Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Барабан-коба (також Даулджі-коба) — усталена назва двоярусного печерного комплексу XIV–XVIII століття на мисі Тешклі-бурун Мангупа, однією з частин середньовічного печерного монастиря часів князівства Феодоро. Найвідоміші та найпопулярніші печери Мангупа. Є залишками великого і складного комплексу печерних споруд, спочатку — оборонного призначення. Назва виникла серед мандрівників-туристів через звуки, схожі на барабанні, при стукоті по стовпу-колоні в найбільшій печері комплексу; також відома тим, що дала назву самому мису Тешклі-бурун — Дірявий мис, через наскрізний отвір, що утворився в печері верхнього ярусу в результаті обвалення занадто тонких зовнішніх стін.
| Барабан-коба | |
|---|---|
 | |
| 44°35′33″ пн. ш. 33°48′32″ сх. д. / 44.59250000002777625° пн. ш. 33.80910000002777593° сх. д.Координати: 44°35′33″ пн. ш. 33°48′32″ сх. д. / 44.59250000002777625° пн. ш. 33.80910000002777593° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Бахчисарайський район Автономна Республіка Крим |
| Тип | d і пам'ятка |
  Барабан-коба Барабан-коба (Україна)  Барабан-коба Барабан-коба (Росія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
За припущеннями сучасних дослідників з , за часів розквіту князівства Феодоро, Барабан-коба була частиною печерного монастиря на краю мису Тешклі-бурун. Перший докладний опис печер залишив Петер-Симон Паллас, який побував у Барабан-кобі 1794 року, який дослівно загострив Петро Кеппен у «Кримській збірці»
«…з північного боку ведуть вниз зовнішні сходи, якими спускаєшся в простору кам'янку залу, довжиною сажі три, а шириною в сім аршин, яка стеля підтримується тільки чотирикутним стовпом. При цій залі, зі східного боку видовбано два, а з полуденного три кабінети з порядними входами. З західного боку два входи ведуть до бічної кімнати, якого стіни складаються з того ж цілісного каменю, і якої довжина складає три, а ширина не є два сажні. … Звідси можна вийти іншими дверима на північ на уступ скелі…»
Печери в 1833 відвідав археолог Фредерік Дюбуа де Монпере, що склав приблизний план і розріз нижнього приміщення комплексу, який помістив в IV серії «Атласу до подорожі навколо Кавказу, Грузії, Вірменії та Криму».
Опис
Печерний комплекс розташований на північному кінці мису Тешклі-бурун. Перед входом в печери збереглися залишки витягнутого з півночі на південь вирубаного частково в скелі приміщення, в західному краю північної стіни якого був зроблений вхід в перше печерне спорудження комплексу, а в східній збереглися залишки сходів (два ступені, ще дві ледь видно, інші обвалилися), що ведуть на трикутну майданчик над печерами, по краях якої помітні сліди ліжок від колишньої колись кам'яної кладки: на майданчику колись була наземна споруда, ймовірно вежа. У північній частині майданчика збереглися залишки скельних сходів також на майданчик, розташовану нижче. Нижче на вісім ступенів під другою площадкою розташоване верхнє приміщення печерного комплексу-чотирикутна печера з добре обробленими стінами, гладкою підлогою (нині сильно вивітрений), дверним прорізом в північній частині східної стіни й сходами на нижній поверх в північно-західному куті, з чотирикутної скельною колоною посередині. З печери, яка, ймовірно, служила дорміторієм, п'ять дверних прорізів (два — у північній стіні та три — у Східній) ведуть у невеликі, майже прямокутні камери, імовірно, келія, в яких уздовж однієї зі стін вирубані невеликі ніші-лежанки. У стіні, що виходить на південь, дві двері вели до великої печери (ймовірно, трапезна), з якої, своєю чергою, був у західній стіні вихід на майданчик над урвищем.
-
![image]()
План печери Дюбуа де Монпере з «Атласу до подорожі навколо Кавказу, Грузії, Вірменії та Криму», 1839 р. -
![image]()
«Печера, що служила в'язницею» Малюнок Моріца Вебеля з альбому Олексія Уварова, 1853 р. -
![image]()
«Тешклі-бурун у Мангуп-калі». Літографія Фрідріха Гроса, 1846 р. -
![image]()
Сходи на нижній ярус печер -
![image]()
«Дірка» місу Тешклі-Бурун
Мангупська в'язниця
Про приміщення, яке вважається трапезною, довгий час ходила легенда, що саме тут розташовувалась мангупська в'язниця, про яку згадував Мартін Бронєвський.
«…сюди за варварською люттю ханів іноді вкидаються московські посли і жорстоко утримуються…»
і, нібито, саме в ній сиділи Афанасій Нагой 1569 і Василь Грязний — з 1572 по 1577 роки. Літературно-барвистий опис печер склав Василь Кондараки у статті «Мангуп-кале» 1868 року, вважаючи їх житловим приміщенням якогось володаря (застосовуючи позначення світлиця та зал), келії назвав кімнатами з кам'яними диванами. Також, за словами провідника, розповів про тюремне призначення споруди, яка видалася йому цілком можливою. У художньому нарисі відомого письменника Євгена Маркова «Давня столиця готів» з книги «Нариси Криму: Картини кримського життя, природи та історії» 1872 року є абзац, присвячений печері, в якому також звучить тема турецької в'язниці
«Але найбільше вражає „Барабан-печера“, Даулджі-коба. Ніс Тешклі-буруна, пробитий навиліт, служить вкрай мальовничим сходом у цю печеру. Сходи то спускаються під тріснутим склепінням цієї величезної щілини, то ліпляться зовсім збоку скелі, висячи, як гніздо ластівки, над прірвою. Від огорожі залишилися одні тільки ямки в камені, самі сходинки злизані й обгризені часом, так що деяких не видно. …названа так тому, що від удару кулаком у товстий вапняний стовп, що підтримує склепіння її головної зали, лунає сильний звук, що нагадує барабан. Очевидно, це була в'язниця. З головної зали низенькі проходи в цілу низку келій; у деяких із них помітні пробої в кам'яних стовпах для ланцюга або мотузок»
Як в'язницю, «де приковувалися злочинці в кожній камерці окремо», описав печеру у своєму путівнику 1914 Олексій Башкиров.
Посилання
- Пешком в пещерный город-крепость Мангуп-Кале. moya-planeta.ru. оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 29 березня 2022.
- Веймарн Е.В. Разведки оборонительных стен и некрополя // Материалы по археологии юго-западного Крыма (Херсонес, Мангуп) / Е. Ч. Скржинская. — Москва, Ленинград : Издательство Академии наук СССР, 1953. — Т. 34. — С. 419—429. — (Материалы и исследования по археологии СССР)
- Жиркова Мария. Барабан-коба. Достояние Планеты. оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 29 березня 2022.
- Мангуп. Часть 9. Текшли-бурун или почему Дырявый мыс назвали "Дырявым". DRIVE2.RU. оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
- А.Г. Герцен, Ю. М. Могаричёв. Пещерные сооружения Мангупа // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского : журнал. — 2017. — Т. 3 (69), вип. 3 (18 липня). — С. 119—120. — ISSN 2413-1741. з джерела 31 січня 2022.
- Пётр Симон Паллас. [1] = Bemerkungen auf einer Reise in die sudlichen Statthalterschaften des russischen Reichs in den Jahren 1793 und 1794 / Борис Венедиктович Левшин. — Российская Академия наук. — Москва : Наука, 1999. — С. 65. — (Научное наследство) — 500 прим. — . з джерела 4 лютого 2021
- Пётр Кеппен. О древностях южнаго берега Крыма и гор Таврических. — СПб : Императорская академия наук, 1837. — С. 274—275. з джерела 31 січня 2022
- Frédéric DuBois de Montperreux. Cinquieme cerie // Voyage autour du Caucase, chez les Tscherkesses et les Abkhases, en Colchide, en Géorgie, en Arménie et en Crimée, 6 Bände, Librairie de Gide, zusätzlichem Atlas. — Paris, 1839—1849. — С. 282—286. з джерела 5 вересня 2021
- Мартин Броневский. Описание Крыма (Tarlariae descriplio) Мартына Броневского // Записки Одесского Общества Истории и Древностей. — Одесса : Типография Алексомати. — Т. VI. — С. 333—367. з джерела 27 жовтня 2014
- Е. Арсюхин, Н. Андрианова. Мангуп: столица княжества Феодоро. archeologia.narod.ru/. оригіналу за 24 жовтня 2005. Процитовано 29 березня 2022.
- В. Х. Кондараки. Мангуп-кале // Записки Одесского Общества Истории и Древностей. — Одесса : Типография Алексомати. — Т. VIII. — С. 424. з джерела 29 листопада 2021
- Евгений Марков. Древняя столица готов // Очерки Крыма: Картины крымской жизни, природы и истории. — Санкт-Петербург : Типография К. Н. Плотникова, 1872. — С. 410.
- А. С. Башкиров. Мангуп // Историко-археологический очерк Крыма. — Симферополь, 1914. — 129 с. — (путеводитель)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baraban koba takozh Dauldzhi koba ustalena nazva dvoyarusnogo pechernogo kompleksu XIV XVIII stolittya na misi Teshkli burun Mangupa odniyeyu z chastin serednovichnogo pechernogo monastirya chasiv knyazivstva Feodoro Najvidomishi ta najpopulyarnishi pecheri Mangupa Ye zalishkami velikogo i skladnogo kompleksu pechernih sporud spochatku oboronnogo priznachennya Nazva vinikla sered mandrivnikiv turistiv cherez zvuki shozhi na barabanni pri stukoti po stovpu koloni v najbilshij pecheri kompleksu takozh vidoma tim sho dala nazvu samomu misu Teshkli burun Diryavij mis cherez naskriznij otvir sho utvorivsya v pecheri verhnogo yarusu v rezultati obvalennya zanadto tonkih zovnishnih stin Region Baraban koba44 35 33 pn sh 33 48 32 sh d 44 59250000002777625 pn sh 33 80910000002777593 sh d 44 59250000002777625 33 80910000002777593 Koordinati 44 35 33 pn sh 33 48 32 sh d 44 59250000002777625 pn sh 33 80910000002777593 sh d 44 59250000002777625 33 80910000002777593Krayina UkrayinaRoztashuvannyaBahchisarajskij rajon Avtonomna Respublika KrimTipd i pam yatkaBaraban kobaBaraban koba Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaBaraban kobaBaraban koba Rosiya Pokazati na mapi Rosiya Mediafajli u Vikishovishi Za pripushennyami suchasnih doslidnikiv z za chasiv rozkvitu knyazivstva Feodoro Baraban koba bula chastinoyu pechernogo monastirya na krayu misu Teshkli burun Pershij dokladnij opis pecher zalishiv Peter Simon Pallas yakij pobuvav u Baraban kobi 1794 roku yakij doslivno zagostriv Petro Keppen u Krimskij zbirci z pivnichnogo boku vedut vniz zovnishni shodi yakimi spuskayeshsya v prostoru kam yanku zalu dovzhinoyu sazhi tri a shirinoyu v sim arshin yaka stelya pidtrimuyetsya tilki chotirikutnim stovpom Pri cij zali zi shidnogo boku vidovbano dva a z poludennogo tri kabineti z poryadnimi vhodami Z zahidnogo boku dva vhodi vedut do bichnoyi kimnati yakogo stini skladayutsya z togo zh cilisnogo kamenyu i yakoyi dovzhina skladaye tri a shirina ne ye dva sazhni Zvidsi mozhna vijti inshimi dverima na pivnich na ustup skeli Pecheri v 1833 vidvidav arheolog Frederik Dyubua de Monpere sho sklav pribliznij plan i rozriz nizhnogo primishennya kompleksu yakij pomistiv v IV seriyi Atlasu do podorozhi navkolo Kavkazu Gruziyi Virmeniyi ta Krimu OpisPechernij kompleks roztashovanij na pivnichnomu kinci misu Teshkli burun Pered vhodom v pecheri zbereglisya zalishki vityagnutogo z pivnochi na pivden virubanogo chastkovo v skeli primishennya v zahidnomu krayu pivnichnoyi stini yakogo buv zroblenij vhid v pershe pecherne sporudzhennya kompleksu a v shidnij zbereglisya zalishki shodiv dva stupeni she dvi led vidno inshi obvalilisya sho vedut na trikutnu majdanchik nad pecherami po krayah yakoyi pomitni slidi lizhok vid kolishnoyi kolis kam yanoyi kladki na majdanchiku kolis bula nazemna sporuda jmovirno vezha U pivnichnij chastini majdanchika zbereglisya zalishki skelnih shodiv takozh na majdanchik roztashovanu nizhche Nizhche na visim stupeniv pid drugoyu ploshadkoyu roztashovane verhnye primishennya pechernogo kompleksu chotirikutna pechera z dobre obroblenimi stinami gladkoyu pidlogoyu nini silno vivitrenij dvernim prorizom v pivnichnij chastini shidnoyi stini j shodami na nizhnij poverh v pivnichno zahidnomu kuti z chotirikutnoyi skelnoyu kolonoyu poseredini Z pecheri yaka jmovirno sluzhila dormitoriyem p yat dvernih proriziv dva u pivnichnij stini ta tri u Shidnij vedut u neveliki majzhe pryamokutni kameri imovirno keliya v yakih uzdovzh odniyeyi zi stin virubani neveliki nishi lezhanki U stini sho vihodit na pivden dvi dveri veli do velikoyi pecheri jmovirno trapezna z yakoyi svoyeyu chergoyu buv u zahidnij stini vihid na majdanchik nad urvishem Plan pecheri Dyubua de Monpere z Atlasu do podorozhi navkolo Kavkazu Gruziyi Virmeniyi ta Krimu 1839 r Pechera sho sluzhila v yazniceyu Malyunok Morica Vebelya z albomu Oleksiya Uvarova 1853 r Teshkli burun u Mangup kali Litografiya Fridriha Grosa 1846 r Shodi na nizhnij yarus pecher Dirka misu Teshkli BurunMangupska v yaznicyaPro primishennya yake vvazhayetsya trapeznoyu dovgij chas hodila legenda sho same tut roztashovuvalas mangupska v yaznicya pro yaku zgaduvav Martin Bronyevskij syudi za varvarskoyu lyuttyu haniv inodi vkidayutsya moskovski posli i zhorstoko utrimuyutsya i nibito same v nij sidili Afanasij Nagoj 1569 i Vasil Gryaznij z 1572 po 1577 roki Literaturno barvistij opis pecher sklav Vasil Kondaraki u statti Mangup kale 1868 roku vvazhayuchi yih zhitlovim primishennyam yakogos volodarya zastosovuyuchi poznachennya svitlicya ta zal keliyi nazvav kimnatami z kam yanimi divanami Takozh za slovami providnika rozpoviv pro tyuremne priznachennya sporudi yaka vidalasya jomu cilkom mozhlivoyu U hudozhnomu narisi vidomogo pismennika Yevgena Markova Davnya stolicya gotiv z knigi Narisi Krimu Kartini krimskogo zhittya prirodi ta istoriyi 1872 roku ye abzac prisvyachenij pecheri v yakomu takozh zvuchit tema tureckoyi v yaznici Ale najbilshe vrazhaye Baraban pechera Dauldzhi koba Nis Teshkli buruna probitij navilit sluzhit vkraj malovnichim shodom u cyu pecheru Shodi to spuskayutsya pid trisnutim sklepinnyam ciyeyi velicheznoyi shilini to liplyatsya zovsim zboku skeli visyachi yak gnizdo lastivki nad prirvoyu Vid ogorozhi zalishilisya odni tilki yamki v kameni sami shodinki zlizani j obgrizeni chasom tak sho deyakih ne vidno nazvana tak tomu sho vid udaru kulakom u tovstij vapnyanij stovp sho pidtrimuye sklepinnya yiyi golovnoyi zali lunaye silnij zvuk sho nagaduye baraban Ochevidno ce bula v yaznicya Z golovnoyi zali nizenki prohodi v cilu nizku kelij u deyakih iz nih pomitni proboyi v kam yanih stovpah dlya lancyuga abo motuzok Yak v yaznicyu de prikovuvalisya zlochinci v kozhnij kamerci okremo opisav pecheru u svoyemu putivniku 1914 Oleksij Bashkirov PosilannyaPeshkom v peshernyj gorod krepost Mangup Kale moya planeta ru originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 29 bereznya 2022 Vejmarn E V Razvedki oboronitelnyh sten i nekropolya Materialy po arheologii yugo zapadnogo Kryma Hersones Mangup E Ch Skrzhinskaya Moskva Leningrad Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1953 T 34 S 419 429 Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR Zhirkova Mariya Baraban koba Dostoyanie Planety originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 29 bereznya 2022 Mangup Chast 9 Tekshli burun ili pochemu Dyryavyj mys nazvali Dyryavym DRIVE2 RU originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 1 kvitnya 2022 A G Gercen Yu M Mogarichyov Peshernye sooruzheniya Mangupa Uchenye zapiski Tavricheskogo nacionalnogo universiteta imeni V I Vernadskogo zhurnal 2017 T 3 69 vip 3 18 lipnya S 119 120 ISSN 2413 1741 z dzherela 31 sichnya 2022 Pyotr Simon Pallas 1 Bemerkungen auf einer Reise in die sudlichen Statthalterschaften des russischen Reichs in den Jahren 1793 und 1794 Boris Venediktovich Levshin Rossijskaya Akademiya nauk Moskva Nauka 1999 S 65 Nauchnoe nasledstvo 500 prim ISBN 5 02 002440 6 z dzherela 4 lyutogo 2021 Pyotr Keppen O drevnostyah yuzhnago berega Kryma i gor Tavricheskih SPb Imperatorskaya akademiya nauk 1837 S 274 275 z dzherela 31 sichnya 2022 Frederic DuBois de Montperreux Cinquieme cerie Voyage autour du Caucase chez les Tscherkesses et les Abkhases en Colchide en Georgie en Armenie et en Crimee 6 Bande Librairie de Gide zusatzlichem Atlas Paris 1839 1849 S 282 286 z dzherela 5 veresnya 2021 Martin Bronevskij Opisanie Kryma Tarlariae descriplio Martyna Bronevskogo Zapiski Odesskogo Obshestva Istorii i Drevnostej Odessa Tipografiya Aleksomati T VI S 333 367 z dzherela 27 zhovtnya 2014 E Arsyuhin N Andrianova Mangup stolica knyazhestva Feodoro archeologia narod ru originalu za 24 zhovtnya 2005 Procitovano 29 bereznya 2022 V H Kondaraki Mangup kale Zapiski Odesskogo Obshestva Istorii i Drevnostej Odessa Tipografiya Aleksomati T VIII S 424 z dzherela 29 listopada 2021 Evgenij Markov Drevnyaya stolica gotov Ocherki Kryma Kartiny krymskoj zhizni prirody i istorii Sankt Peterburg Tipografiya K N Plotnikova 1872 S 410 A S Bashkirov Mangup Istoriko arheologicheskij ocherk Kryma Simferopol 1914 129 s putevoditel