Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бауфал Владислав Францевич (1853—1914) — генерал-майор, герой битви на Шипці. Перший і останній генерал-губернатор Юзівського генерал-губернаторства в 1906—1907 роках. Голова першої Донецької губернії 1917—1918.
| Бауфал Владислав Францевич | |
|---|---|
 | |
| Народження | 12 липня 1853 Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Смерть | 20 листопада 1914 (61 рік) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Другий християнський цвинтар |
| Війни / битви | Російсько-турецька війна 1877–78 |
| Рід | d |
| Нагороди |      |
Харечко Тарас в одній зі своїх статей дав Бауфалу таку характеристику: «… дещо пізніше він був призначений тимчасовим генерал-губернатором гірничозаводського району, який проявив себе, як найогидніший і жорстокий кат донецьких робітників.»
Біографія
Народився 12 липня 1853 року, походив з дворян-однодворців Гродненської губернії. 17 листопада 1869 року зарахований до Санкт-Петербурзького піхотного юнкерського училища, з якого випущений 12 листопада 1875 прапорщиком в 16-й стрілецький батальйон.
Зведений 1 травня 1877 року в чин підпоручика, Бауфал взяв участь у початку Російсько-турецької війни на Балканському театрі.
8 вересня 1877 він був нагороджений орденом Св. Георгія 4-го ступеня
«За вибиття ворога з ложементів під час оборони, в 1877 році, Шипкинського проходу і за заняття їх з мисливцями.» У цій битві він був контужений. Після лікування він повернувся на Шипкинську позицію і в битві 27 грудня був важко поранений чотирма кулями в груди і шию. За відзнаку на Шипці він був нагороджений орденами Св. Анни 4-го ступеня, Св. Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом, Св. Анни 3-го ступеня з мечами і бантом.
1 грудня 1878 року Бауфал був підвищений до поручика і в наступному році нагороджений орденом Св. Станіслава 2-го ступеня з мечами. 18 листопада 1880 року одержав чин штабс-капітана. З 10 липня 1883 року по 8 жовтня 1885 року Бауфал значився у відставці й перебував на болгарській службі. Після повернення в Росію був призначений командиром роти, 16 квітня 1888 підвищений до звання капітана.
Зведений 26 лютого 1894 року в чин підполковника, Бауфал в липні того ж року був призначений командиром батальйону. 26 листопада 1898 отримав звання полковника.
11 серпня 1899 року Бауфал був призначений командиром 13-го стрілецького полку, на чолі якого в 1900—1901 роках взяв участь в Китайському поході, за заслуги нагороджений орденом Св. Володимира 3-го ступеня з мечами. Слідом за тим Бауфал взяв участь в Російсько-японській війні.
19 червня 1905 року був зведений в генерал-майори (зі старшинством від 6 грудня 1906 роки) і призначений командиром 2-ї бригади 4-ї стрілецької дивізії, з 5 травня 1906 командував 2-ю бригадою 34-ї піхотної дивізії.
7 липня 1907 року Бауфал очолив 4-ту стрілецьку бригаду і разом з нею взяв участь в початкових боях Першої світової війни. 19 вересня 1914 він був призначений командиром 3-ї гренадерської дивізії. Цією дивізією Бауфал прокомандував недовго, оскільки 4 листопада через важку хворобу був зарахований в резерв чинів при штабі Київського військового округу.
Помер 20 листопада в Одесі, похований 23 листопада на Новому кладовищі.
Найвищим наказом від 24 лютого 1915 року Бауфал посмертно був зведений в генерал-лейтенанти і нагороджений Георгіївською зброєю.
Серед інших нагород Бауфал мав ордени:
- Орден Святої Анни 2-го ступеня (1892 рік)
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня (1898 рік)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (1906 рік)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (1910 рік)
Примітки
- «Летопись революции» 1927. № 2 (23) Історичний журнал. Стр.161
Джерела
- Волков С. В. Генералитет Российской империи. Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. Том I. А—К. М., 2009
- Список генералам по старшинству 1906 [ 16 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Старчевский А. А. Памятник Восточной войны 1877—1878 гг. СПб., 1878
- Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. Биобиблиографический справочник. М., 2004
- [1] [ 8 березня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baufal Vladislav Francevich 1853 1914 general major geroj bitvi na Shipci Pershij i ostannij general gubernator Yuzivskogo general gubernatorstva v 1906 1907 rokah Golova pershoyi Doneckoyi guberniyi 1917 1918 Baufal Vladislav FrancevichNarodzhennya12 lipnya 1853 1853 07 12 Grodnenska guberniya Litovske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaSmert20 listopada 1914 1914 11 20 61 rik Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyaDrugij hristiyanskij cvintarVijni bitviRosijsko turecka vijna 1877 78RiddNagorodi Harechko Taras v odnij zi svoyih statej dav Baufalu taku harakteristiku desho piznishe vin buv priznachenij timchasovim general gubernatorom girnichozavodskogo rajonu yakij proyaviv sebe yak najogidnishij i zhorstokij kat doneckih robitnikiv BiografiyaNarodivsya 12 lipnya 1853 roku pohodiv z dvoryan odnodvorciv Grodnenskoyi guberniyi 17 listopada 1869 roku zarahovanij do Sankt Peterburzkogo pihotnogo yunkerskogo uchilisha z yakogo vipushenij 12 listopada 1875 praporshikom v 16 j strileckij bataljon Zvedenij 1 travnya 1877 roku v chin pidporuchika Baufal vzyav uchast u pochatku Rosijsko tureckoyi vijni na Balkanskomu teatri 8 veresnya 1877 vin buv nagorodzhenij ordenom Sv Georgiya 4 go stupenya Za vibittya voroga z lozhementiv pid chas oboroni v 1877 roci Shipkinskogo prohodu i za zanyattya yih z mislivcyami U cij bitvi vin buv kontuzhenij Pislya likuvannya vin povernuvsya na Shipkinsku poziciyu i v bitvi 27 grudnya buv vazhko poranenij chotirma kulyami v grudi i shiyu Za vidznaku na Shipci vin buv nagorodzhenij ordenami Sv Anni 4 go stupenya Sv Stanislava 3 go stupenya z mechami i bantom Sv Anni 3 go stupenya z mechami i bantom 1 grudnya 1878 roku Baufal buv pidvishenij do poruchika i v nastupnomu roci nagorodzhenij ordenom Sv Stanislava 2 go stupenya z mechami 18 listopada 1880 roku oderzhav chin shtabs kapitana Z 10 lipnya 1883 roku po 8 zhovtnya 1885 roku Baufal znachivsya u vidstavci j perebuvav na bolgarskij sluzhbi Pislya povernennya v Rosiyu buv priznachenij komandirom roti 16 kvitnya 1888 pidvishenij do zvannya kapitana Zvedenij 26 lyutogo 1894 roku v chin pidpolkovnika Baufal v lipni togo zh roku buv priznachenij komandirom bataljonu 26 listopada 1898 otrimav zvannya polkovnika 11 serpnya 1899 roku Baufal buv priznachenij komandirom 13 go strileckogo polku na choli yakogo v 1900 1901 rokah vzyav uchast v Kitajskomu pohodi za zaslugi nagorodzhenij ordenom Sv Volodimira 3 go stupenya z mechami Slidom za tim Baufal vzyav uchast v Rosijsko yaponskij vijni 19 chervnya 1905 roku buv zvedenij v general majori zi starshinstvom vid 6 grudnya 1906 roki i priznachenij komandirom 2 yi brigadi 4 yi strileckoyi diviziyi z 5 travnya 1906 komanduvav 2 yu brigadoyu 34 yi pihotnoyi diviziyi 7 lipnya 1907 roku Baufal ocholiv 4 tu strilecku brigadu i razom z neyu vzyav uchast v pochatkovih boyah Pershoyi svitovoyi vijni 19 veresnya 1914 vin buv priznachenij komandirom 3 yi grenaderskoyi diviziyi Ciyeyu diviziyeyu Baufal prokomanduvav nedovgo oskilki 4 listopada cherez vazhku hvorobu buv zarahovanij v rezerv chiniv pri shtabi Kiyivskogo vijskovogo okrugu Pomer 20 listopada v Odesi pohovanij 23 listopada na Novomu kladovishi Najvishim nakazom vid 24 lyutogo 1915 roku Baufal posmertno buv zvedenij v general lejtenanti i nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu Sered inshih nagorod Baufal mav ordeni Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya 1892 rik Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya 1898 rik Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 1906 rik Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 1910 rik Primitki Letopis revolyucii 1927 2 23 Istorichnij zhurnal Str 161DzherelaVolkov S V Generalitet Rossijskoj imperii Enciklopedicheskij slovar generalov i admiralov ot Petra I do Nikolaya II Tom I A K M 2009 Spisok generalam po starshinstvu 1906 16 sichnya 2020 u Wayback Machine Starchevskij A A Pamyatnik Vostochnoj vojny 1877 1878 gg SPb 1878 Shabanov V M Voennyj orden Svyatogo Velikomuchenika i Pobedonosca Georgiya Imennye spiski 1769 1920 Biobibliograficheskij spravochnik M 2004 1 8 bereznya 2019 u Wayback Machine