Василь Олексійович Барахтян (24 квітня 1908, селище Вікторівське, нині Костанайська область Казахстану — 21 вересня 1988, Харків, Українська РСР) — радянський український вчений-правознавець, кандидат юридичних наук (1939). Директор Харківського юридичного інституту (1939—1941 та 1943—1948) та завідувач кафедри радянського державного права (1943—1971). Учасник Великої Вітчизняної війни. Серед його учнів були Н. П. Воронов, Р. С. Павловський та В. В. Речицький.
Барахтян Василь Олексійович | |
---|---|
Народився | 24 квітня 1908 Вікторівка, Тарановський сільський округ, Тарановський район, Казахстан |
Помер | 21 вересня 1988 (80 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Діяльність | правник |
Alma mater | Всеукраїнський комуністичний інститут радянського будівництва та права (1935) |
Заклад | Харківський юридичний інститут імені Дзержинського |
Науковий ступінь | кандидат юридичних наук (1939) |
Аспіранти, докторанти | Воронов Микола Павлович (правознавець) Павловський Рафаіл Семенович Речицький Всеволод Володимирович |
Війна | Громадянська війна в Росії і Друга світова війна |
Нагороди |
Біографія
Василь Барахтян народився 24 квітня 1908 року в селищі Вікторівське, територія якого нині входить до складу району Беїмбету Майліна Костанайської області Казахстану, в сім'ї селянина-бідняка. У квітні 1924 почав працювати усільській раді, де спочатку був діловодом, а з вересня 1925 — секретарем. З вересня 1926 по березень 1927 року працював діловодом Затобольського районного виконавчого комітету Костанайської області, а потім очолив регіональну профспілку партійних працівників.
З 1930 по 1932 рік служив у Червоній армії у званні червоноармійця в 1-й кавалерійській дивізії. Вищу освіту здобув у Харківському інституті радянського будівництва та права, в якому навчався з 1932. Дослідники В. В. Аксьонова та Ю. П. Бітяк стверджували, що Барахтян закінчив інститут у 1935 році. При цьому у виданнях, присвячених до ювілеїв вишу, йдеться, що в 1933/34 навчальному році він був одним із чотирьох аспірантів цього вишу, трьома іншими були: Мирон Бару, Віктор Колмаков та Дмитро Рассейкін. В 1938 році закінчив аспірантуру в Харківському юридичному інституті (до 1937 ― Харківський інститут радянського будівництва і права).
У серпні 1939 року Василь Олексійович було призначений на посаду директора Харківського юридичного інституту, на якій залишався аж до 1941 року. Після початку Великої Вітчизняної війни у 1941 році він вступив до Червоної армії, служив у колегії військового трибуналу Південно-Уральського військового округу, мав військове звання майора. Після звільнення Харкова 23 серпня 1943 року та затвердження 4 листопада Радою народних комісарів Української РСР наказу Всесоюзного комітету у справах вищої школи та Народного комітету юстиції Української РСР від 25 вересня 1943 року «Про відновлення роботи Харківського юридичного інституту», Барахтян був відкликаний з армії та знов очолив ВНЗ. Займався відновленням ВНЗ, що був зруйнований німцями внаслідок війни.
Поєднуючи з директорством у 1943 році очолив щойно створену кафедру радянського державного права. У лютому 1948 року «у зв'язку з хворобою» залишив посаду директора вишу та сконцентрувався на кафедральній роботі. У 1950 чи 1951 році кафедру радянського державного права було об'єднано з кафедрою міжнародного права, а завідувачем кафедри було призначено В. А. Барахтяна. У 1966 році кафедри знову були розділені, і Василь Олексійович продовжив очолювати кафедру державного та адміністративного права. Залишався завідувачем кафедри аж до 1971, а потім з 1972 по 1986 працював на ній же доцентом.
Василь Олексійович Барахтян помер 21 вересня 1988 року в Харкові.
Науково-педагогічна діяльність
У коло наукових інтересів Василя Олексійовича входили ряд питань державного (конституційного) права та будівництва. У своїх працях він досліджував проблематику, пов'язану з місцевими органами влади.
У червні 1939 року Василь Барахтян у Харківському юридичному інституті (за іншими даними в Інституті держави та права АН СРСР) захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Українська РСР у системі Радянської союзної держави». Його офіційними опонентами були Ілля Трайнін та [ru]. У тому ж році йому було присуджено відповідний вчений ступінь.
В. А. Барахтян був автором та співавтором: двох монографій — «Радянська демократія та свобода особистості», «Взаємини місцевих рад та громадських організацій», підручника «Радянське будівництво», двох навчальних посібників та близько 40 наукових та науково-популярних статей.
Окрім того, займався підготовкою наукових кадрів. Серед вчених, у яких В. А. Барахтян був науковим керівником дисертаційного дослідження були: Н. П. Воронов (1970), А. І. Єрьомін (1973), В. В. Захаров (1986), Р. С. Павловський (1954), В. В. Речицький (1983), З. І. Світлакова (1970) та (1970). Також був офіційним опонентом на захисті дисертацій у М. В. Цвіка (1952) та К. І. Хавроніна (1965).
Нагороди
Василь Барахтян був удостоєний ряду радянських нагород, серед яких були орден «Знак Пошани» (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 15 вересня 1961 р.) «за великі заслуги у підготовці фахівців та розвитку науки»;, а також медалі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» і «На ознаменування 100-річчя від дня народження Володимира Ілліча Леніна».
Оцінки
Радянський та український державний і політичний діяч Г. К. Крючков, характеризував своїх інститутських наставників, які для нього були прикладами для наслідування, до яких входив і Василь Олексійович, як принципових людей, які не піддавалися кон'юнктурі, а жили за законом та сумлінням.
Примітки
- Битяк, 2011, с. 197.
- Аксенова, 2004, с. 120.
- Тацій, Кононенко, Тихий, 2013, с. 39.
- Барахтян Василий Алексеевич. https://pamyat-naroda.ru/. Память народа. 1941—1945. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
- Тацій, Сташис, Гетьман, 2009, с. 35.
- Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 36.
- Тацій, Сташис, Гетьман, 2009, с. 37, 40.
- Тацій, Битяк, Гетьман, 2014.
- Тацій, Сташис, Гетьман, 2009, с. 186—187.
- Тацій, Сташис, Гетьман, 2009, с. 186—187, 194.
- Панов, 2006, с. 65.
- Панов, 2006, с. 65—66.
- Панов, 2006, с. 189—190.
- Панов, 2006, с. 68.
- Панов, 2006, с. 188.
- Панов, 2006, с. 67—68.
- Панов, 2006, с. 66.
- Панов, 2006, с. 189.
- Панов, 2006, с. 28.
- О награждении орденами и медалями СССР работников высшей школы / (отв. редактор). // Известия высших учебных заведений. Правоведение. — Издательство Ленинградского университета, 1961. — № 4 (13 листопада). — С. 166—167.
- Крючков Г. К. Лестница, полная заноз. Полвека в политике / Георгий Крючков; худож.-оформитель Е. Д. Кононученко. — Харьков : Фолио, 2014. — С. 11. — .
- Крючков Г. К. Трудные уроки: Раздумия бывшего парт. работника / Худож.-оформитель Л. П. Вировец. — 2-е изд. — Харьков : Фолио, 2009. — С. 9—10. — .
Література
- Битяк Ю. П. Барахтян Василь Олексійович // Юридична енциклопедія / Ю. С. Шемшученко. — К. : «Юридична думка», 2011. — Т. 1. — 656 с. — .
- Аксенова В. В. Барахтян Василий Алексеевич // Служение Отечеству и долгу: Очерки о жизни и деятельности ректоров харьк. вузов (1805—2004 гг.) / Под общ. ред.: В. И. Астаховой, ; Редкол.: В. И. Астахова, Е. В. Астахова и др. — Харьков : Изд-во НУА: Золотые страницы, 2004. — С. 120. — .
- Барахтян Василь Олексійович // Через півстоліття. Літопис випускників Харківського юридичного інституту 1963 року / В. Я. Тацій, , В. П. Тихий та ін. — К. : Арт Економі, 2013. — С. 39.
- Підготовка і атестація науково-педагогічних кадрів у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (1805—2005 роки) / (кер. авт. кол) та ін. — Х. : Право, 2006. — 576 с. — .
- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. 1804 − 2009 / Ред. кол.: В. Я. Тацій, В. В. Сташис, А. П. Гетьман. — Х. : Право, 2009. — 464 с. — .
- Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 1804—2014 / редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), Ю. П. Битяк, А. П. Гетьман. — Х. : Право, 2014. — 616 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Oleksijovich Barahtyan 24 kvitnya 1908 selishe Viktorivske nini Kostanajska oblast Kazahstanu 21 veresnya 1988 Harkiv Ukrayinska RSR radyanskij ukrayinskij vchenij pravoznavec kandidat yuridichnih nauk 1939 Direktor Harkivskogo yuridichnogo institutu 1939 1941 ta 1943 1948 ta zaviduvach kafedri radyanskogo derzhavnogo prava 1943 1971 Uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Sered jogo uchniv buli N P Voronov R S Pavlovskij ta V V Rechickij Barahtyan Vasil OleksijovichNarodivsya24 kvitnya 1908 1908 04 24 Viktorivka Taranovskij silskij okrug Taranovskij rajon KazahstanPomer21 veresnya 1988 1988 09 21 80 rokiv Harkiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRDiyalnistpravnikAlma materVseukrayinskij komunistichnij institut radyanskogo budivnictva ta prava 1935 ZakladHarkivskij yuridichnij institut imeni DzerzhinskogoNaukovij stupinkandidat yuridichnih nauk 1939 Aspiranti doktorantiVoronov Mikola Pavlovich pravoznavec Pavlovskij Rafail Semenovich Rechickij Vsevolod VolodimirovichVijnaGromadyanska vijna v Rosiyi i Druga svitova vijnaNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest BiografiyaVasil Barahtyan narodivsya 24 kvitnya 1908 roku v selishi Viktorivske teritoriya yakogo nini vhodit do skladu rajonu Beyimbetu Majlina Kostanajskoyi oblasti Kazahstanu v sim yi selyanina bidnyaka U kvitni 1924 pochav pracyuvati usilskij radi de spochatku buv dilovodom a z veresnya 1925 sekretarem Z veresnya 1926 po berezen 1927 roku pracyuvav dilovodom Zatobolskogo rajonnogo vikonavchogo komitetu Kostanajskoyi oblasti a potim ocholiv regionalnu profspilku partijnih pracivnikiv Z 1930 po 1932 rik sluzhiv u Chervonij armiyi u zvanni chervonoarmijcya v 1 j kavalerijskij diviziyi Vishu osvitu zdobuv u Harkivskomu instituti radyanskogo budivnictva ta prava v yakomu navchavsya z 1932 Doslidniki V V Aksonova ta Yu P Bityak stverdzhuvali sho Barahtyan zakinchiv institut u 1935 roci Pri comu u vidannyah prisvyachenih do yuvileyiv vishu jdetsya sho v 1933 34 navchalnomu roci vin buv odnim iz chotiroh aspirantiv cogo vishu troma inshimi buli Miron Baru Viktor Kolmakov ta Dmitro Rassejkin V 1938 roci zakinchiv aspiranturu v Harkivskomu yuridichnomu instituti do 1937 Harkivskij institut radyanskogo budivnictva i prava U serpni 1939 roku Vasil Oleksijovich bulo priznachenij na posadu direktora Harkivskogo yuridichnogo institutu na yakij zalishavsya azh do 1941 roku Pislya pochatku Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni u 1941 roci vin vstupiv do Chervonoyi armiyi sluzhiv u kolegiyi vijskovogo tribunalu Pivdenno Uralskogo vijskovogo okrugu mav vijskove zvannya majora Pislya zvilnennya Harkova 23 serpnya 1943 roku ta zatverdzhennya 4 listopada Radoyu narodnih komisariv Ukrayinskoyi RSR nakazu Vsesoyuznogo komitetu u spravah vishoyi shkoli ta Narodnogo komitetu yusticiyi Ukrayinskoyi RSR vid 25 veresnya 1943 roku Pro vidnovlennya roboti Harkivskogo yuridichnogo institutu Barahtyan buv vidklikanij z armiyi ta znov ocholiv VNZ Zajmavsya vidnovlennyam VNZ sho buv zrujnovanij nimcyami vnaslidok vijni Poyednuyuchi z direktorstvom u 1943 roci ocholiv shojno stvorenu kafedru radyanskogo derzhavnogo prava U lyutomu 1948 roku u zv yazku z hvoroboyu zalishiv posadu direktora vishu ta skoncentruvavsya na kafedralnij roboti U 1950 chi 1951 roci kafedru radyanskogo derzhavnogo prava bulo ob yednano z kafedroyu mizhnarodnogo prava a zaviduvachem kafedri bulo priznacheno V A Barahtyana U 1966 roci kafedri znovu buli rozdileni i Vasil Oleksijovich prodovzhiv ocholyuvati kafedru derzhavnogo ta administrativnogo prava Zalishavsya zaviduvachem kafedri azh do 1971 a potim z 1972 po 1986 pracyuvav na nij zhe docentom Vasil Oleksijovich Barahtyan pomer 21 veresnya 1988 roku v Harkovi Naukovo pedagogichna diyalnistU kolo naukovih interesiv Vasilya Oleksijovicha vhodili ryad pitan derzhavnogo konstitucijnogo prava ta budivnictva U svoyih pracyah vin doslidzhuvav problematiku pov yazanu z miscevimi organami vladi U chervni 1939 roku Vasil Barahtyan u Harkivskomu yuridichnomu instituti za inshimi danimi v Instituti derzhavi ta prava AN SRSR zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata yuridichnih nauk na temu Ukrayinska RSR u sistemi Radyanskoyi soyuznoyi derzhavi Jogo oficijnimi oponentami buli Illya Trajnin ta ru U tomu zh roci jomu bulo prisudzheno vidpovidnij vchenij stupin V A Barahtyan buv avtorom ta spivavtorom dvoh monografij Radyanska demokratiya ta svoboda osobistosti Vzayemini miscevih rad ta gromadskih organizacij pidruchnika Radyanske budivnictvo dvoh navchalnih posibnikiv ta blizko 40 naukovih ta naukovo populyarnih statej Okrim togo zajmavsya pidgotovkoyu naukovih kadriv Sered vchenih u yakih V A Barahtyan buv naukovim kerivnikom disertacijnogo doslidzhennya buli N P Voronov 1970 A I Yeromin 1973 V V Zaharov 1986 R S Pavlovskij 1954 V V Rechickij 1983 Z I Svitlakova 1970 ta 1970 Takozh buv oficijnim oponentom na zahisti disertacij u M V Cvika 1952 ta K I Havronina 1965 NagorodiVasil Barahtyan buv udostoyenij ryadu radyanskih nagorod sered yakih buli orden Znak Poshani Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 veresnya 1961 r za veliki zaslugi u pidgotovci fahivciv ta rozvitku nauki a takozh medali Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Dvadcyat rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr i Na oznamenuvannya 100 richchya vid dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina OcinkiRadyanskij ta ukrayinskij derzhavnij i politichnij diyach G K Kryuchkov harakterizuvav svoyih institutskih nastavnikiv yaki dlya nogo buli prikladami dlya nasliduvannya do yakih vhodiv i Vasil Oleksijovich yak principovih lyudej yaki ne piddavalisya kon yunkturi a zhili za zakonom ta sumlinnyam PrimitkiBityak 2011 s 197 Aksenova 2004 s 120 Tacij Kononenko Tihij 2013 s 39 Barahtyan Vasilij Alekseevich https pamyat naroda ru Pamyat naroda 1941 1945 Arhiv originalu za 12 veresnya 2021 Procitovano 12 veresnya 2021 Tacij Stashis Getman 2009 s 35 Tacij Bityak Getman 2014 s 36 Tacij Stashis Getman 2009 s 37 40 Tacij Bityak Getman 2014 Tacij Stashis Getman 2009 s 186 187 Tacij Stashis Getman 2009 s 186 187 194 Panov 2006 s 65 Panov 2006 s 65 66 Panov 2006 s 189 190 Panov 2006 s 68 Panov 2006 s 188 Panov 2006 s 67 68 Panov 2006 s 66 Panov 2006 s 189 Panov 2006 s 28 O nagrazhdenii ordenami i medalyami SSSR rabotnikov vysshej shkoly otv redaktor Izvestiya vysshih uchebnyh zavedenij Pravovedenie Izdatelstvo Leningradskogo universiteta 1961 4 13 listopada S 166 167 Kryuchkov G K Lestnica polnaya zanoz Polveka v politike Georgij Kryuchkov hudozh oformitel E D Kononuchenko Harkov Folio 2014 S 11 ISBN 978 966 03 7052 4 Kryuchkov G K Trudnye uroki Razdumiya byvshego part rabotnika Hudozh oformitel L P Virovec 2 e izd Harkov Folio 2009 S 9 10 ISBN 978 966 03 4824 0 LiteraturaBityak Yu P Barahtyan Vasil Oleksijovich Yuridichna enciklopediya Yu S Shemshuchenko K Yuridichna dumka 2011 T 1 656 s ISBN 978 966 8602 95 5 Aksenova V V Barahtyan Vasilij Alekseevich Sluzhenie Otechestvu i dolgu Ocherki o zhizni i deyatelnosti rektorov hark vuzov 1805 2004 gg Pod obsh red V I Astahovoj Redkol V I Astahova E V Astahova i dr Harkov Izd vo NUA Zolotye stranicy 2004 S 120 ISBN 966 8558 08 1 Barahtyan Vasil Oleksijovich Cherez pivstolittya Litopis vipusknikiv Harkivskogo yuridichnogo institutu 1963 roku V Ya Tacij V P Tihij ta in K Art Ekonomi 2013 S 39 Pidgotovka i atestaciya naukovo pedagogichnih kadriv u Nacionalnij yuridichnij akademiyi Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo 1805 2005 roki ker avt kol ta in H Pravo 2006 576 s ISBN 966 8467 82 5 Nacionalna yuridichna akademiya Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo 1804 2009 Red kol V Ya Tacij V V Stashis A P Getman H Pravo 2009 464 s ISBN 978 966 458 140 7 Nacionalnij yuridichnij universitet imeni Yaroslava Mudrogo 1804 2014 redkol V Ya Tacij golov red Yu P Bityak A P Getman H Pravo 2014 616 s ISBN 978 966 458 702 7