Бабу рос Бабу Сиамис Бабу Узень Бал Алма крим Babu Бабу маловодна балка річка на Південному узбережжі Криму на території

Бабу (рос. Бабу, Сиамис, Бабу-Узень, Бал-Алма, крим. Babu, Бабу) — маловодна балка (річка) на Південному узбережжі Криму, на території міської ради Ялта, ліва притока . Довжина водотоку 4,4 км , площа водозбірного басейну — 14,3 км², ухил річки 145 м / км.

Бабу
44°30′41″ пн. ш. 34°10′04″ сх. д. / 44.51138888891666312° пн. ш. 34.167777777805554251° сх. д.
Витік
Гирло
• координати	44°30′41″ пн. ш. 34°10′04″ сх. д. / 44.51139° пн. ш. 34.16778° сх. д. / 44.51139; 34.16778
Басейн	Чорного моря
Країни:	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Довжина	4,4 км
Площа басейну:	14,3 км²

Назва

Назва Бабу застосовується в довіднику «Поверхневі водні об'єкти Криму» та інших сучасних роботах, у праці «Огляд річкових долин гірській частині Криму» Миколи Рухлова вживаються варіанти Сіаміс і Бабу-узень. На сучасних туристичних картах річка називається Бал-Алма.

Географія

Витоки річки, утвореною злиттям двох ярів, знаходяться біля обривів Ялтинської яйли, в урочищі Комбопло. Ухил русла, спочатку дуже крутий, в пониззі щодо вирівнюється. Лівий берег більш пологий, в ньому знаходиться більшість джерел, які живлять річку. Верхня ділянка, до впадання правої притоки Люка на висоті 170 сажнів (близько 362 м), Рухля називав Суатлар або Камидерек. Згідно з довідником «Поверхневі водні об'єкти Криму» у Бали 3 безіменних притоки, довжиною менше 5 км і на мапі наводиться назва одної з них — Люка. Зливаючись в межах Ялти з Теміаром, утворює річку Путаміцу, средньорічна витрата води у верхів'ї — 0,031 м³ / сек, водоохоронна зона річки встановлена до 50 м.

Примітки

. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 30 квітня 2020.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
Туристическая карта Крыма. ЮБК.
Горный Крым. ЭтоМесто.ru (2010)

Джерела

A.A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 10, 21. — 114 с. — 500 экз. — .
Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 4. Крым / под ред. М. М. Айзенберга и М. С. Каганера. — Л.: Гидрометеоиздат, 1966. — 344 с.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Предложения_по_охране_окружающей_природной_среды_и_улучшению_санитарно-гигиенических_условий,_по_охране_воздушного_и_водного_бассейнов,_почвенного_покрова,_организации_системы_охраняемых_природных_территорий._ОАО_«Гипрогор»-1] . Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 30 квітня 2020.

[Н.В._Рухлов._Долины_рек_Ялтинского_района_//_Обзор_речных_долин_горной_части_Крыма._—_Петроград:_типография_В.Ф._Киршбаума,_1915._—_С._480—481._—_491_с.-2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.

[Туристическая_карта_Крыма._ЮБК.-3] Туристическая карта Крыма. ЮБК.

[Горный_Крым._ЭтоМесто.ru_(2010)-4] Горный Крым. ЭтоМесто.ru (2010)