Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Барокові ерудити - історіографічна течія, інтелектуальний рух, що набуває розвитку в 2 пол. XVI - на початку XVII ст. Започатковано інновації барокових ерудитів трактатом французького правника Жана Бодена «Methodus ad facilem Historiarumcognitionem » (, 1566 р.).. Ця праця стала своєрідним провісником нового типу історичного мислення, що несли за собою барокові ерудити. Боден обґрунтував історичну науку як саме науку, що має власний, характерний лише для неї метод. Саме Боден утвердив основний напрям діяльності барокових ерудитів, основне завдання яких, на думку мислителя полягало, в критиці джерел, звідки історик здобуває факти й систематизує їх, аби зрозуміти більш глибші закономірності історичного пізнання.
Боденів метод, як колись метод Фукідіда, передбачав оцінку правдивості свідчень та підстави того, наскільки автор певного свідчення був компетентним та оригінальним у власних судженнях від упереджень і "фальшивої свідомості", тобто політичних та релігійних пріоритетів. Проте, для Бодена історія з її кінцевою метою виступала, як ужиткована наука. Людська історія (т. зв. - historia humana) окреслюється винятково історією держав і правничих систем, що робить історичну науку своєрідною сировинною базою для юриспруденції.
Поширення інтелектуальної традиції барокових ерудитів
Особливого розвитку інтелектуальні традиції гуртка барокових ерудитів набувають на зламі XVI-XVII ст., коли доведення доказової спроможності історичної науки набуває загальноєвропейської тенденції, що не обмежувалась працями лише Бодена. Чільне місце в даному плані посіла праця Паоло Бені "De historia libri IV" ("Чотири книги про історію"), трактатат Томазо Кампанелла "Historiographia iuxta profia principia" ("Історіографія згідно з власними принципами") та ін. Ці праці започаткували кардинально нові підходи в історичній науці. Барокові ерукдити всіляко критикували хвилю "антицицеронівського" мислення. Вони піддали скепсису риторичне оздоблення текстів та їх підпорядкування завданням похвали/осуду. Барокові ерудити чиневпереше застосували на практиці критичний метод дослідження джерел.
Видання «Магдебурзькі центурії»
Така інтелектуальна полеміка у цей період не була випадковою. Адже друга половина XVI - початок XVII - це доба найгострішої «словесної боротьби » між протестантськими адептами Реформації і ортодоксальною Римо-Католицькою Церквою та її жорстокою політикою Контрреформації. Започаткована ця дискусія між католиками та протестантами була багатотомним виданням "Ecclesiastica historia...secundumsingulas centuriaspersricuo ordine complectens" ("Церковна історія, ясно укладена за порядком століть"), що дукувалося протягом 1559-1574 рр. у Магдебурзі (звідси власне і назва «Магдебурзькі центурії». Це видання готувала група, очолювана Матіасом Флачичем та Флацієм Ілліриком. Група намагалась, на основі вивчення різноманітних християнських текстів довести, що церква дотримувалась постулату євангелійської чистоти церкви лише в апостольські часи, натомість в пізніші часи вона стала «царством Антихриста», думка, що особливо стає популярною від середини XVI ст. в країнах Північної Європи. Завдяки критичному прочитанню джерел авторам і редакторам «Магдебурзьких центурій» вдалось спростувати безліч усталених міфів та лжеістин католицької церкви.
«Церковні аннали»
Католицька церква не могла миритись з самостійністю і сміливістю протестантів і тому приготувала гідку відповідь на їх "Магдебурзькі центурії" у вигляді видання «Церковні аннали». Але християнська спільнота Західної Європи остаточно розкололась на два окремі табори у 16 ст., котре зберігає донині.
Примітки
- Jean Bodin entry by Mario Turchetti in the Stanford Encyclopedia of Philosophy, 2006-12-12
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Barokovi eruditi istoriografichna techiya intelektualnij ruh sho nabuvaye rozvitku v 2 pol XVI na pochatku XVII st Zapochatkovano innovaciyi barokovih eruditiv traktatom francuzkogo pravnika Zhana Bodena Methodus ad facilem Historiarumcognitionem 1566 r Cya pracya stala svoyeridnim provisnikom novogo tipu istorichnogo mislennya sho nesli za soboyu barokovi eruditi Boden obgruntuvav istorichnu nauku yak same nauku sho maye vlasnij harakternij lishe dlya neyi metod Same Boden utverdiv osnovnij napryam diyalnosti barokovih eruditiv osnovne zavdannya yakih na dumku mislitelya polyagalo v kritici dzherel zvidki istorik zdobuvaye fakti j sistematizuye yih abi zrozumiti bilsh glibshi zakonomirnosti istorichnogo piznannya Bodeniv metod yak kolis metod Fukidida peredbachav ocinku pravdivosti svidchen ta pidstavi togo naskilki avtor pevnogo svidchennya buv kompetentnim ta originalnim u vlasnih sudzhennyah vid uperedzhen i falshivoyi svidomosti tobto politichnih ta religijnih prioritetiv Prote dlya Bodena istoriya z yiyi kincevoyu metoyu vistupala yak uzhitkovana nauka Lyudska istoriya t zv historia humana okreslyuyetsya vinyatkovo istoriyeyu derzhav i pravnichih sistem sho robit istorichnu nauku svoyeridnoyu sirovinnoyu bazoyu dlya yurisprudenciyi Poshirennya intelektualnoyi tradiciyi barokovih eruditivOsoblivogo rozvitku intelektualni tradiciyi gurtka barokovih eruditiv nabuvayut na zlami XVI XVII st koli dovedennya dokazovoyi spromozhnosti istorichnoyi nauki nabuvaye zagalnoyevropejskoyi tendenciyi sho ne obmezhuvalas pracyami lishe Bodena Chilne misce v danomu plani posila pracya Paolo Beni De historia libri IV Chotiri knigi pro istoriyu traktatat Tomazo Kampanella Historiographia iuxta profia principia Istoriografiya zgidno z vlasnimi principami ta in Ci praci zapochatkuvali kardinalno novi pidhodi v istorichnij nauci Barokovi erukditi vsilyako kritikuvali hvilyu anticiceronivskogo mislennya Voni piddali skepsisu ritorichne ozdoblennya tekstiv ta yih pidporyadkuvannya zavdannyam pohvali osudu Barokovi eruditi chinevpereshe zastosuvali na praktici kritichnij metod doslidzhennya dzherel Vidannya Magdeburzki centuriyi Taka intelektualna polemika u cej period ne bula vipadkovoyu Adzhe druga polovina XVI pochatok XVII ce doba najgostrishoyi slovesnoyi borotbi mizh protestantskimi adeptami Reformaciyi i ortodoksalnoyu Rimo Katolickoyu Cerkvoyu ta yiyi zhorstokoyu politikoyu Kontrreformaciyi Zapochatkovana cya diskusiya mizh katolikami ta protestantami bula bagatotomnim vidannyam Ecclesiastica historia secundumsingulas centuriaspersricuo ordine complectens Cerkovna istoriya yasno ukladena za poryadkom stolit sho dukuvalosya protyagom 1559 1574 rr u Magdeburzi zvidsi vlasne i nazva Magdeburzki centuriyi Ce vidannya gotuvala grupa ocholyuvana Matiasom Flachichem ta Flaciyem Illirikom Grupa namagalas na osnovi vivchennya riznomanitnih hristiyanskih tekstiv dovesti sho cerkva dotrimuvalas postulatu yevangelijskoyi chistoti cerkvi lishe v apostolski chasi natomist v piznishi chasi vona stala carstvom Antihrista dumka sho osoblivo staye populyarnoyu vid seredini XVI st v krayinah Pivnichnoyi Yevropi Zavdyaki kritichnomu prochitannyu dzherel avtoram i redaktoram Magdeburzkih centurij vdalos sprostuvati bezlich ustalenih mifiv ta lzheistin katolickoyi cerkvi Cerkovni annali Katolicka cerkva ne mogla miritis z samostijnistyu i smilivistyu protestantiv i tomu prigotuvala gidku vidpovid na yih Magdeburzki centuriyi u viglyadi vidannya Cerkovni annali Ale hristiyanska spilnota Zahidnoyi Yevropi ostatochno rozkololas na dva okremi tabori u 16 st kotre zberigaye donini PrimitkiJean Bodin entry by Mario Turchetti in the Stanford Encyclopedia of Philosophy 2006 12 12