Базис лінійного простору

Ба́зисом (дав.-гр. βασις, основа) векторного простору ${\displaystyle V}$ називається впорядкований набір векторів ${\displaystyle \{e_{1},...,e_{n}\}}$, якщо кожний вектор із ${\displaystyle V}$ можна однозначно представити у вигляді лінійної комбінації:

Ілюстрація стандартного базису в R². Блакитний і помаранчевий вектори є елементами базису; зелений вектор може бути представлений через базисні вектори, він лінійно залежить від них.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Базис.

${\displaystyle v=\sum _{i=1}^{n}a_{i}e_{i},\quad a_{i}\in \mathbb {K} .}$

Коефіцієнти ${\displaystyle a_{i}}$ кільця ${\displaystyle \mathbb {K} }$ називаються координатами вектора ${\displaystyle v}$ відносно базису ${\displaystyle {\ e_{i}}}$. Ця рівність зазвичай записується скорочено:

${\displaystyle a=(\alpha _{1},\alpha _{2},...,\alpha _{n})}$. Тобто так само, як і для запису матриць.

Якщо ${\displaystyle a=(\alpha _{1},\alpha _{2},\alpha _{3}),}$ ${\displaystyle b=(\beta _{1},\beta _{2},\beta _{3})}$ та ${\displaystyle \lambda }$ - деяке дійсне число, то

${\displaystyle a=b\Leftrightarrow \alpha _{1}=\beta _{1}\land \alpha _{2}=\beta _{2}\land \alpha _{3}=\beta _{3},\quad \quad \lambda a=(\lambda \alpha _{1},\lambda \alpha _{2},\lambda \alpha _{3}),\quad \quad a+b=(\alpha _{1}+\beta _{1},\,\,\alpha _{2}+\beta _{2},\,\,\alpha _{3}+\beta _{3}).}$

Таким чином, кожний вектор простору повністю визначається своїми координатами, тобто впорядкованою трійкою дійсних чисел,а операції над векторами простору зводяться до операцій над впорядкованими трійками дійсних чисел. Таким чином, з алгебричної точки зору вектори простору можна вважати впорядкованими трійками чисел.

Представлення вектора у вигляді лінійної комбінації базисних векторів називається розкладанням вектора по даному базису.

Кількість векторів базису не залежить від вибору базисних векторів і дорівнює розмірності простору і позначається ${\displaystyle \ \dim V.}$ Існують простори як із скінченним, так й нескінченним базисом. Наприклад, n-вимірний еквлідовий простір.

Вектори базису є лінійно незалежними.

Обертання

Ліва та права системи координат у трьохвимірному просторі. Базисом є трійка векторів е1, е2, е3, кожний з яких спрямований уздовж якоїсь із осей.

Набір лінійно незалежних векторів можна неперервно перетворювати, тому ні у якій проміжній конфігурації об'єм не перетвориться на нуль, або до набору ${\displaystyle e_{1},e_{2},...,e_{n}}$(правий базис), або до набору ${\displaystyle -e_{1},e_{2},...,e_{n}}$ (лівий базис). Зокрема, перетворення здійснюється як поворот у площині, натягнутій на вектори ${\displaystyle e_{1},e_{2}}$ на кут ${\displaystyle {\frac {\pi }{2}}}$

${\displaystyle e_{1},e_{2},...,e_{n}\rightarrow -e_{1},e_{2},...,e_{n}}$

Знак у формулі, наведеній під малюнком, визначається парністю перестановки.

Існує застереження щодо складання обертань: трьохвимірні обертання не комутують.

Приклад

Вектори e_i = (0, …, 1, …, 0), 1 ≤ i ≤ n утворюють базис в ${\displaystyle \mathbb {K} ^{n}}$.

Нескінченовимірні простори

Див. також

• Лема Стейніца про заміну
• Ортонормований базис
• Репер (математика)
• Тензор
• Базис циклів

Примітки

1. А. И. Кострикин, Ю. И. Манин. Линейная алгебра и геометрия.
2. Завало С. Т. (1974). Алгебра і теорія чисел. Київ: Вища школа. с. 399. (укр.)
3. Moti Ben-Ari - A Tutorial on Euler Angles and Quaternions.

Джерела

• Гельфанд И. М. Лекции по линейной алгебре. — Москва : Наука, 1998. — 320 с. — .(рос.)
• Гантмахер Ф. Р. Теория матриц. — 5-е. — М: : Физматлит, 2010. — 559 с. — .(рос.)