Гліб Володи́мирович Бакла́нов (1910–1976) — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу (1945), генерал-полковник (з 1960). Депутат Верховної Ради СРСР 6 та 7-го скликань та член Олімпійського комітету СРСР. Майстер спорту СРСР з гімнастики.
Гліб Володимирович Бакланов | |
---|---|
Народження | 1 (14) серпня 1910 Москва Російська імперія |
Смерть | 16 січня 1976 (65 років) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | піхота |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1932—1967 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-полковник |
Командування | d, 13-а гвардійська стрілецька дивізія, 13-а армія, Сибірський військовий округ і Північна група військ |
Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Діти | d |
Автограф | |
Нагороди | |
Бакланов Гліб Володимирович у Вікісховищі |
Рідний брат актриси , батько російського дипломата
Біографія
Народився 14 серпня 1910 року в місті Москва у багатодітній заможній родині.
У листопаді 1932 року призваний до лав РСЧА. Служив командиром взводу, помічник командира роти, з 1937 року — начальник штабу батальйону, згодом начальник служби полку, помічник начальника штабу, а у 1938 році звільнений у запас. З 1939 року призваний повторно, з серпня того ж року на посаді начальника штабу стрілецького полку. Учасник радянсько-фінської війни 1939-40 років. Навчався в академії імені М. В. Фрунзе.
З перших днів Німецько-радянської війни Г. В. Бакланов в діючій армії: начальник штабу мотострілецького полку, з серпня 1941 року — командир полку на Західному фронті. З січня 1942 року — командир стрілецької бригади, яка відмітилася в боях під Старою Русой на Північно-Західному фронті. З серпня 1942 року — командир 299-ї стрілецької дивізії, яка в складі Сталінградського, а згодом Донського фронтів вела успішні бої в ході Сталінградської битви.
З травня 1943 року Г. В. Бакланов — командир 13-ї гвардійської стрілецької дивізії 5-ї гвардійської армії, яка брала участь в звільненні 23 вересня 1943 року міста Полтави, 29 вересня 1943 року міста Кременчука і форсуванні Дніпра. Наказом Верховного Головнокомандуючого Й. В. Сталіна 13-й гвардійській стрілецькій дивізії Г. В. Бакланова присвоєно почесне звання «Полтавська». В березні 1944 року дивізія під командуванням генерал-майора Г. В. Бакланова в складі військ 2-го Українського фронту в ході Умансько-Ботошанської операції, брала участь в прориві оборони ворога південніше Кіровограду і, розвиваючи наступ, 20 березня 1944 року оволоділа селом Лиса Гора та 22 березня 1944 року містом Первомайськ.
З жовтня 1944 року Г. В. Бакланов — командир 34-го гвардійського стрілецького корпусу. В складі 1-го Українського фронту корпус, діючі в 1-му ешелоні 5-ї гвардійської армії, брав участь у боях з оточення фашистів у місті Бреслау; в квітні 1945 року брав участь у Берлінській операції, в прориві оборони ворога на річці Нейсі, оволодінні рядом міст, у тому числі Дрезденом, який взяли 8 травня 1945 року. Наказом Верховного Головнокомандуючого Й. В. Сталіна 34-му гвардійському стрілецькому корпусу Г. В. Бакланова присвоєно почесну назву «Дрезденський». В травні 1945 року корпус брав участь в Празькій операції.
За вміле керівництво військами в боях за Дрезден і виявлений героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 травня 1945 року генерал-майору Бакланову Глібу Володимировичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 39910) і медалі «Золота Зірка» (№ 6564).
Після війни Г. В. Бакланов командував корпусом в Прикарпатському військовому окрузі. З червня 1948 року він — начальник управління фізичної підготовки і спорту Сухопутних військ. У 1948 був одним з керівників радянської делегації на Олімпіаді-1948 в Лондоні.
У 1948 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу.
З 1954 — 1959 командував 13-ю армією (Прикарпатський військовий округ). В 1960 році Г. В. Бакланову присвоєно військове звання генерал-полковник.
З травня 1960 року по вересень 1964 року командував військами Сибірського Військового Округу, а в 1964-67 роках — Північною групою військ.
Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань. 16 січня 1976 року помер. Похований на Новодівочому кладовищі.
Нагороди
- Золота Зірка Героя Радянського Союзу (29.05.45)
- орден Леніна (29.05.45)
- три ордена Червоного Прапора (15.01.40; 19.04.42; 03.11.53)
- орден Кутузова 1-го ступеня (06.04.45)
- орден Суворова 2-го ступеня (23.09.44)
- орден Кутузова 2-го ступеня (10.01.44)
- орден Олександра Невського (14.02.43)
- орден Червоної Зірки (24.06.48)
медалями, а також іноземними орденами і медалями.
Мемуари
Генерал-полковник Бакланов Г. В. є автором книги воєнних спогадів «Вітер воєнних років», виданої в Києві 1985 року «Політвидавом України» (українською мовою).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glib Volodi mirovich Bakla nov 1910 1976 radyanskij vijskovij diyach Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 general polkovnik z 1960 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 ta 7 go sklikan ta chlen Olimpijskogo komitetu SRSR Majster sportu SRSR z gimnastiki Glib Volodimirovich BaklanovNarodzhennya 1 14 serpnya 1910 1910 08 14 Moskva Rosijska imperiyaSmert 16 sichnya 1976 1976 01 16 65 rokiv Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk pihotaOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi 1932 1967Partiya KPRSZvannya General polkovnikKomanduvannya d 13 a gvardijska strilecka diviziya 13 a armiya Sibirskij vijskovij okrug i Pivnichna grupa vijskVijni bitvi Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaDiti dAvtografNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Stalingrada Majster sportu SRSR Inozemni Legion Zaslug Komandor SShA Hrest Za vidatni zaslugi SShA Baklanov Glib Volodimirovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Baklanov Ridnij brat aktrisi batko rosijskogo diplomataBiografiyaNarodivsya 14 serpnya 1910 roku v misti Moskva u bagatoditnij zamozhnij rodini U listopadi 1932 roku prizvanij do lav RSChA Sluzhiv komandirom vzvodu pomichnik komandira roti z 1937 roku nachalnik shtabu bataljonu zgodom nachalnik sluzhbi polku pomichnik nachalnika shtabu a u 1938 roci zvilnenij u zapas Z 1939 roku prizvanij povtorno z serpnya togo zh roku na posadi nachalnika shtabu strileckogo polku Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 40 rokiv Navchavsya v akademiyi imeni M V Frunze Z pershih dniv Nimecko radyanskoyi vijni G V Baklanov v diyuchij armiyi nachalnik shtabu motostrileckogo polku z serpnya 1941 roku komandir polku na Zahidnomu fronti Z sichnya 1942 roku komandir strileckoyi brigadi yaka vidmitilasya v boyah pid Staroyu Rusoj na Pivnichno Zahidnomu fronti Z serpnya 1942 roku komandir 299 yi strileckoyi diviziyi yaka v skladi Stalingradskogo a zgodom Donskogo frontiv vela uspishni boyi v hodi Stalingradskoyi bitvi Z travnya 1943 roku G V Baklanov komandir 13 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 5 yi gvardijskoyi armiyi yaka brala uchast v zvilnenni 23 veresnya 1943 roku mista Poltavi 29 veresnya 1943 roku mista Kremenchuka i forsuvanni Dnipra Nakazom Verhovnogo Golovnokomanduyuchogo J V Stalina 13 j gvardijskij strileckij diviziyi G V Baklanova prisvoyeno pochesne zvannya Poltavska V berezni 1944 roku diviziya pid komanduvannyam general majora G V Baklanova v skladi vijsk 2 go Ukrayinskogo frontu v hodi Umansko Botoshanskoyi operaciyi brala uchast v prorivi oboroni voroga pivdennishe Kirovogradu i rozvivayuchi nastup 20 bereznya 1944 roku ovolodila selom Lisa Gora ta 22 bereznya 1944 roku mistom Pervomajsk Z zhovtnya 1944 roku G V Baklanov komandir 34 go gvardijskogo strileckogo korpusu V skladi 1 go Ukrayinskogo frontu korpus diyuchi v 1 mu esheloni 5 yi gvardijskoyi armiyi brav uchast u boyah z otochennya fashistiv u misti Breslau v kvitni 1945 roku brav uchast u Berlinskij operaciyi v prorivi oboroni voroga na richci Nejsi ovolodinni ryadom mist u tomu chisli Drezdenom yakij vzyali 8 travnya 1945 roku Nakazom Verhovnogo Golovnokomanduyuchogo J V Stalina 34 mu gvardijskomu strileckomu korpusu G V Baklanova prisvoyeno pochesnu nazvu Drezdenskij V travni 1945 roku korpus brav uchast v Prazkij operaciyi Za vmile kerivnictvo vijskami v boyah za Drezden i viyavlenij geroyizm Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 travnya 1945 roku general majoru Baklanovu Glibu Volodimirovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina 39910 i medali Zolota Zirka 6564 Pislya vijni G V Baklanov komanduvav korpusom v Prikarpatskomu vijskovomu okruzi Z chervnya 1948 roku vin nachalnik upravlinnya fizichnoyi pidgotovki i sportu Suhoputnih vijsk U 1948 buv odnim z kerivnikiv radyanskoyi delegaciyi na Olimpiadi 1948 v Londoni U 1948 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Genshtabu Z 1954 1959 komanduvav 13 yu armiyeyu Prikarpatskij vijskovij okrug V 1960 roci G V Baklanovu prisvoyeno vijskove zvannya general polkovnik Z travnya 1960 roku po veresen 1964 roku komanduvav vijskami Sibirskogo Vijskovogo Okrugu a v 1964 67 rokah Pivnichnoyu grupoyu vijsk Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 7 go sklikan 16 sichnya 1976 roku pomer Pohovanij na Novodivochomu kladovishi NagorodiZolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 29 05 45 orden Lenina 29 05 45 tri ordena Chervonogo Prapora 15 01 40 19 04 42 03 11 53 orden Kutuzova 1 go stupenya 06 04 45 orden Suvorova 2 go stupenya 23 09 44 orden Kutuzova 2 go stupenya 10 01 44 orden Oleksandra Nevskogo 14 02 43 orden Chervonoyi Zirki 24 06 48 medalyami a takozh inozemnimi ordenami i medalyami MemuariGeneral polkovnik Baklanov G V ye avtorom knigi voyennih spogadiv Viter voyennih rokiv vidanoyi v Kiyevi 1985 roku Politvidavom Ukrayini ukrayinskoyu movoyu