Костянти́н Степа́нович Бабе́нко (1922—2011) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант артилерії.
Бабенко Костянтин Степанович | |
---|---|
Народження | 7 червня 1922 (102 роки) , Решетилівський район |
Смерть | 13 жовтня 2011 (89 років) Полтава, Україна |
Поховання | Полтава |
Країна | СРСР Україна |
Приналежність | СРСР → Україна |
Звання | Генерал-лейтенант |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 1922 року в селі Толока Решетилівського району. Закінчив Сухорабівську середню школу, 1941 року призваний до лав Радянської армії (у якій служив до 1985-го), пройшов шлях від солдата до генерал-лейтенанта.
У лютому 1942 року закінчив Сорочинське зенітно-кулеметне училище, отримав звання молодшого лейтенанта. Направлений в діючу армію, командир взводу зенітно-кулеметної роти 30-ї танкової бригади. Воював на Західному та Воронезькому фронтах. В складі 3-ї танкової армії дійшов до Берліна.
Після закінчення війни служив в складі радянських військ — в ЧССР, Австрії, НДР, потім на Чорноморському флоті.
1966 року закінчив Ленінградську військово-артилерійську академію, призначений командиром полку, по тому — 14-ї дивізії ППО.
Проходив службу на посаді замісника командуючого військами Бакинського округу ППО.
Старший радник по ППО в Сирії, виконував місії у В'єтнамі та Лівані.
На пенсії дружиною Зінаїдою Михайлівною проживали у Полтаві.
1996 року очолив Полтавську обласну організацію ветеранів. Входив до складу ради ветеранської організації України; співпрацював з радою ветеранів Решетилівського району та допомагав у вирішенні питань ветеранів.
Підтримував тісний зв'язок із Сухорабівською школою. Майже щороку проводив зустрічі з учнями, на яких розповідав про вчинки воїнів.
2002 року доклав зусиль до проведення капітального ремонту Сухорабівської школи, якій вже було виповнилося 70 років та вона була непридатною для навчання.
Помер 2011 року.
Нагороди та вшанування
- два ордени Червоного Прапора
- три ордени Червоної Зірки
- орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
- орден «За заслуги» III ступеня
- двома орденами Вітчизняної війни
- орденом Богдана Хмельницького
- 18-ма бойовими медалями, з них дві — «За відвагу».
- почесний громадянин Решетилівського району (2004)
Джерела
- Почесні громадяни Решетилівщини [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Розформування [ 5 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Короткі біографічні дані(рос.)
- В Полтаві прощалися з генералом Бабенком [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyanti n Stepa novich Babe nko 1922 2011 radyanskij vijskovik uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni general lejtenant artileriyi Babenko Kostyantin StepanovichNarodzhennya7 chervnya 1922 1922 06 07 102 roki Reshetilivskij rajonSmert13 zhovtnya 2011 2011 10 13 89 rokiv Poltava UkrayinaPohovannyaPoltavaKrayina SRSR UkrayinaPrinalezhnist SRSR UkrayinaZvannya General lejtenantVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodiOrden Za zaslugi III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Babenko ZhittyepisNarodivsya 1922 roku v seli Toloka Reshetilivskogo rajonu Zakinchiv Suhorabivsku serednyu shkolu 1941 roku prizvanij do lav Radyanskoyi armiyi u yakij sluzhiv do 1985 go projshov shlyah vid soldata do general lejtenanta U lyutomu 1942 roku zakinchiv Sorochinske zenitno kulemetne uchilishe otrimav zvannya molodshogo lejtenanta Napravlenij v diyuchu armiyu komandir vzvodu zenitno kulemetnoyi roti 30 yi tankovoyi brigadi Voyuvav na Zahidnomu ta Voronezkomu frontah V skladi 3 yi tankovoyi armiyi dijshov do Berlina Pislya zakinchennya vijni sluzhiv v skladi radyanskih vijsk v ChSSR Avstriyi NDR potim na Chornomorskomu floti 1966 roku zakinchiv Leningradsku vijskovo artilerijsku akademiyu priznachenij komandirom polku po tomu 14 yi diviziyi PPO Prohodiv sluzhbu na posadi zamisnika komanduyuchogo vijskami Bakinskogo okrugu PPO Starshij radnik po PPO v Siriyi vikonuvav misiyi u V yetnami ta Livani Na pensiyi druzhinoyu Zinayidoyu Mihajlivnoyu prozhivali u Poltavi 1996 roku ocholiv Poltavsku oblasnu organizaciyu veteraniv Vhodiv do skladu radi veteranskoyi organizaciyi Ukrayini spivpracyuvav z radoyu veteraniv Reshetilivskogo rajonu ta dopomagav u virishenni pitan veteraniv Pidtrimuvav tisnij zv yazok iz Suhorabivskoyu shkoloyu Majzhe shoroku provodiv zustrichi z uchnyami na yakih rozpovidav pro vchinki voyiniv 2002 roku doklav zusil do provedennya kapitalnogo remontu Suhorabivskoyi shkoli yakij vzhe bulo vipovnilosya 70 rokiv ta vona bula nepridatnoyu dlya navchannya Pomer 2011 roku Nagorodi ta vshanuvannya dva ordeni Chervonogo Prapora tri ordeni Chervonoyi Zirki orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih silah SRSR III stupenya orden Za zaslugi III stupenya dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni ordenom Bogdana Hmelnickogo 18 ma bojovimi medalyami z nih dvi Za vidvagu pochesnij gromadyanin Reshetilivskogo rajonu 2004 DzherelaPochesni gromadyani Reshetilivshini 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Rozformuvannya 5 travnya 2018 u Wayback Machine ros Korotki biografichni dani ros V Poltavi proshalisya z generalom Babenkom 29 bereznya 2019 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi