Ашугандж – Бхерамара

Ашугандж — Бхерамара — бангладеський газотранспортний коридор напрямком схід — захід, розвиток якого почався у 1990-х роках.

Ашугандж

Бонпара

Еленга

Багхабарі

Раджшахі

Богра

Тараканді

Налка

Хатікумрул

Майменсінгх

Монохарді

Нарсінгді

Бхерамара

Дхануа

Амнібазар

Пункти, сполучені трубопроводами газотранспортного коридору

Ресурси природного газу Бангладеш сконцентровані у східній частині країни, зокрема, на північному сході, звідки по трубопроводу Кайлаштіла – Ашугандж блакитне паливо подається до газового хабу Ашугандж. Від останнього природний газ спрямовується як на південь (трубопровід Ашугандж – Бахрабад), так і на захід. В останньому випадку першою ланкою майбутнього газотранспортного коридору стала введена в експлуатацію у 1992 році ділянка Ашугандж — Еленга, споруджена із труб діаметром 600 мм, яка має довжину 124 км та пропускну здатність до 9,3 млн м³ на добу.

Надалі вона була доповнена ділянками:

• у 2000 році від Еленга до Налки (на західному березі Брахмапутри) довжиною 38 км. Її діаметр так само складав 600 мм, проте на мостовому переході через Брахмапутру довжиною 9 км використали труби 750 мм. Максимальна  пропускна здатність ділянки — 7 млн м³ на добу (для мостового переходу — 8,5 млн м³);
• у 2006 році від Налки до Хатікумрул довжиною 6 км. Її діаметр зріс до 750 мм, а потенційна пропускна здатність — до 12 млн м³ на добу;
• у 2016 році від Хатікумрул до Бхерамара на західному березі Гангу довжиною 84 км, діаметром 750 мм та пропускною здатністю 11,3 млн м3 на добу.

Останні ділянки коридору після Налки прокладались з розрахунку на потенційне підсилення його першої частини. Так, вже у 2007 році від Ашугандж до Монохарді проклали другу нитку довжиною 37 км, діаметром 750 мм та пропускною здатністю 12 млн м³ на добу. В 2014-му додали ще 51 км цієї нитки, завершивши ділянки від Монохарді до Дхануа та від Еленги до мостового переходу через Брахмапутру. Станом на 2019 рік велось будівництво ще 67 км траси — 52-кілометрової ділянки Дхануа — Еленга та відтинку від мостового переходу через Брахмапутру до Налки. Завершення другої нитки до Налки повинне забезпечити подачу додаткового ресурсу у напрямку Бхерамари та живлення розташованих поряд з Налкою ТЕС Сіраджгандж компанії Sembcorp та ТЕС Сіраджгандж компанії Northwest Power.

Від основного газотранспортного коридору споруджено численні відгалуження, зокрема:

• довжиною 25 км та діаметром 500 мм від Монохарді до Нарсінгді, яке забезпечує передачу ресурсу до трубопроводу Тітас – Дакка (1990-ті роки);
• довжиною 56 км та діаметром 300 мм від Дхануа до Майменсінгх, через яке отримує живлення ТЕС Майменсінгх (1996 рік);
• довжиною 60 км та діаметром 500 мм від Дхануа до Амнібазару на західній околиці Дакки, від якого, зокрема, можуть живитись ТЕС Кадда компанії B-R Powergen та ТЕС Кадда від RPCL (цей проект, відомий як Dhaka Clean Fuel Gas Transmission Pipeline, став до ладу у 2008 році);
• довжиною 43 км та діаметром 300 мм від Еленга до Тараканді, від якого живиться завод з виробництва азотних добрив компанії Jamuna Fertilizer Company Limited (1990-ті роки);
• довжиною 36 км та діаметром 500 мм від Налки до Багхабарі, через яке подали ресурс для ТЕС Багхабарі там (ТЕС Bijoyer Aalo I/II) (1999 рік);
• довжиною 54 км та діаметром 500 мм від Хатікумрул на північ до Богра (2006 рік);
• довжиною 53 км та діаметром 300 мм від Бонпара (між Хатікумрул та Бхерамара) у північно-західному напрямку до Раджшахі поблизу індійського кордону (2014 рік)

Доправлений до Бхерамара ресурс може використовуватись для живлення ТЕС Бхерамара та поставок у південно-східному напрямку по трубопроводу Бхерамара – Кхулна.

Для забезпечення перекачування газу по системі споруджені компресорні станції в Ашугандж та Еленга.

З 2015-го ресурс для наповнення газотранспортного коридора також надходить через трубопровід Бібіяна – Дхануа.

Примітки

1. Gtcladmin. . GTCL (амер.). Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
3. . www.gtcl.org.bd. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.