Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балберта ісп Balberta руїни міста цивілізації мая в департаменті Ескуїнтла Гватемала БалбертаКраїнаГватемалаРегіонЕскуїн

Балберта

Балберта

Балберта (ісп. Balberta) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Ескуїнтла (Гватемала).

Балберта
КраїнаГватемала
РегіонЕскуїнтла
Історія
Датування50 — 400
ПеріодиДокласичний і класичний періоди
Археологічна культурамая

Історія

Стародавня назва невідома. Заснований близько 50 року (кінець докласичного періоду) на прибережній рівнині Тихого океану. Достеменно невідомо про політичну систему міста і наявність у місті держави. На думку більшості дослідників держава могла сформуватися у II столітті.

Встановлення міцних торговельних зв'язків з містами мая у південних низинах, а також з центральною Мексикою, насамперед державою з містом Теотіуакан сприяло економічному піднесенню Балберти. Найважливішими товарами, що експортувала Балберта, були какао-боби і бавовна. Також торгівля велася мушлями молюсків, морськими рибами і тваринами. Навзаєм отримувала зелений обсидіан та керамічні вироби.

У 200 році Балберта вже була великим регіональним центром мая. Розквіт тривав упродовж III—IV століть, в цей час відбулися розбудова міста, стрімке соціальне розшарування. При підтримці Теотіуакана володарі Балберти зуміли завдати поразки своєму супернику — Камінальхую.

Втім близько 400 року місто було залишено жителями. Більшість вчених причинами цьому називають зміну відносин з Теотіуаканом, який саме в цей період розпочав експансію стосовно більшості міст мая, зокрема в Петені у 385 році було встановлено «Новий порядок», старі династії повалені, замінені на нові. Схожий процес відбувався на тихоокеанському узбережжі. Вважається, що війська Теотіуакана завдали нищівного удару Балберті, замість якої заснували власну торговельну факторію, відому тепер як .

Опис

Розташовано на тихоокеанському узбережжі департаменту Ескуінтла, неподалік від міста Ла-Демокарція, між річками Ла-Гомера і Ачигуатой, на відстані 6 км від руїн Сан-Антоніо, 19 км від узбережжя, 90 км — Камінальхую. Знаходиться на висоті 34 м над рівнем моря на пласкій прибережній рівнині завширшки близько 30 км.

Загальна площа становить 18 га. Виявлено 22 комплекси будівель різного призначення. Вони зводилися на площах, що зводилися на вирівняних пагорбах. Основна частина центру міста розташована на платформі Плаза, де знаходяться 16 основних комплексів, що складаються зі споруд і пірамід, розташовані в п'ять рядків. Її оточують висока стіна та рів, куди спрямовувався природний водотік. Сама платформа Плаза має 2 м заввишки, площею 360×200 м. У центрі платформи розташовується Споруда 10 заввишки 10 м і 68 м завширшки в основі.

На північ від платформи Плаза розташовується Споруда 1 (інша назва Велика платформа). Археологи виявили 3 етапи її спорудження. Має 7 м заввишки, площею 190×160 м. Тут виявлено низку поховань знаті.

Від Споруди 3 на схід тягнеться сакбе, що має 6 м завширшки.

Більшість поховань були орієнтовані зі сходу на захід з черепом на захід, інші — з півночі на південь з черепом на північ.

Під час археологічних розкопок було знайдено велику кількість виробів з нефриту, кераміки (більшість — 400 — для какао-бобів) і обсидіану, що датуються 150—300 роками. Цікавими є вироби з зеленого та сірого обсидіану. Більшість з 154 шматків зеленого обсидіану знайдено у Споруді 1.

Історія дослідження

Перші значні археологічні розкопки відбулися у 1984—1987 роках. У 1990-х роках значні дослідження здійснював Фредерік Бове. Наступні тривали у 2000—2005 роках.

Джерела

  • Medrano Busto, Sonia (1994). «Arquitectura de Balberta». In J.P. Laporte, H. Escobedo and S. Villagrán (eds.). I Simposio de Investigaciones Arqueológicas en Guatemala, 1987 (PDF) (in Spanish). Guatemala: Museo Nacional de Arqueología y Etnología. pp. 46–51. Retrieved 2009-12-04. (ісп.)
  • Bove, Frederick J. (1994). «Objetivos y resultados preliminares del proyecto Balberta, Costa Sur.». In J.P. Laporte, H. Escobedo and S. Villagrán (eds). I Simposio de Investigaciones Arqueológicas en Guatemala, 1987 (PDF) (in Spanish). Guatemala City: Museo Nacional de Arqueología y Etnología. pp. 38–41. OCLC 31177419. Retrieved 2009-12-03. (ісп.)
  • Sharer, Robert J.; Loa p. Traxler (2006). The Ancient Maya (6th (fully revised) ed.). Stanford, CA: Stanford University Press. (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Balberta isp Balberta ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Eskuyintla Gvatemala BalbertaKrayinaGvatemalaRegionEskuyintlaIstoriyaDatuvannya50 400PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma Zasnovanij blizko 50 roku kinec doklasichnogo periodu na priberezhnij rivnini Tihogo okeanu Dostemenno nevidomo pro politichnu sistemu mista i nayavnist u misti derzhavi Na dumku bilshosti doslidnikiv derzhava mogla sformuvatisya u II stolitti Vstanovlennya micnih torgovelnih zv yazkiv z mistami maya u pivdennih nizinah a takozh z centralnoyu Meksikoyu nasampered derzhavoyu z mistom Teotiuakan spriyalo ekonomichnomu pidnesennyu Balberti Najvazhlivishimi tovarami sho eksportuvala Balberta buli kakao bobi i bavovna Takozh torgivlya velasya mushlyami molyuskiv morskimi ribami i tvarinami Navzayem otrimuvala zelenij obsidian ta keramichni virobi U 200 roci Balberta vzhe bula velikim regionalnim centrom maya Rozkvit trivav uprodovzh III IV stolit v cej chas vidbulisya rozbudova mista strimke socialne rozsharuvannya Pri pidtrimci Teotiuakana volodari Balberti zumili zavdati porazki svoyemu superniku Kaminalhuyu Vtim blizko 400 roku misto bulo zalisheno zhitelyami Bilshist vchenih prichinami comu nazivayut zminu vidnosin z Teotiuakanom yakij same v cej period rozpochav ekspansiyu stosovno bilshosti mist maya zokrema v Peteni u 385 roci bulo vstanovleno Novij poryadok stari dinastiyi povaleni zamineni na novi Shozhij proces vidbuvavsya na tihookeanskomu uzberezhzhi Vvazhayetsya sho vijska Teotiuakana zavdali nishivnogo udaru Balberti zamist yakoyi zasnuvali vlasnu torgovelnu faktoriyu vidomu teper yak OpisRoztashovano na tihookeanskomu uzberezhzhi departamentu Eskuintla nepodalik vid mista La Demokarciya mizh richkami La Gomera i Achiguatoj na vidstani 6 km vid ruyin San Antonio 19 km vid uzberezhzhya 90 km Kaminalhuyu Znahoditsya na visoti 34 m nad rivnem morya na plaskij priberezhnij rivnini zavshirshki blizko 30 km Zagalna plosha stanovit 18 ga Viyavleno 22 kompleksi budivel riznogo priznachennya Voni zvodilisya na ploshah sho zvodilisya na virivnyanih pagorbah Osnovna chastina centru mista roztashovana na platformi Plaza de znahodyatsya 16 osnovnih kompleksiv sho skladayutsya zi sporud i piramid roztashovani v p yat ryadkiv Yiyi otochuyut visoka stina ta riv kudi spryamovuvavsya prirodnij vodotik Sama platforma Plaza maye 2 m zavvishki plosheyu 360 200 m U centri platformi roztashovuyetsya Sporuda 10 zavvishki 10 m i 68 m zavshirshki v osnovi Na pivnich vid platformi Plaza roztashovuyetsya Sporuda 1 insha nazva Velika platforma Arheologi viyavili 3 etapi yiyi sporudzhennya Maye 7 m zavvishki plosheyu 190 160 m Tut viyavleno nizku pohovan znati Vid Sporudi 3 na shid tyagnetsya sakbe sho maye 6 m zavshirshki Bilshist pohovan buli oriyentovani zi shodu na zahid z cherepom na zahid inshi z pivnochi na pivden z cherepom na pivnich Pid chas arheologichnih rozkopok bulo znajdeno veliku kilkist virobiv z nefritu keramiki bilshist 400 dlya kakao bobiv i obsidianu sho datuyutsya 150 300 rokami Cikavimi ye virobi z zelenogo ta sirogo obsidianu Bilshist z 154 shmatkiv zelenogo obsidianu znajdeno u Sporudi 1 Istoriya doslidzhennyaPershi znachni arheologichni rozkopki vidbulisya u 1984 1987 rokah U 1990 h rokah znachni doslidzhennya zdijsnyuvav Frederik Bove Nastupni trivali u 2000 2005 rokah DzherelaMedrano Busto Sonia 1994 Arquitectura de Balberta In J P Laporte H Escobedo and S Villagran eds I Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala 1987 PDF in Spanish Guatemala Museo Nacional de Arqueologia y Etnologia pp 46 51 Retrieved 2009 12 04 isp Bove Frederick J 1994 Objetivos y resultados preliminares del proyecto Balberta Costa Sur In J P Laporte H Escobedo and S Villagran eds I Simposio de Investigaciones Arqueologicas en Guatemala 1987 PDF in Spanish Guatemala City Museo Nacional de Arqueologia y Etnologia pp 38 41 OCLC 31177419 Retrieved 2009 12 03 isp Sharer Robert J Loa p Traxler 2006 The Ancient Maya 6th fully revised ed Stanford CA Stanford University Press ISBN 0 8047 4817 9 angl

Дата публікації:
Топ