Балакла вка Балаклава річка в Україні у Балаклавському районі Автономної Республіки Крим в південно західному Криму басе

Балакла́вка, Балаклава — річка в Україні у Балаклавському районі Автономної Республіки Крим, в південно-західному Криму (басейн Чорного моря).

Балаклавка

44°30′11″ пн. ш. 33°35′49″ сх. д. / 44.50305555558333026° пн. ш. 33.59694444447222139° сх. д.
Витік
• координати	44°31′30″ пн. ш. 33°34′08″ сх. д. / 44.52500° пн. ш. 33.56889° сх. д. / 44.52500; 33.56889
Гирло	Балаклавська бухта
• координати	44°30′12″ пн. ш. 33°35′52″ сх. д. / 44.50333° пн. ш. 33.59778° сх. д. / 44.50333; 33.59778
Басейн	Чорного моря
Країни:	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Довжина	~4,18 км

Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Довжина річки приблизно 4,18 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 3,33 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,26. Формується 3 притоками (Какди-Су, Пелагос, Хун) та загатами.

Розташування

Бере початок біля колишнього села Ушаковка. Тече переважно на південний схід через колишні населені пункти Кади-Кой, Балаклаву і впадає у Балаклавську бухту (Чорне море).

Цікаві факти

На північній стороні від витоку річки пролягає автошлях Р27 (автомобільний шлях регіонального значення на території України, АР Крим — Севастополь — Інкерман).
На лівому березі річки лежить Балаклавська долина.

Примітки

Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 31
google.com.ua/maps/@44.5164308,33.5901854,14.25z?hl=uk
. Архів оригіналу за 28 листопада 2007. Процитовано 26 квітня 2020.
. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2020.
. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 31

[google.com.ua/maps/@44.5164308,33.5901854,14.25z?hl=uk-2] .com.ua/maps/@44.5164308,33.5901854,14.25z?hl=uk

[Топонимы_Севастополя_и_окрестностей_//_Балаклавка,_река-3] . Архів оригіналу за 28 листопада 2007. Процитовано 26 квітня 2020.

[Генеральный_штаб_//_Севастополь_//_СССР._УССР_Крымская_область_//_Ушаковка-4] . Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2020.

[Военно-топографическая_карта_Российской_Империи_1846—1863_гг._(издавалась_до_1919_г.),_созданная_под_руководством_Ф._Ф._Шуберта_и_П._А._Тучкова._Масштаб:_3_версты_на_дюйм._Ряд:_XXXV,_лист:_12._Показаны_территории:_Таврической_губернии-5] . Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.