив цілорічний. Низькі температури повітря цілий рік. Атмосферних опадів випадає недостатньо. Літо холодне, зима порівняно м'яка. Над північною частиною моря увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження достатнє, місцями надлишкове. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Морська плавуча крига зустрічається цілий рік. Відносно тепла зима з нестійкою погодою і сильними західними вітрами. Прохолодне літо з більш спокійною погодою, ніж взимку. Між двома цими зонами взимку дмуть вітри з континенту; влітку морські прохолодні західні вітри розганяють морську кригу, погіршують погоду.
Біологія
Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Море Амундсена-Беллінсгаузена, а води навколо острова Петра I — до окремого екорегіону південноокеанічної зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до антарктичної зони.
Примітки
- Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Море Беллінсгаузена |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bellinsgauzen znachennya Mo re Bellinsga uzena okrayinne more Pivdennogo okeanu bilya beregiv Antarktidi mizh pivostrovami Antarktichnij i Terston Zi shodu obmezhovane pivostrovom Zemlya Grejama na zahodi mezha umovna priblizno po 105 meridianu Plosha 487 tisyach km More BellinsgauzenaAntarktichni morya Pivdennogo okeanu71 pd sh 85 zh d 71 pd sh 85 zh d 71 85RoztashuvannyaPivdennij okean tihookeanskij sektor Najbilsha glibina4470 mSerednya glibina400 500 mMore Bellinsgauzena u Vikishovishi U vidkritij chastini morya glibini perevishuyut 4500 m Najbilshi ostrovi Petra I i Zemlya Oleksandra I Temperatura vodi blizko 1 C solonist vlitku blizko 33 5 Upershe doslidzhene rosijskoyu antarktichnoyu ekspediciyeyu F F Bellinsgauzena i M P Lazaryeva 1819 1821 KlimatPivdenna chastina akvatoriyi morya lezhit v antarktichnomu centralna v subantarktichnomu pivnichna prilegla do uzberezhzhya Antarktichnogo pivostrova v pomirnomu klimatichnomu poyasi Nad pivdennoyu akvatoriyeyu morya cilij rik perevazhaye Lodovij pokriv cilorichnij Nizki temperaturi povitrya cilij rik Atmosfernih opadiv vipadaye nedostatno Lito holodne zima porivnyano m yaka Nad pivnichnoyu chastinoyu morya uves rik panuyut pomirni povitryani masi Perevazhaye zahidnij perenos Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Zvolozhennya dostatnye miscyami nadlishkove Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi Morska plavucha kriga zustrichayetsya cilij rik Vidnosno tepla zima z nestijkoyu pogodoyu i silnimi zahidnimi vitrami Proholodne lito z bilsh spokijnoyu pogodoyu nizh vzimku Mizh dvoma cimi zonami vzimku dmut vitri z kontinentu vlitku morski proholodni zahidni vitri rozganyayut morsku krigu pogirshuyut pogodu BiologiyaAkvatoriya morya vidnositsya do morskogo ekoregionu More Amundsena Bellinsgauzena a vodi navkolo ostrova Petra I do okremogo ekoregionu pivdennookeanichnoyi zoogeografichnoyi provinciyi U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do antarktichnoyi zoni PrimitkiAtlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu More Bellinsgauzena