Барєєв Євгеній Ільгізович

Євген Ільгизович Барєєв (нар. 21 листопада 1966, Єманжелінськ, Челябінська область) — канадський, раніше російський шахіст, гросмейстер (). Заслужений майстер спорту Росії. Чемпіон Москви (1989). У складі команди Росії дворазовий переможець командних чемпіонатів світу (1997, 2005), дворазовий переможець командних чемпіонатів Європи (2003, 2007). Чотириразовий переможець Всесвітніх Шахових Олімпіад: у складі збірної СРСР (1990) і тричі в складі збірної Росії (1994, 1996, 1998).

Євген Ільгизович Барєєв
Оригінал імені	Евгений Ильгизович Бареев
Барєєв Євген Ільгизович
Народження	21 листопада 1966(1966-11-21) (57 років) Єманжелінськ
Титул	Міжнародний майстер (1986), Гросмейстер (1989)
Рейтинг ФІДЕ	2666 (грудень 2016)
Піковий рейтинг	2739 (жовтень 2003)

Життєпис

Чемпіон світу серед кадетів (). На чемпіонаті світу серед юнаків () — 3-5-те місця. Переможець турніру 1-ї ліги чемпіонату СРСР (; Харків). У фіналі чемпіонату СРСР (1986) — 2-7-ме місця. На турнірі 1-ї ліги (1986; Іркутськ) — 3-6-те місця (за системою коефіцієнтів — 3-тє). Найкращі результати на інших міжнародних змаганнях: Врнячка-Баня () — 1-2-ге; Воронеж (1987) — 3-тє; Сочі (1987) — 4-7-ме; Стокгольм (1987/) — 3-4-те місця.

Член символічного від 24 грудня 2005 року.

Барєєв входив до складу збірної СРСР на шаховій олімпіаді 1990 року і збірної Росії на олімпіадах 1994, 1996 і 1998 років. Серед успіхів в особистих змаганнях — перше місце на Корус-турнірі у Вейк-ан-Зеє 2002 року попереду Майкла Адамса, Петера Леко і Олександра Морозевича. У тому ж 2002 році Барєєв дійшов до півфіналу турніру претендентів у Дортмунді, де поступився Веселину Топалову. Фіналіст Кубка світу ФІДЕ 2000, володар Кубка Росії 2009.

Обіймав посаду тренера чоловічої команди Росії з шахів від 2010 до 2011 року. Під його керівництвом збірна Росії виграла срібні медалі на олімпіаді в Ханти-Мансійську. У команду входили Володимир Крамник, Олександр Грищук, Петро Свідлер, Сергій Карякін і Володимир Малахов. Після невдалого виступу команди на чемпіонаті світу 2011 року подав у відставку.

Від 2015 року представляє Канаду.

Спортивні досягнення

Рік	Місто	Змагання	+	−	=	Очки	Місце
1986	Київ	53-й чемпіонат СРСР	8	5	4	10 з 17	2—7
1987	Мінськ	54-й чемпіонат СРСР	6	7	4	8 з 17	12
1990	Ленінград	57-й чемпіонат СРСР	6	2	5	8½ з 13	1—4
1996	Еліста		5	2	4	7 з 10	4—8
1998	Санкт-Петербург		3	1	7	6½ з 11	12—16
2002	Вейк-ан-Зеє	64-й міжнародний турнір	6	1	6	9 з 13
2004	Москва		2	2	6	5 з 10	4—7
2005	Москва		4	3	4	6 з 11	4—6

Книги

• Записки секунданта / Евгений Бареев, Илья Левитов. — Москва : РИПОЛ классик, 2006 (Ульяновск : Ульяновский Дом печати). — 317 с. — (Великие шахматисты мира : ВШМ). — .

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело

Примітки

1. . ria.ru. 2 серпня 2011. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 11 листопада 2013.(рос.)
2. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Література

• Шахи: енциклопедичний словник / гол. ред. А. Є. Карпов. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — С. 28. — 624 с. — 100 000 екз. — . (рос.)

Посилання

• Особова картка Євгена Барєєва на сайті ФІДЕ
• Партії Євгена Барєєва в базі Chessgames
• Особова картка Євгена Барєєва на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах
• Виступи на командних чемпіонатах світу
• Виступи на командних чемпіонатах Європи