Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Багрій Олександр Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 11 (23) квітня 1891 Летичів, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 червня 1949 (58 років) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
| Місце проживання | Самара |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | дипломат, викладач університету, бібліограф, літературознавець |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] (1912) |
| Заклад | Самарський державний університет Бакинський державний університет |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1925) |
Олекса́ндр Васи́льович Багрі́й (* 11 квітня (23 квітня за новим стилем) 1891, Летичів, нині Хмельницької області — † 22 червня 1949, Баку) — український літературознавець, бібліограф та дипломат.
Життєпис
Народився 23 квітня 1891 року в містечку Летичеві на Поділлі. У 1900 році вступив до Уманської гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1912 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира, учень академіка Володимира Перетця. Володів французькою, німецькою та польською мовами.
Був викладачем в одній з київських шкіл. Згодом переїхав до Петрограда, де читав лекції у Петроградському університеті. З 1917 року працював у Самарському вищому педагогічному інституті, завідував кафедрою російської літератури.
У 1918 році — працював консулом Української Держави у Самарі (РРФСР).
У 1920—1921 рр. — брав участь в заснуванні Кубанського державного університету та вищого педагогічного інституту.
У 1922 році — приїхав з дружиною Людмилою Павлівною Багрій (Забелло) в Баку і приступив до роботи в Бакинському університеті на кафедрі російської літератури
У 1925 році захистив дисертацію на тему «Т. Г. Шевченко і російська література» і був удостоєний ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю «російська мова і словесність». Взяв активну участь у створенні одного з перших наукових центрів Азербайджану — «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». При Товаристві був створений бібліографічний відділ, який він і очолив.
У 1926 році підготував наукову працю «Матеріали для бібліографії Азербайджану» в трьох томах. Ця дослідницька робота охоплює величезний період друкарства (1820—1923). У збірник включено більше 4800 наукових праць, що охоплюють історію, літературу, економіку, етнографію Азербайджану та великий бібліографічний покажчик з фольклору азербайджанського народу. Дане дослідження сприяло створенню в Азербайджані галузевої бібліографії.
У 1923—1929 рр. — голова бібліографічної секції «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану»
У 1929—1932 рр. — старший фахівець, бібліограф Азербайджанського державного науково-дослідного інституту (Аз ДНДІ). Брав активну участь у виданні журналу «Вісті Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». Досліджував фольклорну спадщину професора Льва Лопатинського, який був творцем і головним редактором видання «Збірник для опису місцевостей і племен Кавказу». У складі групи вчених, вперше систематизував спадщину Льва Григоровича Лопатинського у царині фольклору, етнографії, лінгвістики, історії.
У 1930 році — під редакцією професора Багрія була видана літографічна фольклорна серія «Фольклор Азербайджану і прилеглих країн».
У 1933—1939 рр. — директор фундаментальної бібліотеки Азербайджанської філії АН СРСР (АзФАН).
У 1935 році, вперше переклав і опублікував збірку із 72 казок російською мовою «Казки азербайджанських тюрків».
Широку популярність в 30-ті роки ХХ століття отримали такі його дослідження як: «Т. Г. Шевченко в літературному оточенні»; «Шевченко в російських перекладах»; «До рукописної традиції поширення „Кобзаря“ Т. Г. Шевченка»; «Шевченко і Схід». Саме за ініціативи професора О. В. Багрія в Азербайджані було засновано нову наукову галузь — шевченкознавство. Він підготував ціле покоління знавців творчості Т. Г. Шевченка.
У 1939 році — був призначений першим деканом філологічного факультету Азербайджанського державного університету.
У 1939—1942 рр. — працював деканом, керівником аспірантури і завідувачем кафедри російської літератури. За цей час на факультеті було відкрито сім кафедр з азербайджанського і російського мовознавства та літературознавства.
У 1942—1949 рр. — працював завідувачем відділу мовознавства та літератури Азербайджанського Науково-дослідного Інституту педагогіки.
Помер 24 червня 1949 року в Баку.
Твори
Опублікував понад 100 статей, різних наукових праць і досліджень з питань літератури, фольклору та бібліографії.
- Шевченко і Квітка-Основ'яненко // Г. Ф. Квітка-Основ'яненко. — Харків, 1929.
- Т. Г. Шевченко. — Т. 1—2. — Харків, 1930—1931.
- Киевский список Чуда свт. Николая об утопшем детище // Изв. Отделения русского языка и словесности Имп. Академии наук. СПб. 1914. Т. 19/2
- В защиту ценностей духа, Самара, 1918;
- Шевченковская студия, Владикавказ, 1923;
- Литературные поминки: (Библиографические заметки) «Известия Горского института народного образования», 1923
- Шевченко в русских переводах, Баку, 1925;
- Шевченко в литературной обстановке, Баку, 1925;
- Формальный метод в литературе (Библиографическое пособие), вып. I, Владикавказ, 1926; вып. II, Баку, 1927;
- Указатель по народной словесности Кавказа, Баку, 1926;
- Русская литература XIX и первой части ХХ вв.: Пособие к лекциям. — Баку: Восточный факультет АГУ. — 1926;
- Литературный семинарий, Баку, 1926;
- Древнерусское сказание…
- Фольклор Азербайджана и прилегающих стран. Т.1. Баку, 1930, и др.
Сім'я
- Дружина — Багрій (Забелло) Людмила Павлівна (1902—1982), спортивний лікар, працювала в Бакинському Інституті фізкультури.
- Донька — Багрій Ірина Олександрівна (1922—1995), спортивний лікар, працювала в Бакинському Інституті фізкультури, автор наукових робіт в галузі спортивної травматології, в тому числі дисертації «Пошкодження опорно-рухового апарату у борців, їх профілактика і комплексне лікування із застосуванням нафталана і нафтомастікі»
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- Багрий Александр Васильевич — литературовед, библиограф 1891—1949
Література
- Бажинов І. Д. Багрій Олександр Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — . — С. 63—64.
- Багрій Олександр Васильович // Твої люди, Летичівщино (Відомі люди нашого краю). – Летичів, 2009. – С. 7.
- Багрій Олександр Васильович //Українські бібліографи. Бібліографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. Вип. 3. – К., 2011. – С. 13-14.
- Назаренко Є. Шевченкознавець з Летичева // Поділля. – 1993. – 22 верес. – С. 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bagrij matir Bagrij Oleksandr VasilovichNarodivsya11 23 kvitnya 1891 Letichiv Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer22 chervnya 1949 1949 06 22 58 rokiv Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRMisce prozhivannyaSamaraKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistdiplomat vikladach universitetu bibliograf literaturoznavecAlma materIstoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d 1912 ZakladSamarskij derzhavnij universitet Bakinskij derzhavnij universitetVchene zvannyaProfesorNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d 1925 Oleksa ndr Vasi lovich Bagri j 11 kvitnya 23 kvitnya za novim stilem 1891 Letichiv nini Hmelnickoyi oblasti 22 chervnya 1949 Baku ukrayinskij literaturoznavec bibliograf ta diplomat ZhittyepisNarodivsya 23 kvitnya 1891 roku v mistechku Letichevi na Podilli U 1900 roci vstupiv do Umanskoyi gimnaziyi yaku zakinchiv iz zolotoyu medallyu U 1912 roci zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira uchen akademika Volodimira Peretcya Volodiv francuzkoyu nimeckoyu ta polskoyu movami Buv vikladachem v odnij z kiyivskih shkil Zgodom pereyihav do Petrograda de chitav lekciyi u Petrogradskomu universiteti Z 1917 roku pracyuvav u Samarskomu vishomu pedagogichnomu instituti zaviduvav kafedroyu rosijskoyi literaturi U 1918 roci pracyuvav konsulom Ukrayinskoyi Derzhavi u Samari RRFSR U 1920 1921 rr brav uchast v zasnuvanni Kubanskogo derzhavnogo universitetu ta vishogo pedagogichnogo institutu U 1922 roci priyihav z druzhinoyu Lyudmiloyu Pavlivnoyu Bagrij Zabello v Baku i pristupiv do roboti v Bakinskomu universiteti na kafedri rosijskoyi literaturi U 1925 roci zahistiv disertaciyu na temu T G Shevchenko i rosijska literatura i buv udostoyenij stupenya doktora filologichnih nauk za specialnistyu rosijska mova i slovesnist Vzyav aktivnu uchast u stvorenni odnogo z pershih naukovih centriv Azerbajdzhanu Tovaristva obstezhennya i vivchennya Azerbajdzhanu Pri Tovaristvi buv stvorenij bibliografichnij viddil yakij vin i ocholiv U 1926 roci pidgotuvav naukovu pracyu Materiali dlya bibliografiyi Azerbajdzhanu v troh tomah Cya doslidnicka robota ohoplyuye velicheznij period drukarstva 1820 1923 U zbirnik vklyucheno bilshe 4800 naukovih prac sho ohoplyuyut istoriyu literaturu ekonomiku etnografiyu Azerbajdzhanu ta velikij bibliografichnij pokazhchik z folkloru azerbajdzhanskogo narodu Dane doslidzhennya spriyalo stvorennyu v Azerbajdzhani galuzevoyi bibliografiyi U 1923 1929 rr golova bibliografichnoyi sekciyi Tovaristva obstezhennya i vivchennya Azerbajdzhanu U 1929 1932 rr starshij fahivec bibliograf Azerbajdzhanskogo derzhavnogo naukovo doslidnogo institutu Az DNDI Brav aktivnu uchast u vidanni zhurnalu Visti Tovaristva obstezhennya i vivchennya Azerbajdzhanu Doslidzhuvav folklornu spadshinu profesora Lva Lopatinskogo yakij buv tvorcem i golovnim redaktorom vidannya Zbirnik dlya opisu miscevostej i plemen Kavkazu U skladi grupi vchenih vpershe sistematizuvav spadshinu Lva Grigorovicha Lopatinskogo u carini folkloru etnografiyi lingvistiki istoriyi U 1930 roci pid redakciyeyu profesora Bagriya bula vidana litografichna folklorna seriya Folklor Azerbajdzhanu i prileglih krayin U 1933 1939 rr direktor fundamentalnoyi biblioteki Azerbajdzhanskoyi filiyi AN SRSR AzFAN U 1935 roci vpershe pereklav i opublikuvav zbirku iz 72 kazok rosijskoyu movoyu Kazki azerbajdzhanskih tyurkiv Shiroku populyarnist v 30 ti roki HH stolittya otrimali taki jogo doslidzhennya yak T G Shevchenko v literaturnomu otochenni Shevchenko v rosijskih perekladah Do rukopisnoyi tradiciyi poshirennya Kobzarya T G Shevchenka Shevchenko i Shid Same za iniciativi profesora O V Bagriya v Azerbajdzhani bulo zasnovano novu naukovu galuz shevchenkoznavstvo Vin pidgotuvav cile pokolinnya znavciv tvorchosti T G Shevchenka U 1939 roci buv priznachenij pershim dekanom filologichnogo fakultetu Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu U 1939 1942 rr pracyuvav dekanom kerivnikom aspiranturi i zaviduvachem kafedri rosijskoyi literaturi Za cej chas na fakulteti bulo vidkrito sim kafedr z azerbajdzhanskogo i rosijskogo movoznavstva ta literaturoznavstva U 1942 1949 rr pracyuvav zaviduvachem viddilu movoznavstva ta literaturi Azerbajdzhanskogo Naukovo doslidnogo Institutu pedagogiki Pomer 24 chervnya 1949 roku v Baku TvoriOpublikuvav ponad 100 statej riznih naukovih prac i doslidzhen z pitan literaturi folkloru ta bibliografiyi Shevchenko i Kvitka Osnov yanenko G F Kvitka Osnov yanenko Harkiv 1929 T G Shevchenko T 1 2 Harkiv 1930 1931 Kievskij spisok Chuda svt Nikolaya ob utopshem detishe Izv Otdeleniya russkogo yazyka i slovesnosti Imp Akademii nauk SPb 1914 T 19 2 V zashitu cennostej duha Samara 1918 Shevchenkovskaya studiya Vladikavkaz 1923 Literaturnye pominki Bibliograficheskie zametki Izvestiya Gorskogo instituta narodnogo obrazovaniya 1923 Shevchenko v russkih perevodah Baku 1925 Shevchenko v literaturnoj obstanovke Baku 1925 Formalnyj metod v literature Bibliograficheskoe posobie vyp I Vladikavkaz 1926 vyp II Baku 1927 Ukazatel po narodnoj slovesnosti Kavkaza Baku 1926 Russkaya literatura XIX i pervoj chasti HH vv Posobie k lekciyam Baku Vostochnyj fakultet AGU 1926 Literaturnyj seminarij Baku 1926 Drevnerusskoe skazanie Folklor Azerbajdzhana i prilegayushih stran T 1 Baku 1930 i dr Sim yaDruzhina Bagrij Zabello Lyudmila Pavlivna 1902 1982 sportivnij likar pracyuvala v Bakinskomu Instituti fizkulturi Donka Bagrij Irina Oleksandrivna 1922 1995 sportivnij likar pracyuvala v Bakinskomu Instituti fizkulturi avtor naukovih robit v galuzi sportivnoyi travmatologiyi v tomu chisli disertaciyi Poshkodzhennya oporno ruhovogo aparatu u borciv yih profilaktika i kompleksne likuvannya iz zastosuvannyam naftalana i naftomastiki Primitki Arhiv originalu za 14 lyutogo 2019 Procitovano 14 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2019 Procitovano 14 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2019 Procitovano 14 lyutogo 2019 Bagrij Aleksandr Vasilevich literaturoved bibliograf 1891 1949LiteraturaBazhinov I D Bagrij Oleksandr Vasilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 S 63 64 Bagrij Oleksandr Vasilovich Tvoyi lyudi Letichivshino Vidomi lyudi nashogo krayu Letichiv 2009 S 7 Bagrij Oleksandr Vasilovich Ukrayinski bibliografi Bibliografichni vidomosti Profesijna diyalnist Bibliografiya Vip 3 K 2011 S 13 14 Nazarenko Ye Shevchenkoznavec z Leticheva Podillya 1993 22 veres S 4