Йоганн Якоб Бахофен (Johann Jakob Bachofen) (1815—1887) — швейцарський правознавець та історик, етнограф, антикознавець. Зробив великий внесок до теорії соціальної еволюції. Висунув та ретельно обґрунтував гіпотезу еволюції людського суспільства, згідно з якою матріархат передував патріархату. Відомий своїми працями про походження сім'ї.
Йоганн Якоб Бахофен | |
---|---|
нім. Johann Jakob Bachofen | |
Йоганн Якоб Бахофен | |
Народився | 22 грудня 1815 Базель, Швейцарія |
Помер | 25 листопада 1887 (71 рік) Базель |
Поховання | d |
Країна | Швейцарія |
Діяльність | гендерний дослідник, суддя, філософ, соціолог, викладач університету, юридичний навчальний заклад, класицист, письменник, історик, мистецтвознавець |
Alma mater | Берлінський університет Геттінгенський університет |
Галузь | антропологія |
Заклад | Базельський університет |
Посада | суддя |
Членство | Німецький археологічний інститут |
Відомий завдяки: | теорії соціальної еволюції, матріархату |
У шлюбі з | d |
Йоганн Якоб Бахофен у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Базелі (Швейцарія) 22 грудня 1815, в багатій сім'ї, що володіла заводом по виробництву стрічок з шовку. Предки його батька були купцями, а сім'я матері подарувала Швейцарії багатьох відомих політиків і вчених. Початкову і середню освіту Бахофен отримав в Базелі. 1834 року вступив до Берлінського університету, де вивчав філологію і історію, проте зацікавившись юриспруденцією, почав спеціалізуватись на історії римського права. 1837 року продовжив навчання у Геттінгенському університеті. В 1839 році захистив дисертацію по римському цивільному праву. Після завершення навчання в університеті, два роки навчався в Оксфорді, Кембриджі і Парижі. 1841 року його було призначено професором римського права Базельського університету, однак 1844 року він залишив цю посаду, щоб стати суддею апеляційного суду. Одночасно з цим, був членом Верховної Ради міста Базеля. В 1845 році Бахофен пішов у відставку в зв'язку обвинувачень в його бік в тому, що посаду судді він обійняв завдяки зв'язкам сім'ї Бахофенів з міською елітою, а не через його особистим якостям. Після цього він відмовився від викладацької і суспільної діяльності, і повністю присвятив себе науковим заняттям. Наступні роки Бахофен вів життя кабінетного вченого, відвідуючи час від часу Грецію, Іспанію та Італію. До п'ятдесяти років вчений залишався неодруженим і жив з батьками. В 1865 році він одружився з Луіз Елізабет Буркхардт, що була на тридцять років молодшою за нього. В 1866 році в їх сім'ї народився єдиний син.
Бахофен досліджував здебільшого римське право та класичну міфологію. Досліджуючи залишки доісторичного побуту італійських народів, Бахофен виявив у сабинских міфах і давньоримських оповідях сліди материнського панування (матріархату) та випадки ведення родоводу за материнською лінією, незважаючи на панування в античному світі патріархату. Ці факти і подібні приклади серед деяких сучасних йому народів первісного ладу змусили Бахофена дійти висновків, що матріархат передував патріархату в соціальному розвитку людства. Панування жінок виникло, за його гіпотезою, на більш ранній стадії проміскуїтету («гетеризму»). Важливі чинники цього періоду розвитку — притаманна жінкам релігійність та культ жіночого божества. Бахофен вважав, що первісна суспільна структура була відображенням релігійних поглядів. Схема еволюції суспільства, викладена ним 1861 року в праці «Материнське право», згодом стала частиною марксистського вчення. Фрідріх Енгельс таким чином виклав погляди Бахофена у праці «Походження родини, приватної власності та держави»:
- Морган Льюїс зробив висновок, що існував первісний стан, коли усередині племені статеві зносини були необмеженими, так що кожна жінка могла належати будь-якому чоловікові і, відповідно, кожен чоловік — будь-якій жінці.; лише Бахофен, — і в цьому одна з його найбільших заслуг, — сприйняв цей висновок серйозно і став шукати сліди такого стану в історичних і релігійних переказах. Саме він висунув на перший план дослідження цього питання.
- У всіх формах групової сім'ї достеменно невідомо хто батько дитини, але відомо хто її мати. Поки існує груповий шлюб, походження може бути встановлено лише від матері, а тому визнається тільки жіноча лінія. Заслуга Бахофена полягає в тому, що він виявив це першим. Таке визнання походження (винятково за материнською лінією) і відповідні стосунки спадкоємства, що розвинулися звідси з часом, він назвав материнським правом.
- Третю заслугу Бахофена становить відкриття поширеного в первісну епоху повсюди панування жінки, реальною основою якого є комуністичне домашнє господарство, в якому всі жінки (або їх більшість) належали до одного роду, тоді як чоловіки — до різних.
- Відкриття широко поширеної перехідної форми від групового шлюбу до парного. Це викуп, що жінка його сплачує спільноті чоловіків, та набуває права належати лише одному чоловікові. Полягає у звичаї для жінок віддаватися стороннім (із деякими наперед визначеними обмеженнями).
Бахофен також виділяв три почергові фази розвитку людства:
- Гіпотетичне «гетеричне материнство», що характеризується нестримним сексуальним проміскуїтетом.
- Царювання матері, коли жінки домінують в релігії та в суспільних відносинах.
- Патріархат, що характеризується духовною і соціальною перевагою батька, переходом до типу суспільства, де батьківство визначається по чоловічій лінії.
Згідно Бахофену, домінуюча роль жінки в родинних відносинах, релігійному культі, суспільному і правовому житті визначає першу стадію розвитку історії людства. Про цей найперший період Бахофен говорить, як про «поезію історії».
Наукові праці
- Материнське право (Das Mutterrecht, 1861)
- Символіка стародавніх гробниць (Versuch über die Gräbersymbolik der Alten, 1859)
- Антикварні листи, особливо про найдавніші поняття родоводу (Antiquarische Briefe, vornehmlich zur Kenntniss der altesten Verwandschaftsbegriffe, 1881—1886).
Див. також
Примітки
- Фридрих Энгельс. Происхождение семьи, частной собственности и государства = "Der Ursprung der Familie, des Privateigenthums und des Staats".. — 2-е изд. — Stuttgart, 1891. — (Сочинения К. Маркса и Ф. Энгельса, изд. 2, т. 21, с. 28-178) (рос.)
Джерела
- Біографія Й.Бахофена [ 18 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Посилання
- Бахофен И. Предисловие и введение // Материнское право / Перевод выполнен Е. В. Рязановой по изданию: Bachofen J. Das Mutterrecht. Stuttgart, 1861. — 2007. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogann Yakob Bahofen Johann Jakob Bachofen 1815 1887 shvejcarskij pravoznavec ta istorik etnograf antikoznavec Zrobiv velikij vnesok do teoriyi socialnoyi evolyuciyi Visunuv ta retelno obgruntuvav gipotezu evolyuciyi lyudskogo suspilstva zgidno z yakoyu matriarhat pereduvav patriarhatu Vidomij svoyimi pracyami pro pohodzhennya sim yi Jogann Yakob Bahofennim Johann Jakob BachofenJogann Yakob BahofenJogann Yakob BahofenNarodivsya22 grudnya 1815 1815 12 22 Bazel ShvejcariyaPomer25 listopada 1887 1887 11 25 71 rik BazelPohovannyadKrayina ShvejcariyaDiyalnistgendernij doslidnik suddya filosof sociolog vikladach universitetu yuridichnij navchalnij zaklad klasicist pismennik istorik mistectvoznavecAlma materBerlinskij universitet Gettingenskij universitetGaluzantropologiyaZakladBazelskij universitetPosadasuddyaChlenstvoNimeckij arheologichnij institutVidomij zavdyaki teoriyi socialnoyi evolyuciyi matriarhatuU shlyubi zd Jogann Yakob Bahofen u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Bazeli Shvejcariya 22 grudnya 1815 v bagatij sim yi sho volodila zavodom po virobnictvu strichok z shovku Predki jogo batka buli kupcyami a sim ya materi podaruvala Shvejcariyi bagatoh vidomih politikiv i vchenih Pochatkovu i serednyu osvitu Bahofen otrimav v Bazeli 1834 roku vstupiv do Berlinskogo universitetu de vivchav filologiyu i istoriyu prote zacikavivshis yurisprudenciyeyu pochav specializuvatis na istoriyi rimskogo prava 1837 roku prodovzhiv navchannya u Gettingenskomu universiteti V 1839 roci zahistiv disertaciyu po rimskomu civilnomu pravu Pislya zavershennya navchannya v universiteti dva roki navchavsya v Oksfordi Kembridzhi i Parizhi 1841 roku jogo bulo priznacheno profesorom rimskogo prava Bazelskogo universitetu odnak 1844 roku vin zalishiv cyu posadu shob stati suddeyu apelyacijnogo sudu Odnochasno z cim buv chlenom Verhovnoyi Radi mista Bazelya V 1845 roci Bahofen pishov u vidstavku v zv yazku obvinuvachen v jogo bik v tomu sho posadu suddi vin obijnyav zavdyaki zv yazkam sim yi Bahofeniv z miskoyu elitoyu a ne cherez jogo osobistim yakostyam Pislya cogo vin vidmovivsya vid vikladackoyi i suspilnoyi diyalnosti i povnistyu prisvyativ sebe naukovim zanyattyam Nastupni roki Bahofen viv zhittya kabinetnogo vchenogo vidviduyuchi chas vid chasu Greciyu Ispaniyu ta Italiyu Do p yatdesyati rokiv vchenij zalishavsya neodruzhenim i zhiv z batkami V 1865 roci vin odruzhivsya z Luiz Elizabet Burkhardt sho bula na tridcyat rokiv molodshoyu za nogo V 1866 roci v yih sim yi narodivsya yedinij sin Bahofen doslidzhuvav zdebilshogo rimske pravo ta klasichnu mifologiyu Doslidzhuyuchi zalishki doistorichnogo pobutu italijskih narodiv Bahofen viyaviv u sabinskih mifah i davnorimskih opovidyah slidi materinskogo panuvannya matriarhatu ta vipadki vedennya rodovodu za materinskoyu liniyeyu nezvazhayuchi na panuvannya v antichnomu sviti patriarhatu Ci fakti i podibni prikladi sered deyakih suchasnih jomu narodiv pervisnogo ladu zmusili Bahofena dijti visnovkiv sho matriarhat pereduvav patriarhatu v socialnomu rozvitku lyudstva Panuvannya zhinok viniklo za jogo gipotezoyu na bilsh rannij stadiyi promiskuyitetu geterizmu Vazhlivi chinniki cogo periodu rozvitku pritamanna zhinkam religijnist ta kult zhinochogo bozhestva Bahofen vvazhav sho pervisna suspilna struktura bula vidobrazhennyam religijnih poglyadiv Shema evolyuciyi suspilstva vikladena nim 1861 roku v praci Materinske pravo zgodom stala chastinoyu marksistskogo vchennya Fridrih Engels takim chinom viklav poglyadi Bahofena u praci Pohodzhennya rodini privatnoyi vlasnosti ta derzhavi Morgan Lyuyis zrobiv visnovok sho isnuvav pervisnij stan koli useredini plemeni statevi znosini buli neobmezhenimi tak sho kozhna zhinka mogla nalezhati bud yakomu cholovikovi i vidpovidno kozhen cholovik bud yakij zhinci lishe Bahofen i v comu odna z jogo najbilshih zaslug sprijnyav cej visnovok serjozno i stav shukati slidi takogo stanu v istorichnih i religijnih perekazah Same vin visunuv na pershij plan doslidzhennya cogo pitannya U vsih formah grupovoyi sim yi dostemenno nevidomo hto batko ditini ale vidomo hto yiyi mati Poki isnuye grupovij shlyub pohodzhennya mozhe buti vstanovleno lishe vid materi a tomu viznayetsya tilki zhinocha liniya Zasluga Bahofena polyagaye v tomu sho vin viyaviv ce pershim Take viznannya pohodzhennya vinyatkovo za materinskoyu liniyeyu i vidpovidni stosunki spadkoyemstva sho rozvinulisya zvidsi z chasom vin nazvav materinskim pravom Tretyu zaslugu Bahofena stanovit vidkrittya poshirenogo v pervisnu epohu povsyudi panuvannya zhinki realnoyu osnovoyu yakogo ye komunistichne domashnye gospodarstvo v yakomu vsi zhinki abo yih bilshist nalezhali do odnogo rodu todi yak choloviki do riznih Vidkrittya shiroko poshirenoyi perehidnoyi formi vid grupovogo shlyubu do parnogo Ce vikup sho zhinka jogo splachuye spilnoti cholovikiv ta nabuvaye prava nalezhati lishe odnomu cholovikovi Polyagaye u zvichayi dlya zhinok viddavatisya storonnim iz deyakimi napered viznachenimi obmezhennyami Bahofen takozh vidilyav tri pochergovi fazi rozvitku lyudstva Gipotetichne geterichne materinstvo sho harakterizuyetsya nestrimnim seksualnim promiskuyitetom Caryuvannya materi koli zhinki dominuyut v religiyi ta v suspilnih vidnosinah Patriarhat sho harakterizuyetsya duhovnoyu i socialnoyu perevagoyu batka perehodom do tipu suspilstva de batkivstvo viznachayetsya po cholovichij liniyi Zgidno Bahofenu dominuyucha rol zhinki v rodinnih vidnosinah religijnomu kulti suspilnomu i pravovomu zhitti viznachaye pershu stadiyu rozvitku istoriyi lyudstva Pro cej najpershij period Bahofen govorit yak pro poeziyu istoriyi Pomer Bahofen u Bazeli 25 listopada 1887 roku Naukovi praciMaterinske pravo Das Mutterrecht 1861 Simvolika starodavnih grobnic Versuch uber die Grabersymbolik der Alten 1859 Antikvarni listi osoblivo pro najdavnishi ponyattya rodovodu Antiquarische Briefe vornehmlich zur Kenntniss der altesten Verwandschaftsbegriffe 1881 1886 Div takozhMatriarhatPrimitkiFridrih Engels Proishozhdenie semi chastnoj sobstvennosti i gosudarstva Der Ursprung der Familie des Privateigenthums und des Staats 2 e izd Stuttgart 1891 Sochineniya K Marksa i F Engelsa izd 2 t 21 s 28 178 ros DzherelaBiografiya J Bahofena 18 grudnya 2010 u Wayback Machine ros ros PosilannyaBahofen I Predislovie i vvedenie Materinskoe pravo Perevod vypolnen E V Ryazanovoj po izdaniyu Bachofen J Das Mutterrecht Stuttgart 1861 2007 ros