Бакланов Григорій Якович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бакланов.

|Примітки=

Григорій Якович Бакланов
рос. Григорий Яковлевич Бакланов
Ім'я при народженні	Григорій Якович Фрідман
Народився	11 вересня 1923(1923-09-11) Вороніж
Помер	23 грудня 2009(2009-12-23) (86 років) Москва
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Національність	єврей
Діяльність	прозаїк
Alma mater	Літературний інститут імені Горького
Заклад	Літературний інститут імені Горького
Мова творів	російська
Роки активності	1951—2009
Членство	СП СРСР
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За взяття Будапешта» Медаль «За взяття Відня»
Премії
Бакланов Григорій Якович у Вікісховищі

Григо́рій Я́кович Бакла́нов, справжнє прізвище Фрідман (рос. Григорий Яковлевич Бакланов (Фридман); 11 вересня 1923, Вороніж — 23 грудня 2009, Москва) — російський радянський письменник.

Член Союзу письменників СРСР (1956).

Життєпис

Народився 11 вересня 1923 року в місті Воронежі в єврейській родині. Закінчив середню школу.

З початком німецько-радянської війни добровільно пішов на фронт, воював рядовим у гаубичному артилерійському полку на Північно-Західному фронті. Член ВКП(б) з 1942 року. У 1943 році закінчив 2-ге Ленінградське ордена Леніна Червонопрапорне артилерійське училище. З 1943 року — командир вогневого взводу 1232-го гарматного артилерійського полку 115-ї гарматної артилерійської бригади на Південно-Західному та 3-му Українському фронтах. У вересні 1943 року під Запоріжжям був тяжко поранений.

Після війни вступив до Літературного інституту. Перше оповідання Г. Бакланова надруковане в журналі «Крестьянка» у 1951 році. В подальшому нариси і оповідання друкувались в газетах: «Правда», «Комсомольская правда», «Литературная газета»; журналах: «Октябрь», «Знамя», «Дружба народов», «Огонёк» та інших. У 1954 році вийшла друком перша повість Г. Бакланова «У Снігірях».

У 1956 році прийнятий у члени Спілки письменників СРСР. Успіх Бакланову принесли його повісті про війну: «Дев'ять днів (На південь від головного удару)» (1958), «П'ядь землі» (1959).

Також Бакланов написав роман «Липень 41 року» (1964), повісті «Мертві сорому не мають» (1961), «Навіки — дев'ятнадцятирічний» (1979). За сценаріями письменника знято вісім фільмів, зокрема «Був місяць травень» Марлена Хуцієва.

У 1986—1993 роках Бакланов був головним редактором журналу «Знамя», у якому під час перебудови публікувалися багато творів «повернутої літератури».

Голова комісії з літературної спадщини Каміла Ікрамова (з 1990 року), співголова фонду «Знамя» (з 1993). Академік Академії російського мистецтва (з 1995), член Ради з культури і мистецтва при Президенті РФ (1996—2001).

Нагороди і відзнаки

• Орден Червоної Зірки (05.01.1945);
• Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985);
• Орден Трудового Червоного Прапора;
• Орден «Знак Пошани»;
• Орден Дружби народів;
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» 3-го ступеня;
• медалі.

Лауреат Державної премії СРСР (1982) і Державної премії Росії (1998).

Література

• Шевченко Л. І. Бакланов Григорій Якович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 116.

Примітки

1. Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоної Зірки. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 13 листопада 2015.