Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бабиновичі (біл. Бабінавічы, рос. Бабиновичи) — агромістечко у Ліозненському районі Вітебської області Білорусі.
| агромістечко Бабиновичі | ||||
| Транслітерація назви | Babinavičy | |||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 54°50′00″ пн. ш. 30°33′00″ сх. д. / 54.83333° пн. ш. 30.55000° сх. д.Координати: 54°50′00″ пн. ш. 30°33′00″ сх. д. / 54.83333° пн. ш. 30.55000° сх. д. | ||||
| Країна |  Білорусь | |||
| Область | Вітебська область | |||
| Район | Ліозненський район | |||
| Перша згадка | XVI століття | |||
| Населення | 589 | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 211206 | |||
| Висота | 161 м[1] | |||
| Водний об'єкт | річка Лучоса | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 221 км | |||
  Бабиновичі | ||||
  Бабиновичі Бабиновичі (Вітебська область) | ||||
 Бабиновичі у Вікісховищі | ||||
Географія
Агромістечко розташоване на західному березі Зелянського (Бабиновицького) озера за 30 км на південний захід від Ліозно, 75 км від Вітебська, на автошляху Ліозно — Горіхівськ . На північно-східній околиці села із озера Зеленського бере початок річка Лучоса.
Історія
Село засноване не пізніше XVI ст., судячи по назві вихідцями старожитнього села Бабине Аршанського староства. Наприкінці XVI–XVII ст. — це містечко, державна власність, центр Бабинавицького староства у Вітебському воєводстві. Наприкінці XVII-XVIII ст. фактично було у власності князів Огінських. Частина Бабиновичів належала до аршанського монастиря тринітаріїв. Вулиці містечка сходилися до торгової площі, дві з них були дорогами до Вітебська та Орші. Після першого поділу Речі Посполитої 1772 Бабиновичі у складі Російської Імперії входили до складу Оршанського повіту Могилівської губернії. У 1777–1796 і у 1802–1840 були центром Бабинавицького повіту, мали статус повітового міста. У 1781 місто отримало герб: дві щогли з флюгерами на блакитному фоні — у знак того, що в околиці міста знаходився корабельний ліс.
У Бабиновичах були пристань та склад лісоматеріалів, які сплавляли звідси річками Лучоса та Західна Двіна у Ригу. В 1778 році затверджено проект планування міста, у якому передбачалося перенести Бабиновичі на інший берег річки Вярхіти та забудувати у вигляді прямокутника з площею у центрі, але план таки не був реалізований. У кінці XVIII ст. розроблено проект забудови Бабиновичів на старому місці, за яким планування приводилося до прямокутної системи і місто оточувалося ровами та валами. Цей проект частково був втілений у життя. У 1796–1802 рр. і після 1840 — Бабиновичі були заштатним містом Могилівської губернії на території Добромислинської волості Оршанського повіту.
3 часу заснування Бабиновичі відомі гончарним промислом, який досягнув розквіту у XIX — 1-й половині XX ст. 3 місцевої червоної глини тут виробляли червоноглиняну неглазуровану, чорнозадимлену і гартовану кераміку (глечики, горшки, жбани, миски), яку з початку ХХ ст. почали оздоблювати розписом.
Наприкінці XIX ст. тут працювало 39 ремісників. У 1860 році місто нараховувало 1271 мешканця та 159 будинків, а у 1879 році — 1320 жителів. За переписом 1897 у селі проживало 1157 мешканців, діяли церковноприходська школа, пошта, телеграф, приходська церква (побудована у 1742), костел Святої Трійці, побудований у 1782–1797 рр. оршанськими тринітаріями, синагога.
Після революції 1917 Бабиновичі втратили статус міста і стали селом (з 1919 у Вітебській області РСФСР). Після 1-го зростання БССР (березень 1924) Бабиновичі у складі БССР були центром сільради у Височанському районі Вітебського округу (до липня 1930). 3 липня 1931 — центр сільради у Ліозненському районі, з 20 лютого 1938 у Вітебській області. Напередодні війни тут мешкало 1618 людей, було 376 дворів.
Під час Великої Вітчизняної війни в липні 1941 року коло Бабиновичів в оборонних боях відзначилася 153-я стрілецька дивізія (командир — полковник М. А. Гаген). 3 17 липня вона в оточенні декілька днів вела важкі бої. Прорвавши кільце оточення, пройшла з боями у тилу ворога та з'єдналася з частинами Червоної армії. 3 липня 1941 до червня 1944 Бабиновичі були окуповані нацистами. В околицях села діяли партизанські загони Ліозненської, імені А. Ф. Данукалава та інших бригад. Визволене 25 червня 1944 частинами 11-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту під час Вітебсько-Оршанської операції. Повністю спалене нацистами село було відновлене після війни і з вересня 1946 по грудень 1956 було у складі Горіхівського району.
У 2005 в селі мешкало 589 жителів, був 271 двір, середня школа, Дім культури, 2 бібліотеки, аптека, відділ зв'язку. У центрі села поруч із середньою школою знаходяться військові могили, де поховані 1308 радянських солдатів та партизанів. В 1966 тут споруджено пам'ятник воїну-переможцеві.
У Бабиновичах та навколо села знаходиться група археологічних пам'ятників різних часів: дві неолітичні стоянки (на березі Бабиновицького озера і на правому березі річки Вярхіти), городища, 6 могильників епохи Київської Русі та поодинокий курган, а також земляне укріплення Солдацька Слобода.
Література
- Бабінавічы // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: у 6 т. / рэдкал. М. В. Біч [і інш.]. — Мн., 1993. — Т. 1. — С. 245.
- Бабиновичи // Республика Беларусь: энциклопедия: в 6 т. / редкол. Г. П. Пашков [и др.]. — Мн., 2006. — Т. 2. — С. 168.
- І. І. Лявонаў. Бабінавічы // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі: У 5-і т., Т. 1. А капэла — Габелен / Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш — Мінск: БелСЭ, 1984. — Т. 1. — 727 с. — 10 000 экз.
- GeoNames — 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Babinovichi bil Babinavichy ros Babinovichi agromistechko u Lioznenskomu rajoni Vitebskoyi oblasti Bilorusi agromistechko BabinovichiTransliteraciya nazvi BabinavicyQ18542799 Osnovni dani54 50 00 pn sh 30 33 00 sh d 54 83333 pn sh 30 55000 sh d 54 83333 30 55000 Koordinati 54 50 00 pn sh 30 33 00 sh d 54 83333 pn sh 30 55000 sh d 54 83333 30 55000Krayina BilorusOblast Vitebska oblastRajon Lioznenskij rajonPersha zgadka XVI stolittyaNaselennya 589Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 211206Visota 161 m 1 Vodnij ob yekt richka LuchosaTransport vidstaniDo Minska fizichna 221 kmBabinovichiBabinovichiBabinovichi Vitebska oblast Babinovichi u VikishovishiGeografiyaAgromistechko roztashovane na zahidnomu berezi Zelyanskogo Babinovickogo ozera za 30 km na pivdennij zahid vid Liozno 75 km vid Vitebska na avtoshlyahu Liozno Gorihivsk Na pivnichno shidnij okolici sela iz ozera Zelenskogo bere pochatok richka Luchosa IstoriyaSelo zasnovane ne piznishe XVI st sudyachi po nazvi vihidcyami starozhitnogo sela Babine Arshanskogo starostva Naprikinci XVI XVII st ce mistechko derzhavna vlasnist centr Babinavickogo starostva u Vitebskomu voyevodstvi Naprikinci XVII XVIII st faktichno bulo u vlasnosti knyaziv Oginskih Chastina Babinovichiv nalezhala do arshanskogo monastirya trinitariyiv Vulici mistechka shodilisya do torgovoyi ploshi dvi z nih buli dorogami do Vitebska ta Orshi Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 Babinovichi u skladi Rosijskoyi Imperiyi vhodili do skladu Orshanskogo povitu Mogilivskoyi guberniyi U 1777 1796 i u 1802 1840 buli centrom Babinavickogo povitu mali status povitovogo mista U 1781 misto otrimalo gerb dvi shogli z flyugerami na blakitnomu foni u znak togo sho v okolici mista znahodivsya korabelnij lis U Babinovichah buli pristan ta sklad lisomaterialiv yaki splavlyali zvidsi richkami Luchosa ta Zahidna Dvina u Rigu V 1778 roci zatverdzheno proekt planuvannya mista u yakomu peredbachalosya perenesti Babinovichi na inshij bereg richki Vyarhiti ta zabuduvati u viglyadi pryamokutnika z plosheyu u centri ale plan taki ne buv realizovanij U kinci XVIII st rozrobleno proekt zabudovi Babinovichiv na staromu misci za yakim planuvannya privodilosya do pryamokutnoyi sistemi i misto otochuvalosya rovami ta valami Cej proekt chastkovo buv vtilenij u zhittya U 1796 1802 rr i pislya 1840 Babinovichi buli zashtatnim mistom Mogilivskoyi guberniyi na teritoriyi Dobromislinskoyi volosti Orshanskogo povitu 3 chasu zasnuvannya Babinovichi vidomi goncharnim promislom yakij dosyagnuv rozkvitu u XIX 1 j polovini XX st 3 miscevoyi chervonoyi glini tut viroblyali chervonoglinyanu neglazurovanu chornozadimlenu i gartovanu keramiku glechiki gorshki zhbani miski yaku z pochatku HH st pochali ozdoblyuvati rozpisom Naprikinci XIX st tut pracyuvalo 39 remisnikiv U 1860 roci misto narahovuvalo 1271 meshkancya ta 159 budinkiv a u 1879 roci 1320 zhiteliv Za perepisom 1897 u seli prozhivalo 1157 meshkanciv diyali cerkovnoprihodska shkola poshta telegraf prihodska cerkva pobudovana u 1742 kostel Svyatoyi Trijci pobudovanij u 1782 1797 rr orshanskimi trinitariyami sinagoga Pislya revolyuciyi 1917 Babinovichi vtratili status mista i stali selom z 1919 u Vitebskij oblasti RSFSR Pislya 1 go zrostannya BSSR berezen 1924 Babinovichi u skladi BSSR buli centrom silradi u Visochanskomu rajoni Vitebskogo okrugu do lipnya 1930 3 lipnya 1931 centr silradi u Lioznenskomu rajoni z 20 lyutogo 1938 u Vitebskij oblasti Naperedodni vijni tut meshkalo 1618 lyudej bulo 376 dvoriv Pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni v lipni 1941 roku kolo Babinovichiv v oboronnih boyah vidznachilasya 153 ya strilecka diviziya komandir polkovnik M A Gagen 3 17 lipnya vona v otochenni dekilka dniv vela vazhki boyi Prorvavshi kilce otochennya projshla z boyami u tilu voroga ta z yednalasya z chastinami Chervonoyi armiyi 3 lipnya 1941 do chervnya 1944 Babinovichi buli okupovani nacistami V okolicyah sela diyali partizanski zagoni Lioznenskoyi imeni A F Danukalava ta inshih brigad Vizvolene 25 chervnya 1944 chastinami 11 yi gvardijskoyi armiyi 3 go Biloruskogo frontu pid chas Vitebsko Orshanskoyi operaciyi Povnistyu spalene nacistami selo bulo vidnovlene pislya vijni i z veresnya 1946 po gruden 1956 bulo u skladi Gorihivskogo rajonu U 2005 v seli meshkalo 589 zhiteliv buv 271 dvir serednya shkola Dim kulturi 2 biblioteki apteka viddil zv yazku U centri sela poruch iz serednoyu shkoloyu znahodyatsya vijskovi mogili de pohovani 1308 radyanskih soldativ ta partizaniv V 1966 tut sporudzheno pam yatnik voyinu peremozhcevi U Babinovichah ta navkolo sela znahoditsya grupa arheologichnih pam yatnikiv riznih chasiv dvi neolitichni stoyanki na berezi Babinovickogo ozera i na pravomu berezi richki Vyarhiti gorodisha 6 mogilnikiv epohi Kiyivskoyi Rusi ta poodinokij kurgan a takozh zemlyane ukriplennya Soldacka Sloboda LiteraturaBabinavichy Encyklapedyya gistoryi Belarusi u 6 t redkal M V Bich i insh Mn 1993 T 1 S 245 Babinovichi Respublika Belarus enciklopediya v 6 t redkol G P Pashkov i dr Mn 2006 T 2 S 168 I I Lyavonay Babinavichy Encyklapedyya litaratury i mastactva Belarusi U 5 i t T 1 A kapela Gabelen Redkal I P Shamyakin gal red i insh Minsk BelSE 1984 T 1 727 s 10 000 ekz GeoNames 2005 d Track Q830106