Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Безхоботні п'явки | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Підряди | ||||||||||||||
|
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Безхоботні п'явки (Arhynchobdellida) — ряд кільчастих червів класу П'явки (Hirudinida). Складається з 2 підрядів, 12 родин, 250 видів.
Опис
Загальна довжина представників цього ряду коливається від 1,6 до 12 см. Зазвичай має 6—8, рідше 5 пар келихоподібних очей, розташованих у вигляді дуги. У видів цього ряду немає хобота, але розвинені щелепи, які у хижих форм менш розвинені або зовсім рудиментарні. У ротовій порожнині присутні 3 щелепи. Соміт п'ятикільцевий. Є злягальний орган. У ротову порожнину відриваються протоки слинних залоз. До складу слини входить білок гірудин, який перешкоджає згортанню крові. Завдяки гірудину і іншим речовинам, що виділяються слинними залозами, кров місяцями зберігається в шлунку п'явок в рідкому стані, не піддаючись гниттю. Кровоносна система редукована, її роль виконують лакуни целомічного походження — спинна, черевна і дві бічні. За глоткою і коротким стравоходом йде шлунок, обсяг якого у кровосисних видів сильно збільшений завдяки парним бічним відростках. Середня кишка розташовується між подовженими відростками шлунка, тут відбувається перетравлювання їжі. П'явка, що наїлася, збільшується в об'ємі в декілька разів, запасів крові вистачає на кілька місяців. У кровососних видів анальний отвір невеличкий на відміну від хижих, що ковтають здобич — у них він великий, оскільки через нього виділяються шматки неперетравленої їжі. Органи чуттів — хеморецепции — розташовуються поперечними рядками на кожному сегменті, з їх допомогою п'явки дізнаються про наближення жертви, пізнають одна одну.
Забарвлення переважно сірого, коричневого або чорного кольору з різними відтінками.
Спосіб життя
Полюбляють спеку, теплі місцині, де краще розмножується. Мешкають у невеличких водоймах на півдні й у великих на півночі, а також у тих, що можуть пересихати, зустрічаються в прибережній смузі. Є суходільні види, що мешкають там, де вологість повітря настільки велика, що висихання їм не загрожує.
Більшість видів — кровососи, які живуть за рахунок різних хребетних, меншість — хижаки, які заковтують свою здобич. Останні живляться хробаками, зокрема й п'явками менших розмірів, м'якотілими, личинками водних комах та інших водних безхребетних, а також дрібними хребетними, яких вона може здолати.
Кокони темного кольору з яйцями відкладаються у вологому ґрунті в прибережній смузі. Також запліднення може відбуватися за допомогою сперматофорів.
Поширення
Мешкають на усіх континентах, окрім Анатарктики.
Стосунки з людиною
Небезпеку для людей і домашніх ссавців являє безхоботна п'явка — Limnatis nilotica. А вид Hirudo medicinalis з давних-давен використовується в медицині.
Підряди та родини
Джерела
- Siddall, M.E. & Borda, E. (2004): Leech collections from Chile Including Two New Species of Helobdella. American Museum Novitates 3457: 1-18
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezhobotni p yavkiHirudo medicinalisBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eucaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Kilchasti chervi Annelida Nadklas Poyaskovi chervi Clitellata Klas P yavki Hirudinida Pidklas P yavki Hirudinea Ryad Bezhobotni p yavki Arhynchobdellida Blanchard 1894PidryadiHirudiniformes disputed PosilannyaVikishovishe Category ArhynchobdellidaVikividi ArhynchobdellidaEOL 40ITIS 568835NCBI 27386 Bezhobotni p yavki Arhynchobdellida ryad kilchastih cherviv klasu P yavki Hirudinida Skladayetsya z 2 pidryadiv 12 rodin 250 vidiv OpisZagalna dovzhina predstavnikiv cogo ryadu kolivayetsya vid 1 6 do 12 sm Zazvichaj maye 6 8 ridshe 5 par kelihopodibnih ochej roztashovanih u viglyadi dugi U vidiv cogo ryadu nemaye hobota ale rozvineni shelepi yaki u hizhih form mensh rozvineni abo zovsim rudimentarni U rotovij porozhnini prisutni 3 shelepi Somit p yatikilcevij Ye zlyagalnij organ U rotovu porozhninu vidrivayutsya protoki slinnih zaloz Do skladu slini vhodit bilok girudin yakij pereshkodzhaye zgortannyu krovi Zavdyaki girudinu i inshim rechovinam sho vidilyayutsya slinnimi zalozami krov misyacyami zberigayetsya v shlunku p yavok v ridkomu stani ne piddayuchis gnittyu Krovonosna sistema redukovana yiyi rol vikonuyut lakuni celomichnogo pohodzhennya spinna cherevna i dvi bichni Za glotkoyu i korotkim stravohodom jde shlunok obsyag yakogo u krovosisnih vidiv silno zbilshenij zavdyaki parnim bichnim vidrostkah Serednya kishka roztashovuyetsya mizh podovzhenimi vidrostkami shlunka tut vidbuvayetsya peretravlyuvannya yizhi P yavka sho nayilasya zbilshuyetsya v ob yemi v dekilka raziv zapasiv krovi vistachaye na kilka misyaciv U krovososnih vidiv analnij otvir nevelichkij na vidminu vid hizhih sho kovtayut zdobich u nih vin velikij oskilki cherez nogo vidilyayutsya shmatki neperetravlenoyi yizhi Organi chuttiv hemorecepcii roztashovuyutsya poperechnimi ryadkami na kozhnomu segmenti z yih dopomogoyu p yavki diznayutsya pro nablizhennya zhertvi piznayut odna odnu Zabarvlennya perevazhno sirogo korichnevogo abo chornogo koloru z riznimi vidtinkami Sposib zhittyaPolyublyayut speku tepli miscini de krashe rozmnozhuyetsya Meshkayut u nevelichkih vodojmah na pivdni j u velikih na pivnochi a takozh u tih sho mozhut peresihati zustrichayutsya v priberezhnij smuzi Ye suhodilni vidi sho meshkayut tam de vologist povitrya nastilki velika sho visihannya yim ne zagrozhuye Bilshist vidiv krovososi yaki zhivut za rahunok riznih hrebetnih menshist hizhaki yaki zakovtuyut svoyu zdobich Ostanni zhivlyatsya hrobakami zokrema j p yavkami menshih rozmiriv m yakotilimi lichinkami vodnih komah ta inshih vodnih bezhrebetnih a takozh dribnimi hrebetnimi yakih vona mozhe zdolati Kokoni temnogo koloru z yajcyami vidkladayutsya u vologomu grunti v priberezhnij smuzi Takozh zaplidnennya mozhe vidbuvatisya za dopomogoyu spermatoforiv PoshirennyaMeshkayut na usih kontinentah okrim Anatarktiki Stosunki z lyudinoyuNebezpeku dlya lyudej i domashnih ssavciv yavlyaye bezhobotna p yavka Limnatis nilotica A vid Hirudo medicinalis z davnih daven vikoristovuyetsya v medicini Pidryadi ta rodiniAmericobdellidae Erpobdellidae Gastrostomobdellidae SalifidaeHirudiniformes Haemadipsidae Haemopidae Hirudinidae Praobdellidae Semiscolecidae XerobdellidaeDzherelaSiddall M E amp Borda E 2004 Leech collections from Chile Including Two New Species of Helobdella American Museum Novitates 3457 1 18