Бакуль Валентин Миколайович (нар. 30 липня (12 серпня) 1908, Чернишівка — 5 червня 1978, Київ) — український вчений-матеріалознавець, організатор науки і виробництва. Доктор технічних наук (з 1968 року), Герой Соціалістичної Праці (з 1963 року), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 9.08.1968 року). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1976 р.
Валентин Миколайович Бакуль | |
---|---|
Народився | 30 липня (12 серпня) 1908 Чернишівка (нині Вінницька область) |
Помер | 5 червня 1978 (69 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | науковець |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Біографія
Народився 30 липня (12 серпня) 1908 року в селі Чернишівці Брацлавського повіту Подільської губернії (нині в межах смт Брацлава Немирівського району Вінницької області) в родині армійського офіцера. Після смерті батька від 12 років наймитував на тютюнових плантаціях. Після закінчення в 1927 році брацлавської профтехшколи працював на різних посадах в об'єднанні «Вугілля», у Вугільному інституті, на заводі «Союзтвердосплав», на верстато-інструментальному заводі в Харкові. У 1930-ті роки за його участі створено марки твердих сплавів з підвищеною динамічною міцністю — ВК-12 і ВК-15. Оснащені цими сплавами інструменти вперше у світовій практиці були використані для ударно-перфораторного буріння шпурів у вугільних шахтах.
В 1941–1944 роках працював начальником механічного цеху з виробництва танкових моторів на евакуйованому заводі № 186 у Пермській області. В 1944 році вернувся до Харкова, працював начальником цеху і головним конструктором на заводі «Гідропривод». У 1949 році закінчив Всесоюзний заочний політехнічний інститут.
У 1949–1956 роках — начальник Харківського філіалу «Твердосплаву». Член КПРС з 1953 року.
У 1956–1959 роках — начальник Укртвердосплаву й директор дослідного заводу Всесоюзного НДІ твердих сплавів у Києві.
У 1959–1961 роках — начальник Центрального конструкторсько-технологічного бюро твердосплавного і алмазного інструменту Держплану УРСР.
Від 1961 року директор новоствореного Українського науково-дослідного і конструкторсько-технологічного інституту синтетичних надтвердих матеріалів та інструменту Держплану УРСР (з 1972 року — Інститут надтвердих матеріалів АН УРСР). Під його керівництвом і за безпосередньої участі виконано комплекс робіт з розробки промислових технології виробництва синтетичних алмазів, створено низку марок високоміцних порошків синтетичних алмазів, апарати й установки високого тиску для отримання алмазних порошків, синтезовано нові надтверді матеріали — , славутич, , .
Розробки Інституту надтвердих матеріалів, яким керував Бакуль до 1977 року, лягли в основу створення кількох алмазних заводів, у тому числі в Україні — Полтавського, Львівського, Бориславського.
Автор 342 наукових праць, у тому числі 91 винаходу, 141 патенту в зарубіжних країнах. Під його науковим керівництвом захищено 23 кандидатські дисертації.
Помер 5 червня 1978 у Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Нагороди
Трудова діяльність Бакуля була відзначена двома орденами Леніна, орденом «Знак Пошани» та медалями. Лауреат Ломоносовської премії АН СРСР 2-го ступеня (1963).
Пам'ять
Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР в 1990 році присвоєно його ім'я. На території інституту, по вулиці Автозаводській, 2, де він працював у 1956–1978 роках в 1979 році встановлено меморіальну дошку (граніт, бронза, барельєфний портрет; скульптор О. Кошовий).
Щорічно Почесними Бакулевськими медалями та Почесними Бакулевськими грамотами нагороджуються співробітники Інституту надтвердих матеріалів імені В. М. Бакуля, що показали найкращі наукові та практичні результати.
Примітки
- Цікавий Київ[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
Джерела
- Енциклопедія сучасної України
Посилання
- Бакуль В.М.// Сайт Інституту надтвердих мавтеріалів НАНУ, Процитовано 2 жовтня 2023 року
- Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bakul Valentin Mikolajovich nar 30 lipnya 12 serpnya 1908 19080812 Chernishivka 5 chervnya 1978 Kiyiv ukrayinskij vchenij materialoznavec organizator nauki i virobnictva Doktor tehnichnih nauk z 1968 roku Geroj Socialistichnoyi Praci z 1963 roku zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR z 9 08 1968 roku Kandidat u chleni CK KPU v 1966 1976 r Valentin Mikolajovich BakulNarodivsya 30 lipnya 12 serpnya 1908 Chernishivka nini Vinnicka oblast Pomer 5 chervnya 1978 1978 06 05 69 rokiv KiyivPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnist naukovecNaukovij stupin doktor tehnichnih naukPartiya KPRSNagorodiBiografiyaNarodivsya 30 lipnya 12 serpnya 1908 roku v seli Chernishivci Braclavskogo povitu Podilskoyi guberniyi nini v mezhah smt Braclava Nemirivskogo rajonu Vinnickoyi oblasti v rodini armijskogo oficera Pislya smerti batka vid 12 rokiv najmituvav na tyutyunovih plantaciyah Pislya zakinchennya v 1927 roci braclavskoyi proftehshkoli pracyuvav na riznih posadah v ob yednanni Vugillya u Vugilnomu instituti na zavodi Soyuztverdosplav na verstato instrumentalnomu zavodi v Harkovi U 1930 ti roki za jogo uchasti stvoreno marki tverdih splaviv z pidvishenoyu dinamichnoyu micnistyu VK 12 i VK 15 Osnasheni cimi splavami instrumenti vpershe u svitovij praktici buli vikoristani dlya udarno perforatornogo burinnya shpuriv u vugilnih shahtah V 1941 1944 rokah pracyuvav nachalnikom mehanichnogo cehu z virobnictva tankovih motoriv na evakujovanomu zavodi 186 u Permskij oblasti V 1944 roci vernuvsya do Harkova pracyuvav nachalnikom cehu i golovnim konstruktorom na zavodi Gidroprivod U 1949 roci zakinchiv Vsesoyuznij zaochnij politehnichnij institut U 1949 1956 rokah nachalnik Harkivskogo filialu Tverdosplavu Chlen KPRS z 1953 roku U 1956 1959 rokah nachalnik Ukrtverdosplavu j direktor doslidnogo zavodu Vsesoyuznogo NDI tverdih splaviv u Kiyevi U 1959 1961 rokah nachalnik Centralnogo konstruktorsko tehnologichnogo byuro tverdosplavnogo i almaznogo instrumentu Derzhplanu URSR Vid 1961 roku direktor novostvorenogo Ukrayinskogo naukovo doslidnogo i konstruktorsko tehnologichnogo institutu sintetichnih nadtverdih materialiv ta instrumentu Derzhplanu URSR z 1972 roku Institut nadtverdih materialiv AN URSR Pid jogo kerivnictvom i za bezposerednoyi uchasti vikonano kompleks robit z rozrobki promislovih tehnologiyi virobnictva sintetichnih almaziv stvoreno nizku marok visokomicnih poroshkiv sintetichnih almaziv aparati j ustanovki visokogo tisku dlya otrimannya almaznih poroshkiv sintezovano novi nadtverdi materiali slavutich Rozrobki Institutu nadtverdih materialiv yakim keruvav Bakul do 1977 roku lyagli v osnovu stvorennya kilkoh almaznih zavodiv u tomu chisli v Ukrayini Poltavskogo Lvivskogo Borislavskogo Avtor 342 naukovih prac u tomu chisli 91 vinahodu 141 patentu v zarubizhnih krayinah Pid jogo naukovim kerivnictvom zahisheno 23 kandidatski disertaciyi Mogila Valentina Bakulya Pomer 5 chervnya 1978 u Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi NagorodiTrudova diyalnist Bakulya bula vidznachena dvoma ordenami Lenina ordenom Znak Poshani ta medalyami Laureat Lomonosovskoyi premiyi AN SRSR 2 go stupenya 1963 Pam yatmemorialna doshka Institutu nadtverdih materialiv AN URSR v 1990 roci prisvoyeno jogo im ya Na teritoriyi institutu po vulici Avtozavodskij 2 de vin pracyuvav u 1956 1978 rokah v 1979 roci vstanovleno memorialnu doshku granit bronza barelyefnij portret skulptor O Koshovij Shorichno Pochesnimi Bakulevskimi medalyami ta Pochesnimi Bakulevskimi gramotami nagorodzhuyutsya spivrobitniki Institutu nadtverdih materialiv imeni V M Bakulya sho pokazali najkrashi naukovi ta praktichni rezultati PrimitkiCikavij Kiyiv nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros DzherelaEnciklopediya suchasnoyi UkrayiniPosilannyaBakul V M Sajt Institutu nadtverdih mavterialiv NANU Procitovano 2 zhovtnya 2023 roku Elektronna enciklopediya istoriyi Ukrayini na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini