«Бачо-Киро» — печера в Передбалканах на території общини Дряново.
Бачо-Киро | |
---|---|
Характеристики | |
Довжина | 3600 м |
Глибина | 0 м |
Висота н. р. м. | 335 м |
Дослідження | |
Рік відкриття | 1937 |
Розташування | |
42°56′48″ пн. ш. 25°25′49″ сх. д. / 42.94666666669477451° пн. ш. 25.43027777780577736° сх. д. | |
Країна | Болгарія |
Регіон | Дряново |
Карти розташування | |
| |
Бачо-Киро у Вікісховищі |
Розташування
Печера розташована в 300 м на захід від Дряновського монастиря, на невеликій відстані від печери Андика, у вертикальній вапняковій скелі на висоті 335 м над рівнем моря. Для збереження її було оголошено природною пам'яткою Бачо Киро.
Назва
У 1940 році печеру назвали на честь героя квітневого повстання — Бачо Киро.
Відкриття та дослідження
Найкраще досліджений археологами перший зал печери, «Передпокій». У ньому знайдені знаряддя праці та сліди інтенсивного людського мешкання, які датуються середнім (70 000 — 50 000 рр. до н. е.) і пізнім (від 45 000 до 20 000 до н. е.) палеолітом.
Вона має безліч вторинних карстових утворень — сталагмітів, сталактитів, сталагнатів, драперій.
Температура всередині печери постійно 13 oC, вологість повітря 95 %. Печера утворена водами річки Андика. У печері знайдено сліди людської культури та безліч кісток свійських та диких тварин. Знайдено також скелет ведмедя висотою 3 м.
Цікавими є карстові утворення в печері, що нагадують риб, змій, людей, Богородицю із немовлям, ведмедя та багатьох інших. Однією з туристичних визначних пам'яток є «Чистилище» — низький, складний прохід 60x40 см, про який кажуть, що його може пройти тільки праведник.
Кажани печери
За допомогою безпосередніх спостережень та виловів з мережі печери зареєстровано 4 види кажанів:
- Великий підковик (Rhinolophus ferrumequinum)
- Малий підковик (Rhinolophus hipposideros)
- Південний підковик (Rhinolophus euryale)
- Нічниця війчата (Myotis nattereri)
Печера Бачо Кіро є зимовим притулком кажанів, а з грудня по кінець березня в середньому до 100 великих і дрібних кажанів реєструється щорічно.
Туризм
- Печера Бачо Кіро є одним з сотні національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу під номером 22.
- Це одна з перших обладнених печер в Болгарії. Дряновськими туристами ще в далекому 1937 році була проведена робота з облаштування. Це одна з головних туристичних визначних пам'яток в цьому районі.
- У 1962 р оголошена природною пам'яткою.
- Коридор після "Передпокою"
- Камін
- Бокова камера по дорозі між "Передпокоєм" і "Дощовою залою"
- Сталагміт в "Дощовій залі"
- Завіса біля входу в "Концертну залу"
- Сталагміт в "Концертному залі"
Джерела
- . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
Посилання
- Бачо Кіро — Печери в Болгарії [ 11 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Бачо Кіро "- Фотографії та коментарі [ 10 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Бачо Киро — фотографії[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 28 юли 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bacho Kiro pechera v Peredbalkanah na teritoriyi obshini Dryanovo Bacho KiroHarakteristikiDovzhina3600 mGlibina0 mVisota n r m 335 mDoslidzhennyaRik vidkrittya1937Roztashuvannya42 56 48 pn sh 25 25 49 sh d 42 94666666669477451 pn sh 25 43027777780577736 sh d 42 94666666669477451 25 43027777780577736Krayina BolgariyaRegionDryanovoKarti roztashuvannya Bacho Kiro u VikishovishiRoztashuvannyaPechera roztashovana v 300 m na zahid vid Dryanovskogo monastirya na nevelikij vidstani vid pecheri Andika u vertikalnij vapnyakovij skeli na visoti 335 m nad rivnem morya Dlya zberezhennya yiyi bulo ogolosheno prirodnoyu pam yatkoyu Bacho Kiro NazvaU 1940 roci pecheru nazvali na chest geroya kvitnevogo povstannya Bacho Kiro Vidkrittya ta doslidzhennyaNajkrashe doslidzhenij arheologami pershij zal pecheri Peredpokij U nomu znajdeni znaryaddya praci ta slidi intensivnogo lyudskogo meshkannya yaki datuyutsya serednim 70 000 50 000 rr do n e i piznim vid 45 000 do 20 000 do n e paleolitom Vona maye bezlich vtorinnih karstovih utvoren stalagmitiv stalaktitiv stalagnativ draperij Temperatura vseredini pecheri postijno 13 oC vologist povitrya 95 Pechera utvorena vodami richki Andika U pecheri znajdeno slidi lyudskoyi kulturi ta bezlich kistok svijskih ta dikih tvarin Znajdeno takozh skelet vedmedya visotoyu 3 m Cikavimi ye karstovi utvorennya v pecheri sho nagaduyut rib zmij lyudej Bogorodicyu iz nemovlyam vedmedya ta bagatoh inshih Odniyeyu z turistichnih viznachnih pam yatok ye Chistilishe nizkij skladnij prohid 60x40 sm pro yakij kazhut sho jogo mozhe projti tilki pravednik Kazhani pecheriZa dopomogoyu bezposerednih sposterezhen ta viloviv z merezhi pecheri zareyestrovano 4 vidi kazhaniv Velikij pidkovik Rhinolophus ferrumequinum Malij pidkovik Rhinolophus hipposideros Pivdennij pidkovik Rhinolophus euryale Nichnicya vijchata Myotis nattereri Pechera Bacho Kiro ye zimovim pritulkom kazhaniv a z grudnya po kinec bereznya v serednomu do 100 velikih i dribnih kazhaniv reyestruyetsya shorichno TurizmPechera Bacho Kiro ye odnim z sotni nacionalnih turistichnih ob yektiv Bolgarskogo turistichnogo soyuzu pid nomerom 22 Ce odna z pershih obladnenih pecher v Bolgariyi Dryanovskimi turistami she v dalekomu 1937 roci bula provedena robota z oblashtuvannya Ce odna z golovnih turistichnih viznachnih pam yatok v comu rajoni U 1962 r ogoloshena prirodnoyu pam yatkoyu Fotografiyi z pecheri Bacho Kiro Koridor pislya Peredpokoyu Kamin Bokova kamera po dorozi mizh Peredpokoyem i Doshovoyu zaloyu Stalagmit v Doshovij zali Zavisa bilya vhodu v Koncertnu zalu Stalagmit v Koncertnomu zali Dzherela Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 7 kvitnya 2019 PosilannyaBacho Kiro Pecheri v Bolgariyi 11 chervnya 2020 u Wayback Machine Bacho Kiro Fotografiyi ta komentari 10 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Bacho Kiro fotografiyi nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 28 yuli 2014