Ба́йга («чаклун, знахар, жрець» на мові мундарі) — народ, що населяє територію індійського штату Мадхья-Прадеш. Загальна чисельність — понад 300 тисяч чоловік. Розмовляють на мові дравідійської сім'ї. Основні традиційні заняття — ручне подсічно-вогневе землеробство (просо, овочі), мисливство за допомогою лука і стріл, риболовство, збиральництво. Для традиційної соціальної організації характерні патрилінійні родові групи. Великий розвиток отримали етногенетичні міфи, міфи про першопредка (Нанга Байга). Багато байга виконують жрецькі функції у сусідніх народів. Зберігають традиційні вірування.
Джерела
- Коротаев А. В. Сведения о народах, данные по которым использованы в монографии // Мердок Дж. П. Социальная структура. М.: ОГИ, 2003. С. 441.
- Седловская А. Н. Байга // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999. С.73.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba jga chaklun znahar zhrec na movi mundari narod sho naselyaye teritoriyu indijskogo shtatu Madhya Pradesh Zagalna chiselnist ponad 300 tisyach cholovik Rozmovlyayut na movi dravidijskoyi sim yi Osnovni tradicijni zanyattya ruchne podsichno vogneve zemlerobstvo proso ovochi mislivstvo za dopomogoyu luka i stril ribolovstvo zbiralnictvo Dlya tradicijnoyi socialnoyi organizaciyi harakterni patrilinijni rodovi grupi Velikij rozvitok otrimali etnogenetichni mifi mifi pro pershopredka Nanga Bajga Bagato bajga vikonuyut zhrecki funkciyi u susidnih narodiv Zberigayut tradicijni viruvannya DzherelaKorotaev A V Svedeniya o narodah dannye po kotorym ispolzovany v monografii Merdok Dzh P Socialnaya struktura M OGI 2003 S 441 Sedlovskaya A N Bajga Narody i religii mira Glav red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 S 73