Банківська марка (нім. Mark Banco) — обчислювальний термін, який використовувався банкірами Гамбурга у своїх записах у співвідношенні до різних валют та дорогоцінних металів після заснування Гамбурзького депозитного банку в 1619 році.
Історія
Див. також Гамбурзька марка
У 1619 році був заснований Банк Гамбурга (нім. Hamburger Bank) — перший публічний депозитний банк у Німеччині. Прикладом для створення такому банку послугував Амстердамський біржовий банк (нід. Amsterdamsche Wisselbank), заснований в 1609 році, а також Банко ді Пьяцца ді Ріальто (італ. Banco di Piazza di Rialto) заснований у Венеції у 1587 році. Ці банки сприяли торгівлі своїх клієнтів, які здебільшого складалися з трейдерів, що працювали з іноземними структурами — шляхом надання їм можливостей керувати власним рахунком та розраховуватися з них за послуги дорогоцінними металами. Для того щоб вести справу з різними валютами, які карбувалися на той час, Банк Гамбурга працював з внутрішньою валютою розрахунків. Банківська марка стала обчислювальним терміном для обробки всіх платіжних операцій всередині банку. В 1619 році 1 банківська марка дорівнювала вазі в 8,661 грамів. Депозити, створені з різних валют та з різною якістю металу, перераховувалися на вагу банківської марки. Монети в банківських марках не карбувалися і до введення банківського талера були лише терміном для обчислювальних одиниць. Банківський талер почав карбуватися з 1755 року з вмістом щирого срібла 25,98 грамів. Але навіть банківські талери не карбувалися для обігу, а використовувалися лише для внутрішніх розрахунків. Термін Банківська марка використовувався банком до самого його закриття в 1875 році.
Співвідношення до вагової марки
- 1619 рік:27 банківських марок = 1 Кельнській марці (В 1 банківській марці 8,661 грамів щирого срібла)
- 30-90 роки XVII століття: 275/8 Б.М. = 1 кельнській марці (8,465 грамів в 1 Б.М.)
- 10-90 роки XVIII століття: 27¾ Б.М= 1 кельнській марці (8,427 грамів в 1 Б.М.)
- з 1861 року: 59⅓ Б.М. = 1 К.М. (8,427 грамів в 1 Б.М)
- з 1871 року: 1 Б.М. = 3¾ курант-марки = 1½ райхсмарці = ½ райхсталеров.
Примітки
- Heinz Fengler, Gerd Gierow, Willy Unger: transpress Lexikon Numismatik.Berlin 1976. S. 32
- (англ.). Типи монет. Архів оригіналу за 13 січня 2017.
Джерела
- БундесБанк[недоступне посилання з лютого 2019]
- Що нас вчить історія: Банківська марка [ 15 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bankivska marka nim Mark Banco obchislyuvalnij termin yakij vikoristovuvavsya bankirami Gamburga u svoyih zapisah u spivvidnoshenni do riznih valyut ta dorogocinnih metaliv pislya zasnuvannya Gamburzkogo depozitnogo banku v 1619 roci Rekonstrujovanij Gamburzkij bank 1826 rik Avtor gravyuri nevidomijIstoriyaDiv takozh Gamburzka marka U 1619 roci buv zasnovanij Bank Gamburga nim Hamburger Bank pershij publichnij depozitnij bank u Nimechchini Prikladom dlya stvorennya takomu banku posluguvav Amsterdamskij birzhovij bank nid Amsterdamsche Wisselbank zasnovanij v 1609 roci a takozh Banko di Pyacca di Rialto ital Banco di Piazza di Rialto zasnovanij u Veneciyi u 1587 roci Ci banki spriyali torgivli svoyih kliyentiv yaki zdebilshogo skladalisya z trejderiv sho pracyuvali z inozemnimi strukturami shlyahom nadannya yim mozhlivostej keruvati vlasnim rahunkom ta rozrahovuvatisya z nih za poslugi dorogocinnimi metalami Dlya togo shob vesti spravu z riznimi valyutami yaki karbuvalisya na toj chas Bank Gamburga pracyuvav z vnutrishnoyu valyutoyu rozrahunkiv Bankivska marka stala obchislyuvalnim terminom dlya obrobki vsih platizhnih operacij vseredini banku V 1619 roci 1 bankivska marka dorivnyuvala vazi v 8 661 gramiv Depoziti stvoreni z riznih valyut ta z riznoyu yakistyu metalu pererahovuvalisya na vagu bankivskoyi marki Moneti v bankivskih markah ne karbuvalisya i do vvedennya bankivskogo talera buli lishe terminom dlya obchislyuvalnih odinic Bankivskij taler pochav karbuvatisya z 1755 roku z vmistom shirogo sribla 25 98 gramiv Ale navit bankivski taleri ne karbuvalisya dlya obigu a vikoristovuvalisya lishe dlya vnutrishnih rozrahunkiv Termin Bankivska marka vikoristovuvavsya bankom do samogo jogo zakrittya v 1875 roci Spivvidnoshennya do vagovoyi marki1619 rik 27 bankivskih marok 1 Kelnskij marci V 1 bankivskij marci 8 661 gramiv shirogo sribla 30 90 roki XVII stolittya 275 8 B M 1 kelnskij marci 8 465 gramiv v 1 B M 10 90 roki XVIII stolittya 27 B M 1 kelnskij marci 8 427 gramiv v 1 B M z 1861 roku 59 B M 1 K M 8 427 gramiv v 1 B M z 1871 roku 1 B M 3 kurant marki 1 rajhsmarci rajhstalerov PrimitkiHeinz Fengler Gerd Gierow Willy Unger transpress Lexikon Numismatik Berlin 1976 S 32 angl Tipi monet Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 DzherelaBundesBank nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Sho nas vchit istoriya Bankivska marka 15 bereznya 2017 u Wayback Machine