Балтаза́р Кастільйо́не (італ. Baldassare Castiglione; 1478—1529) — італійський письменник. Автор трактату «Придворний» (італ. Il Cortegiano), одного з найзнаменитіших творів італійського Відродження. Граф Новілари.
Балтазар Кастільйоне | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 6 грудня 1478[1][2] d, Маркарія, Провінція Мантуя, Ломбардія[3][2] | |||
Помер | 8 лютого 1529[2](50 років) Толедо, Іспанія[4][3][2] ·бубонна чума | |||
Поховання | d | |||
Країна | ![]() | |||
Діяльність | дипломат, поет, письменник, мистецтвознавець | |||
Мова творів | італійська[2] і латина[2] | |||
Роки активності | з 1503 | |||
Жанр | трактат, епістолярний жанр і елегія | |||
Конфесія | католицька церква | |||
Рід | d | |||
Батько | d[2] | |||
Мати | d[2] | |||
У шлюбі з | d[2] | |||
Діти | d | |||
Учасник | d | |||
![]() | ||||
| ||||
| ||||
Життєпис
Балтазар Кастільйоне народився поблизу Мантуї. У січні 1491 року, під час урочистостей з нагоди одруження Беатріче д'Есте і Людовіко Сфорца, був представлений Ізабеллі д'Есте, молодій дружині мантуанського маркіза Франческо Гонзага. Отримав гуманітарну освіту в Мілані. З 1501 року виконував дипломатичні місії при різних італійських дворах. У 1503 році вперше побував в Римі; в складі почту герцога Мантуанського брав участь у франко-італійських війнах; у жовтні того ж року брав участь у битві при Гарільяно. З 1504 року — на службі у герцога Урбинського, що відправив Кастільйоне з місіями до Англії (1506) і Франції (1507).
Твори
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHdMekJtTDBKaGJHUmxjM05oY21WZlEyRnpkR2xuYkdsdmJtVmZMVjlKYkY5RGIzSjBhV2RwWVc1dlh5VXlPREUxTkRrbE1qa3VkR2xtWmk5c2IzTnplUzF3WVdkbE1TMHlNakJ3ZUMxQ1lXeGtaWE56WVhKbFgwTmhjM1JwWjJ4cGIyNWxYeTFmU1d4ZlEyOXlkR2xuYVdGdWIxOGxNamd4TlRRNUpUSTVMblJwWm1ZdWFuQm4uanBn.jpg)
Головний твір Кастільйоне — книга діалогів «Придворний» (італ. Il Cortegiano), що відтворює тип ідеального придворного і картину вишуканих звичаїв, різних інтелектуальних розваг, в тому числі, дотепних бесід італійського суспільства часів Відродження. Початок роботи датують 1514 роком; перша редакція твору (з присвятою Франциску I) була закінчена в 1516 році. Останню (третю) редакцію (без посвяти) датують 1524 роком; вона була надрукована в Венеції в 1528 році в друкарні спадкоємців Альда Мануція і пізніше перекладена багатьма мовами: іспанський переклад вийшов в 1534-м, французький в 1537-м, англійський — в 1561 році. Кастільйоне є також автором латинських і італійських віршів «на випадок». Серед них виділяються звернена до дружини поета елегія, еклога «Тірсіс» (1506), латинське віршоване послання до англійського короля Генріха VII (+1508).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Mutini C. Dizionario Biografico degli Italiani — 1979. — Vol. 22.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118519573 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
- Хоментовская А. И. Кастильоне, друг Рафаэля. П., 1923.
- Андреев М. Л. Бальдассаре Кастильоне и жанр трактата о правилах поведения // История литературы Италии. Том II. Возрождение. Книга 2. Чинквеченто. М., 2010. — С. 137—148. —
- Motta U. Castiglione e il mito di Urbino. Milano, Vita e Pensiero, 2003. [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.] —
- Ricci Maria Teresa . Du cortegiano au discreto: l'homme accompli chez Castiglione et Gracián. Pour une contribution à l'histoire de l'honnête homme. P., Champion, 2009. —