Балістер, балестер, балестра (нім. Balester від італ. balestra — «арбалет», що сходить до ballista), шнеппер — різновид арбалета, що стріляв свинцевими кулями або каменями замість болтів. Термін «шнеппер» (нім. Schnäpper, Schnepper) зазвичай вживається щодо балістера невеликого розміру з подвійною тятивою, спорядженою п'ятою для куль (як у пращі)
Вважається, що балістери з'явилися в XVI столітті. Вони являли собою простий арбалет з подвійною тятивою, що стріляв маленькими кульками. Найраніші форми боєприпасів включають глиняні намистини, які формували і випалювали в круглих формах, і кулі з твердого матеріалу. Основним призначенням було полювання птахів, оскільки традиційна мисливська зброя погано справлялася із задачею стрільби по дичині в польоті.
Однією з найхарактерніших деталей балістера був потужний вигнутий догори лук. Завдяки цьому з'являлася можливість розташовувати тятиву і п'яту для снаряда далеко від інших частин. Інша особливість — відсутність жолоба для стріли на цівці.
Конструкція балістера залишалася без істотних змін до кінця XVIII століття. Англійці дещо змінили її, збільшивши силу натягу лука і розмір боєприпаса (впровадивши свинцеві кулі вагою до половини унції, точність і вражальна сила яких була більшою порівняно з каменями і глиняними снарядами).
Балістер має багато спільного з пращею (наприклад, п'яту-кишеньку для снаряда); але випробування показали, що снаряд з балістера летить набагато точніше.
Були спроби використовувати балістер як бойову зброю, незважаючи на деякі його специфічні недоліки. Бувши непоганою мисливською зброєю (при полюванні дрібних звірків і птахів), він не мав достатньої потужності для бойового застосування. Швидкість польоту кулі (чи каменя) була замалою, щоб вони могли пробити шкіру людини, і взагалі завдати їй помітної шкоди. Звичайно, теоретично снаряд міг проломати череп, але необхідність обов'язкового влучення в голову робила балістер малопридатним для військового використовування і не дозволяла йому конкурувати зі звичайним арбалетом.
У джерелах часів СРСР балістер з трубкою-стволом описувався під назвою «аркебуз» (від фр. arc — «лук» і buse — «трубка»); до найменування цього виду арбалета зводилася і назва ранньої рушниці-аркебузи, хоча інші джерела (у тому числі дореволюційний Словник Брокгауза і Єфрона) виводять слово «аркебуза» від нім. Hakenbüchse, Handbüchse, нід. haakbus («гаківниця»).
Примітки
- Балистер // Энциклопедия вооружений. — 2014. (рос.)
- Шнеппер // Энциклопедия вооружений. — 2014. (рос.)
- . CTMuzzleLoaders. Архів оригіналу за 2 березня 2013. Процитовано 7 квітня 2013.
- Большая советская энциклопедия. В 65 томах / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — 1-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1926. — Т. 3 (Анрио — Атоксил). — С. 489. (рос.)
- История винтовки / ред. К. К. Цветковский. — М. : Воениздат, 1940. — С. 8—9. (рос.)
- . www.cnrtl.fr. Centre National de Ressources Textuelles et Lexicales. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 1 січня 2019.
- Аркебуза // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Печенюк І. С. Арбалет // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — .
- Verband der Armbrustschützen Österreichs [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Balester in der Dresdner Rüstkammer (нім.)
- Kugelballäster [ 7 серпня 2019 у Wayback Machine.] in: Das grosse Kunstlexikon von P.W. Hartmann. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет