У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Безрук Олександр Іванович Безрук 26 червня 1948 19480626 Кривий Ріг ук

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Безрук.

Олександр Іванович Безрук (26 червня 1948(19480626), Кривий Ріг) — український живописець, член Національної спілки художників України

Освіта і викладання

Олександр Безрук у 1970 році закінчив Харківське художнє училище, у 1976 — Харківський художньо-промисловий інститут. У 1970–80 роках викладав у харківських школах, 1980–85 роках — методист обласного інституту підвищення кваліфікації вчителів, завідувач кабінету образотворчого мистецтва та креслення, від 1985 року — заступник директора з навчальної роботи Харківського художнього училища.

Творчість

Працює в жанрі лірико-епічного пейзажу. Роботи вирізняються емоційністю, розмаїттям колористичних пошуків та яскравою образністю. Бере участь в обласних та всеукраїнських художніх виставках від 1994 року. Мав персональну виставку у Харкові в 1995 році.

Примітні роботи:

«Долина диха свіжим літом» (1995),
«Земле та небо… Світе тихий» (1995),
«Дорога з дому — дорога додому» (1995),
«Романтичний вечір у старому Харкові» (1995),
«На схилах осінь запалила прощальні багаття» (1996),
«Зелений гай густесенький…» (1996),
«Сріблястий ранок» (1997),
«Весняна ніжність» (1998),
«Не одна ж весна минула, не остання ж і прийшла» (1999),
«Туман яром» (2001),
«Ріка в зелених берегах» (2001).

Джерела

В. Д. Путятін. Безрук Олександр Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .