Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бацбійці також Цоватушебі (груз. წოვათუშები, ბაცი, ბაცბი, бац. бацав (однина), ба́цбі (множина)) — корінний кавказький етнос у Грузії, що належали до народів нахської мовної груп, етнографічна група грузин. Традиційно не дотримувалися звичаїв та законів вайнахів (чеченців та інгушів), завжди вважали себе грузинами. За віросповіданням — православні. Чисельність станом на 2017 рік — 3000 осіб.
| Бацбійці бац. ба́цав груз. ბაცბები, წოვათუშები | |
|---|---|
 Бацбійське весілля у селі Земо-Алвані. Світлина кінця XIX ст. | |
| Кількість | 3000 (2017) |
| Ареал | Ахметський муніципалітет, мгаре Кахетія |
| Мова | бабційська, грузинська |
| Релігія | православні (Грузинська православна церква) |
Самоназва бацав, бацбі, у Грузії відомі як цоватушебі (цова-тушеби) — що походить від назви ущелини Цова та історико-географічного регіону Грузії Тушеті.
Розселення
У XIII ст. через малоземелля бацбійці поступово почали мігрувати на південь, спускатися з гір на рівнинні території. Спочатку частина бацбійців мешкала у Пірікітельській Тушеті, потім вони оселилися в Цовській Тушеті. Так у XIX ст., в Тушеті було всього 49 поселень, цова-тушини мешкали у чотирьох з них: Індурта, Саґірта, Царо та Етельта. Неподалік від ареалу проживання бацбійців протягом всієї історії мешкали хевсури, пшави, тушини та кістінці.
У 1830 році після руйнування, внаслідок зсуву, одного з найважливіших поселень бацбійців та страшної епідемії чуми — вони почали переселятися на рівнинні території Тушеті.
Нині більшість бацбійців мешкає в селі Земо-Алвані Ахметського муніципалітету мгаре Кахетії, біля міста Ахмета, у верхів'ях річки Алазані, куди вони були переселені у 1950-ті роки радянською владою. Також невелика кількість мешкає у селах Лапанкурі та Омало.
Мова
Бабційці розмовляють бацбійською мовою (неписемна) та грузинської мови.
Походження
Існує дві основні гіпотези походження бабційців. За однією, предки бабційців прийшли у гори Східної Грузії з Північного Кавказу, зокрема, з Інгушетії. Головними аргументами є усні перекази та схожість бацбійської мови з вайнахськими мовами. Основною ж причиною переселення бабційців з Інгушетії вважається релігійне питання: їх примушували відректися від християнства та перейти у іслам. Щоб не приймати іслам, вони покинули свої місця проживання та переселилися в гори Грузії. За легендою цар Кахеті Леван (1520—1574) офіційно дарував бацбійцям власність на землю в долині річки Алвані в обмін на військову службу.
За іншою — предки бацбійців є автохтонним населенням Тушеті.
У перських історичних творах бацбійців називають «бібранамі», у відомій праці середньовічного вірменського географа Ананія Ширакаці «Вірменська Географія», бацбійці ототожнюються з цховами — одним з гірських племен Верхнього Кавказу.
Культура
Бацбійці мають схожу матеріальну та духовну культуру, багато в чому спільну, з іншими горянами східної Грузії – тушинами, пшавами та хевсурами. Вони сповідують православ'я, також у них простежуються елементи дохристиянських вірувань. У старих бацбійських селах характерна баштова архітектура.
У побуті та культурі бацбійців багато елементів сакартвельської культури. Бабційці споконвіку займаються вівчарством, у зв'язку з цим у них найбільш розвинена ткацтво. Тчуть з вовни головним чином паласи, хурджін, виробляють бурки, повсть, шалі та башлики. Також в'яжуть кольорові шкарпетки — чіти. Також бабційці готують баранячий сир «Ґуда», який відомий у всій Грузії, через його смакові якості. Бабційці також готують тушинське хінкалі, особливістю яких є пряна трава, яка росте тільки у горах Тушеті та відсутність у них свинини.
У бабційців грузинські імена та прізвища — з грузинської основою (коренем) та грузинськими суфіксами. Їх прізвища закінчуються на -дзе, -швілі, -ур або -урі. Хоча, розмовляючи своєю мовою, цоватушебі надають своїм прізвищам специфічну форму.
Примітки
- Viires, Ants. The Red Book of Peoples of the Russian Empire. Bats entry. [ 18 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
- Johanna Nichols, «The Origin of the Chechen and Ingush: A Study in Alpine Linguistic and Ethnic Geography», in Anthropological Linguistics, Vol. 46, No. 2, 2004
- Цова-тушины // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Михайло Тиводар. Етнологія. Львів: Видавництво «Світ», 2004. 624 с.
Література
- Іване Ціскарішвілі. «Записки про Тушеті». Кавказ. 1848. № 7, 1848
- Шавхелишвили А. «Тушини: історико-етнографічне дослідження цова-тушинів». Тбілісі, 2001
- Шанідзе А. Тушини. Мнатобі. 1972. № 2.
Посилання
- Сайт присв'ячений бацбійцям та іншим кавказьким народам [ 9 січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Цова-тушини [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Роланд Топчіашвілі. Цова-тушини [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bacbijci takozh Covatushebi gruz წოვათუშები ბაცი ბაცბი bac bacav odnina ba cbi mnozhina korinnij kavkazkij etnos u Gruziyi sho nalezhali do narodiv nahskoyi movnoyi grup etnografichna grupa gruzin Tradicijno ne dotrimuvalisya zvichayiv ta zakoniv vajnahiv chechenciv ta ingushiv zavzhdi vvazhali sebe gruzinami Za virospovidannyam pravoslavni Chiselnist stanom na 2017 rik 3000 osib Bacbijci bac ba cav gruz ბაცბები წოვათუშებიBacbijske vesillya u seli Zemo Alvani Svitlina kincya XIX st Kilkist3000 2017 ArealAhmetskij municipalitet mgare KahetiyaMovababcijska gruzinskaReligiyapravoslavni Gruzinska pravoslavna cerkva EtnonimSamonazva bacav bacbi u Gruziyi vidomi yak covatushebi cova tushebi sho pohodit vid nazvi ushelini Cova ta istoriko geografichnogo regionu Gruziyi Tusheti RozselennyaU XIII st cherez malozemellya bacbijci postupovo pochali migruvati na pivden spuskatisya z gir na rivninni teritoriyi Spochatku chastina bacbijciv meshkala u Pirikitelskij Tusheti potim voni oselilisya v Covskij Tusheti Tak u XIX st v Tusheti bulo vsogo 49 poselen cova tushini meshkali u chotiroh z nih Indurta Sagirta Caro ta Etelta Nepodalik vid arealu prozhivannya bacbijciv protyagom vsiyeyi istoriyi meshkali hevsuri pshavi tushini ta kistinci U 1830 roci pislya rujnuvannya vnaslidok zsuvu odnogo z najvazhlivishih poselen bacbijciv ta strashnoyi epidemiyi chumi voni pochali pereselyatisya na rivninni teritoriyi Tusheti Nini bilshist bacbijciv meshkaye v seli Zemo Alvani Ahmetskogo municipalitetu mgare Kahetiyi bilya mista Ahmeta u verhiv yah richki Alazani kudi voni buli pereseleni u 1950 ti roki radyanskoyu vladoyu Takozh nevelika kilkist meshkaye u selah Lapankuri ta Omalo MovaBabcijci rozmovlyayut bacbijskoyu movoyu nepisemna ta gruzinskoyi movi PohodzhennyaIsnuye dvi osnovni gipotezi pohodzhennya babcijciv Za odniyeyu predki babcijciv prijshli u gori Shidnoyi Gruziyi z Pivnichnogo Kavkazu zokrema z Ingushetiyi Golovnimi argumentami ye usni perekazi ta shozhist bacbijskoyi movi z vajnahskimi movami Osnovnoyu zh prichinoyu pereselennya babcijciv z Ingushetiyi vvazhayetsya religijne pitannya yih primushuvali vidrektisya vid hristiyanstva ta perejti u islam Shob ne prijmati islam voni pokinuli svoyi miscya prozhivannya ta pereselilisya v gori Gruziyi Za legendoyu car Kaheti Levan 1520 1574 oficijno daruvav bacbijcyam vlasnist na zemlyu v dolini richki Alvani v obmin na vijskovu sluzhbu Za inshoyu predki bacbijciv ye avtohtonnim naselennyam Tusheti U perskih istorichnih tvorah bacbijciv nazivayut bibranami u vidomij praci serednovichnogo virmenskogo geografa Ananiya Shirakaci Virmenska Geografiya bacbijci ototozhnyuyutsya z chovami odnim z girskih plemen Verhnogo Kavkazu KulturaBacbijci mayut shozhu materialnu ta duhovnu kulturu bagato v chomu spilnu z inshimi goryanami shidnoyi Gruziyi tushinami pshavami ta hevsurami Voni spoviduyut pravoslav ya takozh u nih prostezhuyutsya elementi dohristiyanskih viruvan U starih bacbijskih selah harakterna bashtova arhitektura U pobuti ta kulturi bacbijciv bagato elementiv sakartvelskoyi kulturi Babcijci spokonviku zajmayutsya vivcharstvom u zv yazku z cim u nih najbilsh rozvinena tkactvo Tchut z vovni golovnim chinom palasi hurdzhin viroblyayut burki povst shali ta bashliki Takozh v yazhut kolorovi shkarpetki chiti Takozh babcijci gotuyut baranyachij sir Guda yakij vidomij u vsij Gruziyi cherez jogo smakovi yakosti Babcijci takozh gotuyut tushinske hinkali osoblivistyu yakih ye pryana trava yaka roste tilki u gorah Tusheti ta vidsutnist u nih svinini U babcijciv gruzinski imena ta prizvisha z gruzinskoyi osnovoyu korenem ta gruzinskimi sufiksami Yih prizvisha zakinchuyutsya na dze shvili ur abo uri Hocha rozmovlyayuchi svoyeyu movoyu covatushebi nadayut svoyim prizvisham specifichnu formu PrimitkiViires Ants The Red Book of Peoples of the Russian Empire Bats entry 18 sichnya 2016 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 29 travnya 2018 Procitovano 28 travnya 2018 Johanna Nichols The Origin of the Chechen and Ingush A Study in Alpine Linguistic and Ethnic Geography in Anthropological Linguistics Vol 46 No 2 2004 Cova tushiny Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Mihajlo Tivodar Etnologiya Lviv Vidavnictvo Svit 2004 624 s LiteraturaIvane Ciskarishvili Zapiski pro Tusheti Kavkaz 1848 7 1848 Shavhelishvili A Tushini istoriko etnografichne doslidzhennya cova tushiniv Tbilisi 2001 Shanidze A Tushini Mnatobi 1972 2 PosilannyaSajt prisv yachenij bacbijcyam ta inshim kavkazkim narodam 9 sichnya 2016 u Wayback Machine angl Cova tushini 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros Roland Topchiashvili Cova tushini 19 veresnya 2017 u Wayback Machine ros