Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Микола Сергійович Бакшеєв | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 травня 1911 Стариково |
| Помер | 3 жовтня 1974 (63 роки) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | гінеколог |
| Alma mater | Харківський медичний інститут |
| Галузь | гінекологія |
| Заклад | Національний медичний університет імені О.О. Богомольця |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| У шлюбі з | Аглая Олександрівна |
| Нагороди |  |
Микола Сергійович Бакшеєв (1 травня 1911, Стариково — 3 жовтня 1974, Київ) — український радянський акушер-гінеколог, доктор медичних наук (з 1951 року), професор (з 1952 року), член-кореспондент АМН СРСР (з 1966 року).
Біографія
Народився 1 травня 1911 року в селі Стариковому Курської губернії (тепер Шебекинського району Бєлгородської області) у великій селянській родині. Коли хлопчикові було 9 років (за іншими даними — 11 років), на його очах односельчанин убив батька. Всіх дітей віддали на виховання рідні — Микола потрапив до тітки, яка була черницею. Багато років майбутній видатний гінеколог прожив у келії з тіткою. Потім старший брат взяв на себе функції батька: самостійно виховав і дав освіту всім дітям.
В 1933 році закінчив Харківський медичний інститут і залишився працювати у ньому. Микола Сергійович сам вибрав медицину, хотів стати хірургом, але місць не виявилося. Тоді його товариш сказав, що є місце акушера-гінеколога, і молодий лікар міг би попрацювати, очікуючи місця в хірургії. Так Микола Сергійович потрапив на кафедру акушерства та гінекології при Харківському інституті. Зі слів онука Сергія Бакшеєва спочатку акушерство дідусеві зовсім не подобалося.
Незабаром був призваний до лав Червоної армії, де захворів на туберкульоз легень. Після демобілізації повернувся додому до Харкова, до роботи на кафедрі акушерства та гінекології, виконав кандидатську дисертацію і успішно захистив її в 1941 році. Після захисту дисертації терміново відправився до Ялти на лікування, в санаторій для хворих на туберкульоз.
Влітку 1941 року, з початком німецько-радянської війни, повернувся до Харкова, де продовжив лікування. Восени німці окупували місто, і Микола Сергійович опинився на окупованій території. Працював в лікарні акушером-гінекологом, допомагав підпільникам. Пройшов дві окупації Харкова, працюючи в госпіталях. Був у комісії з вивезення людей до Німеччини і намагався рятувати людей, ставлячи неіснуючі діагнози — це дозволяло їм залишатися у Харкові. Його товариша — фтизіатра, який поставив «липовий» туберкульоз, після перевірки німецькими фахівцями прилюдно розстріляли. Після відвоювання міста керівництвом держави був нагороджений медаллю «Партизан Великої Вітчизняної війни».
В 1943–1948 роках — асистент кафедри акушерства і гінекології Харківського медичного інституту, в 1948–1950 роках — доцент Львівського медичного інституту. Там і почав роботу над докторською дисертацією — проводив дослідження препарату граміцидин «С». Це був вітчизняний антибіотик, отриманий у лабораторних умовах у Москві і не затверджений фармакологічним комітетом. Під час роботи над дисертацією науковець переніс експериментальний сепсис — кролик, якому він вводив високовірулентні штами мікроба, розірвав рукавичку і поранив руку. Його опоненти запитували: «Коля, куди ти поспішаєш, ти ще такий молодий?». При підрахунку голосів не вистачило одного голосу. У Львові в той час була дуже напружена ситуація — у клініку Микола Сергійович уночі виїжджав тільки з охороною. До того ж Бакшеєв, який був родом із Бєлгородської області, не дуже добре говорив українською.
З 1950 по 1959 рік завідував кафедрою акушерства і гінекології Ужгородського університету і водночас був деканом лікувального факультету. В 1951 році захистив докторську дисертацію на тему «Застосування граміцидину „С“ в акушерстві і гінекології». До недавнього часу всі пізні переривання вагітності здійснювалися за методикою Бакшеєва за допомогою граміцидину «С».
В 1959–1974 роках — завідував кафедрою акушерства і гінекології Київського медичного інституту.
З 1959 року — головний акушер-гінеколог МОЗ УРСР.
Був одружений із Аглаєю Олександрівною Манжуловською, онкогінекологом, котра перша в Радянському Союзі зробила пересадку кісткового мозку. Її дисертація була присвячена профілактиці порушень гемопоезу у пацієнтів із раком яєчників перед хіміотерапією. Ідея полягала в тому, щоб перед «хімією» брати у пацієнток кістковий мозок, консервувати його і потім підсаджувати, відновлюючи таким чином кровотворення. Це були 60-ті роки. Аглая Бакшеєва перша запропонувала створити банк кісткового мозку. Проект був розглянутий на державному рівні. Але виявилося, що таке зберігання обійдеться у 25 карбованців на рік, а це були дуже великі гроші для країни, і від проекту відмовилися. Багато років потому, коли Аглая Олександрівна була вже дуже старенькою, їй із Японії надійшов лист про те, що знайдено її роботи, з яких і з'ясувалося, що вона практично перша в світі запропонувала працювати зі стовбуровими клітинами, хоч такого поняття тоді не існувало.
Після двох позаматкових вагітностей Аглаї Олександрівни сім'я вирішила усиновити дитину — сина Миколу (1950 по 1988 рр.), який також став акушером-гінекологом і працював у Київському пологовому будинку № 5.
Онук — Сергій Миколайович Бакшеєв, акушер-гінеколог Київського пологового будинку № 3.
Правнуки — Олександр, Дарина, Микола.
Помер в Києві 3 жовтня 1974 року. Похований на Байковому кладовищі.
Наукова і громадська діяльність
Автор близько 230 наукових праць, у тому числі 14 монографій і навчальних посібників. Праці присвячені фізіології і патології скоротливої функції матки, реанімації в акушерстві та гінекології, онкології та інше. Під його керівництвом виконано 20 докторських дисертацій і 52 кандидатські.
Був Головою правління Українського товариства акушерів-гінекологів, членом президії і заступником голови Всесоюзного товариства акушерів-гінекологів, відповідальним секретарем журналу «Педіатрія, акушерство та гінекологія», членом редколегії журналу «Акушерство и гинекология».
Відзнаки
Лауреат премій імені В. С. Груздєва (за 1972 рік), премій імені В. Ф. Снєгірьова та імені О. В. Палладіна (посмертно, 1976). Нагороджений медаллю «Партизану Вітчизняної війни» II ступеня.
Джерела
- Сергій Бакшеєв: Усі хлопці хотіли бути космонавтами, а я — акушером-гінекологом [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](укр.);
- Сайт акушера-гинеколога Сергей Николаевича Бакшеева [ 14 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Мистецтво лікування [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.](укр.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Mikola Sergijovich BaksheyevNarodivsya1 travnya 1911 1911 05 01 StarikovoPomer3 zhovtnya 1974 1974 10 03 63 roki KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnistginekologAlma materHarkivskij medichnij institutGaluzginekologiyaZakladNacionalnij medichnij universitet imeni O O BogomolcyaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor medichnih naukU shlyubi zAglaya OleksandrivnaNagorodiMedal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 2 stupenya Mikola Sergijovich Baksheyev 1 travnya 1911 Starikovo 3 zhovtnya 1974 Kiyiv ukrayinskij radyanskij akusher ginekolog doktor medichnih nauk z 1951 roku profesor z 1952 roku chlen korespondent AMN SRSR z 1966 roku BiografiyaNarodivsya 1 travnya 1911 roku v seli Starikovomu Kurskoyi guberniyi teper Shebekinskogo rajonu Byelgorodskoyi oblasti u velikij selyanskij rodini Koli hlopchikovi bulo 9 rokiv za inshimi danimi 11 rokiv na jogo ochah odnoselchanin ubiv batka Vsih ditej viddali na vihovannya ridni Mikola potrapiv do titki yaka bula cherniceyu Bagato rokiv majbutnij vidatnij ginekolog prozhiv u keliyi z titkoyu Potim starshij brat vzyav na sebe funkciyi batka samostijno vihovav i dav osvitu vsim dityam V 1933 roci zakinchiv Harkivskij medichnij institut i zalishivsya pracyuvati u nomu Mikola Sergijovich sam vibrav medicinu hotiv stati hirurgom ale misc ne viyavilosya Todi jogo tovarish skazav sho ye misce akushera ginekologa i molodij likar mig bi popracyuvati ochikuyuchi miscya v hirurgiyi Tak Mikola Sergijovich potrapiv na kafedru akusherstva ta ginekologiyi pri Harkivskomu instituti Zi sliv onuka Sergiya Baksheyeva spochatku akusherstvo didusevi zovsim ne podobalosya Nezabarom buv prizvanij do lav Chervonoyi armiyi de zahvoriv na tuberkuloz legen Pislya demobilizaciyi povernuvsya dodomu do Harkova do roboti na kafedri akusherstva ta ginekologiyi vikonav kandidatsku disertaciyu i uspishno zahistiv yiyi v 1941 roci Pislya zahistu disertaciyi terminovo vidpravivsya do Yalti na likuvannya v sanatorij dlya hvorih na tuberkuloz Vlitku 1941 roku z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni povernuvsya do Harkova de prodovzhiv likuvannya Voseni nimci okupuvali misto i Mikola Sergijovich opinivsya na okupovanij teritoriyi Pracyuvav v likarni akusherom ginekologom dopomagav pidpilnikam Projshov dvi okupaciyi Harkova pracyuyuchi v gospitalyah Buv u komisiyi z vivezennya lyudej do Nimechchini i namagavsya ryatuvati lyudej stavlyachi neisnuyuchi diagnozi ce dozvolyalo yim zalishatisya u Harkovi Jogo tovarisha ftiziatra yakij postaviv lipovij tuberkuloz pislya perevirki nimeckimi fahivcyami prilyudno rozstrilyali Pislya vidvoyuvannya mista kerivnictvom derzhavi buv nagorodzhenij medallyu Partizan Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni V 1943 1948 rokah asistent kafedri akusherstva i ginekologiyi Harkivskogo medichnogo institutu v 1948 1950 rokah docent Lvivskogo medichnogo institutu Tam i pochav robotu nad doktorskoyu disertaciyeyu provodiv doslidzhennya preparatu gramicidin S Ce buv vitchiznyanij antibiotik otrimanij u laboratornih umovah u Moskvi i ne zatverdzhenij farmakologichnim komitetom Pid chas roboti nad disertaciyeyu naukovec perenis eksperimentalnij sepsis krolik yakomu vin vvodiv visokovirulentni shtami mikroba rozirvav rukavichku i poraniv ruku Jogo oponenti zapituvali Kolya kudi ti pospishayesh ti she takij molodij Pri pidrahunku golosiv ne vistachilo odnogo golosu U Lvovi v toj chas bula duzhe napruzhena situaciya u kliniku Mikola Sergijovich unochi viyizhdzhav tilki z ohoronoyu Do togo zh Baksheyev yakij buv rodom iz Byelgorodskoyi oblasti ne duzhe dobre govoriv ukrayinskoyu Z 1950 po 1959 rik zaviduvav kafedroyu akusherstva i ginekologiyi Uzhgorodskogo universitetu i vodnochas buv dekanom likuvalnogo fakultetu V 1951 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Zastosuvannya gramicidinu S v akusherstvi i ginekologiyi Do nedavnogo chasu vsi pizni pererivannya vagitnosti zdijsnyuvalisya za metodikoyu Baksheyeva za dopomogoyu gramicidinu S V 1959 1974 rokah zaviduvav kafedroyu akusherstva i ginekologiyi Kiyivskogo medichnogo institutu Z 1959 roku golovnij akusher ginekolog MOZ URSR Mogila Mikoli Baksheyeva Buv odruzhenij iz Aglayeyu Oleksandrivnoyu Manzhulovskoyu onkoginekologom kotra persha v Radyanskomu Soyuzi zrobila peresadku kistkovogo mozku Yiyi disertaciya bula prisvyachena profilaktici porushen gemopoezu u paciyentiv iz rakom yayechnikiv pered himioterapiyeyu Ideya polyagala v tomu shob pered himiyeyu brati u paciyentok kistkovij mozok konservuvati jogo i potim pidsadzhuvati vidnovlyuyuchi takim chinom krovotvorennya Ce buli 60 ti roki Aglaya Baksheyeva persha zaproponuvala stvoriti bank kistkovogo mozku Proekt buv rozglyanutij na derzhavnomu rivni Ale viyavilosya sho take zberigannya obijdetsya u 25 karbovanciv na rik a ce buli duzhe veliki groshi dlya krayini i vid proektu vidmovilisya Bagato rokiv potomu koli Aglaya Oleksandrivna bula vzhe duzhe starenkoyu yij iz Yaponiyi nadijshov list pro te sho znajdeno yiyi roboti z yakih i z yasuvalosya sho vona praktichno persha v sviti zaproponuvala pracyuvati zi stovburovimi klitinami hoch takogo ponyattya todi ne isnuvalo Pislya dvoh pozamatkovih vagitnostej Aglayi Oleksandrivni sim ya virishila usinoviti ditinu sina Mikolu 1950 po 1988 rr yakij takozh stav akusherom ginekologom i pracyuvav u Kiyivskomu pologovomu budinku 5 Onuk Sergij Mikolajovich Baksheyev akusher ginekolog Kiyivskogo pologovogo budinku 3 Pravnuki Oleksandr Darina Mikola Pomer v Kiyevi 3 zhovtnya 1974 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi Naukova i gromadska diyalnistAvtor blizko 230 naukovih prac u tomu chisli 14 monografij i navchalnih posibnikiv Praci prisvyacheni fiziologiyi i patologiyi skorotlivoyi funkciyi matki reanimaciyi v akusherstvi ta ginekologiyi onkologiyi ta inshe Pid jogo kerivnictvom vikonano 20 doktorskih disertacij i 52 kandidatski Buv Golovoyu pravlinnya Ukrayinskogo tovaristva akusheriv ginekologiv chlenom prezidiyi i zastupnikom golovi Vsesoyuznogo tovaristva akusheriv ginekologiv vidpovidalnim sekretarem zhurnalu Pediatriya akusherstvo ta ginekologiya chlenom redkolegiyi zhurnalu Akusherstvo i ginekologiya VidznakiLaureat premij imeni V S Gruzdyeva za 1972 rik premij imeni V F Snyegirova ta imeni O V Palladina posmertno 1976 Nagorodzhenij medallyu Partizanu Vitchiznyanoyi vijni II stupenya DzherelaSergij Baksheyev Usi hlopci hotili buti kosmonavtami a ya akusherom ginekologom 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ukr Sajt akushera ginekologa Sergej Nikolaevicha Baksheeva 14 travnya 2013 u Wayback Machine ros Mistectvo likuvannya 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine ukr