Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бейлаґанський район (азерб. Beyləqan rayonu) — адміністративна одиниця (район) на північному заході Азербайджану. Центр — місто Бейлаґан.
| Бейлаґанський район | |||
|---|---|---|---|
| | |||
 | |||
| Адм. центр | Бейлаґан | ||
| Країна |  Азербайджан | ||
| Регіон | Азербайджан Азербайджанська РСР | ||
| Номерний знак | 11 | ||
| Населення | |||
| - повне | 135 000 осіб (2005) | ||
| Площа | |||
| - повна | 1131 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 50 м | ||
| - мінімальна | 50 м | ||
| Дата заснування | 24 січня 1939 | ||
| Губернатор | d | ||
| Вебсайт | beyleqan-ih.gov.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-BEY | ||
 | |||
| |||
Етимологія
Назва району походить від назви районного центру, міста Бейлаґан. Сучасне місто названо так 1989 року за назвою стародавнього міста, розташованого неподалік; до 1939 року воно називалося селищем при Мильському радгоспі № 5, а від 1939 до 1989 року — Ждановськ. Сам же топонім топонім Бейлаґан зводиться до алтайських словами «піля» (рівнина, степ) і закінчення «-ґан», що характеризує населений пункт.
Історія
Ждановський район утворено 24 листопада 1939 року. 4 січня 1963 року скасовано, а територію передано Імішлінському району. 6 січня 1965 року відновлено.
Указом Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР від 19 березня 1989 року Ждановському району присвоєно нову назву — Бейлаґанський район.
Географія і природа
Район межує на півночі з , на північному заході з Агджабединським, на сході з Імішлінським, на південному заході з Фізулінським районами, а на південному сході по річці Аракс межує з Ісламською Республікою Іран.
Рельєф району низовинний з нахилом у напрямку з північного сходу на схід. Площа на північному сході району нижче від рівня моря, висота територій на південному заході району не перевищує 100 метрів. Низовина складається переважно з антропогенових відкладів. З корисних копалин у районі добувають глину, пісок, щебінь, термальну воду. На рівнині поширені сіро-бурі, на інших територіях — сіро-лугові, а поблизу Кури є лучно-болотні та болотні ґрунти. Основний тип рослин у районі — напівпустельний. На берегах річок розташовуються тугайні ліси. З тварин на території району проживають джейрани, кабани, вовки, їжатці, лисиці, рисі, очеретяні коти та інші. З птахів — турачі, голуби, чорночереві рябки та інші.
Жаркий клімат помірний, напівпустельний, сухий степовий. Літо посушливе. Середня температура в січні коливається від -5 до + 10 °С, у липні від 25 до 35 °С. Середньорічний рівень опадів — 300—400 мм Вздовж північно-східної межі протікає Кура, вздовж південної — Аракс. Через територію протікають Верхньо-Карабаський, Головний Мільський і «Хан Кизи» канали.
Населення
| Чисельність населення | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1991 | 1999 | 2009 | 2013 | 2014 | 2017 |
| 15 225 | ▲29 818 | ▲48 467 | ▲56 011 | ▲68 928 | ▲71 000 | ▲78 458 | ▲86 192 | ▲91 100 | ▲92 400 | ▲96 900 |
1979 року густота населення становила 50 осіб/км2, 2011 року ця цифра склала 75 осіб/км2.
На 2009 рік 57,8 % населення проживає в селах.
Адміністративний устрій
- [az]
Господарство й економіка району
В радянський час у районі було розвинене переважно сільське господарство, були збільшені обороти бавовництва, виноградарства, тваринництва та рільництва. 1979 року в районі працювало 15 колгоспів і 8 радгоспів. На 1979 рік в районі придатних земель було 89,1 тисяч гектарів, з них: 33,5 тисячі гектарів орних земель, 3,4 тисячі гектарів земель, виділених під багаторічні рослини, 1 тисяча гектарів земель, залишених для відпочинку, 51,2 тисяча гектарів пасовищ. З 33,5 тисячі гектарів 28 % виділено під зернові і зернобобові культури, 45 % під технічні культури, 1 % під овочі й картоплю, 25 % — під кормові культури. На 3 тисячах гектарів вирощувався виноград. В колгоспах району утримували 11,4 тисяч голів великої рогатої худоби і 146 тисяч голів дрібної. 1979 році господарства району отримали 255 тисяч тонн бавовни і 35,8 тисяч тонн винограду. В районі був ряд заводів з переробки винограду і районний відділ тресту «Азсільгосптехніка». Було лісове господарство.
Нині район належить до Аранського економічного району. Бейлаґанський район є переважно сільськогосподарським районом. У господарствах на 2017 рік утримувалось 36581 голова великої, 36376 голів дрібної рогатої худоби і 186399 голів птиці. В районі 50 тисяч гектарів — орні, а 21 тисяча гектарів відведено під пасовища. У 2017 році в районі вироблено 62298 тонн зерна, 378 тонн бобових, 15726 тонн бавовни, 16446 тонн цукрових буряків, 3698 тонн картоплі, 23461 тонна овочів, 6226 тонн баштанних культур, 6897 тонн фруктів і ягід, 1340 тонн винограду.
Із сільськогосподарських підприємств у районі діють ВАТ «Beyləqan-Pambıq» і «Beyləqan-Taxıl», що займаються збутом зерна і бавовни відповідно. В Бейлаґанському районі знаходяться бавовнопереробний завод АТВТ «CTS AQRO», асфальтовий завод, борошномельний завод ВАТ «Beyləqan-Taxıl», хлібобулочний завод АТВТ «'Ənvər Bərəkət», молокозавод, винзаводи «Міль» та імені М. Асадова, гальково-щебневі цехи, цегельний завод ТОВ «Aran-Qala», завод безалкогольних напоїв «Büllür», маслосироробний завод, об'єднання сільгосптехніки.
Інфраструктура
Через район проходить залізниця, автодороги Гянджа-Ленкорань, Баку-Фізулі.
На 2017 рік у районі діяло 46 АТС і 26 поштових відділень.
Культура, освіта та охорона здоров'я
В районі від 1938 року видається громадсько-політична газета «Бейляган» (до 1957 року — «Сталін памбигчиси», у 1957—1962 роках — «Міл памбигчиси», в 1962—1991 роках — «Юкселіш»). 1965 року розпочато мовлення місцевої редакції радіо.
В районі на 2011 рік було 30 дошкільних закладів, 54 загальноосвітні школи, музична школа, 18 клубів, 18 будинків культури, будинок-музей Героя Радянського Союзу Герая Асадова, 47 бібліотек.
У Бейлаґанському районі є 11 лікарень на 565 ліжок, 9 лікарських амбулаторій, центр епідеміології та гігієни, 20 фельдшерсько-акушерських пунктів. На 2011 рік у медзакладах району працювало 109 лікарів, 11 стоматологів, 358 середніх медичних працівників, серед яких 47 акушерів.
У районі розташовані: руїни населеного пункту Кара-тепе (VII—IV століття до нашої ери) в селі Оренкала, руїни населеного пункту Бейлакан (V століття) поблизу села Кябірлі, руїни населеного пункту (середньовіччя) і глекові поховання (античність) в селі , кладовище Сари-тепе (VII—VI століття до нашої ери) поблизу села Ашугли Перші, руїни населених пунктів Чардахли (бронзова доба) і Кюль-тепе (XI—XIII століття) поблизу села Ашаги-Чеменлі.
Див. також
Примітки
- Энциклопедический словарь топонимики Азербайджана = Azərbaycan toponimlərinin ensiklopedik lüğəti / под ред. Р. Алиевой. — Баку : Шарк-Гарб, 2007. — Т. 1. — С. 123.
- Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку : Азернешр, 1979. — С. 6. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2018. Процитовано 11 червня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Beyləqan rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / . — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2011. — Т. III.(азерб.)
- Beyləqan rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / . — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2007. — Т. Azərbaycan.(азерб.)
- Чисельність наявного населення міст, селищ міського типу, районів і районних центрів СРСР за даними перепису на 15 січня 1970 року за республіками, краями і областями (крім РРФСР). Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 11 червня 2020.
- Чисельність наявного населення союзних і автономних республік, автономних областей і округів, країв, областей, районів, міських поселень, сіл-райцентрів і сільських поселень з населенням понад 5000 чоловік (крім РРФСР). Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
- Чисельність населення союзних республік СРСР та їх територіальних одиниць за статтю. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 червня 2020.
- Division of Azerbaijan. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 11 червня 2020.
- Загальнодержавна перепис населення Азербайджану. 2009, Баку.
- Жданов рајону // Азербайджанська радянська енциклопедія: в 10 томах = Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы(азерб.) / Ҹ. Гулијевин редаксијасы илә. — Баку : АСЕ-нын баш редаксијасы. — Т. 4. — С. 265—266.
Посилання
- На сайті Azerbaijan
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bejlaganskij rajon azerb Beyleqan rayonu administrativna odinicya rajon na pivnichnomu zahodi Azerbajdzhanu Centr misto Bejlagan Bejlaganskij rajon ros Zhdanovskij rajon azerb Jdanov rayonu Adm centr Bejlagan Krayina Azerbajdzhan Region Azerbajdzhan Azerbajdzhanska RSR Nomernij znak 11 Naselennya povne 135 000 osib 2005 Plosha povna 1131 km Visota maksimalna 50 m minimalna 50 m Data zasnuvannya 24 sichnya 1939 Gubernator Asif Aghayevd Vebsajt beyleqan ih gov az Kod ISO 3166 2 AZ BEY Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bejlaganskij rajon Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Geografiya i priroda 4 Naselennya 5 Administrativnij ustrij 6 Gospodarstvo j ekonomika rajonu 7 Infrastruktura 8 Kultura osvita ta ohorona zdorov ya 9 Div takozh 10 Primitki 11 PosilannyaEtimologiyared Nazva rajonu pohodit vid nazvi rajonnogo centru mista Bejlagan Suchasne misto nazvano tak 1989 roku za nazvoyu starodavnogo mista roztashovanogo nepodalik do 1939 roku vono nazivalosya selishem pri Milskomu radgospi 5 a vid 1939 do 1989 roku Zhdanovsk Sam zhe toponim toponim Bejlagan zvoditsya do altajskih slovami pilya rivnina step i zakinchennya gan sho harakterizuye naselenij punkt 1 Istoriyared Zhdanovskij rajon utvoreno 24 listopada 1939 roku 4 sichnya 1963 roku skasovano a teritoriyu peredano Imishlinskomu rajonu 6 sichnya 1965 roku vidnovleno 2 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR vid 19 bereznya 1989 roku Zhdanovskomu rajonu prisvoyeno novu nazvu Bejlaganskij rajon Geografiya i prirodared Rajon mezhuye na pivnochi z Zerdabskim na pivnichnomu zahodi z Agdzhabedinskim na shodi z Imishlinskim na pivdennomu zahodi z Fizulinskim rajonami a na pivdennomu shodi po richci Araks mezhuye z Islamskoyu Respublikoyu Iran Relyef rajonu nizovinnij z nahilom u napryamku z pivnichnogo shodu na shid Plosha na pivnichnomu shodi rajonu nizhche vid rivnya morya visota teritorij na pivdennomu zahodi rajonu ne perevishuye 100 metriv Nizovina skladayetsya perevazhno z antropogenovih vidkladiv 3 Z korisnih kopalin u rajoni dobuvayut glinu pisok shebin termalnu vodu 4 Na rivnini poshireni siro buri na inshih teritoriyah siro lugovi a poblizu Kuri ye luchno bolotni ta bolotni grunti Osnovnij tip roslin u rajoni napivpustelnij Na beregah richok roztashovuyutsya tugajni lisi Z tvarin na teritoriyi rajonu prozhivayut dzhejrani kabani vovki yizhatci lisici risi ocheretyani koti ta inshi Z ptahiv turachi golubi chornocherevi ryabki ta inshi Zharkij klimat pomirnij napivpustelnij suhij stepovij Lito posushlive Serednya temperatura v sichni kolivayetsya vid 5 do 10 S u lipni vid 25 do 35 S Serednorichnij riven opadiv 300 400 mm Vzdovzh pivnichno shidnoyi mezhi protikaye Kura vzdovzh pivdennoyi Araks Cherez teritoriyu protikayut Verhno Karabaskij Golovnij Milskij i Han Kizi kanali Naselennyared Chiselnist naselennya 1939 1959 1970 5 1979 6 1989 7 1991 8 1999 2009 9 2013 2014 2017 15 225 29 818 48 467 56 011 68 928 71 000 78 458 86 192 91 100 92 400 96 900 1979 roku gustota naselennya stanovila 50 osib km2 2011 roku cya cifra sklala 75 osib km2 Na 2009 rik 57 8 naselennya prozhivaye v selah Administrativnij ustrijred Bejlaganskij municipalitet az Shafazkij municipalitet Gahramanlinskij municipalitet Baharskij municipalitet Orangalinskij municipalitet Gyunashlinskij municipalitet Yuhari Kyabirlinskij municipalitet Baharabadskij municipalitet Kyabirlinskij municipalitet Tezekendskij municipalitet Bolsulinskij municipalitet Ejvazlilarskij municipalitet Tatalilarskij municipalitet Ikindzhi Ashiglinskij municipalitet Birindzhi Ashiglinskij municipalitet Alinazarlinskij municipalitet Orta Alinazarlinskij municipalitet Yuhari Alanskij municipalitet Mayakskij municipalitet Allah yarlinskij municipalitet Milabadskij municipalitet Milskij municipalitet Jyeni Milskij municipalitet Dyun yamalilarskij municipalitet Sherzkij municipalitet Sari suyinskij municipalitet Tyurklerskij municipalitet Byun yadlinskij municipalitet Gedeklerskij municipalitet Imamverdilerskij municipalitet Garalilarskij municipalitet Ahmedlinskij municipalitet Ashigalilarskij municipalitet Yuhari Chemenlinskij municipalitet Garadaglinskij municipalitet Ashagi Chemenlinskij municipalitet Birindzhi Shahsevenskij municipalitet Ikindzhi Shahsevenskij municipalitet Amirzeyidlinskij municipalitet Hachinabadskij municipalitetGospodarstvo j ekonomika rajonured V radyanskij chas u rajoni bulo rozvinene perevazhno silske gospodarstvo buli zbilsheni oboroti bavovnictva vinogradarstva tvarinnictva ta rilnictva 1979 roku v rajoni pracyuvalo 15 kolgospiv i 8 radgospiv Na 1979 rik v rajoni pridatnih zemel bulo 89 1 tisyach gektariv z nih 33 5 tisyachi gektariv ornih zemel 3 4 tisyachi gektariv zemel vidilenih pid bagatorichni roslini 1 tisyacha gektariv zemel zalishenih dlya vidpochinku 51 2 tisyacha gektariv pasovish Z 33 5 tisyachi gektariv 28 vidileno pid zernovi i zernobobovi kulturi 45 pid tehnichni kulturi 1 pid ovochi j kartoplyu 25 pid kormovi kulturi 10 Na 3 tisyachah gektariv viroshuvavsya vinograd V kolgospah rajonu utrimuvali 11 4 tisyach goliv velikoyi rogatoyi hudobi i 146 tisyach goliv dribnoyi 1979 roci gospodarstva rajonu otrimali 255 tisyach tonn bavovni i 35 8 tisyach tonn vinogradu V rajoni buv ryad zavodiv z pererobki vinogradu i rajonnij viddil trestu Azsilgosptehnika Bulo lisove gospodarstvo Nini rajon nalezhit do Aranskogo ekonomichnogo rajonu Bejlaganskij rajon ye perevazhno silskogospodarskim rajonom 3 U gospodarstvah na 2017 rik utrimuvalos 36581 golova velikoyi 36376 goliv dribnoyi rogatoyi hudobi i 186399 goliv ptici V rajoni 50 tisyach gektariv orni a 21 tisyacha gektariv vidvedeno pid pasovisha U 2017 roci v rajoni virobleno 62298 tonn zerna 378 tonn bobovih 15726 tonn bavovni 16446 tonn cukrovih buryakiv 3698 tonn kartopli 23461 tonna ovochiv 6226 tonn bashtannih kultur 6897 tonn fruktiv i yagid 1340 tonn vinogradu Iz silskogospodarskih pidpriyemstv u rajoni diyut VAT Beyleqan Pambiq i Beyleqan Taxil sho zajmayutsya zbutom zerna i bavovni vidpovidno V Bejlaganskomu rajoni znahodyatsya bavovnopererobnij zavod ATVT CTS AQRO asfaltovij zavod boroshnomelnij zavod VAT Beyleqan Taxil hlibobulochnij zavod ATVT Enver Bereket molokozavod vinzavodi Mil ta imeni M Asadova galkovo shebnevi cehi cegelnij zavod TOV Aran Qala zavod bezalkogolnih napoyiv Bullur maslosirorobnij zavod ob yednannya silgosptehniki 4 Infrastrukturared Cherez rajon prohodit zaliznicya avtodorogi Gyandzha Lenkoran Baku Fizuli 4 Na 2017 rik u rajoni diyalo 46 ATS i 26 poshtovih viddilen Kultura osvita ta ohorona zdorov yared V rajoni vid 1938 roku vidayetsya gromadsko politichna gazeta Bejlyagan do 1957 roku Stalin pambigchisi u 1957 1962 rokah Mil pambigchisi v 1962 1991 rokah Yukselish 1965 roku rozpochato movlennya miscevoyi redakciyi radio 10 V rajoni na 2011 rik bulo 30 doshkilnih zakladiv 54 zagalnoosvitni shkoli muzichna shkola 18 klubiv 18 budinkiv kulturi budinok muzej Geroya Radyanskogo Soyuzu Geraya Asadova 47 bibliotek 3 U Bejlaganskomu rajoni ye 11 likaren na 565 lizhok 9 likarskih ambulatorij centr epidemiologiyi ta gigiyeni 20 feldshersko akusherskih punktiv Na 2011 rik u medzakladah rajonu pracyuvalo 109 likariv 11 stomatologiv 358 serednih medichnih pracivnikiv sered yakih 47 akusheriv U rajoni roztashovani ruyini naselenogo punktu Kara tepe VII IV stolittya do nashoyi eri v seli Orenkala ruyini naselenogo punktu Bejlakan V stolittya poblizu sela Kyabirli ruyini naselenogo punktu serednovichchya i glekovi pohovannya antichnist v seli Tazakend kladovishe Sari tepe VII VI stolittya do nashoyi eri poblizu sela Ashugli Pershi ruyini naselenih punktiv Chardahli bronzova doba i Kyul tepe XI XIII stolittya poblizu sela Ashagi Chemenli 3 Div takozhred Rajoni Azerbajdzhanu Vidomi urodzhenciPrimitkired Enciklopedicheskij slovar toponimiki Azerbajdzhana Azerbaycan toponimlerinin ensiklopedik lugeti pod red R Alievoj Baku Shark Garb 2007 T 1 S 123 Administrativnoe delenie Azerbajdzhanskoj SSR na 1 yanvarya 1977 goda Baku Azerneshr 1979 S 6 Arhivovana kopiya PDF Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2018 Procitovano 11 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya a b v g Beyleqan rayonu Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi M K Kerimov Baki Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi 2011 T III azerb a b v Beyleqan rayonu Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi M K Kerimov Baki Azerbaycan Milli Ensiklopediyasi 2007 T Azerbaycan azerb Chiselnist nayavnogo naselennya mist selish miskogo tipu rajoniv i rajonnih centriv SRSR za danimi perepisu na 15 sichnya 1970 roku za respublikami krayami i oblastyami krim RRFSR Arhiv originalu za 9 lyutogo 2011 Procitovano 11 chervnya 2020 Chiselnist nayavnogo naselennya soyuznih i avtonomnih respublik avtonomnih oblastej i okrugiv krayiv oblastej rajoniv miskih poselen sil rajcentriv i silskih poselen z naselennyam ponad 5000 cholovik krim RRFSR Arhiv originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 Chiselnist naselennya soyuznih respublik SRSR ta yih teritorialnih odinic za stattyu Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 11 chervnya 2020 Division of Azerbaijan Arhiv originalu za 4 grudnya 2013 Procitovano 11 chervnya 2020 Zagalnoderzhavna perepis naselennya Azerbajdzhanu 2009 Baku a b Zhdanov raјonu Azerbajdzhanska radyanska enciklopediya v 10 tomah Azәrbaјҹan Sovet Ensiklopediјasy azerb Ҹ Guliјevin redaksiјasy ilә Baku ASE nyn bash redaksiјasy T 4 S 265 266 Posilannyared Na sajti Azerbaijan Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bejlaganskij rajon amp oldid 39043671