Бахрейнська затока — затока Перської затоки біля східного узбережжя Саудівської Аравії, відокремлена від основної водойми півостровом Катар. Затока оточує острови Бахрейну. Міст короля Фахда перетинає західну частину Бахрейнської затоки, з'єднуючи Саудівську Аравію з Бахрейном.
Бахрейнська затока | |
Країна | Катар, Саудівська Аравія і Бахрейн |
---|---|
Бахрейнська затока у Вікісховищі |
Координати: 25°41′50″ пн. ш. 50°32′03″ сх. д. / 25.69722222224977770° пн. ш. 50.534166666694773085° сх. д.
Географія
Бахрейнська затока — велика затока, розташована на західній стороні Перської затоки, між півостровом Катар і Саудівською Аравією. На півдорозі між північною оконечністю Катару і узбережжям Саудівської Аравії лежить Бахрейн, група з шести більших островів і багатьох невеликих острівців. Таким чином, Бахрейнська затока має два виходи до Перської затоки, західніший з яких перекинутий мостом-дамбою, що веде до Саудівської Аравії. Витягнута південна частина затоки Бахрейн утворює затоку Салва. На південний схід від острова Бахрейн і недалеко від узбережжя Катару лежать острови Хавар, які зараз є частиною Бахрейну.
Міст короля Фахда, що з'єднує Саудівську Аравію з островом Бахрейн, був урочисто відкритий 26 листопада 1986 року Він складається з п'яти мостів, з'єднаних між собою насипними острівцями, і дизайн був обраний таким чином, щоб мінімізувати вплив на навколишнє середовище. Планується, що ще одна така споруда, міст-дамба Катар-Бахрейн, з'єднає Бахрейн з Катаром. Він буде насипною дамбою приблизно на половину своєї довжини, а інша половина буде мостом. Наявність дамби, ймовірно, матиме значний вплив на циркуляцію води в затоці.
Флора і фауна
Острови Хавар, неподалік від узбережжя Катару, були внесені до списку Рамсарської конвенції 1997 року; вони є домівкою для багатьох видів птахів, включаючи перських бакланів. На головному острові живуть невеликі стада білого орикса і піщаної газелі.
Бахрейнська затока неглибока, а води мають невелику теплоємність. Вони схильні до широких коливань температури в діапазоні від 4 до 35°C біля узбережжя. Вода також більш солона (на 10 %), ніж в інших частинах Перської затоки. Навколо Бахрейну є луги морських трав, коралові рифи, ватти та мангрові зарості. Ці території є важливими для біорізноманіття місцевості, забезпечуючи середовищем проживання безхребетних, молодняк риб, черепах і дюгонів.
Негативний вплив намивних робіт Бахрейну
Бахрейн розширює свою територію за рахунок днопоглиблення морського дна та відкладення матеріалу навколо свого узбережжя. У 1963 році площа Бахрейну становила 668 км², а 2007 року вона становила 759 км². Великі коралові рифи в прилеглих морях були знищені, а збільшення осадів у морі згубно вплинуло на інших. Риф Фашт Адхам між Бахрейном і Катаром був пошкоджений тепловим стресом у 1996 і 1998 роках, але з тих пір був майже повністю зруйнований.
Посилання
- Philip's (1994). Atlas of the World. Reed International. с. 86—87. ISBN .
- . King Fahd Causeway Authority. Архів оригіналу за 8 December 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
- Reed Business Information (11 квітня 1985). New Scientist. Reed Business Information. с. 34. ISSN 0262-4079.
- Riegl, Bernhard; Purkis, Sam J. (2012). . Springer Science & Business Media. с. 362. ISBN . Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- (PDF). January 2003. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2016. Процитовано 27 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bahrejnska zatoka zatoka Perskoyi zatoki bilya shidnogo uzberezhzhya Saudivskoyi Araviyi vidokremlena vid osnovnoyi vodojmi pivostrovom Katar Zatoka otochuye ostrovi Bahrejnu Mist korolya Fahda peretinaye zahidnu chastinu Bahrejnskoyi zatoki z yednuyuchi Saudivsku Araviyu z Bahrejnom Bahrejnska zatoka Krayina Katar Saudivska Araviya i Bahrejn Bahrejnska zatoka u Vikishovishi Koordinati 25 41 50 pn sh 50 32 03 sh d 25 69722222224977770 pn sh 50 534166666694773085 sh d 25 69722222224977770 50 534166666694773085GeografiyaMist korolya Fahda nad Bahrejnskoyu zatokoyu vid zi shodu Bahrejnska zatoka velika zatoka roztashovana na zahidnij storoni Perskoyi zatoki mizh pivostrovom Katar i Saudivskoyu Araviyeyu Na pivdorozi mizh pivnichnoyu okonechnistyu Kataru i uzberezhzhyam Saudivskoyi Araviyi lezhit Bahrejn grupa z shesti bilshih ostroviv i bagatoh nevelikih ostrivciv Takim chinom Bahrejnska zatoka maye dva vihodi do Perskoyi zatoki zahidnishij z yakih perekinutij mostom damboyu sho vede do Saudivskoyi Araviyi Vityagnuta pivdenna chastina zatoki Bahrejn utvoryuye zatoku Salva Na pivdennij shid vid ostrova Bahrejn i nedaleko vid uzberezhzhya Kataru lezhat ostrovi Havar yaki zaraz ye chastinoyu Bahrejnu Mist korolya Fahda sho z yednuye Saudivsku Araviyu z ostrovom Bahrejn buv urochisto vidkritij 26 listopada 1986 roku Vin skladayetsya z p yati mostiv z yednanih mizh soboyu nasipnimi ostrivcyami i dizajn buv obranij takim chinom shob minimizuvati vpliv na navkolishnye seredovishe Planuyetsya sho she odna taka sporuda mist damba Katar Bahrejn z yednaye Bahrejn z Katarom Vin bude nasipnoyu damboyu priblizno na polovinu svoyeyi dovzhini a insha polovina bude mostom Nayavnist dambi jmovirno matime znachnij vpliv na cirkulyaciyu vodi v zatoci Flora i faunaOstrovi Havar nepodalik vid uzberezhzhya Kataru buli vneseni do spisku Ramsarskoyi konvenciyi 1997 roku voni ye domivkoyu dlya bagatoh vidiv ptahiv vklyuchayuchi perskih baklaniv Na golovnomu ostrovi zhivut neveliki stada bilogo oriksa i pishanoyi gazeli Bahrejnska zatoka negliboka a vodi mayut neveliku teployemnist Voni shilni do shirokih kolivan temperaturi v diapazoni vid 4 do 35 C bilya uzberezhzhya Voda takozh bilsh solona na 10 nizh v inshih chastinah Perskoyi zatoki Navkolo Bahrejnu ye lugi morskih trav koralovi rifi vatti ta mangrovi zarosti Ci teritoriyi ye vazhlivimi dlya bioriznomanittya miscevosti zabezpechuyuchi seredovishem prozhivannya bezhrebetnih molodnyak rib cherepah i dyugoniv Negativnij vpliv namivnih robit Bahrejnu Bahrejn rozshiryuye svoyu teritoriyu za rahunok dnopogliblennya morskogo dna ta vidkladennya materialu navkolo svogo uzberezhzhya U 1963 roci plosha Bahrejnu stanovila 668 km a 2007 roku vona stanovila 759 km Veliki koralovi rifi v prileglih moryah buli znisheni a zbilshennya osadiv u mori zgubno vplinulo na inshih Rif Fasht Adham mizh Bahrejnom i Katarom buv poshkodzhenij teplovim stresom u 1996 i 1998 rokah ale z tih pir buv majzhe povnistyu zrujnovanij PosilannyaPhilip s 1994 Atlas of the World Reed International s 86 87 ISBN 0 540 05831 9 King Fahd Causeway Authority Arhiv originalu za 8 December 2015 Procitovano 26 listopada 2015 Reed Business Information 11 kvitnya 1985 New Scientist Reed Business Information s 34 ISSN 0262 4079 Riegl Bernhard Purkis Sam J 2012 Springer Science amp Business Media s 362 ISBN 978 94 007 3008 3 Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 27 listopada 2021 PDF January 2003 Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2016 Procitovano 27 listopada 2021