Бахметєва Софія Андріївна | |
---|---|
Народилася | 1827 Смольково (Лямбірський район), Саранський повіт, Пензенська губернія, Російська імперія |
Померла | 1895 Лісабон, Португалія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | господиня літературного салону |
Титул | графиня |
Рід | d |
У шлюбі з | Толстой Олексій Костянтинович |
Діти | Бахметєва Софія Петрівна |
|
Софія Андріївна Бахметєва (у першому шлюбі Міллер, у другому графиня Толстая; нар. 1827, село Смольково, Пензенська губернія — пом. 1895, Лісабон) — дружина письменника Олексія Костянтиновича Толстого. Підтримувала знайомство з багатьма відомими діячами мистецтв свого часу — Іваном Тургенєвим, Федором Достоєвським, Афанасієм Фетом, Володимиром Соловйовим та іншими. Тітка відомого філософа і поета Д. М. Цертелєва.
Дитинство і юність
Батько — Андрій Миколайович Бахметєв.
Попри те, що народилася 1827 року в провінції, була дуже освіченою та мала допитливий розум. Знала чотирнадцять іноземних мов. Багато читала, поглинала новинки європейської літератури й уважно стежила за вітчизняною літературою.
У молоді роки мала роман з князем Григорієм Миколайовичем В'яземським, внаслідок якого завагітніла. Мати Бахметєвої висунула звинувачення князю, суть яких полягала в тому, що той затягував час з одруженням з її донькою. Князя викликали на дуель. В результаті дуелі, що відбулась 1847 року в Петровському-Розумовському, загинув брат Софії, Юрій.
А 29 лютого 1848 року, поза шлюбом, народилась дочка, Софія Бахметєва. Щоб уникнути чуток, дитину оформили як племінницю, дочку брата Петра.
Перший шлюб
Після смерті брата Софія Андріївна Бахметєва не змогла стриматись, коли її звинувачували у його смерті. Вона покинула родовий маєток Смольково і поспішно вийшла заміж за Лева Міллера — племінника Катерини Львівни Толстої, яка була матір'ю Федора Івановича Тютчева. Лев — блискучий офіцер-кавалергард, однак це не принесло щастя Софії. Подружжя довго жили окремо і вони мало спілкувалися між собою.
Роман з Олексієм Толстим
У січні 1851 року Софія Міллер познайомилася на маскараді у Большому театрі з Іваном Тургенєвим і графом Олексієм Толстим. Софія Андріївна була в масці і заінтригувала Тургенєва, тому вони домовилися про повторне побачення. Іван Сергійович взяв з собою мовчазного Толстого за компанію. Побачивши Софію без маски, Тургенєв був сильно розчарований. Пізніше він скаже:
«Що ж я тоді побачив? ...
...Лице чухонського солдата в спідниці! »
Незважаючи на некрасиве обличчя, у неї була гарна фігура і, крім того, вона була досить привабливою і товариською. За словами сучасника, Софія Андріївна " була живим доказом, що чарівність не потребує краси. Риси обличчя її достоїнством не були, але розумні очі і розумний теж золотий голос придавали найменшому її слову щось особливо захоплююче". Пізніше відбулася приємна бесіда за чаєм, в ході якої Тургенєв занудьгував, а Олексій Костянтинович, навпаки, був зачарований. Незабаром він присвятив їй :
Серед гамірного балу, випадково, У тривозі мирської суєти, Тебе я побачив, але таємниця
Твої покривала риси.
Пізніше ці рядки лягли в основу знаменитого романсу Петра Чайковського.
Однак, поки Олексій Костянтинович складав романтичні вірші і писав їй листи, у Софії трапився пристрасний роман з Дмитром Григоровичем під час поїздки до Саратова. Скоро до Толстого дійшли неприємні чутки. Він одразу ж зібрався і поїхав до , в маєток Бахметєвих, для того щоб вимагати пояснень. Спокійно вислухавши Олексія Костянтиновича, Софія розповіла йому історію всього свого життя. Гнів Толстого змінився на ніжність, і він зрозумів, що він та людина, яка позбавить її від поганого минулого і подарує сімейне щастя. Але проти шлюбу була мати Толстого, яка вважала Софію жахливою жінкою, і чоловік, який не давав їй розлучення…
Вони зустрічалися зрідка, таємно. Лише коли під час Кримської війни Толстой захворів на тиф, Софія, не криючись, приїжджала виходжувати його. Нарешті, після смерті матері Олексія Костянтиновича, через 12 років після знайомства вони обвінчалися в Дрездені, в грецькій церкві.
Життя в шлюбі з Олексієм Толстим
Спочатку життя у молодят складалася щасливо і гармонійно. Толстой ніколи не ревнував дружину до минулого, він тільки безмежно беріг її.
«Бідне дитя, з тих пір, як ти кинута в життя, ти знала тільки бурі і грози… Мені важко навіть слухати музику без тебе. Я ніби через неї зближуються з тобою!»
Але Софія Андріївна не могла все життя залишатися тихою, скромною дружиною. Вона нудьгувала. Взимку нудьгувала в Європі, демонструючи розкішне життя. А влітку нудьгувала в маєтку. Кликала Олексія Костянтиновича на прізвище: «Які дурниці ти говориш, Толстой!» Він її дратував. Вона не вважала за потрібне приховувати від нього, що ставить Івана Тургенєва як письменника набагато вище.
Це дуже засмучувало Олексія Костянтиновича і відбивалося на його здоров'ї. Його мучили головні болі, астма, невралгія. Хтось порадив йому знімати біль морфіном. Пізніше це і привело до крнчини — 1875 року він помер від передозування.
Подальші роки життя і смерть
Після похорону чоловіка Софія Андріївна переїждхала до Петербурга. У себе в вітальні вона влаштувала , де регулярно збиралися письменники, поети і впливові люди. На одному з таких вечорів вона зав'язала романтичне знайомство з Федором Достоєвським, і він став її частим гостем, до самої його смерті в 1881 році.
Решту життя Софія Андріївна багато подорожувала і померла 1895 року в Лісабоні. За заповітом її перепоховали в маєтку , поруч з Олексієм Костянтиновичем.
Примітки
- Примітки
- З 13 по 14 червня 1877 року її відвідав у відомий філософ Володимир Соловйов.
О Владимире Соловьёве в его молодые годы: Материалы к биографии. В 3 кн. Кн. 3. Вып. 2. — М.: , 1990. — С. 156, 166. — ; 5-212-00264-8
- Виноски
- С. Венгеров Толстой, Алексей Константинович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIII. — С. 442–447.
- В примечаниях к письму Н. Н. Страхова Л. Н. Толстому 4-5 апреля 1877 года [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (Полное собрание переписки / Оттавский ун-т. Славян. исследоват. группа; Гос. музей Л. Н. Толстого; Сост. Громова Л. Д., Никифорова Т. Г.; Ред. Донсков А. А. — 2003) указаны годы жизни: 1824—1892.
- Кондратьев А. А. Граф А. К. Толстой: Материалы для истории жизни и творчества. — СПб., 1912. — С. 31
- Стафеев Г. И. Сердце полно вдохновенья: Жизнь и творчество А. К. Толстого. — Тула, 1973.
- Персональный список «БАХМЕТЕВ»
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 3 квітня 2020.
- К. Ф. Головин. Мои воспоминания. Том 1.— СПб., 1908. — С.217.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 3 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2000. Процитовано 3 квітня 2020.
Посилання
- Софія Міллер на сайті www.peoples.ru [ 5 лютого 2019 у Wayback Machine.].
1. 112557 | ||||||||||||||||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tolstaya opis zobrazhennya Bahmetyeva Sofiya AndriyivnaNarodilasya1827 Smolkovo Lyambirskij rajon Saranskij povit Penzenska guberniya Rosijska imperiyaPomerla1895 Lisabon PortugaliyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistgospodinya literaturnogo salonuTitulgrafinyaRiddU shlyubi zTolstoj Oleksij KostyantinovichDitiBahmetyeva Sofiya Petrivna Mediafajli u Vikishovishi Sofiya Andriyivna Bahmetyeva u pershomu shlyubi Miller u drugomu grafinya Tolstaya nar 1827 selo Smolkovo Penzenska guberniya pom 1895 Lisabon druzhina pismennika Oleksiya Kostyantinovicha Tolstogo Pidtrimuvala znajomstvo z bagatma vidomimi diyachami mistectv svogo chasu Ivanom Turgenyevim Fedorom Dostoyevskim Afanasiyem Fetom Volodimirom Solovjovim ta inshimi Titka vidomogo filosofa i poeta D M Certelyeva Ditinstvo i yunistBatko Andrij Mikolajovich Bahmetyev Popri te sho narodilasya 1827 roku v provinciyi bula duzhe osvichenoyu ta mala dopitlivij rozum Znala chotirnadcyat inozemnih mov Bagato chitala poglinala novinki yevropejskoyi literaturi j uvazhno stezhila za vitchiznyanoyu literaturoyu U molodi roki mala roman z knyazem Grigoriyem Mikolajovichem V yazemskim vnaslidok yakogo zavagitnila Mati Bahmetyevoyi visunula zvinuvachennya knyazyu sut yakih polyagala v tomu sho toj zatyaguvav chas z odruzhennyam z yiyi donkoyu Knyazya viklikali na duel V rezultati dueli sho vidbulas 1847 roku v Petrovskomu Rozumovskomu zaginuv brat Sofiyi Yurij A 29 lyutogo 1848 roku poza shlyubom narodilas dochka Sofiya Bahmetyeva Shob uniknuti chutok ditinu oformili yak pleminnicyu dochku brata Petra Pershij shlyubPislya smerti brata Sofiya Andriyivna Bahmetyeva ne zmogla strimatis koli yiyi zvinuvachuvali u jogo smerti Vona pokinula rodovij mayetok Smolkovo i pospishno vijshla zamizh za Leva Millera pleminnika Katerini Lvivni Tolstoyi yaka bula matir yu Fedora Ivanovicha Tyutcheva Lev bliskuchij oficer kavalergard odnak ce ne prineslo shastya Sofiyi Podruzhzhya dovgo zhili okremo i voni malo spilkuvalisya mizh soboyu Roman z Oleksiyem TolstimU sichni 1851 roku Sofiya Miller poznajomilasya na maskaradi u Bolshomu teatri z Ivanom Turgenyevim i grafom Oleksiyem Tolstim Sofiya Andriyivna bula v masci i zaintriguvala Turgenyeva tomu voni domovilisya pro povtorne pobachennya Ivan Sergijovich vzyav z soboyu movchaznogo Tolstogo za kompaniyu Pobachivshi Sofiyu bez maski Turgenyev buv silno rozcharovanij Piznishe vin skazhe Sho zh ya todi pobachiv Lice chuhonskogo soldata v spidnici Nezvazhayuchi na nekrasive oblichchya u neyi bula garna figura i krim togo vona bula dosit privablivoyu i tovariskoyu Za slovami suchasnika Sofiya Andriyivna bula zhivim dokazom sho charivnist ne potrebuye krasi Risi oblichchya yiyi dostoyinstvom ne buli ale rozumni ochi i rozumnij tezh zolotij golos pridavali najmenshomu yiyi slovu shos osoblivo zahoplyuyuche Piznishe vidbulasya priyemna besida za chayem v hodi yakoyi Turgenyev zanudguvav a Oleksij Kostyantinovich navpaki buv zacharovanij Nezabarom vin prisvyativ yij Sered gamirnogo balu vipadkovo U trivozi mirskoyi suyeti Tebe ya pobachiv ale tayemnicya Tvoyi pokrivala risi Piznishe ci ryadki lyagli v osnovu znamenitogo romansu Petra Chajkovskogo Odnak poki Oleksij Kostyantinovich skladav romantichni virshi i pisav yij listi u Sofiyi trapivsya pristrasnij roman z Dmitrom Grigorovichem pid chas poyizdki do Saratova Skoro do Tolstogo dijshli nepriyemni chutki Vin odrazu zh zibravsya i poyihav do v mayetok Bahmetyevih dlya togo shob vimagati poyasnen Spokijno visluhavshi Oleksiya Kostyantinovicha Sofiya rozpovila jomu istoriyu vsogo svogo zhittya Gniv Tolstogo zminivsya na nizhnist i vin zrozumiv sho vin ta lyudina yaka pozbavit yiyi vid poganogo minulogo i podaruye simejne shastya Ale proti shlyubu bula mati Tolstogo yaka vvazhala Sofiyu zhahlivoyu zhinkoyu i cholovik yakij ne davav yij rozluchennya Voni zustrichalisya zridka tayemno Lishe koli pid chas Krimskoyi vijni Tolstoj zahvoriv na tif Sofiya ne kriyuchis priyizhdzhala vihodzhuvati jogo Nareshti pislya smerti materi Oleksiya Kostyantinovicha cherez 12 rokiv pislya znajomstva voni obvinchalisya v Drezdeni v greckij cerkvi Zhittya v shlyubi z Oleksiyem TolstimSadiba de oselilos podruzhzhya Tolstih Spochatku zhittya u molodyat skladalasya shaslivo i garmonijno Tolstoj nikoli ne revnuvav druzhinu do minulogo vin tilki bezmezhno berig yiyi Bidne ditya z tih pir yak ti kinuta v zhittya ti znala tilki buri i grozi Meni vazhko navit sluhati muziku bez tebe Ya nibi cherez neyi zblizhuyutsya z toboyu Ale Sofiya Andriyivna ne mogla vse zhittya zalishatisya tihoyu skromnoyu druzhinoyu Vona nudguvala Vzimku nudguvala v Yevropi demonstruyuchi rozkishne zhittya A vlitku nudguvala v mayetku Klikala Oleksiya Kostyantinovicha na prizvishe Yaki durnici ti govorish Tolstoj Vin yiyi dratuvav Vona ne vvazhala za potribne prihovuvati vid nogo sho stavit Ivana Turgenyeva yak pismennika nabagato vishe Ce duzhe zasmuchuvalo Oleksiya Kostyantinovicha i vidbivalosya na jogo zdorov yi Jogo muchili golovni boli astma nevralgiya Htos poradiv jomu znimati bil morfinom Piznishe ce i privelo do krnchini 1875 roku vin pomer vid peredozuvannya Podalshi roki zhittya i smertPislya pohoronu cholovika Sofiya Andriyivna pereyizhdhala do Peterburga U sebe v vitalni vona vlashtuvala de regulyarno zbiralisya pismenniki poeti i vplivovi lyudi Na odnomu z takih vechoriv vona zav yazala romantichne znajomstvo z Fedorom Dostoyevskim i vin stav yiyi chastim gostem do samoyi jogo smerti v 1881 roci Reshtu zhittya Sofiya Andriyivna bagato podorozhuvala i pomerla 1895 roku v Lisaboni Za zapovitom yiyi perepohovali v mayetku poruch z Oleksiyem Kostyantinovichem PrimitkiPrimitkiZ 13 po 14 chervnya 1877 roku yiyi vidvidav u vidomij filosof Volodimir Solovjov O Vladimire Solovyove v ego molodye gody Materialy k biografii V 3 kn Kn 3 Vyp 2 M 1990 S 156 166 ISBN 5 212 00265 6 5 212 00264 8VinoskiS Vengerov Tolstoj Aleksej Konstantinovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXIII S 442 447 d Track Q23892973d Track Q602358d Track Q20646113d Track Q19908137d Track Q656 V primechaniyah k pismu N N Strahova L N Tolstomu 4 5 aprelya 1877 goda 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Polnoe sobranie perepiski Ottavskij un t Slavyan issledovat gruppa Gos muzej L N Tolstogo Sost Gromova L D Nikiforova T G Red Donskov A A 2003 ukazany gody zhizni 1824 1892 Kondratev A A Graf A K Tolstoj Materialy dlya istorii zhizni i tvorchestva SPb 1912 S 31 Stafeev G I Serdce polno vdohnovenya Zhizn i tvorchestvo A K Tolstogo Tula 1973 Personalnyj spisok BAHMETEV Arhiv originalu za 28 veresnya 2017 Procitovano 3 kvitnya 2020 K F Golovin Moi vospominaniya Tom 1 SPb 1908 S 217 Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2000 Procitovano 3 kvitnya 2020 PosilannyaSofiya Miller na sajti www peoples ru 5 lyutogo 2019 u Wayback Machine 1 112557